Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.02
23:45
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
2026.05.02
20:57
я дійсно знаю
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
2026.05.02
16:50
назбирав доріг
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук
2026.05.02
15:48
Каравул! Знову цей поет Куриловський помирає у своєму вірші! Скільки можна це терпіти? А можливо, цього разу і справді помре? Якщо так, то я вже написав рекомендацію до Вищого Суду, після якої цей вторинний поет НАВРЯД ЧИ потрапить до Раю! Я вважаю, що та
2026.05.02
15:36
Явдохи де?...
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,
2026.05.02
14:23
Я повітряні замки будую,
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.
2026.05.02
11:35
Славетний французький актор Жан Рено випустив роман «Втеча», в якому порушує тему депортації українських дітей.
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві
2026.05.02
06:09
Просвітлий настрій, невичерпність мрій,
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан
2026.05.02
02:53
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.
Хоча й навколо згубні холоди,
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.
Хоча й навколо згубні холоди,
2026.05.01
21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
2026.05.01
20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
2026.05.01
20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
2026.05.01
19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел
2026.05.01
16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
2026.05.01
12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
2026.05.01
12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 6
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 6
ТРАГЕДІЯ
Що таке трагедія, хочете знати? –
Сиділа самотня людина в порожній кімнаті...
ВИПАДОК
Могуть свою нам випадок являє.
Якби ще знать: а ним хто управляє?
ПРО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
У кожного сторіччя
Своє середньовіччя.
ЗИСК ВІД ВТРАТИ ЗУБІВ
І втрата зубів дає певну вигоду:
Язик здобуває ще більшу свободу.
ПРО ШОРИ
Хто шори вдягає, я б тих застеріг:
Крім них в комплект входять вудила й батіг.
ПРО ОРЕОЛ
Ореол краще держиться не на богах,
А у чортів на широких рогах.
ПРО СВЯТИХ
Є чимало святих у кожної нації,
Житія яких почались після канонізації.
ПРО КАНОНІЗАТОРІВ
Хотілось би почитать і про організаторів,
Щось на кшталт “Житія канонізаторів”.
ПРО ПОВІЙ
Легше когось обізвати повією,
Ніж самому зайнятись подібною дією.
ПРО СЕРЙОЗНЕ Й КОМІЧНЕ
Почну тільки думать серйозно й логічно –
Враз бачу, наскільки все в світі комічно.
ЯК СТАТЬ ЗІРКОЮ
Чим темніша настане пора,
Тим легше стать зіркою в межах двора.
ПРО ВЕЛИЧ ЕПОХИ
Велика епоха з боротьбою ідей
Здатна поглинуть мільйони людей.
СЛОВО Й ДІЛО
Ті, що говорять впевнено “ми”,
Буває, до них не належать самі.
ЯК БУТЬ?
Не можна покластись на людську пам’ять все ж.
Шкода, та на людське безпам’ятство – теж.
ВИСЛОВЛЮЙТЕСЬ ЯСНО
Він висловивсь так зрозуміло,
Що аж в голові помутніло.
МАГІЯ СЛІВ
В народу матюками пересипана мова,
Бо він іще вірить у магію слова.
КОЛИ ВИНИК СВІТ?
Встановити точну дату виникнення світу
Могли б тільки бухгалтери, та й то лиш для звіту.
ВІРА В ПАПІР
Віра в містичну силу паперу досягла зеніту:
На ньому пишуть навіть гарантію вічності граніту.
ПРИВИД ПОКІЙНИКА
Привид покійника не у вигляді сови
Часто лякає нас, а в образі вдови.
ЩО ТАКЕ ВІЧНІСТЬ?
Вічність – це тимчасовості взірець,
Коли ще неясно, де початок і кінець.
ДЕРЖАВНІ ХАРЧІ І ГОРІЛКА
Державні харчі уніфікують людину і її ментальність,
Державна ж горілка виявляє всю її унікальність.
НАВІЩО ОБ’ЄДНУВАТИСЬ?
Люди об’єднуються тому, що бачать:
Нуль – це ніщо, але два нулі вже дещо значать.
ЛЮБОВ ЗА ПЛАТУ
Важко не оцінить любов за плату:
Принаймні не потрібно віддавать всю зарплату.
ЛЮБОВ І НЕНАВИСТЬ
“Ненавиджу вас!”– хочу це повторити,
Бо ви не даєтесь у себе влюбити.
СИЛА ЗВИЧКИ
Що відміняє і силу тяжіння? –
Сила звички та наше терпіння.
ПОРОДЖЕНА МІФОМ
Свідомість проходить під грифом:
Породжена міфом.
МИСТЕЦТВО І ЧИТАЧ
Нарешті зрозуміли після років невдач:
Масовим має буть не мистецтво, а читач.
МОЛІННЯ ЧУЖИМ БОГАМ
Моління чужим богам має ту перевагу,
Що швидше на тебе звертають увагу.
