ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.10.31 15:15
Вже листопадно нічому і впасти,
І дню короткому хмизиною горіти.
Здимає перепріле листя вітер,
А холоду прошилася срібляста
Тремтяча нитка поміж голі віти
Й упала в біле:

Ніяковіють пізні хризантеми

Борис Костиря
2026.10.31 13:38
Я забутий під снігом далеких часів.
Мене звати ніяк. Я - минулого тінь.
Я полишив життя, мов задавнений гнів,
Ніби голос у гулі земних голосінь.
Я здійнявся у небо і вмить занімів,
Не знайшовши опору благань і спасінь.

Мене викреслив світ з електр

Віктор Кучерук
2026.10.31 07:23
Щоденно в осінньому місті
Прискорює час свій політ, -
Дощами знебарвлене листя
Лягає на мокрий граніт.
Під ноги каштанів холодних
Спадають утомлені дні
І тонуть у сірій безодні
Знайомих будинків вогні.

хома дідим
2026.10.30 21:39
легко і прозоро
аж до відчаю
звільнений свій голос
не упізнаю
зблиски сонця морем
наче у раю
прийдеш поговорим
про любов мою

Артур Курдіновський
2026.10.30 18:40
Букет осінній -
Палітра болю,
Гірка соната
Моїх провин.
Собі забути
Я не дозволю,
Як про надію
Грав клавесин.

Юрій Лазірко
2026.10.30 16:49
Він із тих відьмаків,
перетрушує душі
у храмах.
Скільки є диваків,
що вимірюють серце
у грамах...
Він великий знавець
перевтілення

Вячеслав Руденко
2026.10.30 12:40
Повзуть до берега пустого
Годинники часів Ель Греко,
В непередбачуваній змові,
Немов мурахи по смереках.

В сонетні форми невмирущі,
Хрестоматійні,гарячкові,
Як стукіт ніг цукровій гущі

Юрій Гундарів
2026.10.30 11:17
Данський актор Ніколай Костер-Вальдау, відомий за роллю Джеймі Ланністера у культовому серіалі «Гра престолів», приїхав до Києва у статусі посла доброї волі Програми розвитку ООН, щоб привернути увагу світу до наслідків війни та підтримки України у цей ва

Віктор Кучерук
2026.10.30 06:00
Поблякле світання з холодним дощем
У душу приносить зажуру та щем, -
Краплини малюють на мокрому склі
Лиш згадки про літо, що згасло в імлі.
Ховається в мжичці сплетіння доріг
І ти оминаєш хатинний поріг.
Сьогодні негодою змучений світ
Шукає до сві

хома дідим
2026.10.29 23:32
музика пробивається
через усякі синоніми перепон
зринає і пробирає
у місцях несподіваних
мовби світло що
переливається через тріщини
в оболонках
рухомих і нерухомих

С М
2026.10.29 21:34
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
L’Америка, L’Америка, L’Америка
L’Америка, L’Америка, L’Америка

Агов, люде, що такі сумні?

Євген Федчук
2026.10.29 20:46
Онук у дідуся спитав,
Що на осонні вигрівався,
Якимсь думкам своїм всміхався,
Прикривши очі, наче спав:
- Дідусю, як же так воно
У нашім краї відбулося,
Що під Литвою довелося
Нам нині бути? Чи ж давно

Борис Костиря
2026.10.29 20:09
Я не хочу писати вже вірші.
Я порину у край німоти,
У країну мовчання, що гірше,
Ніж відсутність чіткої мети.

Я полину у поле розлуки,
У степи розставань і страждань,
У ліси невимовної муки,

Іван Потьомкін
2026.10.29 17:55
Ще донедавная їх не помічав,навіть вряди-годи
Перескакував і підіймався без будь яких зусиль .
Тільки тепер, як стала ковінька продовженням руки,
Не те що помічаю, а ворогую щоденно з ними.
Заздрю тим, у кого їх нема чи ,може, тимчасово й обмаль,
А в

Світлана Пирогова
2026.10.29 15:26
До душі припали чорнобривці,
Квіти із далекого дитинства,
Що росли в садку і попідтинню.
Майже до зими цвіли жаринки.

Пестили їх сонця ніжні бризки.
Звісно, поки гомін дня не стихне.
До душі припали чорнобривці,

Вячеслав Руденко
2026.10.29 11:18
Нині кобзи, знову гучно, —
Не брешу, бо сплю вночі!
Шерех вітру, дні поштучно,
Ворон скаче на плечі.

Гуркіт ранку вартового —
Знову гамір, знову лють.
Око світу кольорове
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Охмуд Песецький (1993) / Вірші

 La Mattchiche
Вимотуєш байдужістю, мовчиш -
Стає далекою для нас торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?

Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку,
А я не знав, і слухав La Mattchiche,
У музиці знаходячи підтримку.

Ні, не байдужість висотала так
Душевні жили у тонке й незриме.
Вчинив це я, невтішний одинак,
Плачами і митарствами пустими.

Подужаю журбу, свою печаль.
А ні - тоді на небі зустрічай.

