Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.17
19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
2026.09.17
16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
2026.09.17
15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
2026.09.17
12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
2026.09.17
11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.09.17
10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
2026.09.17
08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
2026.09.17
06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
2026.09.16
23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
2026.09.16
21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
2026.09.16
18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
2026.09.16
17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
2026.09.16
16:34
І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
2026.09.16
14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
2026.09.16
14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
2026.09.16
13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 6
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 6
ТРАГЕДІЯ
Що таке трагедія, хочете знати? –
Сиділа самотня людина в порожній кімнаті...
ВИПАДОК
Могуть свою нам випадок являє.
Якби ще знать: а ним хто управляє?
ПРО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
У кожного сторіччя
Своє середньовіччя.
ЗИСК ВІД ВТРАТИ ЗУБІВ
І втрата зубів дає певну вигоду:
Язик здобуває ще більшу свободу.
ПРО ШОРИ
Хто шори вдягає, я б тих застеріг:
Крім них в комплект входять вудила й батіг.
ПРО ОРЕОЛ
Ореол краще держиться не на богах,
А у чортів на широких рогах.
ПРО СВЯТИХ
Є чимало святих у кожної нації,
Житія яких почались після канонізації.
ПРО КАНОНІЗАТОРІВ
Хотілось би почитать і про організаторів,
Щось на кшталт “Житія канонізаторів”.
ПРО ПОВІЙ
Легше когось обізвати повією,
Ніж самому зайнятись подібною дією.
ПРО СЕРЙОЗНЕ Й КОМІЧНЕ
Почну тільки думать серйозно й логічно –
Враз бачу, наскільки все в світі комічно.
ЯК СТАТЬ ЗІРКОЮ
Чим темніша настане пора,
Тим легше стать зіркою в межах двора.
ПРО ВЕЛИЧ ЕПОХИ
Велика епоха з боротьбою ідей
Здатна поглинуть мільйони людей.
СЛОВО Й ДІЛО
Ті, що говорять впевнено “ми”,
Буває, до них не належать самі.
ЯК БУТЬ?
Не можна покластись на людську пам’ять все ж.
Шкода, та на людське безпам’ятство – теж.
ВИСЛОВЛЮЙТЕСЬ ЯСНО
Він висловивсь так зрозуміло,
Що аж в голові помутніло.
МАГІЯ СЛІВ
В народу матюками пересипана мова,
Бо він іще вірить у магію слова.
КОЛИ ВИНИК СВІТ?
Встановити точну дату виникнення світу
Могли б тільки бухгалтери, та й то лиш для звіту.
ВІРА В ПАПІР
Віра в містичну силу паперу досягла зеніту:
На ньому пишуть навіть гарантію вічності граніту.
ПРИВИД ПОКІЙНИКА
Привид покійника не у вигляді сови
Часто лякає нас, а в образі вдови.
ЩО ТАКЕ ВІЧНІСТЬ?
Вічність – це тимчасовості взірець,
Коли ще неясно, де початок і кінець.
ДЕРЖАВНІ ХАРЧІ І ГОРІЛКА
Державні харчі уніфікують людину і її ментальність,
Державна ж горілка виявляє всю її унікальність.
НАВІЩО ОБ’ЄДНУВАТИСЬ?
Люди об’єднуються тому, що бачать:
Нуль – це ніщо, але два нулі вже дещо значать.
ЛЮБОВ ЗА ПЛАТУ
Важко не оцінить любов за плату:
Принаймні не потрібно віддавать всю зарплату.
ЛЮБОВ І НЕНАВИСТЬ
“Ненавиджу вас!”– хочу це повторити,
Бо ви не даєтесь у себе влюбити.
СИЛА ЗВИЧКИ
Що відміняє і силу тяжіння? –
Сила звички та наше терпіння.
ПОРОДЖЕНА МІФОМ
Свідомість проходить під грифом:
Породжена міфом.
МИСТЕЦТВО І ЧИТАЧ
Нарешті зрозуміли після років невдач:
Масовим має буть не мистецтво, а читач.
МОЛІННЯ ЧУЖИМ БОГАМ
Моління чужим богам має ту перевагу,
Що швидше на тебе звертають увагу.
ТЕРНОВІ ВІНКИ
Бувають тернові вінки і умовні:
З тернинами тільки назовні.
НАГОРОДА ЗНАХОДИТЬ ГЕРОЯ
Нерідко за батька провину
Нагорода дістається вже сину.
ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ
На початку – пролог,
В кінці – некролог.
ПОВТОРЕННЯ
Повторюватись, але по-іншому щоразу:
Чи не в цьому мистецтво – і не тільки джазу?
ПЕРЕВАГА
Деякі над іншими перевагу мали
На голову, яку їм потім відрубали.
