Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.17
19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
2026.09.17
16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
2026.09.17
15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
2026.09.17
12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
2026.09.17
11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.09.17
10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
2026.09.17
08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
2026.09.17
06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
2026.09.16
23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
2026.09.16
21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
2026.09.16
18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
2026.09.16
17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
2026.09.16
16:34
І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
2026.09.16
14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
2026.09.16
14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
2026.09.16
13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 10
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 10
НЕПРИПУСТИМО
Не пиши кредо на паркані
Навіть в ейфорії стані!
ПОТЕНЦІЙНА ЗАГРОЗА
Й бездумність, буває,
Інших вбиває.
ПЕРЕВАГА У БЛИСКУ
І мідні лоби не останні у списку,
Бо сповнені блиску.
ЧИ Ж ТАК НАСПРАВДІ?
“Карась любить сметану!” –
Думка кухаря з ресторану.
ТРЕНУЙТЕ ПАМ'ЯТЬ
О, як слід пам’ять тренувать,
Щоб ще й навчитись забувать!
ШЛЯХ ДО ВИЗНАННЯ
В жонглерів шлях до визнання –
Законів фізики незнання.
НЕДОГЛЯД
І як це колись без звіту
Допустили створення світу?!
КВОЛІСТЬ ДУМОК
Настільки дрібні думки плодять,
Що навіть до голови їм не доходять.
ЖОРСТОКІША КАРА
Кара злочинцям, не схильним до каяття –
Довічне ув’язнення із штучним подовженням життя.
ПОЗИТИВ І В НЕГАТИВІ
До чого вже лукавий чорт і противний,
Та в пеклі і він – персонаж позитивний!
РЕАЛЬНІСТЬ
Коли в міфа зіткнення з міфом –
Це ще реальніше, ніж корабля з рифом.
НЕ ТІ ВЖЕ ЛЮДИ
Не ті, що були, вже люди:
Хреста почепили й Іуди.
ПІСЛЯ РУЙНІВНОГО ШТОРМУ
Наказано добратись до берега нам:
Ждуть-не-діждуться митники там.
ЩЕ БІЛЬШИЙ МУЧЕНИК
Ось мученик ще більш знаменитий:
Висів на хресті неприбитий!
А ЩО ТОЛКУ?
Що за толк кляпом рота заткнути,
Якщо можна його проковтнути?
БУДЬ ЩИРИМ
Митцю, халтурить не здумай:
Не бреши, а видумуй!
НЕСТЕРПНІ УМОВИ
У володіннях брехні
Фантазія гине на пні.
ПЕРШІ Й СЕРЕД ЧОРТІВ
Два види чортів любі найбільш Люциферу:
Розжалувані ангели й люди, що зробили кар’єру.
НЕЖДАНА ЛЮБОВ
Любов часом приходить, як не ждуть її вже,
Й тому не застає нас в негліже.
ПОЦІЛУНОК ЯК ТРАДИЦІЯ
Не страшні поцілунку ні арешт, ні екстрадиція:
Передається в поколіннях як усна традиція.
ПРО ПРАВДУ І БРЕХНЮ
Поширювать правду можна усно й навіть із-за грат,
Для поширення ж брехні створюють апарат.
ЩО ПЕРВИННЕ?
Тіло безстидне, натомість
Сором визначає свідомість.
ЗАКОН ПРИРОДИ
Техніка технікою, та є закон природи:
Ліфт ламається частіше, ніж банальні сходи.
МУТАЦІЯ ГОЛОСУ
Беруть і кастрати духу
Такі ноти, що боляче вуху.
СЛОВО ЧЕСТІ
В деяких словниках твоїх, мово,
Відсутнє честі слово.
ЗГИНЬ, НЕЧИСТА СИЛО!
Згинь, сатано! Геть від мене, чорте!
У мене чортиця вже вкотре!
ПАДІННЯ МОРАЛІ
Як же падає з кожним роком мораль, о боже!
Причому на все м’якше й пишніше ложе.
ЗАМІСТЬ КАМЕРТОНА
Тепер вже ліра Нерона
Нам замість камертона.
ПРАВОМОЧНІСТЬ
Не знаю, наскільки це правомочно,
Але що правожерно – це точно!
ОСКОМА
Приїлось нам уже
Недоїдання чуже.
ХАЙ ГІРШЕ, АБИ ІНШЕ
Маячня несусвітна?
Але ж яка колоритна!
ПРО ДУМКИ
Думки в голову не кимсь приведені,
А приходять самі і зсередини.
ФАТАЛІЗМ
Один шлях доля визначила поету:
З Парнасу прямісінько в Лету.
ЩО ТАКЕ ХАОС?
Що таке хаос? Резюме із звіту:
Це порядок, зруйнований при створенні світу.
СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ
Я сильний, розумний, красивий і не хам.
Й зауважте, що все це помітив я сам.
ДОСВІД ПІДКАЗУЄ
Більше думок! – гіркий досвід навчив:
Не хватить на них тоді наглядачів.
У КОЖНОГО СВІЙ ХРЕСТ
З горизонталлю вертикаль
Несуть свій хрест в захмарну даль.
МАРНІ ЗУСИЛЛЯ
Й інквізиторам варт було б знати:
Кострами тьми не розігнати.
НЕ ДАСТЬ НАТХНЕННЯ І ПЕГАС
Чи ж варт від Пегаса ждать натхнення снаги,
Як підкований на всі чотири ноги?
ЛЮДИНА ЛЮДИНІ
І який же в гуманізмі толк,
Якщо людина людині – вовк!
