ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.28
11:28
Все залежить - де і з ким…
Хто і що запропонує…
- А чому вас поміж тим
Хто небудь не замалює?
Все залежить від числа
І від вашої вимови…
- А чому якась строфа
Хто і що запропонує…
- А чому вас поміж тим
Хто небудь не замалює?
Все залежить від числа
І від вашої вимови…
- А чому якась строфа
2024.03.28
10:38
Герой цього вірша - сучасний французький драматург, письменник і філософ Ерік-Емманюель Шмітт.
До речі, у його п‘єсі «Загадкові варіації», що з незмінним успіхом іде на сцені київського Молодого театру, одну з головних ролей першим зіграв у свій час Ален
До речі, у його п‘єсі «Загадкові варіації», що з незмінним успіхом іде на сцені київського Молодого театру, одну з головних ролей першим зіграв у свій час Ален
2024.03.28
08:14
Горіхи розпустили чорні крила
( Воронячі!) на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила,
І треться в гіллі голому Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
( Воронячі!) на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила,
І треться в гіллі голому Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
2024.03.28
05:54
Небо досміялося до сліз.
Тиша верховодила до грому, –
Жінці відмовляю навідріз
Навіть носа висунути з дому.
Блискає у хмарах і гримить
Гучно та невисоко, – надворі
Сірості скорилася блакить
І сьогодні не отак, як вчора.
Тиша верховодила до грому, –
Жінці відмовляю навідріз
Навіть носа висунути з дому.
Блискає у хмарах і гримить
Гучно та невисоко, – надворі
Сірості скорилася блакить
І сьогодні не отак, як вчора.
2024.03.27
22:08
Не може бути чоловік поганим, якщо із птаством розмовляє спозарана.
Достоту не відомо ще, по кому потомні вивчатимуть нашу епоху:
по президентах чи по тобі самому?
Ні, не регочучи на кутні, а з болем в серці можна й гудить,
бажаючи добра в майбутнім.
2024.03.27
22:03
Так пахло небом, небом пахло так,
Коли разом ми випурхнули в поле…
Уперше цілувалися, відтак
Тут буде, вибачай, не до престолу…
Такими ідучи у білий світ
Блукати внім не довго, запевняю:
Весна і є той самий свіжий хіт,
Яким ідуть удвох до свого ра
Коли разом ми випурхнули в поле…
Уперше цілувалися, відтак
Тут буде, вибачай, не до престолу…
Такими ідучи у білий світ
Блукати внім не довго, запевняю:
Весна і є той самий свіжий хіт,
Яким ідуть удвох до свого ра
2024.03.27
22:00
На згарищах відлуння тих страхіть…
Ще й запевнятимуть в любові повоєнній
Дай Боже нашим правнукам узріть
Що це той самий приспів від Гієни…
І діда заспівали і мене
Свої й чужі, ну словом - потруїли…
А ми ще ті… і нам не "каби де…"
У нас свої для
Ще й запевнятимуть в любові повоєнній
Дай Боже нашим правнукам узріть
Що це той самий приспів від Гієни…
І діда заспівали і мене
Свої й чужі, ну словом - потруїли…
А ми ще ті… і нам не "каби де…"
У нас свої для
2024.03.27
10:27
У білому вінку всміхалась юна вишня,
Птахи кружляли з піснею весни.
І сонце життєдайне піднімалось вище,
Пливли на небі хмар легкі човни.
А він дивився у дівочі сині очі,
В яких бриніла райдужна краса.
І білий світ здавався чистим і урочим.
Птахи кружляли з піснею весни.
І сонце життєдайне піднімалось вище,
Пливли на небі хмар легкі човни.
А він дивився у дівочі сині очі,
В яких бриніла райдужна краса.
І білий світ здавався чистим і урочим.
2024.03.27
08:44
Краплин дрібних у ранку сірім дотик,
І слід вологий на долоньках трав.
