Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.02
16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
2026.11.02
14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
2026.11.02
12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
2026.11.02
12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
2026.11.02
09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
2026.11.02
05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
2026.11.02
01:34
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.
Годинник цок-цок, та мені все одно,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.
Годинник цок-цок, та мені все одно,
2026.11.01
23:35
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами
2026.11.01
22:49
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
2026.11.01
22:06
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х
2026.11.01
17:44
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.
Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.
Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора
2026.11.01
15:33
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.
І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.
В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
Я прийму перед стратою, в лати закутий.
І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.
В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
2026.11.01
13:03
Чотиривірш - строфа, що складається з чотирьох рядків і зазвичай має закінчену думку, має французьку назву: катрен.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!
Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!
Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.
2026.11.01
07:41
Не квітнуть верби, сохнуть лози
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...
2026.10.31
23:30
Книжкові сторінки покинуто біля моря
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь
Є розповідь, один король
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь
Є розповідь, один король
2026.10.31
23:04
жовтнева девальвація
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 8
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 8
МОЖЛИВОСТІ БЕЗМЕЖНІ
Тому, що робить режисура,
Позаздрила б і цензура.
СПЕЦИФІКА МИСТЕЦТВ
Є мистецтва, на інші настільки не схожі,
Що вагітніють лиш на прокрустовім ложі.
НЕ ТІ ВЖЕ ОДІССЕЇ
Не захоплюйтесь так чудесами:
Одіссеї ці вже з компасами!
ПРО ПЛЯМИ НА КАРТІ
На картах зникли вже плями білі,
Зате криваві проступили.
ПРО ЕПОХИ
Живем в епоху Anno Domini,
А хотілось би в Anno Homini.
ТВЕРДІСТЬ ЛЮДИНИ
Така буває твердість в людини,
Що тупиться й ніж гільйотини.
ЧЕСТОЛЮБСТВО
Збивалися в натовп роки потроху.
Цікавились: “Чи утворюєм вже епоху?”
ПРО ЛЕГКОВІРНИХ
Легковірні –
То ж і амбіції в них надмірні.
ПРО ГРОМИ
Соромно громам при родах:
Гинуть у громовідводах.
ПРО ПАРШИВУ ВІВЦЮ
Кожній отарі була б до лиця
Своя паршива вівця.
ПОТАЄМНЕ БАЖАННЯ
Бредем сліпцями в тьмі із білим посохом в руці,
Й так хочеться врізать ним комусь по башці.
ЗБІГ У ЧАСІ
Збіглись у часі – кошмарне раз мав видіння –
Демографічний вибух та інтелекту падіння.
СЛОВА І ЦИФРИ
Ну що слова з їх потаємних значень шифрами?
Вони лиш те, що сховане за цифрами!
ГІРКІ ПЛОДИ ТРІУМФУ
Буває, що й арка для тріумфального входу
Стає ярмом на шиї народу.
ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ?
Історія, як глибше копнути,
Це сукупність подій, яких могло б не бути.
НЕ ПОТАЛАНИЛО
Не народились під щасливою зіркою,
Бо лежим вже на ній в лобі з діркою.
ВАЖКО СУДИТЬ
Написав: “Поголів’я баранів зростає.”
Оптиміст? Песиміст? – Хто його знає.
НАЙСУТТЄВІШЕ ПИТАННЯ
Закінчується Всесвіт живоплотом
Чи колючим дротом?
ГРОШІ НЕ ПАХНУТЬ
Гроші не пахнуть,
Але швидко чахнуть.
НЕ ЗАПІЗНІТЬСЯ
Показуйте язика, мої любі,
Ще до того, як стиснете зуби.
З ТОЧКИ ЗОРУ КРОТІВ
І сказали кроти навесні, як все розквітло:
“Люди темні – їм потрібне світло!”
НЕСПРОМОЖНІСТЬ
Люди вже й крила дістали –
Та все одно ангелами не стали.
НЕ ДОВІРЯЙСЯ СЕРЦЮ
Не довіряйся серцю в любові:
Воно жадає твоєї крові.
ЯКИЙ ТОЛК?
Тобі належить світ у всій своїй красі!
А толку що? Його ж не продаси!
ЗАПИТАННЯ І ВІДПОВІДЬ
Що таке вічність? – запитання класу.
Відповідь: Одиниця вимірювання часу!
ПРИЗЕМЛЕННЯ
Знизив рівень польотів на Пегасі
І опинився на Парнасі.
ПРО АРХЕОЛОГІЮ
Археологія потроху
Створює епоху.
МИСТЕЦТВО ВИМАГАЄ
Мистецтво вимагає від митців не зборів,
А творів.
ПОБАЖАННЯ
Якби ще й про справедливість дбали,
Захищаючи ідеали!
У КОЖНОГО СВОЯ МАНЕРА
За душу хапають паскуди,
А благородні – за груди.
ПСИХОГІГІЄНА
Психічна гігієна?
І це, коли в душах геєна?!
ЩО ПІДІЙШЛО Б ОПТИМІСТУ?
Грім із ясного неба –
Ось яку смерть оптимісту треба!
ПОЄДНАННЯ НЕПОЄДНУВАНОГО
Позіхає публіка в клубі,
Скалячи зуби.
ДО СЛАВИ Й СЛОВА НЕБАЙДУЖІ
Від слави чергової порції
Слова міняють пропорції.
РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
Раціоналізація: фіміам,
Що служить, як димова завіса, нам.
НЕВІДАННЯ
“Пробач їм, бо не відають, що говорять,”–
Це про акторів.
ДВА РІЗНІ СТИЛІ
Сила аргументів і аргументи сили –
Це два різні стилі.
ПРО РЕПЕРТУАР
Репертуар свій розширювать треба.