НЕ СМІШИ ТИРАНА
Не сміши тирана, якщо він беззубий,
Бо це приведе до згуби.
СІРА МАСА
Це ж треба буть сірою масою,
Щоб стати мозку окрасою.
ХАЙ ЖИВЕ!
“Хай живе!”– не визнання значимості,
А тільки вияв терпимості.
ПРО ФІЛОСОФІВ
Не виношу філософів, які люблять ділить на чотири
Волосину на чужій голові за допомогою сокири.
ПИЛЬНУЙ!
Аж страх бере: в рибці якійсь із бульйону
Я запросто з’їм колись пророка гномів Йону.
ЕТИКЕТ
Любуючись речами,
Хоч не чавкай очами.
МЕТАМОРФОЗА
Рот відкрив, подив свій виражаючи,
А закрив його, вже позіхаючи.
ЕКОНОМІЯ
Щоб не втомлювать руку,
В себе заходь без стуку.
СИЛА В СЛАБКОСТІ
Ох, доведуть до могили
Моєї слабкості сили!
ПІДОЗРА
А що, як – не доведи, Боже! –
Ми чийсь тільки спомин, може?
ГОЛОС СОВІСТІ
Не лише перезрілий колос –
Ламається й совісті голос.
БРАК СЛІВ
Чому пишу такі короткі афоризми?
Та не хватає слів – одні канцеляризми!
СПОЧАТКУ ПОДУМАЙ
В задуму впадать не здумай –
Спочатку подумай!
ПРО ЖИТТЯ
Оскільки життя трагічне,
Добре, що хоч не вічне.
ПРОТИЛЕЖНОСТІ
Стає позитивним і негативне,
Як зустрінеться ще більш противне.
САМОДОСТАТНІСТЬ
Дуть будем, здійнявши рила,
Самі у свої вітрила.
ЦНОТЛИВІСТЬ
Хоч достатньо навкруг було дів,
Лиш культурою він володів.
ВПЕВНЕНІСТЬ
Підозрювать в чомусь нема вже підстав,
Якщо докази повні дістав.
ПРОГРЕС
Як зростає углиб і вшир
Розумовий пустир!
БУДЬ ЗАВЖДИ СОБОЮ
Кінь без улана – та ж сама скотина,
А улан без коня – вже тільки людина.
ВІРТУОЗ
Можна бути під блиск мішури
Й віртуозом фальшивої гри.
НЕ ВТРИМАТЬ
Різні думки в голові блукають,
Деякі навіть з неї тікають.
Що таке трагедія, хочете знати? –
Сиділа самотня людина в порожній кімнаті...
ВИПАДОК
Могуть свою нам випадок являє.
Якби ще знать: а ним хто управляє?
ПРО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
У кожного сторіччя
Своє середньовіччя.
ЗИСК ВІД ВТРАТИ ЗУБІВ
І втрата зубів дає певну вигоду:
Язик здобуває ще більшу свободу.
ПРО ШОРИ
Хто шори вдягає, я б тих застеріг:
Крім них в комплект входять вудила й батіг.
ПРО ОРЕОЛ
Ореол краще держиться не на богах,
А у чортів на широких рогах.
ПРО СВЯТИХ
Є чимало святих у кожної нації,
Житія яких почались після канонізації.
ПРО КАНОНІЗАТОРІВ
Хотілось би почитать і про організаторів,
Щось на кшталт “Житія канонізаторів”.
ПРО ПОВІЙ
Легше когось обізвати повією,
Ніж самому зайнятись подібною дією.
ПРО СЕРЙОЗНЕ Й КОМІЧНЕ
Почну тільки думать серйозно й логічно –
Враз бачу, наскільки все в світі комічно.
ЯК СТАТЬ ЗІРКОЮ
Чим темніша настане пора,
Тим легше стать зіркою в межах двора.
ПРО ВЕЛИЧ ЕПОХИ
Велика епоха з боротьбою ідей
Здатна поглинуть мільйони людей.
СЛОВО Й ДІЛО
Ті, що говорять впевнено “ми”,
Буває, до них не належать самі.
ЯК БУТЬ?
Не можна покластись на людську пам’ять все ж.
Шкода, та на людське безпам’ятство – теж.
ВИСЛОВЛЮЙТЕСЬ ЯСНО
Він висловивсь так зрозуміло,
Що аж в голові помутніло.
МАГІЯ СЛІВ
В народу матюками пересипана мова,
Бо він іще вірить у магію слова.
КОЛИ ВИНИК СВІТ?
Встановити точну дату виникнення світу
Могли б тільки бухгалтери, та й то лиш для звіту.