Та світить кущ, що видається жовтим,
Загубленим з учора клаптем шовку,
Який від сонця вітер відірвав.
Застлало небо, й дОнизу провисло
Суцільне підволожене сукно,
І слід вологий на долоньках трав.
Та світить кущ, що видається жовтим,
Загубленим з учора клаптем шовку,
Який від сонця вітер відірвав.
Застлало небо, й дОнизу провисло
Суцільне підволожене сукно,
2024.03.27
07:22
Ядро душі жагуче –
пашить металів сплав.
Почав клектати гучно
вулкан, що довго спав.
Був вкритий шаром криги,
але прорвав той шар,
зірвав з душі вериги
у поблиску Стожар.
пашить металів сплав.
Почав клектати гучно
вулкан, що довго спав.
Був вкритий шаром криги,
але прорвав той шар,
зірвав з душі вериги
у поблиску Стожар.
2024.03.27
06:04
Наповнений по горло незабутнім,
Своїм думкам не змінюю маршрут, –
Пригадую струмочки каламутні
І чисті ріки в згадках постають.
Не обчухрала пам’ять пережите,
Запона літ не скрила дороге, –
То міг собі щось якісне купити,
То коштів не бувало на
Своїм думкам не змінюю маршрут, –
Пригадую струмочки каламутні
І чисті ріки в згадках постають.
Не обчухрала пам’ять пережите,
Запона літ не скрила дороге, –
То міг собі щось якісне купити,
То коштів не бувало на
2024.03.27
00:08
Прийшло розуміння. А що було треба,
Щоб випити з чаші прозріння сповна?
Комусь - лише слово. Комусь - тихе небо.
Комусь - ця підступна та підла війна.
Завісили небо безрадісні хмари...
Усе пригадалось, як тільки дійшло,
Як з реготом тикали ми в ша
Щоб випити з чаші прозріння сповна?
Комусь - лише слово. Комусь - тихе небо.
Комусь - ця підступна та підла війна.
Завісили небо безрадісні хмари...
Усе пригадалось, як тільки дійшло,
Як з реготом тикали ми в ша
2024.03.26
22:36
Маріє! Кохана Маріє,
у тебе між пальців полин!
Гірчать полином твої мрії,
що зіткані з часу перлин…
На скронях хрущі загрубілі,
ромашки спадають з ланіт,
та локони сиві, ні – білі,
у тебе між пальців полин!
Гірчать полином твої мрії,
що зіткані з часу перлин…
На скронях хрущі загрубілі,
ромашки спадають з ланіт,
та локони сиві, ні – білі,
2024.03.26
22:29
сон зимовий
моїх ніжних суконь
сон із перлин
зап’ясть моїх
так закохане в себе
сонце
виходить щоднини
а врода навіщо
моїх ніжних суконь
сон із перлин
зап’ясть моїх
так закохане в себе
сонце
виходить щоднини
а врода навіщо
2024.03.26
21:08
Акторе,..
полум’я по ролі, в рампах ніч!
Тривога у тобі ще змалку мліє…
В оглядинах тупих і божевільних вч
твій Гамлет помилятися не вміє.
У нього вибір ще лишається один,
а ти альтернатив не маєш жодних.
Актор, який дожився до сивин, –
полум’я по ролі, в рампах ніч!
Тривога у тобі ще змалку мліє…
В оглядинах тупих і божевільних вч
твій Гамлет помилятися не вміє.
У нього вибір ще лишається один,
а ти альтернатив не маєш жодних.
Актор, який дожився до сивин, –
2024.03.26
19:26
Неужели это всё? Неужели вот именно сейчас, в первые дни лета, когда барышни на улице пронзают твоё сердце острыми, высвобожденными от кольчуги бюстгальтеров сосками, когда в голове бурлит громадьё планов на отпуск, когда ты, чёрт возьми, уже почти всего
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.03.28
2024.03.26
2024.03.20
2024.03.18
2024.03.15
2024.03.14
2024.03.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 11
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 11
ХАЙ І ПОЧЕСНЕ, АБИ ЧЕСНЕ
Введім звання почесного героя,
Бо остогидла всім вже кров і зброя.