ТЕРНОВІ ВІНКИ
Бувають тернові вінки і умовні:
З тернинами тільки назовні.
НАГОРОДА ЗНАХОДИТЬ ГЕРОЯ
Нерідко за батька провину
Нагорода дістається вже сину.
ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ
На початку – пролог,
В кінці – некролог.
ПОВТОРЕННЯ
Повторюватись, але по-іншому щоразу:
Чи не в цьому мистецтво – і не тільки джазу?
ПЕРЕВАГА
Деякі над іншими перевагу мали
На голову, яку їм потім відрубали.
НЕ СМІШИ ТИРАНА
Не сміши тирана, якщо він беззубий,
Бо це приведе до згуби.
СІРА МАСА
Це ж треба буть сірою масою,
Щоб стати мозку окрасою.
ХАЙ ЖИВЕ!
“Хай живе!”– не визнання значимості,
А тільки вияв терпимості.
ПРО ФІЛОСОФІВ
Не виношу філософів, які люблять ділить на чотири
Волосину на чужій голові за допомогою сокири.
ПИЛЬНУЙ!
Аж страх бере: в рибці якійсь із бульйону
Я запросто з’їм колись пророка гномів Йону.
ЕТИКЕТ
Любуючись речами,
Хоч не чавкай очами.
МЕТАМОРФОЗА
Рот відкрив, подив свій виражаючи,
А закрив його, вже позіхаючи.
ЕКОНОМІЯ
Щоб не втомлювать руку,
В себе заходь без стуку.
СИЛА В СЛАБКОСТІ
Ох, доведуть до могили
Моєї слабкості сили!
ПІДОЗРА
А що, як – не доведи, Боже! –
Ми чийсь тільки спомин, може?
ГОЛОС СОВІСТІ
Не лише перезрілий колос –
Ламається й совісті голос.
БРАК СЛІВ
Чому пишу такі короткі афоризми?
Та не хватає слів – одні канцеляризми!
СПОЧАТКУ ПОДУМАЙ
В задуму впадать не здумай –
Спочатку подумай!
ПРО ЖИТТЯ
Оскільки життя трагічне,
Добре, що хоч не вічне.
ПРОТИЛЕЖНОСТІ
Стає позитивним і негативне,
Як зустрінеться ще більш противне.
САМОДОСТАТНІСТЬ
Дуть будем, здійнявши рила,
Самі у свої вітрила.
ЦНОТЛИВІСТЬ
Хоч достатньо навкруг було дів,
Лиш культурою він володів.
ВПЕВНЕНІСТЬ
Підозрювать в чомусь нема вже підстав,
Якщо докази повні дістав.
ПРОГРЕС
Як зростає углиб і вшир
Розумовий пустир!
БУДЬ ЗАВЖДИ СОБОЮ
Кінь без улана – та ж сама скотина,
А улан без коня – вже тільки людина.
ВІРТУОЗ
Можна бути під блиск мішури
Й віртуозом фальшивої гри.
НЕ ВТРИМАТЬ
Різні думки в голові блукають,
Деякі навіть з неї тікають.
Що таке трагедія, хочете знати? –
Сиділа самотня людина в порожній кімнаті...
ВИПАДОК
Могуть свою нам випадок являє.
Якби ще знать: а ним хто управляє?
ПРО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
У кожного сторіччя
Своє середньовіччя.
ЗИСК ВІД ВТРАТИ ЗУБІВ
І втрата зубів дає певну вигоду:
Язик здобуває ще більшу свободу.
ПРО ШОРИ
Хто шори вдягає, я б тих застеріг:
Крім них в комплект входять вудила й батіг.
ПРО ОРЕОЛ
Ореол краще держиться не на богах,
А у чортів на широких рогах.
ПРО СВЯТИХ
Є чимало святих у кожної нації,
Житія яких почались після канонізації.
ПРО КАНОНІЗАТОРІВ
Хотілось би почитать і про організаторів,
Щось на кшталт “Житія канонізаторів”.
ПРО ПОВІЙ
Легше когось обізвати повією,
Ніж самому зайнятись подібною дією.
ПРО СЕРЙОЗНЕ Й КОМІЧНЕ
Почну тільки думать серйозно й логічно –
Враз бачу, наскільки все в світі комічно.
ЯК СТАТЬ ЗІРКОЮ
Чим темніша настане пора,
Тим легше стать зіркою в межах двора.
ПРО ВЕЛИЧ ЕПОХИ
Велика епоха з боротьбою ідей
Здатна поглинуть мільйони людей.
СЛОВО Й ДІЛО
Ті, що говорять впевнено “ми”,
Буває, до них не належать самі.
ЯК БУТЬ?
Не можна покластись на людську пам’ять все ж.
Шкода, та на людське безпам’ятство – теж.
ВИСЛОВЛЮЙТЕСЬ ЯСНО
Він висловивсь так зрозуміло,
Що аж в голові помутніло.