ВЕЛИЧ У ВСЬОМУ
В ньому все епохальне й величне:
Невігластво – й те прямо таки енциклопедичне.
Не пиши кредо на паркані
Навіть в ейфорії стані!
ПОТЕНЦІЙНА ЗАГРОЗА
Й бездумність, буває,
Інших вбиває.
ПЕРЕВАГА У БЛИСКУ
І мідні лоби не останні у списку,
Бо сповнені блиску.
ЧИ Ж ТАК НАСПРАВДІ?
“Карась любить сметану!” –
Думка кухаря з ресторану.
ТРЕНУЙТЕ ПАМ'ЯТЬ
О, як слід пам’ять тренувать,
Щоб ще й навчитись забувать!
ШЛЯХ ДО ВИЗНАННЯ
В жонглерів шлях до визнання –
Законів фізики незнання.
НЕДОГЛЯД
І як це колись без звіту
Допустили створення світу?!
КВОЛІСТЬ ДУМОК
Настільки дрібні думки плодять,
Що навіть до голови їм не доходять.
ЖОРСТОКІША КАРА
Кара злочинцям, не схильним до каяття –
Довічне ув’язнення із штучним подовженням життя.
ПОЗИТИВ І В НЕГАТИВІ
До чого вже лукавий чорт і противний,
Та в пеклі і він – персонаж позитивний!
РЕАЛЬНІСТЬ
Коли в міфа зіткнення з міфом –
Це ще реальніше, ніж корабля з рифом.
НЕ ТІ ВЖЕ ЛЮДИ
Не ті, що були, вже люди:
Хреста почепили й Іуди.
ПІСЛЯ РУЙНІВНОГО ШТОРМУ
Наказано добратись до берега нам:
Ждуть-не-діждуться митники там.
ЩЕ БІЛЬШИЙ МУЧЕНИК
Ось мученик ще більш знаменитий:
Висів на хресті неприбитий!
А ЩО ТОЛКУ?
Що за толк кляпом рота заткнути,
Якщо можна його проковтнути?
БУДЬ ЩИРИМ
Митцю, халтурить не здумай:
Не бреши, а видумуй!
НЕСТЕРПНІ УМОВИ
У володіннях брехні
Фантазія гине на пні.
ПЕРШІ Й СЕРЕД ЧОРТІВ
Два види чортів любі найбільш Люциферу:
Розжалувані ангели й люди, що зробили кар’єру.
НЕЖДАНА ЛЮБОВ
Любов часом приходить, як не ждуть її вже,
Й тому не застає нас в негліже.
ПОЦІЛУНОК ЯК ТРАДИЦІЯ
Не страшні поцілунку ні арешт, ні екстрадиція:
Передається в поколіннях як усна традиція.
ПРО ПРАВДУ І БРЕХНЮ
Поширювать правду можна усно й навіть із-за грат,
Для поширення ж брехні створюють апарат.
ЩО ПЕРВИННЕ?
Тіло безстидне, натомість
Сором визначає свідомість.
ЗАКОН ПРИРОДИ
Техніка технікою, та є закон природи:
Ліфт ламається частіше, ніж банальні сходи.
МУТАЦІЯ ГОЛОСУ
Беруть і кастрати духу
Такі ноти, що боляче вуху.
СЛОВО ЧЕСТІ
В деяких словниках твоїх, мово,
Відсутнє честі слово.
ЗГИНЬ, НЕЧИСТА СИЛО!
Згинь, сатано! Геть від мене, чорте!
У мене чортиця вже вкотре!
ПАДІННЯ МОРАЛІ
Як же падає з кожним роком мораль, о боже!
Причому на все м’якше й пишніше ложе.
ЗАМІСТЬ КАМЕРТОНА
Тепер вже ліра Нерона
Нам замість камертона.
ПРАВОМОЧНІСТЬ
Не знаю, наскільки це правомочно,
Але що правожерно – це точно!
ОСКОМА
Приїлось нам уже
Недоїдання чуже.
ХАЙ ГІРШЕ, АБИ ІНШЕ
Маячня несусвітна?
Але ж яка колоритна!
ПРО ДУМКИ
Думки в голову не кимсь приведені,
А приходять самі і зсередини.
ФАТАЛІЗМ
Один шлях доля визначила поету:
З Парнасу прямісінько в Лету.
ЩО ТАКЕ ХАОС?
Що таке хаос? Резюме із звіту:
Це порядок, зруйнований при створенні світу.
СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ
Я сильний, розумний, красивий і не хам.
Й зауважте, що все це помітив я сам.
ДОСВІД ПІДКАЗУЄ
Більше думок! – гіркий досвід навчив:
Не хватить на них тоді наглядачів.
У КОЖНОГО СВІЙ ХРЕСТ
З горизонталлю вертикаль
Несуть свій хрест в захмарну даль.
МАРНІ ЗУСИЛЛЯ
Й інквізиторам варт було б знати:
Кострами тьми не розігнати.
НЕ ДАСТЬ НАТХНЕННЯ І ПЕГАС
Чи ж варт від Пегаса ждать натхнення снаги,
Як підкований на всі чотири ноги?
ЛЮДИНА ЛЮДИНІ
І який же в гуманізмі толк,
Якщо людина людині – вовк!
ВЕЛИЧ У ВСЬОМУ
В ньому все епохальне й величне:
Невігластво – й те прямо таки енциклопедичне.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 11"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 9"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 9"
Про публікацію