НЕ ПОТАЛАНИЛО
Запізнись вона ще більш – став би Петраркою,
А так все закінчилось банальною сваркою.
КОЛИШНІ ЗАСЛУГИ
Брудна калюжа ця – колишній білий сніг,
То ж обійшов так шанобливо, як лиш міг.
ВЧИСЬ ВИГОДУ МАТЬ З УСЬОГО
На нього тінь підозри впала
Й надійним сховком йому стала.
ВИДИ ВІДСУТНОСТІ
Крім простої відсутності
Є ще й Відсутність Всякої Присутності.
ЧИ Ж НЕ СОРОМНО!
Америку відкрили не американці?
Ганьба! Зас.....!
ІЗ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ
Святі, що стрічались в житті мені,
Були, як правило, кам’яні.
В НАДІЙНИХ РУКАХ
Процес міфотворення з розвитком суспільних наук
Перейшов із вуст народу до офіційних рук.
ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛКИ
Замість іншого взятий був цей нещасний,
Але труп вернули чесно – його власний.
ЗАЗДРІСТЬ ЧИ ЗНЕВАГА?
“Подумаєш – мить осяйнулась на мить метеором” –
Презирливо заявили свічки хором.
ХІБА Ж ТУТ ЩО ЗРОЗУМІЄШ
Ми розумієм, що тут і до чого,
Тому й зрозуміти не можем нічого.
ПРОГРЕС
Здійснили індустріалізацію; от пристосувати ще б
І людську душу до промислових потреб!
НЕ ЗІЗНАВАЙСЬ І БОГУ
Як хочеш на небо – не зізнавайсь і Богу,
Бо він вкаже найважчу дорогу.
НЕОЧІКУВАНІ ВИТРАТИ
Тим, хто позбавляє людей думки,
Приходиться наповнювать їм шлунки.
БУЛА Б З ІСТОРІЇ ІДИЛІЯ
Зруйнувавши ще не збудовану Бастилію,
Історію перетворили б на ідилію.
ВИННІ БЕЗ ВИНИ
Як хтось засуджений до забуття – страждає
Від правосуддя й той, хто пам’ятає.
ПИТАЛЬНИЙ І ОКЛИЧНИЙ ЗНАКИ
Вдивлявся в знак запитання я – і вздрів:
Та це ж знак оклику, що постарів!
ОСТАВСЬ У ВИГРАШІ
Зламав він життя своє – і недарма:
Два тепер має із зручностями всіма.
БУВАЄ Й ГІРШ
Потрапляєш іноді в такий розгардіяш,
Що відчуваєш себе, як “амінь” без “отче наш”.
ЗАСТОСУВАННЯ? – БУЛО Б БАЖАННЯ
Феномен сучасної цивілізації:
Абсурд як засіб комунікації.
У КОЖНОГО СВІЙ СМАК
Шедевр зрозуміє і дурень – що йому?
Але по-своєму.
ОБІЙШЛОСЬ І БЕЗ НОЯ
Було тих потопів, як гною,
Де все обійшлось і без Ноя.
ЧОГО ЛИШ НЕ БУВАЄ
Я й літаючі клітки зрів:
Тримали у них орлів.
ЦАРСТВО БРЕХНІ
Є царство брехні – й воно жахливе,
Бо в ньому все правдиве.
НЕДОСЯЖНІСТЬ МЕТИ
Чи можна до мети все життя наближатись?
Так, якщо вона буде весь час відсуватись.
ВІДМІННІСТЬ СУТТЄВА
“Ляж – встань!” – епізод лиш солдатського буття,
А от “Помри – воскресни!” – це життя.
СПРАВА НЕ В РЕАЛІЗМІ
Буває дуже реалістично: навіть зі сцени пахне онучами,
Та від цього вистави не стають більш живучими.
