Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 9
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 9
ДЕМОКРАТІЯ НЕДОРЕЧНА
Послідовність слів далека від демократичної
В рядках поезії ліричної.
СУПЕРНИЦТВО
Серце ударило в голову,
Бо буйного було норову.
МЕТАМОРФОЗА
Риторичний знак питання після окрику
Розпрямляється у знак оклику.
В ПОШУКАХ ПРОСВІТКУ
Серед дерев добра і зла щодосвітку
Бредемо ми – шукаєм просвітку.
ВМІЙТЕ РОЗРІЗНИТЬ
Трагіки, не впадайте в маразм
І за катарсис не приймайте оргазм!
НЕМА ПІДСТАВ
Лайном цікавитись нема підстав
Тому, хто гноєм сам іще не став.
НАЙДУХМЯНІШІ КВІТИ
Із квітів найдухмяніші мені,
Які лежать на ворога труні.
ЗНАЛИ Б ВИ
Як важко Богу – знали б ви –
Довести своє алібі!
ЄДИНА ВТІХА
Лиш одним засуджений до страти втішений:
Що буде вище за інших повішений.
ПРО ДИКТАТОРІВ
Диктатори від безсилля
Вдаються до насилля.
ЗАЙВА ЦІКАВІСТЬ
Не питай у помилки згодом,
Звідки вона була родом.
ПРО КОНТЕКСТ
Контекстом слова
Є світ, а не мова.
ПРО ІДЕАЛ ЛЮДИНИ
У декого ідеал людини
Має розмір стандартної домовини.
ЯКБИ Ж ТО
Хай би нудьга хоч, що віє від них,
Мала шаленство вітрів штормових!
ВЗІРЕЦЬ
Шедевр слід вибирати для взірця –
Він рук не лиже у свого творця!
НАЧЕ ОЛІВЕЦЬ
Якщо поет списавсь мигцем,
То він був тільки олівцем.
ДАЙТЕ ЗМОГУ
Можливість дайте слову
Явить всю неповторність знову.
НЕ РУБАЙ ГІЛЛЮ
Рубати гіллю, де сидиш, не смій –
Хіба що повіситись хочеш на ній.
ФОРМУЛА ЕКОНОМІЇ
Формула економії доволі проста:
Дві шибениці виходить з одного хреста.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Коли виривають перо із рук,
Тоді хапаються за дрюк.
ПО-СПРАВЖНЬОМУ
Якщо вже стріляєш в себе,
То тут холостих не треба.
НІЧОГО НЕ ВДІЄШ
У серця вже здатність така –
Стискатись до розмірів кулака.
НАРОДЖЕНОМУ – ЖИТЬ
Мертвонароджене – стверджують експерти –
Потім ще довго не може вмерти.
БЕЗВИХІДЬ
Визнаю нерозв’язність лиш одної проблеми:
Нам не вирватись довго ще із Сонячної системи.
ХРОНІЧНА НЕДУГА
Хвороба вже із розряду хронічних –
Гіпертрофія залоз політичних.
НЕХАЙ ЩОЛІТА ЗРОСТА ЕЛІТА
Вільні від догм, упереджень і схизм,
Ширше розповсюджуйте елітаризм!
ІДЕАЛЬНИЙ СЛУХ
Хто чує, як у дворі
Росте трава? – Косарі.
БУЛО КОЛИСЬ
Колись було все не так скандально,
Бо тоді раби купувались легально.
САМОДОСТАТНІСТЬ
Лиш генії й дурні на це здатні,
Бо розумово ці й ті самодостатні.
АЛЬТЕРНАТИВИ
Дві альтернативи щораз на мене тиснуть:
Або стати на їх платформу, або над нею повиснуть.
ВЛАДА СТРАХУ
Коли страх ціпеніє і блідне,
Кров – ось що йому потрібне.
ПРО НАТОВП
Натовп одним великим ротом висловлює злість,
Але тисячами маленьких ротиків їсть.
ВІДЧУЖЕНІСТЬ
Дехто іноді відчуває себе, як “амінь”,
Що до жодної молитви пристать йому лінь.
УСПІХ
Успіх Гейне – приголомшив усіх своїм злетом:
Стать відомим всьому світу “невідомим поетом”!
НЕВГАМОВНІСТЬ
Після кожного мерця
Треба все починати з кінця.
ПРИЧИНА
Тому-то риба й німа,
Що таємниць в неї нема.
ПРО САМОТНІСТЬ
О самотносте, смутком встелена –
Як же ти перенаселена!
ЗВІДКИ ЗНАТТЯ?
Звідки вітер знає,
Куди віять має?
НЕСТАБІЛЬНІСТЬ
Ми й зараз є суспільством оман та самообману
З переважанням нетверезого стану.
Й МІТЛА НЕ ВІЧНА
Кожна мітла, хоч як не старається,
І сама потихеньку змітається.
ПРО ПАЛЬМУ ПЕРШОСТІ
Й пальма першості не завжди
Нам дарує плоди.
