
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.02
13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
2025.09.02
12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
2025.09.02
08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн
2025.09.01
23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
2025.09.01
22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
2025.09.01
21:14
Згорів на роботі" — це не про пожежника, як в чорному анекдоті, а про багатьох із нас. Навколо терміну "вигорання" існує багато спекуляцій і недостовірних тверджень, що вкотре розповсюджує поп-психологія. Це не про перевтому і не "забагато роботи". Т
2025.09.01
12:07
Із Бориса Заходера
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
2025.09.01
09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
2025.09.01
05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
2025.09.01
00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
2025.08.31
22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
2025.08.31
22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
2025.08.31
19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
2025.08.31
18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
2025.08.31
14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
2025.08.31
14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 9
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 9
ДЕМОКРАТІЯ НЕДОРЕЧНА
Послідовність слів далека від демократичної
В рядках поезії ліричної.
СУПЕРНИЦТВО
Серце ударило в голову,
Бо буйного було норову.
МЕТАМОРФОЗА
Риторичний знак питання після окрику
Розпрямляється у знак оклику.
В ПОШУКАХ ПРОСВІТКУ
Серед дерев добра і зла щодосвітку
Бредемо ми – шукаєм просвітку.
ВМІЙТЕ РОЗРІЗНИТЬ
Трагіки, не впадайте в маразм
І за катарсис не приймайте оргазм!
НЕМА ПІДСТАВ
Лайном цікавитись нема підстав
Тому, хто гноєм сам іще не став.
НАЙДУХМЯНІШІ КВІТИ
Із квітів найдухмяніші мені,
Які лежать на ворога труні.
ЗНАЛИ Б ВИ
Як важко Богу – знали б ви –
Довести своє алібі!
ЄДИНА ВТІХА
Лиш одним засуджений до страти втішений:
Що буде вище за інших повішений.
ПРО ДИКТАТОРІВ
Диктатори від безсилля
Вдаються до насилля.
ЗАЙВА ЦІКАВІСТЬ
Не питай у помилки згодом,
Звідки вона була родом.
ПРО КОНТЕКСТ
Контекстом слова
Є світ, а не мова.
ПРО ІДЕАЛ ЛЮДИНИ
У декого ідеал людини
Має розмір стандартної домовини.
ЯКБИ Ж ТО
Хай би нудьга хоч, що віє від них,
Мала шаленство вітрів штормових!
ВЗІРЕЦЬ
Шедевр слід вибирати для взірця –
Він рук не лиже у свого творця!
НАЧЕ ОЛІВЕЦЬ
Якщо поет списавсь мигцем,
То він був тільки олівцем.
ДАЙТЕ ЗМОГУ
Можливість дайте слову
Явить всю неповторність знову.
НЕ РУБАЙ ГІЛЛЮ
Рубати гіллю, де сидиш, не смій –
Хіба що повіситись хочеш на ній.
ФОРМУЛА ЕКОНОМІЇ
Формула економії доволі проста:
Дві шибениці виходить з одного хреста.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Коли виривають перо із рук,
Тоді хапаються за дрюк.
ПО-СПРАВЖНЬОМУ
Якщо вже стріляєш в себе,
То тут холостих не треба.
НІЧОГО НЕ ВДІЄШ
У серця вже здатність така –
Стискатись до розмірів кулака.
НАРОДЖЕНОМУ – ЖИТЬ
Мертвонароджене – стверджують експерти –
Потім ще довго не може вмерти.
БЕЗВИХІДЬ
Визнаю нерозв’язність лиш одної проблеми:
Нам не вирватись довго ще із Сонячної системи.
ХРОНІЧНА НЕДУГА
Хвороба вже із розряду хронічних –
Гіпертрофія залоз політичних.
НЕХАЙ ЩОЛІТА ЗРОСТА ЕЛІТА
Вільні від догм, упереджень і схизм,
Ширше розповсюджуйте елітаризм!
ІДЕАЛЬНИЙ СЛУХ
Хто чує, як у дворі
Росте трава? – Косарі.
БУЛО КОЛИСЬ
Колись було все не так скандально,
Бо тоді раби купувались легально.
САМОДОСТАТНІСТЬ
Лиш генії й дурні на це здатні,
Бо розумово ці й ті самодостатні.
АЛЬТЕРНАТИВИ
Дві альтернативи щораз на мене тиснуть:
Або стати на їх платформу, або над нею повиснуть.
ВЛАДА СТРАХУ
Коли страх ціпеніє і блідне,
Кров – ось що йому потрібне.
ПРО НАТОВП
Натовп одним великим ротом висловлює злість,
Але тисячами маленьких ротиків їсть.
ВІДЧУЖЕНІСТЬ
Дехто іноді відчуває себе, як “амінь”,
Що до жодної молитви пристать йому лінь.
УСПІХ
Успіх Гейне – приголомшив усіх своїм злетом:
Стать відомим всьому світу “невідомим поетом”!
НЕВГАМОВНІСТЬ
Після кожного мерця
Треба все починати з кінця.
ПРИЧИНА
Тому-то риба й німа,
Що таємниць в неї нема.
ПРО САМОТНІСТЬ
О самотносте, смутком встелена –
Як же ти перенаселена!
ЗВІДКИ ЗНАТТЯ?
Звідки вітер знає,
Куди віять має?