НЕ ВДАВАЙТЕСЬ ДО КРАЙНІХ ЗАСОБІВ
Навіть якщо нудьга – дотримуйтесь традиції
Й не розганяйте її за допомогою поліції.
ДОСТОЙНИЙ ЧЕСТІ
З вами випить на брудершафт
Цикуту згодився б і Сократ.
ОБЕРЕЖНІШЕ
Історичні матеріали
Легкозаймистими стали.
БУРЕЛОМ В ІСТОРІЇ
Історична буря – костелом.
Причина: зіткнення добра із злом.
ПОТРЕБУЄ УТОЧНЕННЯ
Мислення – це заняття побутове,
Чи все таки розумове?
ОБЕРНЕНА ПРОПОРЦІЙНІСТЬ
Чим ближче до правди й моральності,
Тим далі від життя й реальності.
ІЗ-ЗА ПРИМХ ДОЛІ
І нікчемностям із-за примх долі
Дістаються вирішальні ролі.
РАНІШ БУЛО ВСЕ ВЕЛИЧНІШИМ
Минуле у всім виявля величність:
Раніше довшою була і вічність.
ПОБАЖАННЯ
Будь до правди близьким,
Але не вузьким.
НАВІЩО ПЕГАСУ КРИЛА?
Крила Пегасам дістались,
Щоб поменше брикались.
НОВЕ В ДРЕСИРУВАННІ
В дресируванні папуг нині мода нова –
Відучить повторювать людські слова.
СПРАВА МАЙЖЕ БЕЗНАДІЙНА
Боротьба за владу самогубство нагадує,
Бо вести її треба із владою.
БУВАЮТЬ МОМЕНТИ
Іноді відчуває й великий артист,
Що забрів на сцену, де він навіть не статист.
ДОСИТЬ ОДНОГО СЛОВА
Досить і одного слова –
Все інше уже мова.
ЖИТТЄВЕ КРЕДО
Знаменитим стать і ввійти в аннали,
Щоб і без підпису знали.
Введім звання почесного героя,
Бо остогидла всім вже кров і зброя.
НЕ ПОТАЛАНИЛО
Запізнись вона ще більш – став би Петраркою,
А так все закінчилось банальною сваркою.
КОЛИШНІ ЗАСЛУГИ
Брудна калюжа ця – колишній білий сніг,
То ж обійшов так шанобливо, як лиш міг.
ВЧИСЬ ВИГОДУ МАТЬ З УСЬОГО
На нього тінь підозри впала
Й надійним сховком йому стала.
ВИДИ ВІДСУТНОСТІ
Крім простої відсутності
Є ще й Відсутність Всякої Присутності.
ЧИ Ж НЕ СОРОМНО!
Америку відкрили не американці?
Ганьба! Зас.....!
ІЗ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ
Святі, що стрічались в житті мені,
Були, як правило, кам’яні.
В НАДІЙНИХ РУКАХ
Процес міфотворення з розвитком суспільних наук
Перейшов із вуст народу до офіційних рук.
ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛКИ
Замість іншого взятий був цей нещасний,
Але труп вернули чесно – його власний.
ЗАЗДРІСТЬ ЧИ ЗНЕВАГА?
“Подумаєш – мить осяйнулась на мить метеором” –
Презирливо заявили свічки хором.
ХІБА Ж ТУТ ЩО ЗРОЗУМІЄШ
Ми розумієм, що тут і до чого,
Тому й зрозуміти не можем нічого.
ПРОГРЕС
Здійснили індустріалізацію; от пристосувати ще б
І людську душу до промислових потреб!
НЕ ЗІЗНАВАЙСЬ І БОГУ
Як хочеш на небо – не зізнавайсь і Богу,
Бо він вкаже найважчу дорогу.
НЕОЧІКУВАНІ ВИТРАТИ
Тим, хто позбавляє людей думки,
Приходиться наповнювать їм шлунки.