МАГІЯ СЛІВ
В народу матюками пересипана мова,
Бо він іще вірить у магію слова.
КОЛИ ВИНИК СВІТ?
Встановити точну дату виникнення світу
Могли б тільки бухгалтери, та й то лиш для звіту.
ВІРА В ПАПІР
Віра в містичну силу паперу досягла зеніту:
На ньому пишуть навіть гарантію вічності граніту.
ПРИВИД ПОКІЙНИКА
Привид покійника не у вигляді сови
Часто лякає нас, а в образі вдови.
ЩО ТАКЕ ВІЧНІСТЬ?
Вічність – це тимчасовості взірець,
Коли ще неясно, де початок і кінець.
ДЕРЖАВНІ ХАРЧІ І ГОРІЛКА
Державні харчі уніфікують людину і її ментальність,
Державна ж горілка виявляє всю її унікальність.
НАВІЩО ОБ’ЄДНУВАТИСЬ?
Люди об’єднуються тому, що бачать:
Нуль – це ніщо, але два нулі вже дещо значать.
ЛЮБОВ ЗА ПЛАТУ
Важко не оцінить любов за плату:
Принаймні не потрібно віддавать всю зарплату.
ЛЮБОВ І НЕНАВИСТЬ
“Ненавиджу вас!”– хочу це повторити,
Бо ви не даєтесь у себе влюбити.
СИЛА ЗВИЧКИ
Що відміняє і силу тяжіння? –
Сила звички та наше терпіння.
ПОРОДЖЕНА МІФОМ
Свідомість проходить під грифом:
Породжена міфом.
МИСТЕЦТВО І ЧИТАЧ
Нарешті зрозуміли після років невдач:
Масовим має буть не мистецтво, а читач.
МОЛІННЯ ЧУЖИМ БОГАМ
Моління чужим богам має ту перевагу,
Що швидше на тебе звертають увагу.
ТЕРНОВІ ВІНКИ
Бувають тернові вінки і умовні:
З тернинами тільки назовні.
НАГОРОДА ЗНАХОДИТЬ ГЕРОЯ
Нерідко за батька провину
Нагорода дістається вже сину.
ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ
На початку – пролог,
В кінці – некролог.
ПОВТОРЕННЯ
Повторюватись, але по-іншому щоразу:
Чи не в цьому мистецтво – і не тільки джазу?
ПЕРЕВАГА
Деякі над іншими перевагу мали
На голову, яку їм потім відрубали.
НЕ СМІШИ ТИРАНА
Не сміши тирана, якщо він беззубий,
Бо це приведе до згуби.
СІРА МАСА
Це ж треба буть сірою масою,
Щоб стати мозку окрасою.
ХАЙ ЖИВЕ!
“Хай живе!”– не визнання значимості,
А тільки вияв терпимості.
ПРО ФІЛОСОФІВ
Не виношу філософів, які люблять ділить на чотири
Волосину на чужій голові за допомогою сокири.
ПИЛЬНУЙ!
Аж страх бере: в рибці якійсь із бульйону
Я запросто з’їм колись пророка гномів Йону.
ЕТИКЕТ
Любуючись речами,
Хоч не чавкай очами.
МЕТАМОРФОЗА
Рот відкрив, подив свій виражаючи,
А закрив його, вже позіхаючи.
ЕКОНОМІЯ
Щоб не втомлювать руку,
В себе заходь без стуку.
СИЛА В СЛАБКОСТІ
Ох, доведуть до могили
Моєї слабкості сили!
ПІДОЗРА
А що, як – не доведи, Боже! –
Ми чийсь тільки спомин, може?
ГОЛОС СОВІСТІ
Не лише перезрілий колос –
Ламається й совісті голос.
БРАК СЛІВ
Чому пишу такі короткі афоризми?
Та не хватає слів – одні канцеляризми!
СПОЧАТКУ ПОДУМАЙ
В задуму впадать не здумай –
Спочатку подумай!
ПРО ЖИТТЯ
Оскільки життя трагічне,
Добре, що хоч не вічне.
ПРОТИЛЕЖНОСТІ
Стає позитивним і негативне,
Як зустрінеться ще більш противне.
САМОДОСТАТНІСТЬ
Дуть будем, здійнявши рила,
Самі у свої вітрила.
ЦНОТЛИВІСТЬ
Хоч достатньо навкруг було дів,
Лиш культурою він володів.
ВПЕВНЕНІСТЬ
Підозрювать в чомусь нема вже підстав,
Якщо докази повні дістав.
ПРОГРЕС
Як зростає углиб і вшир
Розумовий пустир!
БУДЬ ЗАВЖДИ СОБОЮ
Кінь без улана – та ж сама скотина,
А улан без коня – вже тільки людина.
ВІРТУОЗ
Можна бути під блиск мішури
Й віртуозом фальшивої гри.
НЕ ВТРИМАТЬ
Різні думки в голові блукають,
Деякі навіть з неї тікають.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 7"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 5"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 5"
Про публікацію
