Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
2025.11.16
15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один
Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії
2025.11.16
15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
2025.11.16
14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.
Стіни, стіни зпадають, я
2025.11.16
14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з
2025.11.16
13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...
(Серпень 2025)
2025.11.16
12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді
2025.11.16
11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…
2025.11.16
10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.
Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.
Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 7
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 7
ІНАКШЕ ІЩЕ ВАЖЧЕ
З голови все придумав – це ж скільки треба снаги!
Але ще важче було б із ноги.
СПІЛЬНИЙ ДЕВІЗ
Оптиміста й песиміста спільний девіз:
Смійтеся до сліз!
ПРО ПОЕТІВ
Що говорять поети один про одного дуетом,
Можна було б сказать, і не будучи поетом.
ВНЕСОК В МИСТЕЦТВО
Внесок в мистецтво зробив епохальний:
Значно понизив рівень загальний.
ЗАПОВІТНА МРІЯ
У декого мрія голуба –
Щоб крила виросли із горба.
ЩО НЕБЕЗПЕЧНІШЕ?
Небезпечніше власне безсилля,
Аніж чуже насилля.
СИЛА МЕЛІОРАЦІЇ
На болоті і ліліям із їх грацією
Не встояти перед меліорацією.
ПРО НОЧІВЛЮ
Не зупиняйсь там ночувати,
Де і клопи не можуть спати.
ПРО НАСЛІДОК І ПРИЧИНУ
Бувають наслідки, що без упину
Породжують нову причину.
ЗНЕВАГА
І свиня, дивлячись на декого з нас,
Презирливо хрюкає: “Свинопас!”
ВСУПЕРЕЧ ФІЗИЦІ
А як пояснять фізики це відкриття:
До охолодження призводить між людьми тертя?
НЕДОСКОНАЛІСТЬ ТВОРІННЯ
Людину я боготворив –
Й тому б ніколи не створив.
ЯК ТАЙНУ ЗБЕРЕГТИ?
Не дзенькай, навіть серед черниць,
Ключами від таємниць.
ПРИТУЛОК ДЛЯ ІДЕЙ
Притулком для бездомних ідей
Завжди служать голови людей.
ПРОЗРІННЯ
Сказав один філософ на краю могили:
“Як добре, що мене не зрозуміли!”
ПРИЗНАННЯ
Сказав один політик напідпитку:
“Совість у мене чиста, хоча й була у вжитку.”
СПРАВЖНЄ ЧУДО
Я й сам зрів раз чудо, достойне небес:
Це коли обійшлося без всяких чудес.
ПРО СЛІПУ ВІРУ
Коли є сліпою віра,
То в неї погляд, як в звіра.
НЕ ВСТИГ ДІЗНАТИСЬ
Не знаю навіть, чи ходила в школу,
Бо бачив її тільки голу.
ЖИТТЯ ЖОРСТОКЕ
О, як з ним життя обійшлося жорстоко:
Нікчемою народивши, піднесло високо!
З КИМ ПОВЕДЕШСЯ
Деформується хребет,
Як мать із карликами бенкет.
І МИ НЕ ЛИКОМ ШИТІ
Пройти по життю із посмішкою варт,
Щоб показать Деміургу, що оцінили його жарт.
ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ
Про загальнолюдські цінності вам розповісти? –
Це те, що невигідно контрабандою везти.
ВИЙТЕ!
Вийте! – й знов віднайдете втрачений спокій,
Бо помолодшаєте на мільйони років.
НЕ СПЛУТАЙТЕ
Не сплутайте, бо це різні дві жінки,
Музу легкого жанру з Музою легкої поведінки.
СВІТ ПРЕКРАСНИЙ
“Світ прекрасний!” – вимагають від мене цю фразу
Саме ті, із-за кого відчуваю до нього відразу.
СПОВНЕНІ ОПТИМІЗМУ
Настільки вже повні оптимізму,
Що треба ставити клізму.
МИЙ ВУХА
Мий вуха, якщо ти людина –
Ану ж проб’є година!
СИЛА НІКЧЕМНОСТІ
Сил у нікчемності без меж –
Нічим її не візьмеш!
ПЕРЕСЕЛЕННЯ
Перемістивсь, і не куди-небудь, а вгору:
Із Содома в Гоморру.
