Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.03
14:08
Серед літа гостей Занзібару
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.
Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.
Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.
2026.08.03
13:23
Бурульки падають з дахів
Так несподівано, як бомби,
Немов тягар німих гріхів
Чи злитки неземного болю.
Бурульки - посланці світів,
Від нас захованих, далеких.
Вони - уламки тих мостів
До позачасся, мов лелеки.
Так несподівано, як бомби,
Немов тягар німих гріхів
Чи злитки неземного болю.
Бурульки - посланці світів,
Від нас захованих, далеких.
Вони - уламки тих мостів
До позачасся, мов лелеки.
2026.08.03
12:19
Народе, встань!
Лише тобі належить право
убити ворога
і знищити катів.
Ти є – країна, і ти є – держава.
Вставай – і піднімай братів.
Крокуй вперед –
І біль , і страх здолаєм,
Лише тобі належить право
убити ворога
і знищити катів.
Ти є – країна, і ти є – держава.
Вставай – і піднімай братів.
Крокуй вперед –
І біль , і страх здолаєм,
2026.08.03
12:10
Чи ними ще не вистелено світ?
Чи ними світа ще не вславлено?
Невже не ними зір твій пломенить
Несхибно так, примружено, аж райдужно?
Чого ще треба?
Диваки мовчать, чи пак
Стискають руку завтрашньому вбивці.
Чого ще треба?
Чи ними світа ще не вславлено?
Невже не ними зір твій пломенить
Несхибно так, примружено, аж райдужно?
Чого ще треба?
Диваки мовчать, чи пак
Стискають руку завтрашньому вбивці.
Чого ще треба?
2026.08.03
11:25
Протокол 01/08.2026 від третього серпня поточного року.
Місце проведення — Інтернет.
Онлайн-колегія незалежних експертів нашого sub-порталу розглянула весь текст, зупинившись лише на окремому абзаці всього тексту про героя, наданого ним же на одній зі
2026.08.03
11:17
Ручай по нам тече і тінь карети
У романтичному шаленстві без турботи,
Зозуль уривчасті ноктюрни і куплети -
Бутоном Клодта коси нам не заколоти !
А возики здіймають пил у спицях,
Про горнє сповіщають у рипінні,
Меланхолійно квітне крокус на гробни
У романтичному шаленстві без турботи,
Зозуль уривчасті ноктюрни і куплети -
Бутоном Клодта коси нам не заколоти !
А возики здіймають пил у спицях,
Про горнє сповіщають у рипінні,
Меланхолійно квітне крокус на гробни
2026.08.03
08:50
нам ці ночі хтось наврочив
наворочені в пітьмі
недослівно неохоче
віддавалися мені
вибрані чуття готові
до любові та війни
ще бажання нетактовні
ти не вір мені о ні
наворочені в пітьмі
недослівно неохоче
віддавалися мені
вибрані чуття готові
до любові та війни
ще бажання нетактовні
ти не вір мені о ні
2026.08.03
06:14
І небо бездонне,
І поле широке
Іще напівсонні,
Іще сліпоокі.
І річка в тумані,
І луки росисті,
Немов на екрані,
Постали врочисто.
І поле широке
Іще напівсонні,
Іще сліпоокі.
І річка в тумані,
І луки росисті,
Немов на екрані,
Постали врочисто.
2026.08.03
06:06
…За годину до…
…9 лютого 1942 року. Двері Спілки письменників трощать приклади гестапо…
Коли німці вибили двері Спілки, Михайло міг піти. Його ніхто не тримав. Але для нього піти означало б залишити свою душу в лапах катів. Жити без Душі було б спр
2026.08.02
20:38
Ось дивувався
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне
2026.08.02
19:43
А верхогляд міняє рукавиці
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.
***
А «марафон пресує» всі події
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.
***
А «марафон пресує» всі події
2026.08.02
16:29
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received
our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received
our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver
2026.08.02
16:12
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали
2026.08.02
14:38
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.
я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.
я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без
2026.08.02
13:42
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?
Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?
Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору
2026.08.02
13:24
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 6
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 6
ТРАГЕДІЯ
Що таке трагедія, хочете знати? –
Сиділа самотня людина в порожній кімнаті...
ВИПАДОК
Могуть свою нам випадок являє.
Якби ще знать: а ним хто управляє?
ПРО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
У кожного сторіччя
Своє середньовіччя.
