ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.06.05 16:46
ані миші
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин

Ірина Вовк
2026.06.05 15:47
VIII. Останній акорд: ПАРОСТКИ КИЄВА НА ПІВНІЧНИХ ПРЕСТОЛАХ Коли дим великих битв розвіявся, а море заспокоїлося, Єлизавета Ярославна зрозуміла, що її власна історія ще не завершена. Вона була донькою Ярослава Мудрого, і в її жилах текла кров правите

Борис Костиря
2026.06.05 14:39
Зима посріблила гілки,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.

Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,

Світлана Пирогова
2026.06.05 13:23
Ми йшли крізь вечір: тільки я і дощ.
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.

Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,

Татьяна Квашенко
2026.06.05 12:32
Півонії розквітлі за криницею
У вогниках черешневих гірлянд.
Спокусник-червень пахне полуницею,
Заманює у затишок троянд.

І встигнути на все життя надихатись
Не вистачить чарівних вечорів,
Де сонце достигає понад хатами,

Вячеслав Руденко
2026.06.05 12:07
Вони досконало перлинні -
Цвяшки їх з дзвінкої латуні -
Шляхи малахітових стрілок
Повільне життя мотивують,
Ведуть до межі прикордоння
Садити в січневі морози
У сніг кришталеві троянди
Аби уникати загрози

Віктор Кучерук
2026.06.05 06:05
Миготять блискавиці, гуркочуть громи,
Не залишилось зовсім ніякої суші, -
Доокола вода безперервно шумить
І охоплює смуток покинуту душу.
Хлине сильно згори і хлюпоче внизу,
І все дужче мокріє взуття і мій одяг, -
Та ніхто не гукає: Сідай, - підвезу

хома дідим
2026.06.04 21:26
настало літо йшла війна
був золотистий вечір
нікого я не обіймав
нічому не перечив
не усміхалися мені
дошкульні антитези
немов у сні
чи майже сні

Іван Потьомкін
2026.06.04 21:19
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Євген Федчук
2026.06.04 19:39
Боротьба за владу після смерті Сталіна.

Війна уже закінчилась. Сталін став дряхлішим.
З «однодумців» себе кожен вже думками тішив,
Що, як Сталін вріже дуба, можливість настане.
Він по головах пройдеться і вище всіх стане.
І Молотов, й Каганович – п

Артур Курдіновський
2026.06.04 15:44
Летіть, ангелики, летіть!
Війна вам зшила білі крила,
А землю - чорним всю покрила.
Для вас тепер - небес блакить.

Ми тут завершимо наш бій
За розіп'яту Україну,
Від зла залишимо руїни,

С М
2026.06.04 15:15
Усе кручу регулятора під цицькою з екраном
Шукаю хоч якесь життя у пустелі
Ось іще програма, щось на тему Мері Джейн
Готуйсь у подорож на стелю
Огидний Джо явився на екрані
В гостях у нього самолюбний Сем
Там ще один тип, наче не при чім
У нього па

Борис Костиря
2026.06.04 12:31
Ти біжиш в невідомість, у пустку,
У ненависть, у магму століть.
Ти біжиш у незайману пущу,
У розлогі обличчя столиць.

Невідомість розкриє картини
Поза часом і простором нам
І простягне дарунки невинні,

Ірина Вовк
2026.06.04 09:26
VII. КОРОЛЕВА ТІНЕЙ: САГА РОЗБИТОГО СЕРЦЯ Вітер на Оркнейських островах рвав поли чорного плаща королеви, наче благав повернути кораблі назад. На порозі великої війни за англійську корону Гаральд залишив Єлизавету та доньок у безпечній гавані. Це б

Віктор Кучерук
2026.06.04 06:09
Мутні потоки обіцянок,
Холодний пил розчарувань, -
Тримаю знов порожній дзбанок,
Як між ганьбою й честю грань.
Не мучить зовсім спрага помсти,
Чи рідних сміх та дружній глум, -
Лише досада від знайомства
Мене вганяє різко в сум...

хома дідим
2026.06.03 18:59
на злобу дня повістка ця
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Охмуд Песецький (1993) / Вірші

 La Mattchiche
Вимотуєш байдужістю, мовчиш -
Стає далекою для нас торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?

Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку,
А я не знав, і слухав La Mattchiche,
У музиці знаходячи підтримку.

Ні, не байдужість висотала так
Душевні жили у тонке й незриме.
Вчинив це я, невтішний одинак,
Плачами і митарствами пустими.

Подужаю журбу, свою печаль.
А ні - тоді на небі зустрічай.