ЗАКЛИК
Расисти! Візьміть під замок
І розповсюдження чорних думок!
НЕКРОЛОГ
Він не пішов у небуття,
А змінив тільки спосіб життя.
НАВ’ЯЗЛИВІ ДУМКИ
Деякі думки приходять в голову строєм,
І не з власної волі, а під конвоєм.
НЕ ПРОВОКУЙ ДУРНЯ
Не провокуй дурня за шедеври браться:
А раптом йому вдасться!
ВАЖКО ЗБАГНУТЬ
З яких точок зору – не збагну і нині я –
Складається генеральна лінія?
ПРАВДА ПОСЕРЕДИНІ
Не прийми за правду брехню чи підробку:
Вона посередині і без надгробку.
КРИТЕРІЙ
Як найпростіш розпізнать держави свинство?
Треба лиш глянуть на її судочинство.
КУДИ ВПИСАТИСЬ?
Вписуйся не у все навкруг,
А лиш у впливовий круг.
ПРО ХРЕБТИ
У деяких такі хребти,
Що розпрямляються лиш на хресті.
СИЛА ДАЄ КРИЛА
Йому розправляла крила
Манекеністична сила.
ПІСЛЯ НАС ХОЧ ПОТОП
“Після нас хоч потоп!” – лунає щоразу,
Як натискують на ручку унітазу.
ПРО ПРОЩЕННЯ
Чи й тих ми прощать повинні,
Які ні в чому не винні?
ПРО НАЦІОНАЛЬНІ ТРАГЕДІЇ
Національні трагедії не діляться на акти
І їм невідомі антракти.
КОПАЛНЯ МУДРОСТІ
Де мудрості копальня?
Мабуть, там, де її усипальня.
ПАРАДОКС
До чого ж карлики маліють,
Коли їх збільшити воліють!
ПРОФЕСІЙНЕ БЕЗСОННЯ
Чи ж може сатирик спокійно спать в халабуді,
Коли йому сниться горбун на верблюді?!
ОРІЄНТУЙТЕСЬ ЗА КОМПАСОМ
Орієнтуйтесь за компасом, як жить на світі:
Він знає, коли тремтіти.
МЕЖІ ДУМОК
Де межі думок, які чогось варті?
Пошукайте на карті.
З голови все придумав – це ж скільки треба снаги!
Але ще важче було б із ноги.
СПІЛЬНИЙ ДЕВІЗ
Оптиміста й песиміста спільний девіз:
Смійтеся до сліз!
ПРО ПОЕТІВ
Що говорять поети один про одного дуетом,
Можна було б сказать, і не будучи поетом.
ВНЕСОК В МИСТЕЦТВО
Внесок в мистецтво зробив епохальний:
Значно понизив рівень загальний.
ЗАПОВІТНА МРІЯ
У декого мрія голуба –
Щоб крила виросли із горба.
ЩО НЕБЕЗПЕЧНІШЕ?
Небезпечніше власне безсилля,
Аніж чуже насилля.
СИЛА МЕЛІОРАЦІЇ
На болоті і ліліям із їх грацією
Не встояти перед меліорацією.
ПРО НОЧІВЛЮ
Не зупиняйсь там ночувати,
Де і клопи не можуть спати.
ПРО НАСЛІДОК І ПРИЧИНУ
Бувають наслідки, що без упину
Породжують нову причину.
ЗНЕВАГА
І свиня, дивлячись на декого з нас,
Презирливо хрюкає: “Свинопас!”
ВСУПЕРЕЧ ФІЗИЦІ
А як пояснять фізики це відкриття:
До охолодження призводить між людьми тертя?
НЕДОСКОНАЛІСТЬ ТВОРІННЯ
Людину я боготворив –
Й тому б ніколи не створив.
ЯК ТАЙНУ ЗБЕРЕГТИ?
Не дзенькай, навіть серед черниць,
Ключами від таємниць.
ПРИТУЛОК ДЛЯ ІДЕЙ
Притулком для бездомних ідей
Завжди служать голови людей.
ПРОЗРІННЯ
Сказав один філософ на краю могили:
“Як добре, що мене не зрозуміли!”
ПРИЗНАННЯ
Сказав один політик напідпитку:
“Совість у мене чиста, хоча й була у вжитку.”