ЗИСК ВІД ВТРАТИ ЗУБІВ
І втрата зубів дає певну вигоду:
Язик здобуває ще більшу свободу.
ПРО ШОРИ
Хто шори вдягає, я б тих застеріг:
Крім них в комплект входять вудила й батіг.
ПРО ОРЕОЛ
Ореол краще держиться не на богах,
А у чортів на широких рогах.
ПРО СВЯТИХ
Є чимало святих у кожної нації,
Житія яких почались після канонізації.
ПРО КАНОНІЗАТОРІВ
Хотілось би почитать і про організаторів,
Щось на кшталт “Житія канонізаторів”.
ПРО ПОВІЙ
Легше когось обізвати повією,
Ніж самому зайнятись подібною дією.
ПРО СЕРЙОЗНЕ Й КОМІЧНЕ
Почну тільки думать серйозно й логічно –
Враз бачу, наскільки все в світі комічно.
ЯК СТАТЬ ЗІРКОЮ
Чим темніша настане пора,
Тим легше стать зіркою в межах двора.
ПРО ВЕЛИЧ ЕПОХИ
Велика епоха з боротьбою ідей
Здатна поглинуть мільйони людей.
СЛОВО Й ДІЛО
Ті, що говорять впевнено “ми”,
Буває, до них не належать самі.
ЯК БУТЬ?
Не можна покластись на людську пам’ять все ж.
Шкода, та на людське безпам’ятство – теж.
ВИСЛОВЛЮЙТЕСЬ ЯСНО
Він висловивсь так зрозуміло,
Що аж в голові помутніло.
МАГІЯ СЛІВ
В народу матюками пересипана мова,
Бо він іще вірить у магію слова.
КОЛИ ВИНИК СВІТ?
Встановити точну дату виникнення світу
Могли б тільки бухгалтери, та й то лиш для звіту.
ВІРА В ПАПІР
Віра в містичну силу паперу досягла зеніту:
На ньому пишуть навіть гарантію вічності граніту.
ПРИВИД ПОКІЙНИКА
Привид покійника не у вигляді сови
Часто лякає нас, а в образі вдови.
ЩО ТАКЕ ВІЧНІСТЬ?
Вічність – це тимчасовості взірець,
Коли ще неясно, де початок і кінець.
ДЕРЖАВНІ ХАРЧІ І ГОРІЛКА
Державні харчі уніфікують людину і її ментальність,
Державна ж горілка виявляє всю її унікальність.
НАВІЩО ОБ’ЄДНУВАТИСЬ?
Люди об’єднуються тому, що бачать:
Нуль – це ніщо, але два нулі вже дещо значать.
ЛЮБОВ ЗА ПЛАТУ
Важко не оцінить любов за плату:
Принаймні не потрібно віддавать всю зарплату.
ЛЮБОВ І НЕНАВИСТЬ
“Ненавиджу вас!”– хочу це повторити,
Бо ви не даєтесь у себе влюбити.
СИЛА ЗВИЧКИ
Що відміняє і силу тяжіння? –
Сила звички та наше терпіння.
ПОРОДЖЕНА МІФОМ
Свідомість проходить під грифом:
Породжена міфом.
МИСТЕЦТВО І ЧИТАЧ
Нарешті зрозуміли після років невдач:
Масовим має буть не мистецтво, а читач.
МОЛІННЯ ЧУЖИМ БОГАМ
Моління чужим богам має ту перевагу,
Що швидше на тебе звертають увагу.
ТЕРНОВІ ВІНКИ
Бувають тернові вінки і умовні:
З тернинами тільки назовні.
НАГОРОДА ЗНАХОДИТЬ ГЕРОЯ
Нерідко за батька провину
Нагорода дістається вже сину.
ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ
На початку – пролог,
В кінці – некролог.
ПОВТОРЕННЯ
Повторюватись, але по-іншому щоразу:
Чи не в цьому мистецтво – і не тільки джазу?
ПЕРЕВАГА
Деякі над іншими перевагу мали
На голову, яку їм потім відрубали.
НЕ СМІШИ ТИРАНА
Не сміши тирана, якщо він беззубий,
Бо це приведе до згуби.
СІРА МАСА
Це ж треба буть сірою масою,
Щоб стати мозку окрасою.
ХАЙ ЖИВЕ!
“Хай живе!”– не визнання значимості,
А тільки вияв терпимості.
ПРО ФІЛОСОФІВ
Не виношу філософів, які люблять ділить на чотири
Волосину на чужій голові за допомогою сокири.
