ПРО ЕСКІМОСІВ

Завжди знайдеться ескімос, який і в Африку далеку
Пошле інструкцію: як слід поводитись неграм в спеку.

ПРО КІНЕЦЬ СУЧАСНОЇ КАЗКИ

Не та вже нині казка, що при царі Горосі:
Якщо не реалібітовані, то живуть і досі.

ІСТОРІЯ ПОВТОРЮЄТЬСЯ

Історія повторюється в кожній фазі її,
Бо в істориків не вистачає фантазії.

ПРО МЕДИЦИНСЬКЕ СВІТИЛО

Новими хворобами збагатив науку,
І навіть до їх поширення приклав руку.

ПРО ЗАСОБИ ВІД ОБЛИСІННЯ

Глянувши на те, що під німбом, я, боже творіння,
Не вірю уже ні в які засоби від облисіння.

НЕ ЗАЛИШИЛОСЬ МІСЦЯ

Для почуттів вже не залишилось місця, звісно,
Настільки сплелись вони в обіймах тісно.

ПРО СПАСИТЕЛІВ

Спаситель приречений – і не тільки юдей –
Бути повішеним на шиях людей.

ПРО ДУХОВНУ ВЛАДУ

Боюсь тих, хто влади духовної прагне над нами:
А що вони зроблять тоді із тілами?

ТРІУМФ ЛЮДИНИ

Захоплює дух від тріумфу такого:
Стоїть над проваллям і писяє в нього.

ПРО ХУДИХ І ТОВСТИХ

Хоча в товстунів і коротший вік,
Та довше їдять за худих на рік.

ПРО ДЗЕРКАЛО МОВИ

В дзеркалі мови часто не реалії
Відображаються, а чиїсь геніталії.

ПРО ЛЕГКОВАЖНИХ ЖІНОК

Як гроші вкладаєш у жінку легковажну –
Це виллється в суму досить таки поважну.

ПРО СПРАВЖНЮ ІСТОРІЮ

Справжня історія не в діяннях монархів:
Постає вона із писань Плутархів.

ЯКИЙ НАРОД КРАЩИЙ?

Який народ кращий – вирішуйте самі:
Що є сумою “я”, чи тільки часткою “ми”?

ПРО ПРИСЛІВ’Я

Всупереч одне з одним прислів’я повчають,
І в цьому народну мудрість вбачають.

ПРО НІЧНЕ ЧУДО

В чудо не вірю, як заводять про ніч на Купала річ,–
Але коли мова зайде про Варфоломіївську ніч?!...

ПРО ЗНАК ПАРАГРАФА

Параграфа знак – лиш очі зажмур –
Дуже нагадує знаряддя тортур.

ПРО ФІГОВІ ЛИСТКИ

Фіговим листям не принади жіночі
Слід закривать, а святошам очі.

ПРО АМБІТНИХ КРИТИКІВ

В декого з критиків надмірні амбіції і претензії:
Вважають твір автора лиш епіграфом для рецензії.

ПРО СТАРОГО ЛЕВА

До лева старого знов юність прийшла:
Виявля всі повадки молодого осла.

ПРО СТОЛИЧНІСТЬ

В столиці величніше все й актуальніше:
Навіть собаки там гавкають центральніше.

ПРО ЗВОЛІКАННЯ З РЕФОРМАМИ

Хто замість реформ тільки плодить химери,
До тих Реформація постукає в двері.

ПРО НАШУ ЕРУ

Не можу ніяк зрозуміть – для мене це, як химера:
Час, що минув після Христа, атеїсти звуть “наша ера”!

ПРО БЕЗГОЛОВИХ

Французька революція дала зрозуміть і ослові:
Завжди у програші залишаються безголові.

ПРО СПРИЯТЛИВІ ВІТРИ

Все, що вітер сприятливий може явить нам зримо,
Це – спідницю заголить на дівчині, що йде мимо.

ШЛЯХ ДО РАЮ

На шляху до раю зовсім не хмари
Найприкріше, а похоронні мари.

ПРО ЕПОХИ МОВЧАННЯ

Протоколами розмов в епохи мовчання
Завалені всі зібрання.

В КОГО НАЙБІЛЬШЕ УЯВИ

Помиляєтесь – зовсім не в романіста
Уяви найбільше, а в онаніста.

КОЛИ Й СУКНЯ НЕПОМІТНА

Складена так гарно й така привітна,
Що сукня – і та на ній непомітна.

ПРО ТІЛЕСНЕ Й ДУХОВНЕ

Одне лиш моління злітає з уст:
Щоб і душа її мала такий же бюст.

ГОЛГОФА ЧАСУ

Ми всі – і бідні, і багаті –
Розіп’яті на циферблаті.

ВСІ ЛЮДИ – АКТОРИ

Якщо у кожного із нас актора дар,
То де ж узять на всіх репертуар?

ПРО ХАМЕЛЕОНІВ

Коли хамелеонів засилля –
Колір міняє довкілля.

ПРО ЛЕГЕНДИ

Легенди зміцнює не так наша лінь,
Як забудькуватість поколінь.

ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ГОРДІСТЬ

Нації величчя
Має засвідчувать кожне обличчя.

НАВІЩО РОЗМОВИ

Для чого розмови й повчання,
Як досить є тем для мовчання.

ПРО ЕКСПЛУАТАЦІЮ

Експлуатація людини людиною? –
Що ж, усе по-людськи: не дружбою єдиною...

ПРО ДУМКИ

Кожна з думок, хай навіть рутина,
Існує в розмірах від генія до кретина.

ПРО ЄВНУХІВ

З євнухами можна говорить довго й на будь-яку тему –
Щиро зізналась одна дама з гарему.

ГАРАНТІЯ МИРУ

Закопать у землю війни сокиру
Разом із ворогом – ось гарантія миру.

МУКИ СТАРОСТІ

“Багато садизму в кокетстві дівчат,”–
Старі дідугани постійно бурчать.