Послідовність слів далека від демократичної
В рядках поезії ліричної.
СУПЕРНИЦТВО
Серце ударило в голову,
Бо буйного було норову.
МЕТАМОРФОЗА
Риторичний знак питання після окрику
Розпрямляється у знак оклику.
В ПОШУКАХ ПРОСВІТКУ
Серед дерев добра і зла щодосвітку
Бредемо ми – шукаєм просвітку.
ВМІЙТЕ РОЗРІЗНИТЬ
Трагіки, не впадайте в маразм
І за катарсис не приймайте оргазм!
НЕМА ПІДСТАВ
Лайном цікавитись нема підстав
Тому, хто гноєм сам іще не став.
НАЙДУХМЯНІШІ КВІТИ
Із квітів найдухмяніші мені,
Які лежать на ворога труні.
ЗНАЛИ Б ВИ
Як важко Богу – знали б ви –
Довести своє алібі!
ЄДИНА ВТІХА
Лиш одним засуджений до страти втішений:
Що буде вище за інших повішений.
ПРО ДИКТАТОРІВ
Диктатори від безсилля
Вдаються до насилля.
ЗАЙВА ЦІКАВІСТЬ
Не питай у помилки згодом,
Звідки вона була родом.
ПРО КОНТЕКСТ
Контекстом слова
Є світ, а не мова.
ПРО ІДЕАЛ ЛЮДИНИ
У декого ідеал людини
Має розмір стандартної домовини.
ЯКБИ Ж ТО
Хай би нудьга хоч, що віє від них,
Мала шаленство вітрів штормових!
ВЗІРЕЦЬ
Шедевр слід вибирати для взірця –
Він рук не лиже у свого творця!
НАЧЕ ОЛІВЕЦЬ
Якщо поет списавсь мигцем,
То він був тільки олівцем.
ДАЙТЕ ЗМОГУ
Можливість дайте слову
Явить всю неповторність знову.
НЕ РУБАЙ ГІЛЛЮ
Рубати гіллю, де сидиш, не смій –
Хіба що повіситись хочеш на ній.
ФОРМУЛА ЕКОНОМІЇ
Формула економії доволі проста:
Дві шибениці виходить з одного хреста.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Коли виривають перо із рук,
Тоді хапаються за дрюк.
ПО-СПРАВЖНЬОМУ
Якщо вже стріляєш в себе,
То тут холостих не треба.
НІЧОГО НЕ ВДІЄШ
У серця вже здатність така –
Стискатись до розмірів кулака.
НАРОДЖЕНОМУ – ЖИТЬ
Мертвонароджене – стверджують експерти –
Потім ще довго не може вмерти.
БЕЗВИХІДЬ
Визнаю нерозв’язність лиш одної проблеми:
Нам не вирватись довго ще із Сонячної системи.
ХРОНІЧНА НЕДУГА
Хвороба вже із розряду хронічних –
Гіпертрофія залоз політичних.
НЕХАЙ ЩОЛІТА ЗРОСТА ЕЛІТА
Вільні від догм, упереджень і схизм,
Ширше розповсюджуйте елітаризм!
ІДЕАЛЬНИЙ СЛУХ
Хто чує, як у дворі
Росте трава? – Косарі.
БУЛО КОЛИСЬ
Колись було все не так скандально,
Бо тоді раби купувались легально.
САМОДОСТАТНІСТЬ
Лиш генії й дурні на це здатні,
Бо розумово ці й ті самодостатні.
АЛЬТЕРНАТИВИ
Дві альтернативи щораз на мене тиснуть:
Або стати на їх платформу, або над нею повиснуть.
ВЛАДА СТРАХУ
Коли страх ціпеніє і блідне,
Кров – ось що йому потрібне.
ПРО НАТОВП
Натовп одним великим ротом висловлює злість,
Але тисячами маленьких ротиків їсть.
ВІДЧУЖЕНІСТЬ
Дехто іноді відчуває себе, як “амінь”,
Що до жодної молитви пристать йому лінь.
УСПІХ
Успіх Гейне – приголомшив усіх своїм злетом:
Стать відомим всьому світу “невідомим поетом”!
НЕВГАМОВНІСТЬ
Після кожного мерця
Треба все починати з кінця.
ПРИЧИНА
Тому-то риба й німа,
Що таємниць в неї нема.
ПРО САМОТНІСТЬ
О самотносте, смутком встелена –
Як же ти перенаселена!
ЗВІДКИ ЗНАТТЯ?
Звідки вітер знає,
Куди віять має?
НЕСТАБІЛЬНІСТЬ
Ми й зараз є суспільством оман та самообману
З переважанням нетверезого стану.
Й МІТЛА НЕ ВІЧНА
Кожна мітла, хоч як не старається,
І сама потихеньку змітається.
ПРО ПАЛЬМУ ПЕРШОСТІ
Й пальма першості не завжди
Нам дарує плоди.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 10"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 8"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 8"
Про публікацію
