Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.12
22:25
Із Леоніда Сергєєва
Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»
Мою долоню з талії
Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»
Мою долоню з талії
2026.01.12
20:10
І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі
2026.01.12
15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.
Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.
Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –
2026.01.12
14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.
Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
2026.01.12
10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?
З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт
2026.01.12
10:11
Ярослав Чорногуз
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
2026.01.12
07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
2026.01.12
00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?
Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч
2026.01.11
23:54
Коли зламалася востаннє — Вона втратила змогу кричати. Натягнула посмішку, мов струни гітари, Та почала вдавати.
Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.
Лиш доторки чужих бри
Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.
Лиш доторки чужих бри
2026.01.11
21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє
2026.01.11
18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.
Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --
2026.01.11
17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-
2026.01.11
17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.
2026.01.11
14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п
2026.01.11
13:38
автор Артур Курдіновський
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
2026.01.11
11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.11
2025.12.24
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 6
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 6
ТРАГЕДІЯ
Що таке трагедія, хочете знати? –
Сиділа самотня людина в порожній кімнаті...
ВИПАДОК
Могуть свою нам випадок являє.
Якби ще знать: а ним хто управляє?
ПРО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
У кожного сторіччя
Своє середньовіччя.
ЗИСК ВІД ВТРАТИ ЗУБІВ
І втрата зубів дає певну вигоду:
Язик здобуває ще більшу свободу.
ПРО ШОРИ
Хто шори вдягає, я б тих застеріг:
Крім них в комплект входять вудила й батіг.
ПРО ОРЕОЛ
Ореол краще держиться не на богах,
А у чортів на широких рогах.
ПРО СВЯТИХ
Є чимало святих у кожної нації,
Житія яких почались після канонізації.
ПРО КАНОНІЗАТОРІВ
Хотілось би почитать і про організаторів,
Щось на кшталт “Житія канонізаторів”.
ПРО ПОВІЙ
Легше когось обізвати повією,
Ніж самому зайнятись подібною дією.
ПРО СЕРЙОЗНЕ Й КОМІЧНЕ
Почну тільки думать серйозно й логічно –
Враз бачу, наскільки все в світі комічно.
ЯК СТАТЬ ЗІРКОЮ
Чим темніша настане пора,
Тим легше стать зіркою в межах двора.
ПРО ВЕЛИЧ ЕПОХИ
Велика епоха з боротьбою ідей
Здатна поглинуть мільйони людей.
СЛОВО Й ДІЛО
Ті, що говорять впевнено “ми”,
Буває, до них не належать самі.
ЯК БУТЬ?
Не можна покластись на людську пам’ять все ж.
Шкода, та на людське безпам’ятство – теж.
ВИСЛОВЛЮЙТЕСЬ ЯСНО
Він висловивсь так зрозуміло,
Що аж в голові помутніло.
МАГІЯ СЛІВ
В народу матюками пересипана мова,
Бо він іще вірить у магію слова.
КОЛИ ВИНИК СВІТ?
Встановити точну дату виникнення світу
Могли б тільки бухгалтери, та й то лиш для звіту.
ВІРА В ПАПІР
Віра в містичну силу паперу досягла зеніту:
На ньому пишуть навіть гарантію вічності граніту.
ПРИВИД ПОКІЙНИКА
Привид покійника не у вигляді сови
Часто лякає нас, а в образі вдови.
ЩО ТАКЕ ВІЧНІСТЬ?
Вічність – це тимчасовості взірець,
Коли ще неясно, де початок і кінець.
ДЕРЖАВНІ ХАРЧІ І ГОРІЛКА
Державні харчі уніфікують людину і її ментальність,
Державна ж горілка виявляє всю її унікальність.
НАВІЩО ОБ’ЄДНУВАТИСЬ?
Люди об’єднуються тому, що бачать:
Нуль – це ніщо, але два нулі вже дещо значать.
ЛЮБОВ ЗА ПЛАТУ
Важко не оцінить любов за плату:
Принаймні не потрібно віддавать всю зарплату.
ЛЮБОВ І НЕНАВИСТЬ
“Ненавиджу вас!”– хочу це повторити,
Бо ви не даєтесь у себе влюбити.
СИЛА ЗВИЧКИ
Що відміняє і силу тяжіння? –
Сила звички та наше терпіння.
ПОРОДЖЕНА МІФОМ
Свідомість проходить під грифом:
Породжена міфом.
МИСТЕЦТВО І ЧИТАЧ
Нарешті зрозуміли після років невдач:
Масовим має буть не мистецтво, а читач.
МОЛІННЯ ЧУЖИМ БОГАМ
Моління чужим богам має ту перевагу,
Що швидше на тебе звертають увагу.
ТЕРНОВІ ВІНКИ
Бувають тернові вінки і умовні:
З тернинами тільки назовні.
