ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

С М
2026.06.16 22:20
віє вітер, крізь холодну зливу
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч

шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям

хома дідим
2026.06.16 21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись

Борис Костиря
2026.06.16 11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.

Нарешті правда переможе,

Іван Веселий
2026.06.16 11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.

Тетяна Левицька
2026.06.16 10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.

Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:

Віктор Кучерук
2026.06.16 06:33
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26

Володимир Бойко
2026.06.16 02:09
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба. Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії. Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили. Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються

хома дідим
2026.06.15 20:37
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Станіслава Єжи Лєца

 Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 6
ТРАГЕДІЯ

Що таке трагедія, хочете знати? –
Сиділа самотня людина в порожній кімнаті...

ВИПАДОК

Могуть свою нам випадок являє.
Якби ще знать: а ним хто управляє?

ПРО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

У кожного сторіччя
Своє середньовіччя.

ЗИСК ВІД ВТРАТИ ЗУБІВ

І втрата зубів дає певну вигоду:
Язик здобуває ще більшу свободу.

ПРО ШОРИ

Хто шори вдягає, я б тих застеріг:
Крім них в комплект входять вудила й батіг.

ПРО ОРЕОЛ

Ореол краще держиться не на богах,
А у чортів на широких рогах.

ПРО СВЯТИХ

Є чимало святих у кожної нації,
Житія яких почались після канонізації.

ПРО КАНОНІЗАТОРІВ

Хотілось би почитать і про організаторів,
Щось на кшталт “Житія канонізаторів”.

ПРО ПОВІЙ

Легше когось обізвати повією,
Ніж самому зайнятись подібною дією.

ПРО СЕРЙОЗНЕ Й КОМІЧНЕ

Почну тільки думать серйозно й логічно –
Враз бачу, наскільки все в світі комічно.

ЯК СТАТЬ ЗІРКОЮ

Чим темніша настане пора,
Тим легше стать зіркою в межах двора.

ПРО ВЕЛИЧ ЕПОХИ

Велика епоха з боротьбою ідей
Здатна поглинуть мільйони людей.

СЛОВО Й ДІЛО

Ті, що говорять впевнено “ми”,
Буває, до них не належать самі.

ЯК БУТЬ?

Не можна покластись на людську пам’ять все ж.
Шкода, та на людське безпам’ятство – теж.

ВИСЛОВЛЮЙТЕСЬ ЯСНО

Він висловивсь так зрозуміло,
Що аж в голові помутніло.

МАГІЯ СЛІВ

В народу матюками пересипана мова,
Бо він іще вірить у магію слова.

КОЛИ ВИНИК СВІТ?

Встановити точну дату виникнення світу
Могли б тільки бухгалтери, та й то лиш для звіту.

ВІРА В ПАПІР

Віра в містичну силу паперу досягла зеніту:
На ньому пишуть навіть гарантію вічності граніту.

ПРИВИД ПОКІЙНИКА

Привид покійника не у вигляді сови
Часто лякає нас, а в образі вдови.

ЩО ТАКЕ ВІЧНІСТЬ?

Вічність – це тимчасовості взірець,
Коли ще неясно, де початок і кінець.

ДЕРЖАВНІ ХАРЧІ І ГОРІЛКА

Державні харчі уніфікують людину і її ментальність,
Державна ж горілка виявляє всю її унікальність.

НАВІЩО ОБ’ЄДНУВАТИСЬ?
Люди об’єднуються тому, що бачать:
Нуль – це ніщо, але два нулі вже дещо значать.

ЛЮБОВ ЗА ПЛАТУ

Важко не оцінить любов за плату:
Принаймні не потрібно віддавать всю зарплату.

ЛЮБОВ І НЕНАВИСТЬ

“Ненавиджу вас!”– хочу це повторити,
Бо ви не даєтесь у себе влюбити.

СИЛА ЗВИЧКИ

Що відміняє і силу тяжіння? –
Сила звички та наше терпіння.

ПОРОДЖЕНА МІФОМ

Свідомість проходить під грифом:
Породжена міфом.

МИСТЕЦТВО І ЧИТАЧ

Нарешті зрозуміли після років невдач:
Масовим має буть не мистецтво, а читач.

МОЛІННЯ ЧУЖИМ БОГАМ

Моління чужим богам має ту перевагу,
Що швидше на тебе звертають увагу.

ТЕРНОВІ ВІНКИ

Бувають тернові вінки і умовні:
З тернинами тільки назовні.

НАГОРОДА ЗНАХОДИТЬ ГЕРОЯ

Нерідко за батька провину
Нагорода дістається вже сину.

ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ

На початку – пролог,
В кінці – некролог.

ПОВТОРЕННЯ

Повторюватись, але по-іншому щоразу:
Чи не в цьому мистецтво – і не тільки джазу?

ПЕРЕВАГА

Деякі над іншими перевагу мали
На голову, яку їм потім відрубали.

НЕ СМІШИ ТИРАНА

Не сміши тирана, якщо він беззубий,
Бо це приведе до згуби.

СІРА МАСА

Це ж треба буть сірою масою,
Щоб стати мозку окрасою.

ХАЙ ЖИВЕ!

“Хай живе!”– не визнання значимості,
А тільки вияв терпимості.

ПРО ФІЛОСОФІВ

Не виношу філософів, які люблять ділить на чотири
Волосину на чужій голові за допомогою сокири.

ПИЛЬНУЙ!

Аж страх бере: в рибці якійсь із бульйону
Я запросто з’їм колись пророка гномів Йону.

ЕТИКЕТ

Любуючись речами,
Хоч не чавкай очами.

МЕТАМОРФОЗА

Рот відкрив, подив свій виражаючи,
А закрив його, вже позіхаючи.

ЕКОНОМІЯ

Щоб не втомлювать руку,
В себе заходь без стуку.

СИЛА В СЛАБКОСТІ

Ох, доведуть до могили
Моєї слабкості сили!

ПІДОЗРА

А що, як – не доведи, Боже! –
Ми чийсь тільки спомин, може?

ГОЛОС СОВІСТІ

Не лише перезрілий колос –
Ламається й совісті голос.

БРАК СЛІВ

Чому пишу такі короткі афоризми?
Та не хватає слів – одні канцеляризми!

СПОЧАТКУ ПОДУМАЙ

В задуму впадать не здумай –
Спочатку подумай!

ПРО ЖИТТЯ

Оскільки життя трагічне,
Добре, що хоч не вічне.

ПРОТИЛЕЖНОСТІ

Стає позитивним і негативне,
Як зустрінеться ще більш противне.

САМОДОСТАТНІСТЬ

Дуть будем, здійнявши рила,
Самі у свої вітрила.

ЦНОТЛИВІСТЬ

Хоч достатньо навкруг було дів,
Лиш культурою він володів.

ВПЕВНЕНІСТЬ

Підозрювать в чомусь нема вже підстав,
Якщо докази повні дістав.

ПРОГРЕС

Як зростає углиб і вшир
Розумовий пустир!

БУДЬ ЗАВЖДИ СОБОЮ

Кінь без улана – та ж сама скотина,
А улан без коня – вже тільки людина.

ВІРТУОЗ

Можна бути під блиск мішури
Й віртуозом фальшивої гри.

НЕ ВТРИМАТЬ

Різні думки в голові блукають,
Деякі навіть з неї тікають.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-27 14:51:40
Переглядів сторінки твору 2651
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній