Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.17
19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
2026.09.17
16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
2026.09.17
15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
2026.09.17
12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
2026.09.17
11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.09.17
10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
2026.09.17
08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
2026.09.17
06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
2026.09.16
23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
2026.09.16
21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
2026.09.16
18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
2026.09.16
17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
2026.09.16
16:34
І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
2026.09.16
14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
2026.09.16
14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
2026.09.16
13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 12
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 12
ПОЗБАВТЕСЬ ІЛЮЗІЙ
Не вірте казкам,
Бо правдиве все там!
ВТРАТИ І ЗДОБУТКИ
Перша людина самотності не відчувала,
Бо лічби ще не знала.
ПОЧЕКАЄМО
Залишаймось поки що людьми,
А тим часом наука з’ясує – хто ми.
БЕЗХРЕБЕТНИЙ
Він від гордині аж роздувсь.
Й не дивно: бо хребта позбувсь.
ЗАКЛИК ДО СОВІСТІ
Злочинці несли плакати:
“Не мучте совість! Дайте їй поспати!”
Й ВІД ГОЛИЗНИ ЖДУТЬ НОВИЗНИ
Й на нудистських пляжах, де голий народ,
Теж є свої законодавці мод.
ЯК БАЧИШ ВВІ СНІ ВЛАДУ
Як спиш і бачиш вві сні владу,
То вже хоч хропи до ладу.
ЯКЩО ГРУНТ РОДЮЧИЙ
Дать поросль може і батіг,
Якщо в родючий грунт він ліг.
РОЗПЛАТА – БЕЗСОННЯ
Розплата – безсонні ночі,
Якщо на все заплющував очі.
ЯКИЙ ЕТИКЕТ, ТАКИЙ І БЕНКЕТ
Для декого святкувать і поразки ввійшло в етикет.
Звичайно, якщо переможці запросять на бенкет.
ПОРОЗУМІЛИСЬ
Нарешті прийшли до згоди й ми з вами:
Домовились вважатись ворогами.
МОЖЛИВОСТІ СЛОВА
Слово проникає всюди,
А от вийти назад не дають йому люди.
СУТТЄВА ПОПРАВКА
“Не вбий!” – освячено віками.
Ми ж додамо: “Власними руками.”
ПРОЯВ ДЕФІЦИТУ
За те, що в нас дефіцит суцільний, стидно:
От і шапок-невидимок ніде не видно.
БЛАГО ЧИ ЗЛО
Друге життя – уявім, що маєм таку нагоду! –
Давалось би на покару чи в нагороду?
ЗАСЛУЖЕНИЙ КОМПЛІМЕНТ
Говорять: “Це голова!” про людину
Тоді лиш, як падає з гільйотини в корзину.
ПЛАТА ЗА ІМІДЖ
Зебра згодна й у клітці проводить день за днем,
Тільки б здаватися білим конем.
ЖДЕШ ПРОЩЕННЯ – ГРІШИ
Світ не прощає тих,
Кого не торкнувся гріх.
САМУРАЙСЬКИЙ ЗВИЧАЙ
Сатирик здійснює харакірі
Затупленим вістрям власної сатири.
ТИТУЛОМАНІЯ
А що вже титулів – то мав він їх без ліку:
Його Предурість Всебездарність Найбезграмотність
.....Нібеніменікукаріку.
СПОДОБЛЯЮТЬСЯ НЕ ВСІ
Думок тих навкруг, наче бліх,
Але ж кусають не всіх.
БЕЗ ЗУСИЛЬ НЕ ДОСЯГНЕШ МЕТИ
Тренуйтесь від зорі і до зорі,
Щоб взять найвищу ноту в букварі.
БЕЗ ЧОГО НЕ ПРОЖИТЬ
Час –
Ось головна сировина для нас.
ЛЮБОВ СЛІПА
Серце музи він не елітарністю
Підкорив, а своєю бездарністю.
БЕЗ ФАНТАЗІЇ НЕМА ПОЕЗІЇ
На твердому грунті реальності
Виростають одні лиш банальності.
НЕРОЗЛУЧНІ
Брехня, як правило, завжди
Осідає на дно правди.
ЩО ЛЕГКО І ЩО ВАЖКО
Жартувать легко, як постаратись;
Важко – сміятись.
НАСТАНОВА
Хай будуть вічними шлях людський і віра
Від звіра і до звіра!
НЕВИБАГЛИВІСТЬ
Митці скромніші – без вагань і докорів
Вони б задовольнились безсмертям власних творів.
СМЕРТЕЛЬНА САМОТНІСТЬ
Це просто жахливо, яка смерть одинока:
Одразу ж вмирає, хто впаде їй в око.
КОРИСТЬ ВІД ЗАБУДЬКУВАТОСТІ
Застряють в голові деякі думки
Забудькуватості лиш завдяки.
СПОКУТА
Каїнову печать над лицем
Ховав під терновим вінцем.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
В ньому дух антагонізму
Обріс вже плоттю конформізму.
СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО
Словом створено світ і декілька віршів.
Що ж, могло буть і гірше.
ЦІКАВО БУЛО Б ЗНАТЬ
Чи є питання про владу громади
Виключно тільки питанням влади?
ПРО ГАРНІ МАНЕРИ
Не показуй пальцем,
Та ще й вимазаним смальцем.
ПРО ЕХО
Буває, що ехо не повторює,
А тільки спотворює.
СИЛА МОДИ
Завжди те, що модне, люди вибирають:
В різні епохи навіть по-різному вмирають.
РАЙ ВІД ПЕКЛА НЕДАЛЕКО
Не дивуйтесь, потрапивши в пекло, як зору
Відкриється лаз, що веде кудись вгору.