НЕСТАБІЛЬНІСТЬ
Ми й зараз є суспільством оман та самообману
З переважанням нетверезого стану.
Й МІТЛА НЕ ВІЧНА
Кожна мітла, хоч як не старається,
І сама потихеньку змітається.
ПРО ПАЛЬМУ ПЕРШОСТІ
Й пальма першості не завжди
Нам дарує плоди.
Послідовність слів далека від демократичної
В рядках поезії ліричної.
СУПЕРНИЦТВО
Серце ударило в голову,
Бо буйного було норову.
МЕТАМОРФОЗА
Риторичний знак питання після окрику
Розпрямляється у знак оклику.
В ПОШУКАХ ПРОСВІТКУ
Серед дерев добра і зла щодосвітку
Бредемо ми – шукаєм просвітку.
ВМІЙТЕ РОЗРІЗНИТЬ
Трагіки, не впадайте в маразм
І за катарсис не приймайте оргазм!
НЕМА ПІДСТАВ
Лайном цікавитись нема підстав
Тому, хто гноєм сам іще не став.
НАЙДУХМЯНІШІ КВІТИ
Із квітів найдухмяніші мені,
Які лежать на ворога труні.
ЗНАЛИ Б ВИ
Як важко Богу – знали б ви –
Довести своє алібі!
ЄДИНА ВТІХА
Лиш одним засуджений до страти втішений:
Що буде вище за інших повішений.
ПРО ДИКТАТОРІВ
Диктатори від безсилля
Вдаються до насилля.
ЗАЙВА ЦІКАВІСТЬ
Не питай у помилки згодом,
Звідки вона була родом.
ПРО КОНТЕКСТ
Контекстом слова
Є світ, а не мова.
ПРО ІДЕАЛ ЛЮДИНИ
У декого ідеал людини
Має розмір стандартної домовини.
ЯКБИ Ж ТО
Хай би нудьга хоч, що віє від них,
Мала шаленство вітрів штормових!
ВЗІРЕЦЬ
Шедевр слід вибирати для взірця –
Він рук не лиже у свого творця!
НАЧЕ ОЛІВЕЦЬ
Якщо поет списавсь мигцем,
То він був тільки олівцем.
ДАЙТЕ ЗМОГУ
Можливість дайте слову
Явить всю неповторність знову.
НЕ РУБАЙ ГІЛЛЮ
Рубати гіллю, де сидиш, не смій –
Хіба що повіситись хочеш на ній.
ФОРМУЛА ЕКОНОМІЇ
Формула економії доволі проста:
Дві шибениці виходить з одного хреста.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Коли виривають перо із рук,
Тоді хапаються за дрюк.
ПО-СПРАВЖНЬОМУ
Якщо вже стріляєш в себе,
То тут холостих не треба.
НІЧОГО НЕ ВДІЄШ
У серця вже здатність така –
Стискатись до розмірів кулака.
НАРОДЖЕНОМУ – ЖИТЬ
Мертвонароджене – стверджують експерти –
Потім ще довго не може вмерти.
БЕЗВИХІДЬ
Визнаю нерозв’язність лиш одної проблеми:
Нам не вирватись довго ще із Сонячної системи.
ХРОНІЧНА НЕДУГА
Хвороба вже із розряду хронічних –
Гіпертрофія залоз політичних.
НЕХАЙ ЩОЛІТА ЗРОСТА ЕЛІТА
Вільні від догм, упереджень і схизм,
Ширше розповсюджуйте елітаризм!
ІДЕАЛЬНИЙ СЛУХ
Хто чує, як у дворі
Росте трава? – Косарі.
БУЛО КОЛИСЬ
Колись було все не так скандально,
Бо тоді раби купувались легально.
САМОДОСТАТНІСТЬ
Лиш генії й дурні на це здатні,
Бо розумово ці й ті самодостатні.
АЛЬТЕРНАТИВИ
Дві альтернативи щораз на мене тиснуть:
Або стати на їх платформу, або над нею повиснуть.
ВЛАДА СТРАХУ
Коли страх ціпеніє і блідне,
Кров – ось що йому потрібне.
ПРО НАТОВП
Натовп одним великим ротом висловлює злість,
Але тисячами маленьких ротиків їсть.
ВІДЧУЖЕНІСТЬ
Дехто іноді відчуває себе, як “амінь”,
Що до жодної молитви пристать йому лінь.
УСПІХ
Успіх Гейне – приголомшив усіх своїм злетом:
Стать відомим всьому світу “невідомим поетом”!
НЕВГАМОВНІСТЬ
Після кожного мерця
Треба все починати з кінця.
ПРИЧИНА
Тому-то риба й німа,
Що таємниць в неї нема.
ПРО САМОТНІСТЬ
О самотносте, смутком встелена –
Як же ти перенаселена!
ЗВІДКИ ЗНАТТЯ?
Звідки вітер знає,
Куди віять має?
НЕСТАБІЛЬНІСТЬ
Ми й зараз є суспільством оман та самообману
З переважанням нетверезого стану.
Й МІТЛА НЕ ВІЧНА
Кожна мітла, хоч як не старається,
І сама потихеньку змітається.
ПРО ПАЛЬМУ ПЕРШОСТІ
Й пальма першості не завжди
Нам дарує плоди.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 10"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 8"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 8"
Про публікацію