ВІРА В ПАПІР
Віра в містичну силу паперу досягла зеніту:
На ньому пишуть навіть гарантію вічності граніту.
ПРИВИД ПОКІЙНИКА
Привид покійника не у вигляді сови
Часто лякає нас, а в образі вдови.
ЩО ТАКЕ ВІЧНІСТЬ?
Вічність – це тимчасовості взірець,
Коли ще неясно, де початок і кінець.
ДЕРЖАВНІ ХАРЧІ І ГОРІЛКА
Державні харчі уніфікують людину і її ментальність,
Державна ж горілка виявляє всю її унікальність.
НАВІЩО ОБ’ЄДНУВАТИСЬ?
Люди об’єднуються тому, що бачать:
Нуль – це ніщо, але два нулі вже дещо значать.
ЛЮБОВ ЗА ПЛАТУ
Важко не оцінить любов за плату:
Принаймні не потрібно віддавать всю зарплату.
ЛЮБОВ І НЕНАВИСТЬ
“Ненавиджу вас!”– хочу це повторити,
Бо ви не даєтесь у себе влюбити.
СИЛА ЗВИЧКИ
Що відміняє і силу тяжіння? –
Сила звички та наше терпіння.
ПОРОДЖЕНА МІФОМ
Свідомість проходить під грифом:
Породжена міфом.
МИСТЕЦТВО І ЧИТАЧ
Нарешті зрозуміли після років невдач:
Масовим має буть не мистецтво, а читач.
МОЛІННЯ ЧУЖИМ БОГАМ
Моління чужим богам має ту перевагу,
Що швидше на тебе звертають увагу.
ТЕРНОВІ ВІНКИ
Бувають тернові вінки і умовні:
З тернинами тільки назовні.
НАГОРОДА ЗНАХОДИТЬ ГЕРОЯ
Нерідко за батька провину
Нагорода дістається вже сину.
ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ
На початку – пролог,
В кінці – некролог.
ПОВТОРЕННЯ
Повторюватись, але по-іншому щоразу:
Чи не в цьому мистецтво – і не тільки джазу?
ПЕРЕВАГА
Деякі над іншими перевагу мали
На голову, яку їм потім відрубали.
НЕ СМІШИ ТИРАНА
Не сміши тирана, якщо він беззубий,
Бо це приведе до згуби.
СІРА МАСА
Це ж треба буть сірою масою,
Щоб стати мозку окрасою.
ХАЙ ЖИВЕ!
“Хай живе!”– не визнання значимості,
А тільки вияв терпимості.
ПРО ФІЛОСОФІВ
Не виношу філософів, які люблять ділить на чотири
Волосину на чужій голові за допомогою сокири.
ПИЛЬНУЙ!
Аж страх бере: в рибці якійсь із бульйону
Я запросто з’їм колись пророка гномів Йону.
ЕТИКЕТ
Любуючись речами,
Хоч не чавкай очами.
МЕТАМОРФОЗА
Рот відкрив, подив свій виражаючи,
А закрив його, вже позіхаючи.
ЕКОНОМІЯ
Щоб не втомлювать руку,
В себе заходь без стуку.
СИЛА В СЛАБКОСТІ
Ох, доведуть до могили
Моєї слабкості сили!
ПІДОЗРА
А що, як – не доведи, Боже! –
Ми чийсь тільки спомин, може?
ГОЛОС СОВІСТІ
Не лише перезрілий колос –
Ламається й совісті голос.
БРАК СЛІВ
Чому пишу такі короткі афоризми?
Та не хватає слів – одні канцеляризми!
СПОЧАТКУ ПОДУМАЙ
В задуму впадать не здумай –
Спочатку подумай!
ПРО ЖИТТЯ
Оскільки життя трагічне,
Добре, що хоч не вічне.
ПРОТИЛЕЖНОСТІ
Стає позитивним і негативне,
Як зустрінеться ще більш противне.
САМОДОСТАТНІСТЬ
Дуть будем, здійнявши рила,
Самі у свої вітрила.
ЦНОТЛИВІСТЬ
Хоч достатньо навкруг було дів,
Лиш культурою він володів.
ВПЕВНЕНІСТЬ
Підозрювать в чомусь нема вже підстав,
Якщо докази повні дістав.
ПРОГРЕС
Як зростає углиб і вшир
Розумовий пустир!
БУДЬ ЗАВЖДИ СОБОЮ
Кінь без улана – та ж сама скотина,
А улан без коня – вже тільки людина.
ВІРТУОЗ
Можна бути під блиск мішури
Й віртуозом фальшивої гри.
НЕ ВТРИМАТЬ
Різні думки в голові блукають,
Деякі навіть з неї тікають.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 7"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 5"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 5"
Про публікацію