ХТО Б РОЗ’ЯСНИВ
Біжить за роком рік,
Але в який бік?
З КИМ ПОВЕДЕШСЯ
Серед цих баранів
І пастух помарнів.
Не вірте казкам,
Бо правдиве все там!
ВТРАТИ І ЗДОБУТКИ
Перша людина самотності не відчувала,
Бо лічби ще не знала.
ПОЧЕКАЄМО
Залишаймось поки що людьми,
А тим часом наука з’ясує – хто ми.
БЕЗХРЕБЕТНИЙ
Він від гордині аж роздувсь.
Й не дивно: бо хребта позбувсь.
ЗАКЛИК ДО СОВІСТІ
Злочинці несли плакати:
“Не мучте совість! Дайте їй поспати!”
Й ВІД ГОЛИЗНИ ЖДУТЬ НОВИЗНИ
Й на нудистських пляжах, де голий народ,
Теж є свої законодавці мод.
ЯК БАЧИШ ВВІ СНІ ВЛАДУ
Як спиш і бачиш вві сні владу,
То вже хоч хропи до ладу.
ЯКЩО ГРУНТ РОДЮЧИЙ
Дать поросль може і батіг,
Якщо в родючий грунт він ліг.
РОЗПЛАТА – БЕЗСОННЯ
Розплата – безсонні ночі,
Якщо на все заплющував очі.
ЯКИЙ ЕТИКЕТ, ТАКИЙ І БЕНКЕТ
Для декого святкувать і поразки ввійшло в етикет.
Звичайно, якщо переможці запросять на бенкет.
ПОРОЗУМІЛИСЬ
Нарешті прийшли до згоди й ми з вами:
Домовились вважатись ворогами.
МОЖЛИВОСТІ СЛОВА
Слово проникає всюди,
А от вийти назад не дають йому люди.
СУТТЄВА ПОПРАВКА
“Не вбий!” – освячено віками.
Ми ж додамо: “Власними руками.”
ПРОЯВ ДЕФІЦИТУ
За те, що в нас дефіцит суцільний, стидно:
От і шапок-невидимок ніде не видно.
БЛАГО ЧИ ЗЛО
Друге життя – уявім, що маєм таку нагоду! –
Давалось би на покару чи в нагороду?
ЗАСЛУЖЕНИЙ КОМПЛІМЕНТ
Говорять: “Це голова!” про людину
Тоді лиш, як падає з гільйотини в корзину.
ПЛАТА ЗА ІМІДЖ
Зебра згодна й у клітці проводить день за днем,
Тільки б здаватися білим конем.
ЖДЕШ ПРОЩЕННЯ – ГРІШИ
Світ не прощає тих,
Кого не торкнувся гріх.
САМУРАЙСЬКИЙ ЗВИЧАЙ
Сатирик здійснює харакірі
Затупленим вістрям власної сатири.
ТИТУЛОМАНІЯ
А що вже титулів – то мав він їх без ліку:
Його Предурість Всебездарність Найбезграмотність
.....Нібеніменікукаріку.
СПОДОБЛЯЮТЬСЯ НЕ ВСІ
Думок тих навкруг, наче бліх,
Але ж кусають не всіх.
БЕЗ ЗУСИЛЬ НЕ ДОСЯГНЕШ МЕТИ
Тренуйтесь від зорі і до зорі,
Щоб взять найвищу ноту в букварі.
БЕЗ ЧОГО НЕ ПРОЖИТЬ
Час –
Ось головна сировина для нас.
ЛЮБОВ СЛІПА
Серце музи він не елітарністю
Підкорив, а своєю бездарністю.
БЕЗ ФАНТАЗІЇ НЕМА ПОЕЗІЇ
На твердому грунті реальності
Виростають одні лиш банальності.
НЕРОЗЛУЧНІ
Брехня, як правило, завжди
Осідає на дно правди.
ЩО ЛЕГКО І ЩО ВАЖКО
Жартувать легко, як постаратись;
Важко – сміятись.
НАСТАНОВА
Хай будуть вічними шлях людський і віра
Від звіра і до звіра!
НЕВИБАГЛИВІСТЬ
Митці скромніші – без вагань і докорів
Вони б задовольнились безсмертям власних творів.
СМЕРТЕЛЬНА САМОТНІСТЬ
Це просто жахливо, яка смерть одинока:
Одразу ж вмирає, хто впаде їй в око.
КОРИСТЬ ВІД ЗАБУДЬКУВАТОСТІ
Застряють в голові деякі думки
Забудькуватості лиш завдяки.
СПОКУТА
Каїнову печать над лицем
Ховав під терновим вінцем.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
В ньому дух антагонізму
Обріс вже плоттю конформізму.
СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО
Словом створено світ і декілька віршів.
Що ж, могло буть і гірше.
ЦІКАВО БУЛО Б ЗНАТЬ
Чи є питання про владу громади
Виключно тільки питанням влади?
ПРО ГАРНІ МАНЕРИ
Не показуй пальцем,
Та ще й вимазаним смальцем.
ПРО ЕХО
Буває, що ехо не повторює,
А тільки спотворює.
СИЛА МОДИ
Завжди те, що модне, люди вибирають:
В різні епохи навіть по-різному вмирають.
РАЙ ВІД ПЕКЛА НЕДАЛЕКО
Не дивуйтесь, потрапивши в пекло, як зору
Відкриється лаз, що веде кудись вгору.
ХТО Б РОЗ’ЯСНИВ
Біжить за роком рік,
Але в який бік?
З КИМ ПОВЕДЕШСЯ
Серед цих баранів
І пастух помарнів.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 13"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 11"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 11"
Про публікацію