ПИЛЬНУЙ!
Аж страх бере: в рибці якійсь із бульйону
Я запросто з’їм колись пророка гномів Йону.
ЕТИКЕТ
Любуючись речами,
Хоч не чавкай очами.
МЕТАМОРФОЗА
Рот відкрив, подив свій виражаючи,
А закрив його, вже позіхаючи.
ЕКОНОМІЯ
Щоб не втомлювать руку,
В себе заходь без стуку.
СИЛА В СЛАБКОСТІ
Ох, доведуть до могили
Моєї слабкості сили!
ПІДОЗРА
А що, як – не доведи, Боже! –
Ми чийсь тільки спомин, може?
ГОЛОС СОВІСТІ
Не лише перезрілий колос –
Ламається й совісті голос.
БРАК СЛІВ
Чому пишу такі короткі афоризми?
Та не хватає слів – одні канцеляризми!
СПОЧАТКУ ПОДУМАЙ
В задуму впадать не здумай –
Спочатку подумай!
ПРО ЖИТТЯ
Оскільки життя трагічне,
Добре, що хоч не вічне.
ПРОТИЛЕЖНОСТІ
Стає позитивним і негативне,
Як зустрінеться ще більш противне.
САМОДОСТАТНІСТЬ
Дуть будем, здійнявши рила,
Самі у свої вітрила.
ЦНОТЛИВІСТЬ
Хоч достатньо навкруг було дів,
Лиш культурою він володів.
ВПЕВНЕНІСТЬ
Підозрювать в чомусь нема вже підстав,
Якщо докази повні дістав.
ПРОГРЕС
Як зростає углиб і вшир
Розумовий пустир!
БУДЬ ЗАВЖДИ СОБОЮ
Кінь без улана – та ж сама скотина,
А улан без коня – вже тільки людина.
ВІРТУОЗ
Можна бути під блиск мішури
Й віртуозом фальшивої гри.
НЕ ВТРИМАТЬ
Різні думки в голові блукають,
Деякі навіть з неї тікають.
Що таке трагедія, хочете знати? –
Сиділа самотня людина в порожній кімнаті...
ВИПАДОК
Могуть свою нам випадок являє.
Якби ще знать: а ним хто управляє?
ПРО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
У кожного сторіччя
Своє середньовіччя.
ЗИСК ВІД ВТРАТИ ЗУБІВ
І втрата зубів дає певну вигоду:
Язик здобуває ще більшу свободу.
ПРО ШОРИ
Хто шори вдягає, я б тих застеріг:
Крім них в комплект входять вудила й батіг.
ПРО ОРЕОЛ
Ореол краще держиться не на богах,
А у чортів на широких рогах.
ПРО СВЯТИХ
Є чимало святих у кожної нації,
Житія яких почались після канонізації.
ПРО КАНОНІЗАТОРІВ
Хотілось би почитать і про організаторів,
Щось на кшталт “Житія канонізаторів”.
ПРО ПОВІЙ
Легше когось обізвати повією,
Ніж самому зайнятись подібною дією.
ПРО СЕРЙОЗНЕ Й КОМІЧНЕ
Почну тільки думать серйозно й логічно –
Враз бачу, наскільки все в світі комічно.
ЯК СТАТЬ ЗІРКОЮ
Чим темніша настане пора,
Тим легше стать зіркою в межах двора.
ПРО ВЕЛИЧ ЕПОХИ
Велика епоха з боротьбою ідей
Здатна поглинуть мільйони людей.
СЛОВО Й ДІЛО
Ті, що говорять впевнено “ми”,
Буває, до них не належать самі.
ЯК БУТЬ?
Не можна покластись на людську пам’ять все ж.
Шкода, та на людське безпам’ятство – теж.
ВИСЛОВЛЮЙТЕСЬ ЯСНО
Він висловивсь так зрозуміло,
Що аж в голові помутніло.
МАГІЯ СЛІВ
В народу матюками пересипана мова,
Бо він іще вірить у магію слова.
КОЛИ ВИНИК СВІТ?
Встановити точну дату виникнення світу
Могли б тільки бухгалтери, та й то лиш для звіту.
ВІРА В ПАПІР
Віра в містичну силу паперу досягла зеніту:
На ньому пишуть навіть гарантію вічності граніту.
ПРИВИД ПОКІЙНИКА
Привид покійника не у вигляді сови
Часто лякає нас, а в образі вдови.