Матчиш

La Mattchiche

2026-тий год





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-04-19 11:03:24
Переглядів сторінки твору 622
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.978 / 6  (5.208 / 5.82)
* Рейтинг "Майстерень" 4.978 / 6  (5.208 / 5.82)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.09.09 19:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-04-19 12:51:58 ]



гарно написано, ті всі танці, які стосувалися джазової епохи 20-х
а потім частково перейшли до наступного покоління
як-от твіст
або той самий "рок", що початково теж був танцем
і навіть для декого "le rock"
або як описує танцюльки початку 60-х Том Вулф (молодший)
коли юнаки і юнки виконують будь-які рухи але обов'язково при дистанції
і не дай боже щоби та дистанція зменшувалася

те, що в нас зветься "рок-н-рол" у розумінні танцювальному
(є навіть "акробатичний рок-н-рол")
то це насправді т.зв. "квотербек"

і це не "рок", просто рок-н-рол подібний дещо за ритмом

тому, якби, це така пізніша амальгама




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-04-19 13:02:27 ]



перепрошую, не квотербег, а джіттербег
mea culpa






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2026-04-20 23:11:29 ]
Чудовий приклад креативного коментування.
Візьму з Вашого дозволу на мирне озброєння.
З повагом, Ю.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хома дідим (Л.П./М.К.) [ 2026-04-20 17:58:10 ]
все це імовірно про менежмент, або менаж; мені дуже близько це, бо журба конечна, радість швидкоплинна, а поезія просто звіт

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Охмуд Песецький (Л.П./М.К.) [ 2026-04-20 20:32:55 ]
Ґречно дякую Всім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2026-04-20 22:59:56 ]
Як замовлялось, так і виконується.

Дивіться:
Сюжетна послідовність:

• холод / відчуження.
•пізнє усвідомлення втрати.
•самозвинувачення або розкаяння в тому, чого не не робили.
•стримане завершення.

Це важливо, бо багато текстів на таку тему лишаються просто емоційною імлою з витоком почуттів, а тут є дорога: від "ти" до "я".
Рядок "Стає далекою для нас торішня близькість" має на одну стопу більше, а цього не відчувається при декламації та перечитуванні. Поняття далекого втілене і в рядок. Якщо це задум, то дуже доречний.

Рядок "А я не знав, і слухав La Mattchiche" – дуже вдалий, природний, не декоративний.
Музика тут не прикраса, а психологічний прихисток, і це переконливо. Музика, якій понад сто років, і зараз може бути засобом підтримки.

Найсильнішим місцем вважаю наступні рядки:
"Ні, не байдужість висотала так
Душевні жили у тонке й незриме".
І далі ми бачимо, як було зазначено вище, розкаяння в тому, чого не міг зробити – і не зробив.
І тут уже з’являється не просто оповідь, а справжня поетична напруга, особливо:
"у тонке й незриме", і це гарний образ внутрішнього виснаження.

Фінал.
"А ні — тоді на небі зустрічай".
Стримано, без театральності, саме тому кода працює.

Про УДК (Універсальна десяткова класифікація) Ви вже в курсі.
Про ISBN (International Standard Book Number – Міжнародний стандартний номер книги) – теж

З повагом, Ю.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Охмуд Песецький (Л.П./М.К.) [ 2026-04-21 12:51:19 ]
Ґречно дякую, і напишу не своїми словами про те, що виникло у листуванні з незнайомим мені автором. Вітання і вступна частина з уточнюючими питаннями залишились там.

"Це не віршований начерк про байдужість, а спокійний вірш про пізнє усвідомлення власної вини, і аме тому він звучить сильніше, ніж якби вся провина лишалася на адресатці.

У Вашому сонеті справді цікавіше не саме "про що", а з чого він зібраний, з яких естетичних уламків це вдалось зробити. І саме тут можна говорити не просто про ліричний текст, а про модерністичну домішку в оболонці інтимної сповіді.

Ви скромно зауважили, що вірш – це поп-арт з театру одного актора, але це зовсім так.

Ми бачимо неоромантичну основу, в центрі якої чується самотній голос "пісні" поетичного героя по втрачену близькість, і музика виступає як притулок, а смерть – як можливе продовження діалогу. І це поки що традиційна лінія.
Модерністичний злам виникає в рядку
"А я не знав, і слухав La Mattchiche", через цей чужорідний культурний предмет – стару танцювальну мелодію родом з іншої епохи.
Це вже близько до монтажу, колажу і внутрішньому кіно. Саме так часто працює ранній модернізм – не описом почуття, а предметом, фактором, який це почуття активує, запускає.
Можна іронізувати, згадавши Ф.Кіркорова ("А я и не знал, что любовь может быть жестокой" і так далі), але там немає зламу, а є... слухачі знають, що там є. І це непогано для автора, якщо він бачить свій твір збоку. У тій пісні триває довга розповідь, і в даному випадку немає причини знаходити будь-що спільне або запозичене.

Елементом поп-арту виглядає назва "La Mattchiche", що і робить вірш схожим на афішу, стару платівку, сценічний номер. Тобто почуття подане не прямо, а через масову культурну деталь.
Це і є Вашим поп-артом, де особисте передається через такий елемент.
Весь текст – це не діалог, а монолог перед відсутньою людиною, і так працює камерний театр, сповідальна лірика, внутрішній моноспектакль.
Адресат мовчить, і саме мовчання стає другим персонажем. Це досить сильний авторський прийом.
Які поетичні течії відчуваються.
Тут можна вловити їхні відблиски:
Символізм — через предмет-символ музики.
Експресіонізм — через оголену внутрішню напругу.
Постмодернізм — через цитатність і стилістичне змішування, і це не "чиста школа", а саме
авторський мікс. І його можна визначити як камерний поп-модерністський монолог.
Або, якщо хочте, естрадна інтимність із модерністичним нервом.
Так створюється не модернізм "за правилами", а модернізм, інтуїтивно інсценований (не в переносному значенні)".