Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.17
19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
2026.09.17
16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
2026.09.17
15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
2026.09.17
12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
2026.09.17
11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.09.17
10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
2026.09.17
08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
2026.09.17
06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
2026.09.16
23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
2026.09.16
21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
2026.09.16
18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
2026.09.16
17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
2026.09.16
16:34
І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
2026.09.16
14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
2026.09.16
14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
2026.09.16
13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 9
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 9
ДЕМОКРАТІЯ НЕДОРЕЧНА
Послідовність слів далека від демократичної
В рядках поезії ліричної.
СУПЕРНИЦТВО
Серце ударило в голову,
Бо буйного було норову.
МЕТАМОРФОЗА
Риторичний знак питання після окрику
Розпрямляється у знак оклику.
В ПОШУКАХ ПРОСВІТКУ
Серед дерев добра і зла щодосвітку
Бредемо ми – шукаєм просвітку.
ВМІЙТЕ РОЗРІЗНИТЬ
Трагіки, не впадайте в маразм
І за катарсис не приймайте оргазм!
НЕМА ПІДСТАВ
Лайном цікавитись нема підстав
Тому, хто гноєм сам іще не став.
НАЙДУХМЯНІШІ КВІТИ
Із квітів найдухмяніші мені,
Які лежать на ворога труні.
ЗНАЛИ Б ВИ
Як важко Богу – знали б ви –
Довести своє алібі!
ЄДИНА ВТІХА
Лиш одним засуджений до страти втішений:
Що буде вище за інших повішений.
ПРО ДИКТАТОРІВ
Диктатори від безсилля
Вдаються до насилля.
ЗАЙВА ЦІКАВІСТЬ
Не питай у помилки згодом,
Звідки вона була родом.
ПРО КОНТЕКСТ
Контекстом слова
Є світ, а не мова.
ПРО ІДЕАЛ ЛЮДИНИ
У декого ідеал людини
Має розмір стандартної домовини.
ЯКБИ Ж ТО
Хай би нудьга хоч, що віє від них,
Мала шаленство вітрів штормових!
ВЗІРЕЦЬ
Шедевр слід вибирати для взірця –
Він рук не лиже у свого творця!
НАЧЕ ОЛІВЕЦЬ
Якщо поет списавсь мигцем,
То він був тільки олівцем.
ДАЙТЕ ЗМОГУ
Можливість дайте слову
Явить всю неповторність знову.
НЕ РУБАЙ ГІЛЛЮ
Рубати гіллю, де сидиш, не смій –
Хіба що повіситись хочеш на ній.
ФОРМУЛА ЕКОНОМІЇ
Формула економії доволі проста:
Дві шибениці виходить з одного хреста.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Коли виривають перо із рук,
Тоді хапаються за дрюк.
ПО-СПРАВЖНЬОМУ
Якщо вже стріляєш в себе,
То тут холостих не треба.
НІЧОГО НЕ ВДІЄШ
У серця вже здатність така –
Стискатись до розмірів кулака.
НАРОДЖЕНОМУ – ЖИТЬ
Мертвонароджене – стверджують експерти –
Потім ще довго не може вмерти.
БЕЗВИХІДЬ
Визнаю нерозв’язність лиш одної проблеми:
Нам не вирватись довго ще із Сонячної системи.
ХРОНІЧНА НЕДУГА
Хвороба вже із розряду хронічних –
Гіпертрофія залоз політичних.
НЕХАЙ ЩОЛІТА ЗРОСТА ЕЛІТА
Вільні від догм, упереджень і схизм,
Ширше розповсюджуйте елітаризм!
ІДЕАЛЬНИЙ СЛУХ
Хто чує, як у дворі
Росте трава? – Косарі.
БУЛО КОЛИСЬ
Колись було все не так скандально,
Бо тоді раби купувались легально.
САМОДОСТАТНІСТЬ
Лиш генії й дурні на це здатні,
Бо розумово ці й ті самодостатні.
АЛЬТЕРНАТИВИ
Дві альтернативи щораз на мене тиснуть:
Або стати на їх платформу, або над нею повиснуть.
ВЛАДА СТРАХУ
Коли страх ціпеніє і блідне,
Кров – ось що йому потрібне.
ПРО НАТОВП
Натовп одним великим ротом висловлює злість,
Але тисячами маленьких ротиків їсть.
ВІДЧУЖЕНІСТЬ
Дехто іноді відчуває себе, як “амінь”,
Що до жодної молитви пристать йому лінь.
УСПІХ
Успіх Гейне – приголомшив усіх своїм злетом:
Стать відомим всьому світу “невідомим поетом”!
НЕВГАМОВНІСТЬ
Після кожного мерця
Треба все починати з кінця.
ПРИЧИНА
Тому-то риба й німа,
Що таємниць в неї нема.
ПРО САМОТНІСТЬ
О самотносте, смутком встелена –
Як же ти перенаселена!
ЗВІДКИ ЗНАТТЯ?
Звідки вітер знає,
Куди віять має?
НЕСТАБІЛЬНІСТЬ
Ми й зараз є суспільством оман та самообману
З переважанням нетверезого стану.
