
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Золотавий ла
2025.06.17
21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
2025.06.17
05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
2025.06.16
23:18
Ти знаєш, я скучив за нами,
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
2025.06.16
22:22
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
2025.04.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 6
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 6
ТРАГЕДІЯ
Що таке трагедія, хочете знати? –
Сиділа самотня людина в порожній кімнаті...
ВИПАДОК
Могуть свою нам випадок являє.
Якби ще знать: а ним хто управляє?
ПРО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
У кожного сторіччя
Своє середньовіччя.
ЗИСК ВІД ВТРАТИ ЗУБІВ
І втрата зубів дає певну вигоду:
Язик здобуває ще більшу свободу.
ПРО ШОРИ
Хто шори вдягає, я б тих застеріг:
Крім них в комплект входять вудила й батіг.
ПРО ОРЕОЛ
Ореол краще держиться не на богах,
А у чортів на широких рогах.
ПРО СВЯТИХ
Є чимало святих у кожної нації,
Житія яких почались після канонізації.
ПРО КАНОНІЗАТОРІВ
Хотілось би почитать і про організаторів,
Щось на кшталт “Житія канонізаторів”.
ПРО ПОВІЙ
Легше когось обізвати повією,
Ніж самому зайнятись подібною дією.
ПРО СЕРЙОЗНЕ Й КОМІЧНЕ
Почну тільки думать серйозно й логічно –
Враз бачу, наскільки все в світі комічно.
ЯК СТАТЬ ЗІРКОЮ
Чим темніша настане пора,
Тим легше стать зіркою в межах двора.
ПРО ВЕЛИЧ ЕПОХИ
Велика епоха з боротьбою ідей
Здатна поглинуть мільйони людей.
СЛОВО Й ДІЛО
Ті, що говорять впевнено “ми”,
Буває, до них не належать самі.
ЯК БУТЬ?
Не можна покластись на людську пам’ять все ж.
Шкода, та на людське безпам’ятство – теж.
ВИСЛОВЛЮЙТЕСЬ ЯСНО
Він висловивсь так зрозуміло,
Що аж в голові помутніло.
МАГІЯ СЛІВ
В народу матюками пересипана мова,
Бо він іще вірить у магію слова.
КОЛИ ВИНИК СВІТ?
Встановити точну дату виникнення світу
Могли б тільки бухгалтери, та й то лиш для звіту.
ВІРА В ПАПІР
Віра в містичну силу паперу досягла зеніту:
На ньому пишуть навіть гарантію вічності граніту.
ПРИВИД ПОКІЙНИКА
Привид покійника не у вигляді сови
Часто лякає нас, а в образі вдови.
ЩО ТАКЕ ВІЧНІСТЬ?
Вічність – це тимчасовості взірець,
Коли ще неясно, де початок і кінець.
ДЕРЖАВНІ ХАРЧІ І ГОРІЛКА
Державні харчі уніфікують людину і її ментальність,
Державна ж горілка виявляє всю її унікальність.
НАВІЩО ОБ’ЄДНУВАТИСЬ?
Люди об’єднуються тому, що бачать:
Нуль – це ніщо, але два нулі вже дещо значать.
ЛЮБОВ ЗА ПЛАТУ
Важко не оцінить любов за плату:
Принаймні не потрібно віддавать всю зарплату.
ЛЮБОВ І НЕНАВИСТЬ
“Ненавиджу вас!”– хочу це повторити,
Бо ви не даєтесь у себе влюбити.
СИЛА ЗВИЧКИ
Що відміняє і силу тяжіння? –
Сила звички та наше терпіння.
ПОРОДЖЕНА МІФОМ
Свідомість проходить під грифом:
Породжена міфом.
МИСТЕЦТВО І ЧИТАЧ
Нарешті зрозуміли після років невдач:
Масовим має буть не мистецтво, а читач.
МОЛІННЯ ЧУЖИМ БОГАМ
Моління чужим богам має ту перевагу,
Що швидше на тебе звертають увагу.
ТЕРНОВІ ВІНКИ
Бувають тернові вінки і умовні:
З тернинами тільки назовні.
НАГОРОДА ЗНАХОДИТЬ ГЕРОЯ
Нерідко за батька провину
Нагорода дістається вже сину.
ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ
На початку – пролог,
В кінці – некролог.
ПОВТОРЕННЯ
Повторюватись, але по-іншому щоразу:
Чи не в цьому мистецтво – і не тільки джазу?
ПЕРЕВАГА
Деякі над іншими перевагу мали
На голову, яку їм потім відрубали.
НЕ СМІШИ ТИРАНА
Не сміши тирана, якщо він беззубий,
Бо це приведе до згуби.