НАГОРОДА ЗНАХОДИТЬ ГЕРОЯ
Нерідко за батька провину
Нагорода дістається вже сину.
ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ
На початку – пролог,
В кінці – некролог.
ПОВТОРЕННЯ
Повторюватись, але по-іншому щоразу:
Чи не в цьому мистецтво – і не тільки джазу?
ПЕРЕВАГА
Деякі над іншими перевагу мали
На голову, яку їм потім відрубали.
НЕ СМІШИ ТИРАНА
Не сміши тирана, якщо він беззубий,
Бо це приведе до згуби.
СІРА МАСА
Це ж треба буть сірою масою,
Щоб стати мозку окрасою.
ХАЙ ЖИВЕ!
“Хай живе!”– не визнання значимості,
А тільки вияв терпимості.
ПРО ФІЛОСОФІВ
Не виношу філософів, які люблять ділить на чотири
Волосину на чужій голові за допомогою сокири.
ПИЛЬНУЙ!
Аж страх бере: в рибці якійсь із бульйону
Я запросто з’їм колись пророка гномів Йону.
ЕТИКЕТ
Любуючись речами,
Хоч не чавкай очами.
МЕТАМОРФОЗА
Рот відкрив, подив свій виражаючи,
А закрив його, вже позіхаючи.
ЕКОНОМІЯ
Щоб не втомлювать руку,
В себе заходь без стуку.
СИЛА В СЛАБКОСТІ
Ох, доведуть до могили
Моєї слабкості сили!
ПІДОЗРА
А що, як – не доведи, Боже! –
Ми чийсь тільки спомин, може?
ГОЛОС СОВІСТІ
Не лише перезрілий колос –
Ламається й совісті голос.
БРАК СЛІВ
Чому пишу такі короткі афоризми?
Та не хватає слів – одні канцеляризми!
СПОЧАТКУ ПОДУМАЙ
В задуму впадать не здумай –
Спочатку подумай!
ПРО ЖИТТЯ
Оскільки життя трагічне,
Добре, що хоч не вічне.
ПРОТИЛЕЖНОСТІ
Стає позитивним і негативне,
Як зустрінеться ще більш противне.
САМОДОСТАТНІСТЬ
Дуть будем, здійнявши рила,
Самі у свої вітрила.
ЦНОТЛИВІСТЬ
Хоч достатньо навкруг було дів,
Лиш культурою він володів.
ВПЕВНЕНІСТЬ
Підозрювать в чомусь нема вже підстав,
Якщо докази повні дістав.
ПРОГРЕС
Як зростає углиб і вшир
Розумовий пустир!
БУДЬ ЗАВЖДИ СОБОЮ
Кінь без улана – та ж сама скотина,
А улан без коня – вже тільки людина.
ВІРТУОЗ
Можна бути під блиск мішури
Й віртуозом фальшивої гри.
НЕ ВТРИМАТЬ
Різні думки в голові блукають,
Деякі навіть з неї тікають.
Що таке трагедія, хочете знати? –
Сиділа самотня людина в порожній кімнаті...
ВИПАДОК
Могуть свою нам випадок являє.
Якби ще знать: а ним хто управляє?
ПРО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
У кожного сторіччя
Своє середньовіччя.
ЗИСК ВІД ВТРАТИ ЗУБІВ
І втрата зубів дає певну вигоду:
Язик здобуває ще більшу свободу.
ПРО ШОРИ
Хто шори вдягає, я б тих застеріг:
Крім них в комплект входять вудила й батіг.
ПРО ОРЕОЛ
Ореол краще держиться не на богах,
А у чортів на широких рогах.
ПРО СВЯТИХ
Є чимало святих у кожної нації,
Житія яких почались після канонізації.
ПРО КАНОНІЗАТОРІВ
Хотілось би почитать і про організаторів,
Щось на кшталт “Житія канонізаторів”.
ПРО ПОВІЙ
Легше когось обізвати повією,
Ніж самому зайнятись подібною дією.
ПРО СЕРЙОЗНЕ Й КОМІЧНЕ
Почну тільки думать серйозно й логічно –
Враз бачу, наскільки все в світі комічно.
ЯК СТАТЬ ЗІРКОЮ
Чим темніша настане пора,
Тим легше стать зіркою в межах двора.
ПРО ВЕЛИЧ ЕПОХИ
Велика епоха з боротьбою ідей
Здатна поглинуть мільйони людей.
СЛОВО Й ДІЛО
Ті, що говорять впевнено “ми”,
Буває, до них не належать самі.
ЯК БУТЬ?
Не можна покластись на людську пам’ять все ж.
Шкода, та на людське безпам’ятство – теж.
ВИСЛОВЛЮЙТЕСЬ ЯСНО
Він висловивсь так зрозуміло,
Що аж в голові помутніло.
МАГІЯ СЛІВ
В народу матюками пересипана мова,
Бо він іще вірить у магію слова.
