ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.12 22:25
Із Леоніда Сергєєва

Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»

Мою долоню з талії

Ігор Шоха
2026.01.12 20:10
                    І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі

Сергій Губерначук
2026.01.12 15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.

Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –

Артур Курдіновський
2026.01.12 14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.

Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

Таїсія Кюлас
2026.01.11 23:54
Коли зламалася востаннє — Вона втратила змогу кричати. Натягнула посмішку, мов струни гітари, Та почала вдавати.

Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.

Лиш доторки чужих бри

С М
2026.01.11 21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Станіслава Єжи Лєца

 Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 7
ІНАКШЕ ІЩЕ ВАЖЧЕ

З голови все придумав – це ж скільки треба снаги!
Але ще важче було б із ноги.

СПІЛЬНИЙ ДЕВІЗ

Оптиміста й песиміста спільний девіз:
Смійтеся до сліз!

ПРО ПОЕТІВ

Що говорять поети один про одного дуетом,
Можна було б сказать, і не будучи поетом.

ВНЕСОК В МИСТЕЦТВО

Внесок в мистецтво зробив епохальний:
Значно понизив рівень загальний.

ЗАПОВІТНА МРІЯ

У декого мрія голуба –
Щоб крила виросли із горба.

ЩО НЕБЕЗПЕЧНІШЕ?

Небезпечніше власне безсилля,
Аніж чуже насилля.

СИЛА МЕЛІОРАЦІЇ

На болоті і ліліям із їх грацією
Не встояти перед меліорацією.

ПРО НОЧІВЛЮ

Не зупиняйсь там ночувати,
Де і клопи не можуть спати.

ПРО НАСЛІДОК І ПРИЧИНУ

Бувають наслідки, що без упину
Породжують нову причину.

ЗНЕВАГА

І свиня, дивлячись на декого з нас,
Презирливо хрюкає: “Свинопас!”

ВСУПЕРЕЧ ФІЗИЦІ

А як пояснять фізики це відкриття:
До охолодження призводить між людьми тертя?

НЕДОСКОНАЛІСТЬ ТВОРІННЯ

Людину я боготворив –
Й тому б ніколи не створив.

ЯК ТАЙНУ ЗБЕРЕГТИ?

Не дзенькай, навіть серед черниць,
Ключами від таємниць.

ПРИТУЛОК ДЛЯ ІДЕЙ

Притулком для бездомних ідей
Завжди служать голови людей.

ПРОЗРІННЯ

Сказав один філософ на краю могили:
“Як добре, що мене не зрозуміли!”

ПРИЗНАННЯ

Сказав один політик напідпитку:
“Совість у мене чиста, хоча й була у вжитку.”

СПРАВЖНЄ ЧУДО

Я й сам зрів раз чудо, достойне небес:
Це коли обійшлося без всяких чудес.

ПРО СЛІПУ ВІРУ

Коли є сліпою віра,
То в неї погляд, як в звіра.

НЕ ВСТИГ ДІЗНАТИСЬ

Не знаю навіть, чи ходила в школу,
Бо бачив її тільки голу.

ЖИТТЯ ЖОРСТОКЕ

О, як з ним життя обійшлося жорстоко:
Нікчемою народивши, піднесло високо!

З КИМ ПОВЕДЕШСЯ

Деформується хребет,
Як мать із карликами бенкет.

І МИ НЕ ЛИКОМ ШИТІ

Пройти по життю із посмішкою варт,
Щоб показать Деміургу, що оцінили його жарт.

ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ

Про загальнолюдські цінності вам розповісти? –
Це те, що невигідно контрабандою везти.

ВИЙТЕ!

Вийте! – й знов віднайдете втрачений спокій,
Бо помолодшаєте на мільйони років.

НЕ СПЛУТАЙТЕ

Не сплутайте, бо це різні дві жінки,
Музу легкого жанру з Музою легкої поведінки.

СВІТ ПРЕКРАСНИЙ

“Світ прекрасний!” – вимагають від мене цю фразу
Саме ті, із-за кого відчуваю до нього відразу.

СПОВНЕНІ ОПТИМІЗМУ

Настільки вже повні оптимізму,
Що треба ставити клізму.

МИЙ ВУХА

Мий вуха, якщо ти людина –
Ану ж проб’є година!

СИЛА НІКЧЕМНОСТІ

Сил у нікчемності без меж –
Нічим її не візьмеш!

ПЕРЕСЕЛЕННЯ

Перемістивсь, і не куди-небудь, а вгору:
Із Содома в Гоморру.

ЗАКЛИК

Расисти! Візьміть під замок
І розповсюдження чорних думок!

НЕКРОЛОГ

Він не пішов у небуття,
А змінив тільки спосіб життя.

НАВ’ЯЗЛИВІ ДУМКИ

Деякі думки приходять в голову строєм,
І не з власної волі, а під конвоєм.

НЕ ПРОВОКУЙ ДУРНЯ

Не провокуй дурня за шедеври браться:
А раптом йому вдасться!

ВАЖКО ЗБАГНУТЬ

З яких точок зору – не збагну і нині я –
Складається генеральна лінія?

ПРАВДА ПОСЕРЕДИНІ

Не прийми за правду брехню чи підробку:
Вона посередині і без надгробку.

КРИТЕРІЙ

Як найпростіш розпізнать держави свинство?
Треба лиш глянуть на її судочинство.

КУДИ ВПИСАТИСЬ?

Вписуйся не у все навкруг,
А лиш у впливовий круг.

ПРО ХРЕБТИ

У деяких такі хребти,
Що розпрямляються лиш на хресті.

СИЛА ДАЄ КРИЛА

Йому розправляла крила
Манекеністична сила.

ПІСЛЯ НАС ХОЧ ПОТОП

“Після нас хоч потоп!” – лунає щоразу,
Як натискують на ручку унітазу.

ПРО ПРОЩЕННЯ

Чи й тих ми прощать повинні,
Які ні в чому не винні?

ПРО НАЦІОНАЛЬНІ ТРАГЕДІЇ

Національні трагедії не діляться на акти
І їм невідомі антракти.

КОПАЛНЯ МУДРОСТІ

Де мудрості копальня?
Мабуть, там, де її усипальня.

ПАРАДОКС

До чого ж карлики маліють,
Коли їх збільшити воліють!

ПРОФЕСІЙНЕ БЕЗСОННЯ

Чи ж може сатирик спокійно спать в халабуді,
Коли йому сниться горбун на верблюді?!

ОРІЄНТУЙТЕСЬ ЗА КОМПАСОМ

Орієнтуйтесь за компасом, як жить на світі:
Він знає, коли тремтіти.

МЕЖІ ДУМОК

Де межі думок, які чогось варті?
Пошукайте на карті.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-28 11:46:57
Переглядів сторінки твору 2051
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Марач (М.К./М.К.) [ 2008-01-28 12:33:38 ]
Примітки

Деміург – за релігійними уявленнями творець світу, бог.
Содом і Гоморра – давньопалестинські міста, що, згідно з біблійною легендою, були зруйновані землетрусом за розбещеність і гріхи їхніх жителів.