СІРА МАСА
Це ж треба буть сірою масою,
Щоб стати мозку окрасою.
ХАЙ ЖИВЕ!
“Хай живе!”– не визнання значимості,
А тільки вияв терпимості.
ПРО ФІЛОСОФІВ
Не виношу філософів, які люблять ділить на чотири
Волосину на чужій голові за допомогою сокири.
ПИЛЬНУЙ!
Аж страх бере: в рибці якійсь із бульйону
Я запросто з’їм колись пророка гномів Йону.
ЕТИКЕТ
Любуючись речами,
Хоч не чавкай очами.
МЕТАМОРФОЗА
Рот відкрив, подив свій виражаючи,
А закрив його, вже позіхаючи.
ЕКОНОМІЯ
Щоб не втомлювать руку,
В себе заходь без стуку.
СИЛА В СЛАБКОСТІ
Ох, доведуть до могили
Моєї слабкості сили!
ПІДОЗРА
А що, як – не доведи, Боже! –
Ми чийсь тільки спомин, може?
ГОЛОС СОВІСТІ
Не лише перезрілий колос –
Ламається й совісті голос.
БРАК СЛІВ
Чому пишу такі короткі афоризми?
Та не хватає слів – одні канцеляризми!
СПОЧАТКУ ПОДУМАЙ
В задуму впадать не здумай –
Спочатку подумай!
ПРО ЖИТТЯ
Оскільки життя трагічне,
Добре, що хоч не вічне.
ПРОТИЛЕЖНОСТІ
Стає позитивним і негативне,
Як зустрінеться ще більш противне.
САМОДОСТАТНІСТЬ
Дуть будем, здійнявши рила,
Самі у свої вітрила.
ЦНОТЛИВІСТЬ
Хоч достатньо навкруг було дів,
Лиш культурою він володів.
ВПЕВНЕНІСТЬ
Підозрювать в чомусь нема вже підстав,
Якщо докази повні дістав.
ПРОГРЕС
Як зростає углиб і вшир
Розумовий пустир!
БУДЬ ЗАВЖДИ СОБОЮ
Кінь без улана – та ж сама скотина,
А улан без коня – вже тільки людина.
ВІРТУОЗ
Можна бути під блиск мішури
Й віртуозом фальшивої гри.
НЕ ВТРИМАТЬ
Різні думки в голові блукають,
Деякі навіть з неї тікають.
Що таке трагедія, хочете знати? –
Сиділа самотня людина в порожній кімнаті...
ВИПАДОК
Могуть свою нам випадок являє.
Якби ще знать: а ним хто управляє?
ПРО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
У кожного сторіччя
Своє середньовіччя.
ЗИСК ВІД ВТРАТИ ЗУБІВ
І втрата зубів дає певну вигоду:
Язик здобуває ще більшу свободу.
ПРО ШОРИ
Хто шори вдягає, я б тих застеріг:
Крім них в комплект входять вудила й батіг.
ПРО ОРЕОЛ
Ореол краще держиться не на богах,
А у чортів на широких рогах.
ПРО СВЯТИХ
Є чимало святих у кожної нації,
Житія яких почались після канонізації.
ПРО КАНОНІЗАТОРІВ
Хотілось би почитать і про організаторів,
Щось на кшталт “Житія канонізаторів”.
ПРО ПОВІЙ
Легше когось обізвати повією,
Ніж самому зайнятись подібною дією.
ПРО СЕРЙОЗНЕ Й КОМІЧНЕ
Почну тільки думать серйозно й логічно –
Враз бачу, наскільки все в світі комічно.
ЯК СТАТЬ ЗІРКОЮ
Чим темніша настане пора,
Тим легше стать зіркою в межах двора.
ПРО ВЕЛИЧ ЕПОХИ
Велика епоха з боротьбою ідей
Здатна поглинуть мільйони людей.
СЛОВО Й ДІЛО
Ті, що говорять впевнено “ми”,
Буває, до них не належать самі.
ЯК БУТЬ?
Не можна покластись на людську пам’ять все ж.
Шкода, та на людське безпам’ятство – теж.
ВИСЛОВЛЮЙТЕСЬ ЯСНО
Він висловивсь так зрозуміло,
Що аж в голові помутніло.
МАГІЯ СЛІВ
В народу матюками пересипана мова,
Бо він іще вірить у магію слова.
КОЛИ ВИНИК СВІТ?
Встановити точну дату виникнення світу
Могли б тільки бухгалтери, та й то лиш для звіту.
ВІРА В ПАПІР
Віра в містичну силу паперу досягла зеніту:
На ньому пишуть навіть гарантію вічності граніту.