На себе.
ДОСЯГНЕННЯ ГЛИБИНИ
Не досягай глибини падінням,
А благоговінням.
МИТЦЯМ
Платні за милування світом не бери,
А платять нехай за коментарі.
ПРО ГЛИБОКІ ДУМКИ
Думки мають глибшими стати,
Ніж рука влади може дістати.
ПРО СВОБОДУ МИСТЕЦТВА
Достойна жалю та країна,
Де мистецтво стає на коліна.
Тому, що робить режисура,
Позаздрила б і цензура.
СПЕЦИФІКА МИСТЕЦТВ
Є мистецтва, на інші настільки не схожі,
Що вагітніють лиш на прокрустовім ложі.
НЕ ТІ ВЖЕ ОДІССЕЇ
Не захоплюйтесь так чудесами:
Одіссеї ці вже з компасами!
ПРО ПЛЯМИ НА КАРТІ
На картах зникли вже плями білі,
Зате криваві проступили.
ПРО ЕПОХИ
Живем в епоху Anno Domini,
А хотілось би в Anno Homini.
ТВЕРДІСТЬ ЛЮДИНИ
Така буває твердість в людини,
Що тупиться й ніж гільйотини.
ЧЕСТОЛЮБСТВО
Збивалися в натовп роки потроху.
Цікавились: “Чи утворюєм вже епоху?”
ПРО ЛЕГКОВІРНИХ
Легковірні –
То ж і амбіції в них надмірні.
ПРО ГРОМИ
Соромно громам при родах:
Гинуть у громовідводах.
ПРО ПАРШИВУ ВІВЦЮ
Кожній отарі була б до лиця
Своя паршива вівця.
ПОТАЄМНЕ БАЖАННЯ
Бредем сліпцями в тьмі із білим посохом в руці,
Й так хочеться врізать ним комусь по башці.
ЗБІГ У ЧАСІ
Збіглись у часі – кошмарне раз мав видіння –
Демографічний вибух та інтелекту падіння.
СЛОВА І ЦИФРИ
Ну що слова з їх потаємних значень шифрами?
Вони лиш те, що сховане за цифрами!
ГІРКІ ПЛОДИ ТРІУМФУ
Буває, що й арка для тріумфального входу
Стає ярмом на шиї народу.
ЩО ТАКЕ ІСТОРІЯ?
Історія, як глибше копнути,
Це сукупність подій, яких могло б не бути.
НЕ ПОТАЛАНИЛО
Не народились під щасливою зіркою,
Бо лежим вже на ній в лобі з діркою.
ВАЖКО СУДИТЬ
Написав: “Поголів’я баранів зростає.”
Оптиміст? Песиміст? – Хто його знає.
НАЙСУТТЄВІШЕ ПИТАННЯ
Закінчується Всесвіт живоплотом
Чи колючим дротом?
ГРОШІ НЕ ПАХНУТЬ
Гроші не пахнуть,
Але швидко чахнуть.
НЕ ЗАПІЗНІТЬСЯ
Показуйте язика, мої любі,
Ще до того, як стиснете зуби.
З ТОЧКИ ЗОРУ КРОТІВ
І сказали кроти навесні, як все розквітло:
“Люди темні – їм потрібне світло!”
НЕСПРОМОЖНІСТЬ
Люди вже й крила дістали –
Та все одно ангелами не стали.
НЕ ДОВІРЯЙСЯ СЕРЦЮ
Не довіряйся серцю в любові:
Воно жадає твоєї крові.
ЯКИЙ ТОЛК?
Тобі належить світ у всій своїй красі!
А толку що? Його ж не продаси!
ЗАПИТАННЯ І ВІДПОВІДЬ
Що таке вічність? – запитання класу.
Відповідь: Одиниця вимірювання часу!
ПРИЗЕМЛЕННЯ
Знизив рівень польотів на Пегасі
І опинився на Парнасі.
ПРО АРХЕОЛОГІЮ
Археологія потроху
Створює епоху.
МИСТЕЦТВО ВИМАГАЄ
Мистецтво вимагає від митців не зборів,
А творів.
ПОБАЖАННЯ
Якби ще й про справедливість дбали,
Захищаючи ідеали!
У КОЖНОГО СВОЯ МАНЕРА
За душу хапають паскуди,
А благородні – за груди.
ПСИХОГІГІЄНА
Психічна гігієна?
І це, коли в душах геєна?!
ЩО ПІДІЙШЛО Б ОПТИМІСТУ?
Грім із ясного неба –
Ось яку смерть оптимісту треба!
ПОЄДНАННЯ НЕПОЄДНУВАНОГО
Позіхає публіка в клубі,
Скалячи зуби.
ДО СЛАВИ Й СЛОВА НЕБАЙДУЖІ
Від слави чергової порції
Слова міняють пропорції.
РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
Раціоналізація: фіміам,
Що служить, як димова завіса, нам.
НЕВІДАННЯ
“Пробач їм, бо не відають, що говорять,”–
Це про акторів.
ДВА РІЗНІ СТИЛІ
Сила аргументів і аргументи сили –
Це два різні стилі.
ПРО РЕПЕРТУАР
Репертуар свій розширювать треба.
На себе.
ДОСЯГНЕННЯ ГЛИБИНИ
Не досягай глибини падінням,
А благоговінням.
МИТЦЯМ
Платні за милування світом не бери,
А платять нехай за коментарі.
ПРО ГЛИБОКІ ДУМКИ
Думки мають глибшими стати,
Ніж рука влади може дістати.
ПРО СВОБОДУ МИСТЕЦТВА
Достойна жалю та країна,
Де мистецтво стає на коліна.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 9"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 7"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 7"
Про публікацію