ЩО ТАКЕ ВІЧНІСТЬ?
Вічність – це тимчасовості взірець,
Коли ще неясно, де початок і кінець.
ДЕРЖАВНІ ХАРЧІ І ГОРІЛКА
Державні харчі уніфікують людину і її ментальність,
Державна ж горілка виявляє всю її унікальність.
НАВІЩО ОБ’ЄДНУВАТИСЬ?
Люди об’єднуються тому, що бачать:
Нуль – це ніщо, але два нулі вже дещо значать.
ЛЮБОВ ЗА ПЛАТУ
Важко не оцінить любов за плату:
Принаймні не потрібно віддавать всю зарплату.
ЛЮБОВ І НЕНАВИСТЬ
“Ненавиджу вас!”– хочу це повторити,
Бо ви не даєтесь у себе влюбити.
СИЛА ЗВИЧКИ
Що відміняє і силу тяжіння? –
Сила звички та наше терпіння.
ПОРОДЖЕНА МІФОМ
Свідомість проходить під грифом:
Породжена міфом.
МИСТЕЦТВО І ЧИТАЧ
Нарешті зрозуміли після років невдач:
Масовим має буть не мистецтво, а читач.
МОЛІННЯ ЧУЖИМ БОГАМ
Моління чужим богам має ту перевагу,
Що швидше на тебе звертають увагу.
ТЕРНОВІ ВІНКИ
Бувають тернові вінки і умовні:
З тернинами тільки назовні.
НАГОРОДА ЗНАХОДИТЬ ГЕРОЯ
Нерідко за батька провину
Нагорода дістається вже сину.
ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ
На початку – пролог,
В кінці – некролог.
ПОВТОРЕННЯ
Повторюватись, але по-іншому щоразу:
Чи не в цьому мистецтво – і не тільки джазу?
ПЕРЕВАГА
Деякі над іншими перевагу мали
На голову, яку їм потім відрубали.
НЕ СМІШИ ТИРАНА
Не сміши тирана, якщо він беззубий,
Бо це приведе до згуби.
СІРА МАСА
Це ж треба буть сірою масою,
Щоб стати мозку окрасою.
ХАЙ ЖИВЕ!
“Хай живе!”– не визнання значимості,
А тільки вияв терпимості.
ПРО ФІЛОСОФІВ
Не виношу філософів, які люблять ділить на чотири
Волосину на чужій голові за допомогою сокири.
ПИЛЬНУЙ!
Аж страх бере: в рибці якійсь із бульйону
Я запросто з’їм колись пророка гномів Йону.
ЕТИКЕТ
Любуючись речами,
Хоч не чавкай очами.
МЕТАМОРФОЗА
Рот відкрив, подив свій виражаючи,
А закрив його, вже позіхаючи.
ЕКОНОМІЯ
Щоб не втомлювать руку,
В себе заходь без стуку.
СИЛА В СЛАБКОСТІ
Ох, доведуть до могили
Моєї слабкості сили!
ПІДОЗРА
А що, як – не доведи, Боже! –
Ми чийсь тільки спомин, може?
ГОЛОС СОВІСТІ
Не лише перезрілий колос –
Ламається й совісті голос.
БРАК СЛІВ
Чому пишу такі короткі афоризми?
Та не хватає слів – одні канцеляризми!
СПОЧАТКУ ПОДУМАЙ
В задуму впадать не здумай –
Спочатку подумай!
ПРО ЖИТТЯ
Оскільки життя трагічне,
Добре, що хоч не вічне.
ПРОТИЛЕЖНОСТІ
Стає позитивним і негативне,
Як зустрінеться ще більш противне.
САМОДОСТАТНІСТЬ
Дуть будем, здійнявши рила,
Самі у свої вітрила.
ЦНОТЛИВІСТЬ
Хоч достатньо навкруг було дів,
Лиш культурою він володів.
ВПЕВНЕНІСТЬ
Підозрювать в чомусь нема вже підстав,
Якщо докази повні дістав.
ПРОГРЕС
Як зростає углиб і вшир
Розумовий пустир!
БУДЬ ЗАВЖДИ СОБОЮ
Кінь без улана – та ж сама скотина,
А улан без коня – вже тільки людина.
ВІРТУОЗ
Можна бути під блиск мішури
Й віртуозом фальшивої гри.
НЕ ВТРИМАТЬ
Різні думки в голові блукають,
Деякі навіть з неї тікають.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 7"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 5"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 5"
Про публікацію