ПРИВИД ПОКІЙНИКА
Привид покійника не у вигляді сови
Часто лякає нас, а в образі вдови.
ЩО ТАКЕ ВІЧНІСТЬ?
Вічність – це тимчасовості взірець,
Коли ще неясно, де початок і кінець.
ДЕРЖАВНІ ХАРЧІ І ГОРІЛКА
Державні харчі уніфікують людину і її ментальність,
Державна ж горілка виявляє всю її унікальність.
НАВІЩО ОБ’ЄДНУВАТИСЬ?
Люди об’єднуються тому, що бачать:
Нуль – це ніщо, але два нулі вже дещо значать.
ЛЮБОВ ЗА ПЛАТУ
Важко не оцінить любов за плату:
Принаймні не потрібно віддавать всю зарплату.
ЛЮБОВ І НЕНАВИСТЬ
“Ненавиджу вас!”– хочу це повторити,
Бо ви не даєтесь у себе влюбити.
СИЛА ЗВИЧКИ
Що відміняє і силу тяжіння? –
Сила звички та наше терпіння.
ПОРОДЖЕНА МІФОМ
Свідомість проходить під грифом:
Породжена міфом.
МИСТЕЦТВО І ЧИТАЧ
Нарешті зрозуміли після років невдач:
Масовим має буть не мистецтво, а читач.
МОЛІННЯ ЧУЖИМ БОГАМ
Моління чужим богам має ту перевагу,
Що швидше на тебе звертають увагу.
ТЕРНОВІ ВІНКИ
Бувають тернові вінки і умовні:
З тернинами тільки назовні.
НАГОРОДА ЗНАХОДИТЬ ГЕРОЯ
Нерідко за батька провину
Нагорода дістається вже сину.
ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ
На початку – пролог,
В кінці – некролог.
ПОВТОРЕННЯ
Повторюватись, але по-іншому щоразу:
Чи не в цьому мистецтво – і не тільки джазу?
ПЕРЕВАГА
Деякі над іншими перевагу мали
На голову, яку їм потім відрубали.
НЕ СМІШИ ТИРАНА
Не сміши тирана, якщо він беззубий,
Бо це приведе до згуби.
СІРА МАСА
Це ж треба буть сірою масою,
Щоб стати мозку окрасою.
ХАЙ ЖИВЕ!
“Хай живе!”– не визнання значимості,
А тільки вияв терпимості.
ПРО ФІЛОСОФІВ
Не виношу філософів, які люблять ділить на чотири
Волосину на чужій голові за допомогою сокири.
ПИЛЬНУЙ!
Аж страх бере: в рибці якійсь із бульйону
Я запросто з’їм колись пророка гномів Йону.
ЕТИКЕТ
Любуючись речами,
Хоч не чавкай очами.
МЕТАМОРФОЗА
Рот відкрив, подив свій виражаючи,
А закрив його, вже позіхаючи.
ЕКОНОМІЯ
Щоб не втомлювать руку,
В себе заходь без стуку.
СИЛА В СЛАБКОСТІ
Ох, доведуть до могили
Моєї слабкості сили!
ПІДОЗРА
А що, як – не доведи, Боже! –
Ми чийсь тільки спомин, може?
ГОЛОС СОВІСТІ
Не лише перезрілий колос –
Ламається й совісті голос.
БРАК СЛІВ
Чому пишу такі короткі афоризми?
Та не хватає слів – одні канцеляризми!
СПОЧАТКУ ПОДУМАЙ
В задуму впадать не здумай –
Спочатку подумай!
ПРО ЖИТТЯ
Оскільки життя трагічне,
Добре, що хоч не вічне.
ПРОТИЛЕЖНОСТІ
Стає позитивним і негативне,
Як зустрінеться ще більш противне.
САМОДОСТАТНІСТЬ
Дуть будем, здійнявши рила,
Самі у свої вітрила.
ЦНОТЛИВІСТЬ
Хоч достатньо навкруг було дів,
Лиш культурою він володів.
ВПЕВНЕНІСТЬ
Підозрювать в чомусь нема вже підстав,
Якщо докази повні дістав.
ПРОГРЕС
Як зростає углиб і вшир
Розумовий пустир!
БУДЬ ЗАВЖДИ СОБОЮ
Кінь без улана – та ж сама скотина,
А улан без коня – вже тільки людина.
ВІРТУОЗ
Можна бути під блиск мішури
Й віртуозом фальшивої гри.
НЕ ВТРИМАТЬ
Різні думки в голові блукають,
Деякі навіть з неї тікають.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 7"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 5"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 5"
Про публікацію