БУЛА Б З ІСТОРІЇ ІДИЛІЯ
Зруйнувавши ще не збудовану Бастилію,
Історію перетворили б на ідилію.
ВИННІ БЕЗ ВИНИ
Як хтось засуджений до забуття – страждає
Від правосуддя й той, хто пам’ятає.
ПИТАЛЬНИЙ І ОКЛИЧНИЙ ЗНАКИ
Вдивлявся в знак запитання я – і вздрів:
Та це ж знак оклику, що постарів!
ОСТАВСЬ У ВИГРАШІ
Зламав він життя своє – і недарма:
Два тепер має із зручностями всіма.
БУВАЄ Й ГІРШ
Потрапляєш іноді в такий розгардіяш,
Що відчуваєш себе, як “амінь” без “отче наш”.
ЗАСТОСУВАННЯ? – БУЛО Б БАЖАННЯ
Феномен сучасної цивілізації:
Абсурд як засіб комунікації.
У КОЖНОГО СВІЙ СМАК
Шедевр зрозуміє і дурень – що йому?
Але по-своєму.
ОБІЙШЛОСЬ І БЕЗ НОЯ
Було тих потопів, як гною,
Де все обійшлось і без Ноя.
ЧОГО ЛИШ НЕ БУВАЄ
Я й літаючі клітки зрів:
Тримали у них орлів.
ЦАРСТВО БРЕХНІ
Є царство брехні – й воно жахливе,
Бо в ньому все правдиве.
НЕДОСЯЖНІСТЬ МЕТИ
Чи можна до мети все життя наближатись?
Так, якщо вона буде весь час відсуватись.
ВІДМІННІСТЬ СУТТЄВА
“Ляж – встань!” – епізод лиш солдатського буття,
А от “Помри – воскресни!” – це життя.
СПРАВА НЕ В РЕАЛІЗМІ
Буває дуже реалістично: навіть зі сцени пахне онучами,
Та від цього вистави не стають більш живучими.
НЕ ВДАВАЙТЕСЬ ДО КРАЙНІХ ЗАСОБІВ
Навіть якщо нудьга – дотримуйтесь традиції
Й не розганяйте її за допомогою поліції.
ДОСТОЙНИЙ ЧЕСТІ
З вами випить на брудершафт
Цикуту згодився б і Сократ.
ОБЕРЕЖНІШЕ
Історичні матеріали
Легкозаймистими стали.
БУРЕЛОМ В ІСТОРІЇ
Історична буря – костелом.
Причина: зіткнення добра із злом.
ПОТРЕБУЄ УТОЧНЕННЯ
Мислення – це заняття побутове,
Чи все таки розумове?
ОБЕРНЕНА ПРОПОРЦІЙНІСТЬ
Чим ближче до правди й моральності,
Тим далі від життя й реальності.
ІЗ-ЗА ПРИМХ ДОЛІ
І нікчемностям із-за примх долі
Дістаються вирішальні ролі.
РАНІШ БУЛО ВСЕ ВЕЛИЧНІШИМ
Минуле у всім виявля величність:
Раніше довшою була і вічність.
ПОБАЖАННЯ
Будь до правди близьким,
Але не вузьким.
НАВІЩО ПЕГАСУ КРИЛА?
Крила Пегасам дістались,
Щоб поменше брикались.
НОВЕ В ДРЕСИРУВАННІ
В дресируванні папуг нині мода нова –
Відучить повторювать людські слова.
СПРАВА МАЙЖЕ БЕЗНАДІЙНА
Боротьба за владу самогубство нагадує,
Бо вести її треба із владою.
БУВАЮТЬ МОМЕНТИ
Іноді відчуває й великий артист,
Що забрів на сцену, де він навіть не статист.
ДОСИТЬ ОДНОГО СЛОВА
Досить і одного слова –
Все інше уже мова.
ЖИТТЄВЕ КРЕДО
Знаменитим стать і ввійти в аннали,
Щоб і без підпису знали.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 12"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 10"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 10"
Про публікацію