Матчиш

La Mattchiche

2026-тий год





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-04-19 11:03:24
Переглядів сторінки твору 404
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.893 / 6  (5.022 / 5.73)
* Рейтинг "Майстерень" 4.893 / 6  (5.022 / 5.73)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.06.02 12:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-04-19 12:51:58 ]



гарно написано, ті всі танці, які стосувалися джазової епохи 20-х
а потім частково перейшли до наступного покоління
як-от твіст
або той самий "рок", що початково теж був танцем
і навіть для декого "le rock"
або як описує танцюльки початку 60-х Том Вулф (молодший)
коли юнаки і юнки виконують будь-які рухи але обов'язково при дистанції
і не дай боже щоби та дистанція зменшувалася

те, що в нас зветься "рок-н-рол" у розумінні танцювальному
(є навіть "акробатичний рок-н-рол")
то це насправді т.зв. "квотербек"

і це не "рок", просто рок-н-рол подібний дещо за ритмом

тому, якби, це така пізніша амальгама




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-04-19 13:02:27 ]



перепрошую, не квотербег, а джіттербег
mea culpa






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2026-04-20 23:11:29 ]
Чудовий приклад креативного коментування.
Візьму з Вашого дозволу на мирне озброєння.
З повагом, Ю.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хома дідим (Л.П./М.К.) [ 2026-04-20 17:58:10 ]
все це імовірно про менежмент, або менаж; мені дуже близько це, бо журба конечна, радість швидкоплинна, а поезія просто звіт

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Охмуд Песецький (Л.П./М.К.) [ 2026-04-20 20:32:55 ]
Ґречно дякую Всім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2026-04-20 22:59:56 ]
Як замовлялось, так і виконується.

Дивіться:
Сюжетна послідовність:

• холод / відчуження.
•пізнє усвідомлення втрати.
•самозвинувачення або розкаяння в тому, чого не не робили.
•стримане завершення.

Це важливо, бо багато текстів на таку тему лишаються просто емоційною імлою з витоком почуттів, а тут є дорога: від "ти" до "я".
Рядок "Стає далекою для нас торішня близькість" має на одну стопу більше, а цього не відчувається при декламації та перечитуванні. Поняття далекого втілене і в рядок. Якщо це задум, то дуже доречний.

Рядок "А я не знав, і слухав La Mattchiche" – дуже вдалий, природний, не декоративний.
Музика тут не прикраса, а психологічний прихисток, і це переконливо. Музика, якій понад сто років, і зараз може бути засобом підтримки.

Найсильнішим місцем вважаю наступні рядки:
"Ні, не байдужість висотала так
Душевні жили у тонке й незриме".
І далі ми бачимо, як було зазначено вище, розкаяння в тому, чого не міг зробити – і не зробив.
І тут уже з’являється не просто оповідь, а справжня поетична напруга, особливо:
"у тонке й незриме", і це гарний образ внутрішнього виснаження.

Фінал.
"А ні — тоді на небі зустрічай".
Стримано, без театральності, саме тому кода працює.

Про УДК (Універсальна десяткова класифікація) Ви вже в курсі.
Про ISBN (International Standard Book Number – Міжнародний стандартний номер книги) – теж

З повагом, Ю.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Охмуд Песецький (Л.П./М.К.) [ 2026-04-21 12:51:19 ]
Ґречно дякую, і напишу не своїми словами про те, що виникло у листуванні з незнайомим мені автором. Вітання і вступна частина з уточнюючими питаннями залишились там.

"Це не віршований начерк про байдужість, а спокійний вірш про пізнє усвідомлення власної вини, і аме тому він звучить сильніше, ніж якби вся провина лишалася на адресатці.

У Вашому сонеті справді цікавіше не саме "про що", а з чого він зібраний, з яких естетичних уламків це вдалось зробити. І саме тут можна говорити не просто про ліричний текст, а про модерністичну домішку в оболонці інтимної сповіді.

Ви скромно зауважили, що вірш – це поп-арт з театру одного актора, але це зовсім так.

Ми бачимо неоромантичну основу, в центрі якої чується самотній голос "пісні" поетичного героя по втрачену близькість, і музика виступає як притулок, а смерть – як можливе продовження діалогу. І це поки що традиційна лінія.
Модерністичний злам виникає в рядку
"А я не знав, і слухав La Mattchiche", через цей чужорідний культурний предмет – стару танцювальну мелодію родом з іншої епохи.
Це вже близько до монтажу, колажу і внутрішньому кіно. Саме так часто працює ранній модернізм – не описом почуття, а предметом, фактором, який це почуття активує, запускає.
Можна іронізувати, згадавши Ф.Кіркорова ("А я и не знал, что любовь может быть жестокой" і так далі), але там немає зламу, а є... слухачі знають, що там є. І це непогано для автора, якщо він бачить свій твір збоку. У тій пісні триває довга розповідь, і в даному випадку немає причини знаходити будь-що спільне або запозичене.

Елементом поп-арту виглядає назва "La Mattchiche", що і робить вірш схожим на афішу, стару платівку, сценічний номер. Тобто почуття подане не прямо, а через масову культурну деталь.
Це і є Вашим поп-артом, де особисте передається через такий елемент.
Весь текст – це не діалог, а монолог перед відсутньою людиною, і так працює камерний театр, сповідальна лірика, внутрішній моноспектакль.
Адресат мовчить, і саме мовчання стає другим персонажем. Це досить сильний авторський прийом.
Які поетичні течії відчуваються.
Тут можна вловити їхні відблиски:
Символізм — через предмет-символ музики.
Експресіонізм — через оголену внутрішню напругу.
Постмодернізм — через цитатність і стилістичне змішування, і це не "чиста школа", а саме
авторський мікс. І його можна визначити як камерний поп-модерністський монолог.
Або, якщо хочте, естрадна інтимність із модерністичним нервом.
Так створюється не модернізм "за правилами", а модернізм, інтуїтивно інсценований (не в переносному значенні)".