КОЛИ ВИНИК СВІТ?
Встановити точну дату виникнення світу
Могли б тільки бухгалтери, та й то лиш для звіту.
ВІРА В ПАПІР
Віра в містичну силу паперу досягла зеніту:
На ньому пишуть навіть гарантію вічності граніту.
ПРИВИД ПОКІЙНИКА
Привид покійника не у вигляді сови
Часто лякає нас, а в образі вдови.
ЩО ТАКЕ ВІЧНІСТЬ?
Вічність – це тимчасовості взірець,
Коли ще неясно, де початок і кінець.
ДЕРЖАВНІ ХАРЧІ І ГОРІЛКА
Державні харчі уніфікують людину і її ментальність,
Державна ж горілка виявляє всю її унікальність.
НАВІЩО ОБ’ЄДНУВАТИСЬ?
Люди об’єднуються тому, що бачать:
Нуль – це ніщо, але два нулі вже дещо значать.
ЛЮБОВ ЗА ПЛАТУ
Важко не оцінить любов за плату:
Принаймні не потрібно віддавать всю зарплату.
ЛЮБОВ І НЕНАВИСТЬ
“Ненавиджу вас!”– хочу це повторити,
Бо ви не даєтесь у себе влюбити.
СИЛА ЗВИЧКИ
Що відміняє і силу тяжіння? –
Сила звички та наше терпіння.
ПОРОДЖЕНА МІФОМ
Свідомість проходить під грифом:
Породжена міфом.
МИСТЕЦТВО І ЧИТАЧ
Нарешті зрозуміли після років невдач:
Масовим має буть не мистецтво, а читач.
МОЛІННЯ ЧУЖИМ БОГАМ
Моління чужим богам має ту перевагу,
Що швидше на тебе звертають увагу.
ТЕРНОВІ ВІНКИ
Бувають тернові вінки і умовні:
З тернинами тільки назовні.
НАГОРОДА ЗНАХОДИТЬ ГЕРОЯ
Нерідко за батька провину
Нагорода дістається вже сину.
ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ
На початку – пролог,
В кінці – некролог.
ПОВТОРЕННЯ
Повторюватись, але по-іншому щоразу:
Чи не в цьому мистецтво – і не тільки джазу?
ПЕРЕВАГА
Деякі над іншими перевагу мали
На голову, яку їм потім відрубали.
НЕ СМІШИ ТИРАНА
Не сміши тирана, якщо він беззубий,
Бо це приведе до згуби.
СІРА МАСА
Це ж треба буть сірою масою,
Щоб стати мозку окрасою.
ХАЙ ЖИВЕ!
“Хай живе!”– не визнання значимості,
А тільки вияв терпимості.
ПРО ФІЛОСОФІВ
Не виношу філософів, які люблять ділить на чотири
Волосину на чужій голові за допомогою сокири.
ПИЛЬНУЙ!
Аж страх бере: в рибці якійсь із бульйону
Я запросто з’їм колись пророка гномів Йону.
ЕТИКЕТ
Любуючись речами,
Хоч не чавкай очами.
МЕТАМОРФОЗА
Рот відкрив, подив свій виражаючи,
А закрив його, вже позіхаючи.
ЕКОНОМІЯ
Щоб не втомлювать руку,
В себе заходь без стуку.
СИЛА В СЛАБКОСТІ
Ох, доведуть до могили
Моєї слабкості сили!
ПІДОЗРА
А що, як – не доведи, Боже! –
Ми чийсь тільки спомин, може?
ГОЛОС СОВІСТІ
Не лише перезрілий колос –
Ламається й совісті голос.
БРАК СЛІВ
Чому пишу такі короткі афоризми?
Та не хватає слів – одні канцеляризми!
СПОЧАТКУ ПОДУМАЙ
В задуму впадать не здумай –
Спочатку подумай!
ПРО ЖИТТЯ
Оскільки життя трагічне,
Добре, що хоч не вічне.
ПРОТИЛЕЖНОСТІ
Стає позитивним і негативне,
Як зустрінеться ще більш противне.
САМОДОСТАТНІСТЬ
Дуть будем, здійнявши рила,
Самі у свої вітрила.
ЦНОТЛИВІСТЬ
Хоч достатньо навкруг було дів,
Лиш культурою він володів.
ВПЕВНЕНІСТЬ
Підозрювать в чомусь нема вже підстав,
Якщо докази повні дістав.
ПРОГРЕС
Як зростає углиб і вшир
Розумовий пустир!
БУДЬ ЗАВЖДИ СОБОЮ
Кінь без улана – та ж сама скотина,
А улан без коня – вже тільки людина.
ВІРТУОЗ
Можна бути під блиск мішури
Й віртуозом фальшивої гри.
НЕ ВТРИМАТЬ
Різні думки в голові блукають,
Деякі навіть з неї тікають.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 7"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 5"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 5"
Про публікацію