Й МІТЛА НЕ ВІЧНА
Кожна мітла, хоч як не старається,
І сама потихеньку змітається.
ПРО ПАЛЬМУ ПЕРШОСТІ
Й пальма першості не завжди
Нам дарує плоди.
Послідовність слів далека від демократичної
В рядках поезії ліричної.
СУПЕРНИЦТВО
Серце ударило в голову,
Бо буйного було норову.
МЕТАМОРФОЗА
Риторичний знак питання після окрику
Розпрямляється у знак оклику.
В ПОШУКАХ ПРОСВІТКУ
Серед дерев добра і зла щодосвітку
Бредемо ми – шукаєм просвітку.
ВМІЙТЕ РОЗРІЗНИТЬ
Трагіки, не впадайте в маразм
І за катарсис не приймайте оргазм!
НЕМА ПІДСТАВ
Лайном цікавитись нема підстав
Тому, хто гноєм сам іще не став.
НАЙДУХМЯНІШІ КВІТИ
Із квітів найдухмяніші мені,
Які лежать на ворога труні.
ЗНАЛИ Б ВИ
Як важко Богу – знали б ви –
Довести своє алібі!
ЄДИНА ВТІХА
Лиш одним засуджений до страти втішений:
Що буде вище за інших повішений.
ПРО ДИКТАТОРІВ
Диктатори від безсилля
Вдаються до насилля.
ЗАЙВА ЦІКАВІСТЬ
Не питай у помилки згодом,
Звідки вона була родом.
ПРО КОНТЕКСТ
Контекстом слова
Є світ, а не мова.
ПРО ІДЕАЛ ЛЮДИНИ
У декого ідеал людини
Має розмір стандартної домовини.
ЯКБИ Ж ТО
Хай би нудьга хоч, що віє від них,
Мала шаленство вітрів штормових!
ВЗІРЕЦЬ
Шедевр слід вибирати для взірця –
Він рук не лиже у свого творця!
НАЧЕ ОЛІВЕЦЬ
Якщо поет списавсь мигцем,
То він був тільки олівцем.
ДАЙТЕ ЗМОГУ
Можливість дайте слову
Явить всю неповторність знову.
НЕ РУБАЙ ГІЛЛЮ
Рубати гіллю, де сидиш, не смій –
Хіба що повіситись хочеш на ній.
ФОРМУЛА ЕКОНОМІЇ
Формула економії доволі проста:
Дві шибениці виходить з одного хреста.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Коли виривають перо із рук,
Тоді хапаються за дрюк.
ПО-СПРАВЖНЬОМУ
Якщо вже стріляєш в себе,
То тут холостих не треба.
НІЧОГО НЕ ВДІЄШ
У серця вже здатність така –
Стискатись до розмірів кулака.
НАРОДЖЕНОМУ – ЖИТЬ
Мертвонароджене – стверджують експерти –
Потім ще довго не може вмерти.
БЕЗВИХІДЬ
Визнаю нерозв’язність лиш одної проблеми:
Нам не вирватись довго ще із Сонячної системи.
ХРОНІЧНА НЕДУГА
Хвороба вже із розряду хронічних –
Гіпертрофія залоз політичних.
НЕХАЙ ЩОЛІТА ЗРОСТА ЕЛІТА
Вільні від догм, упереджень і схизм,
Ширше розповсюджуйте елітаризм!
ІДЕАЛЬНИЙ СЛУХ
Хто чує, як у дворі
Росте трава? – Косарі.
БУЛО КОЛИСЬ
Колись було все не так скандально,
Бо тоді раби купувались легально.
САМОДОСТАТНІСТЬ
Лиш генії й дурні на це здатні,
Бо розумово ці й ті самодостатні.
АЛЬТЕРНАТИВИ
Дві альтернативи щораз на мене тиснуть:
Або стати на їх платформу, або над нею повиснуть.
ВЛАДА СТРАХУ
Коли страх ціпеніє і блідне,
Кров – ось що йому потрібне.
ПРО НАТОВП
Натовп одним великим ротом висловлює злість,
Але тисячами маленьких ротиків їсть.
ВІДЧУЖЕНІСТЬ
Дехто іноді відчуває себе, як “амінь”,
Що до жодної молитви пристать йому лінь.
УСПІХ
Успіх Гейне – приголомшив усіх своїм злетом:
Стать відомим всьому світу “невідомим поетом”!
НЕВГАМОВНІСТЬ
Після кожного мерця
Треба все починати з кінця.
ПРИЧИНА
Тому-то риба й німа,
Що таємниць в неї нема.
ПРО САМОТНІСТЬ
О самотносте, смутком встелена –
Як же ти перенаселена!
ЗВІДКИ ЗНАТТЯ?
Звідки вітер знає,
Куди віять має?
НЕСТАБІЛЬНІСТЬ
Ми й зараз є суспільством оман та самообману
З переважанням нетверезого стану.
Й МІТЛА НЕ ВІЧНА
Кожна мітла, хоч як не старається,
І сама потихеньку змітається.
ПРО ПАЛЬМУ ПЕРШОСТІ
Й пальма першості не завжди
Нам дарує плоди.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 10"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 8"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 8"
Про публікацію
