Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.12
22:25
Із Леоніда Сергєєва
Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»
Мою долоню з талії
Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»
Мою долоню з талії
2026.01.12
20:10
І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі
2026.01.12
15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.
Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.
Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –
2026.01.12
14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
2026.01.12
10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
2026.01.12
10:11
Ярослав Чорногуз
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
2026.01.12
07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
2026.01.12
00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
2026.01.11
23:54
Коли зламалася востаннє — Вона втратила змогу кричати. Натягнула посмішку, мов струни гітари, Та почала вдавати.
Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.
Лиш доторки чужих бри
Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.
Лиш доторки чужих бри
2026.01.11
21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
2026.01.11
18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
2026.01.11
17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
2026.01.11
17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
2026.01.11
14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
2026.01.11
13:38
автор Артур Курдіновський
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
2026.01.11
11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.11
2025.12.24
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 8
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 8
МОЖЛИВОСТІ БЕЗМЕЖНІ
Тому, що робить режисура,
Позаздрила б і цензура.
СПЕЦИФІКА МИСТЕЦТВ
Є мистецтва, на інші настільки не схожі,
Що вагітніють лиш на прокрустовім ложі.
НЕ ТІ ВЖЕ ОДІССЕЇ
Не захоплюйтесь так чудесами:
Одіссеї ці вже з компасами!
ПРО ПЛЯМИ НА КАРТІ
На картах зникли вже плями білі,
Зате криваві проступили.
ПРО ЕПОХИ
Живем в епоху Anno Domini,
А хотілось би в Anno Homini.
ТВЕРДІСТЬ ЛЮДИНИ
Така буває твердість в людини,
Що тупиться й ніж гільйотини.
ЧЕСТОЛЮБСТВО
Збивалися в натовп роки потроху.
Цікавились: “Чи утворюєм вже епоху?”
ПРО ЛЕГКОВІРНИХ
Легковірні –
То ж і амбіції в них надмірні.
ПРО ГРОМИ
Соромно громам при родах:
Гинуть у громовідводах.
ПРО ПАРШИВУ ВІВЦЮ
Кожній отарі була б до лиця
Своя паршива вівця.
ПОТАЄМНЕ БАЖАННЯ
Бредем сліпцями в тьмі із білим посохом в руці,
Й так хочеться врізать ним комусь по башці.
ЗБІГ У ЧАСІ
Збіглись у часі – кошмарне раз мав видіння –
Демографічний вибух та інтелекту падіння.
СЛОВА І ЦИФРИ
Ну що слова з їх потаємних значень шифрами?
Вони лиш те, що сховане за цифрами!
ГІРКІ ПЛОДИ ТРІУМФУ
Буває, що й арка для тріумфального входу
Стає ярмом на шиї народу.
ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ?
Історія, як глибше копнути,
Це сукупність подій, яких могло б не бути.
НЕ ПОТАЛАНИЛО
Не народились під щасливою зіркою,
Бо лежим вже на ній в лобі з діркою.
ВАЖКО СУДИТЬ
Написав: “Поголів’я баранів зростає.”
Оптиміст? Песиміст? – Хто його знає.
НАЙСУТТЄВІШЕ ПИТАННЯ
Закінчується Всесвіт живоплотом
Чи колючим дротом?
ГРОШІ НЕ ПАХНУТЬ
Гроші не пахнуть,
Але швидко чахнуть.
НЕ ЗАПІЗНІТЬСЯ
Показуйте язика, мої любі,
Ще до того, як стиснете зуби.
З ТОЧКИ ЗОРУ КРОТІВ
І сказали кроти навесні, як все розквітло:
“Люди темні – їм потрібне світло!”
НЕСПРОМОЖНІСТЬ
Люди вже й крила дістали –
Та все одно ангелами не стали.
НЕ ДОВІРЯЙСЯ СЕРЦЮ
Не довіряйся серцю в любові:
Воно жадає твоєї крові.
ЯКИЙ ТОЛК?
Тобі належить світ у всій своїй красі!
А толку що? Його ж не продаси!
ЗАПИТАННЯ І ВІДПОВІДЬ
Що таке вічність? – запитання класу.
Відповідь: Одиниця вимірювання часу!
ПРИЗЕМЛЕННЯ
Знизив рівень польотів на Пегасі
І опинився на Парнасі.
ПРО АРХЕОЛОГІЮ
Археологія потроху
Створює епоху.
МИСТЕЦТВО ВИМАГАЄ
Мистецтво вимагає від митців не зборів,
А творів.
ПОБАЖАННЯ
Якби ще й про справедливість дбали,
Захищаючи ідеали!
У КОЖНОГО СВОЯ МАНЕРА
За душу хапають паскуди,
А благородні – за груди.
ПСИХОГІГІЄНА
Психічна гігієна?
І це, коли в душах геєна?!
ЩО ПІДІЙШЛО Б ОПТИМІСТУ?
Грім із ясного неба –
Ось яку смерть оптимісту треба!
ПОЄДНАННЯ НЕПОЄДНУВАНОГО
Позіхає публіка в клубі,
Скалячи зуби.
ДО СЛАВИ Й СЛОВА НЕБАЙДУЖІ
Від слави чергової порції
Слова міняють пропорції.
РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
Раціоналізація: фіміам,
Що служить, як димова завіса, нам.
НЕВІДАННЯ
“Пробач їм, бо не відають, що говорять,”–
Це про акторів.
ДВА РІЗНІ СТИЛІ
Сила аргументів і аргументи сили –
Це два різні стилі.
ПРО РЕПЕРТУАР
Репертуар свій розширювать треба.
На себе.