СПРАВЖНЄ ЧУДО
Я й сам зрів раз чудо, достойне небес:
Це коли обійшлося без всяких чудес.
ПРО СЛІПУ ВІРУ
Коли є сліпою віра,
То в неї погляд, як в звіра.
НЕ ВСТИГ ДІЗНАТИСЬ
Не знаю навіть, чи ходила в школу,
Бо бачив її тільки голу.
ЖИТТЯ ЖОРСТОКЕ
О, як з ним життя обійшлося жорстоко:
Нікчемою народивши, піднесло високо!
З КИМ ПОВЕДЕШСЯ
Деформується хребет,
Як мать із карликами бенкет.
І МИ НЕ ЛИКОМ ШИТІ
Пройти по життю із посмішкою варт,
Щоб показать Деміургу, що оцінили його жарт.
ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ
Про загальнолюдські цінності вам розповісти? –
Це те, що невигідно контрабандою везти.
ВИЙТЕ!
Вийте! – й знов віднайдете втрачений спокій,
Бо помолодшаєте на мільйони років.
НЕ СПЛУТАЙТЕ
Не сплутайте, бо це різні дві жінки,
Музу легкого жанру з Музою легкої поведінки.
СВІТ ПРЕКРАСНИЙ
“Світ прекрасний!” – вимагають від мене цю фразу
Саме ті, із-за кого відчуваю до нього відразу.
СПОВНЕНІ ОПТИМІЗМУ
Настільки вже повні оптимізму,
Що треба ставити клізму.
МИЙ ВУХА
Мий вуха, якщо ти людина –
Ану ж проб’є година!
СИЛА НІКЧЕМНОСТІ
Сил у нікчемності без меж –
Нічим її не візьмеш!
ПЕРЕСЕЛЕННЯ
Перемістивсь, і не куди-небудь, а вгору:
Із Содома в Гоморру.
ЗАКЛИК
Расисти! Візьміть під замок
І розповсюдження чорних думок!
НЕКРОЛОГ
Він не пішов у небуття,
А змінив тільки спосіб життя.
НАВ’ЯЗЛИВІ ДУМКИ
Деякі думки приходять в голову строєм,
І не з власної волі, а під конвоєм.
НЕ ПРОВОКУЙ ДУРНЯ
Не провокуй дурня за шедеври браться:
А раптом йому вдасться!
ВАЖКО ЗБАГНУТЬ
З яких точок зору – не збагну і нині я –
Складається генеральна лінія?
ПРАВДА ПОСЕРЕДИНІ
Не прийми за правду брехню чи підробку:
Вона посередині і без надгробку.
КРИТЕРІЙ
Як найпростіш розпізнать держави свинство?
Треба лиш глянуть на її судочинство.
КУДИ ВПИСАТИСЬ?
Вписуйся не у все навкруг,
А лиш у впливовий круг.
ПРО ХРЕБТИ
У деяких такі хребти,
Що розпрямляються лиш на хресті.
СИЛА ДАЄ КРИЛА
Йому розправляла крила
Манекеністична сила.
ПІСЛЯ НАС ХОЧ ПОТОП
“Після нас хоч потоп!” – лунає щоразу,
Як натискують на ручку унітазу.
ПРО ПРОЩЕННЯ
Чи й тих ми прощать повинні,
Які ні в чому не винні?
ПРО НАЦІОНАЛЬНІ ТРАГЕДІЇ
Національні трагедії не діляться на акти
І їм невідомі антракти.
КОПАЛНЯ МУДРОСТІ
Де мудрості копальня?
Мабуть, там, де її усипальня.
ПАРАДОКС
До чого ж карлики маліють,
Коли їх збільшити воліють!
ПРОФЕСІЙНЕ БЕЗСОННЯ
Чи ж може сатирик спокійно спать в халабуді,
Коли йому сниться горбун на верблюді?!
ОРІЄНТУЙТЕСЬ ЗА КОМПАСОМ
Орієнтуйтесь за компасом, як жить на світі:
Він знає, коли тремтіти.
МЕЖІ ДУМОК
Де межі думок, які чогось варті?
Пошукайте на карті.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 8"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 6"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 6"
Про публікацію