ДОСЯГНЕННЯ ГЛИБИНИ
Не досягай глибини падінням,
А благоговінням.
МИТЦЯМ
Платні за милування світом не бери,
А платять нехай за коментарі.
ПРО ГЛИБОКІ ДУМКИ
Думки мають глибшими стати,
Ніж рука влади може дістати.
ПРО СВОБОДУ МИСТЕЦТВА
Достойна жалю та країна,
Де мистецтво стає на коліна.
Тому, що робить режисура,
Позаздрила б і цензура.
СПЕЦИФІКА МИСТЕЦТВ
Є мистецтва, на інші настільки не схожі,
Що вагітніють лиш на прокрустовім ложі.
НЕ ТІ ВЖЕ ОДІССЕЇ
Не захоплюйтесь так чудесами:
Одіссеї ці вже з компасами!
ПРО ПЛЯМИ НА КАРТІ
На картах зникли вже плями білі,
Зате криваві проступили.
ПРО ЕПОХИ
Живем в епоху Anno Domini,
А хотілось би в Anno Homini.
ТВЕРДІСТЬ ЛЮДИНИ
Така буває твердість в людини,
Що тупиться й ніж гільйотини.
ЧЕСТОЛЮБСТВО
Збивалися в натовп роки потроху.
Цікавились: “Чи утворюєм вже епоху?”
ПРО ЛЕГКОВІРНИХ
Легковірні –
То ж і амбіції в них надмірні.
ПРО ГРОМИ
Соромно громам при родах:
Гинуть у громовідводах.
ПРО ПАРШИВУ ВІВЦЮ
Кожній отарі була б до лиця
Своя паршива вівця.
ПОТАЄМНЕ БАЖАННЯ
Бредем сліпцями в тьмі із білим посохом в руці,
Й так хочеться врізать ним комусь по башці.
ЗБІГ У ЧАСІ
Збіглись у часі – кошмарне раз мав видіння –
Демографічний вибух та інтелекту падіння.
СЛОВА І ЦИФРИ
Ну що слова з їх потаємних значень шифрами?
Вони лиш те, що сховане за цифрами!
ГІРКІ ПЛОДИ ТРІУМФУ
Буває, що й арка для тріумфального входу
Стає ярмом на шиї народу.
ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ?
Історія, як глибше копнути,
Це сукупність подій, яких могло б не бути.
НЕ ПОТАЛАНИЛО
Не народились під щасливою зіркою,
Бо лежим вже на ній в лобі з діркою.
ВАЖКО СУДИТЬ
Написав: “Поголів’я баранів зростає.”
Оптиміст? Песиміст? – Хто його знає.
НАЙСУТТЄВІШЕ ПИТАННЯ
Закінчується Всесвіт живоплотом
Чи колючим дротом?
ГРОШІ НЕ ПАХНУТЬ
Гроші не пахнуть,
Але швидко чахнуть.
НЕ ЗАПІЗНІТЬСЯ
Показуйте язика, мої любі,
Ще до того, як стиснете зуби.
З ТОЧКИ ЗОРУ КРОТІВ
І сказали кроти навесні, як все розквітло:
“Люди темні – їм потрібне світло!”
НЕСПРОМОЖНІСТЬ
Люди вже й крила дістали –
Та все одно ангелами не стали.
НЕ ДОВІРЯЙСЯ СЕРЦЮ
Не довіряйся серцю в любові:
Воно жадає твоєї крові.
ЯКИЙ ТОЛК?
Тобі належить світ у всій своїй красі!
А толку що? Його ж не продаси!
ЗАПИТАННЯ І ВІДПОВІДЬ
Що таке вічність? – запитання класу.
Відповідь: Одиниця вимірювання часу!
ПРИЗЕМЛЕННЯ
Знизив рівень польотів на Пегасі
І опинився на Парнасі.
ПРО АРХЕОЛОГІЮ
Археологія потроху
Створює епоху.
МИСТЕЦТВО ВИМАГАЄ
Мистецтво вимагає від митців не зборів,
А творів.
ПОБАЖАННЯ
Якби ще й про справедливість дбали,
Захищаючи ідеали!
У КОЖНОГО СВОЯ МАНЕРА
За душу хапають паскуди,
А благородні – за груди.
ПСИХОГІГІЄНА
Психічна гігієна?
І це, коли в душах геєна?!
ЩО ПІДІЙШЛО Б ОПТИМІСТУ?
Грім із ясного неба –
Ось яку смерть оптимісту треба!
ПОЄДНАННЯ НЕПОЄДНУВАНОГО
Позіхає публіка в клубі,
Скалячи зуби.
ДО СЛАВИ Й СЛОВА НЕБАЙДУЖІ
Від слави чергової порції
Слова міняють пропорції.
РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
Раціоналізація: фіміам,
Що служить, як димова завіса, нам.
НЕВІДАННЯ
“Пробач їм, бо не відають, що говорять,”–
Це про акторів.
ДВА РІЗНІ СТИЛІ
Сила аргументів і аргументи сили –
Це два різні стилі.
ПРО РЕПЕРТУАР
Репертуар свій розширювать треба.
На себе.
ДОСЯГНЕННЯ ГЛИБИНИ
Не досягай глибини падінням,
А благоговінням.
МИТЦЯМ
Платні за милування світом не бери,
А платять нехай за коментарі.
ПРО ГЛИБОКІ ДУМКИ
Думки мають глибшими стати,
Ніж рука влади може дістати.
ПРО СВОБОДУ МИСТЕЦТВА
Достойна жалю та країна,
Де мистецтво стає на коліна.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 9"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 7"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 7"
Про публікацію
