Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.02
16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
2026.11.02
14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
2026.11.02
12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
2026.11.02
12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
2026.11.02
09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
2026.11.02
05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
2026.11.02
01:34
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.
Годинник цок-цок, та мені все одно,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.
Годинник цок-цок, та мені все одно,
2026.11.01
23:35
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами
2026.11.01
22:49
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
2026.11.01
22:06
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х
2026.11.01
17:44
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.
Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.
Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора
2026.11.01
15:33
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.
І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.
В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
Я прийму перед стратою, в лати закутий.
І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.
В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
2026.11.01
13:03
Чотиривірш - строфа, що складається з чотирьох рядків і зазвичай має закінчену думку, має французьку назву: катрен.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!
Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!
Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.
2026.11.01
07:41
Не квітнуть верби, сохнуть лози
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...
2026.10.31
23:30
Книжкові сторінки покинуто біля моря
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь
Є розповідь, один король
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь
Є розповідь, один король
2026.10.31
23:04
жовтнева девальвація
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 12
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 12
ПОЗБАВТЕСЬ ІЛЮЗІЙ
Не вірте казкам,
Бо правдиве все там!
ВТРАТИ І ЗДОБУТКИ
Перша людина самотності не відчувала,
Бо лічби ще не знала.
ПОЧЕКАЄМО
Залишаймось поки що людьми,
А тим часом наука з’ясує – хто ми.
БЕЗХРЕБЕТНИЙ
Він від гордині аж роздувсь.
Й не дивно: бо хребта позбувсь.
ЗАКЛИК ДО СОВІСТІ
Злочинці несли плакати:
“Не мучте совість! Дайте їй поспати!”
Й ВІД ГОЛИЗНИ ЖДУТЬ НОВИЗНИ
Й на нудистських пляжах, де голий народ,
Теж є свої законодавці мод.
ЯК БАЧИШ ВВІ СНІ ВЛАДУ
Як спиш і бачиш вві сні владу,
То вже хоч хропи до ладу.
ЯКЩО ГРУНТ РОДЮЧИЙ
Дать поросль може і батіг,
Якщо в родючий грунт він ліг.
РОЗПЛАТА – БЕЗСОННЯ
Розплата – безсонні ночі,
Якщо на все заплющував очі.
ЯКИЙ ЕТИКЕТ, ТАКИЙ І БЕНКЕТ
Для декого святкувать і поразки ввійшло в етикет.
Звичайно, якщо переможці запросять на бенкет.
ПОРОЗУМІЛИСЬ
Нарешті прийшли до згоди й ми з вами:
Домовились вважатись ворогами.
МОЖЛИВОСТІ СЛОВА
Слово проникає всюди,
А от вийти назад не дають йому люди.
СУТТЄВА ПОПРАВКА
“Не вбий!” – освячено віками.
Ми ж додамо: “Власними руками.”
ПРОЯВ ДЕФІЦИТУ
За те, що в нас дефіцит суцільний, стидно:
От і шапок-невидимок ніде не видно.
БЛАГО ЧИ ЗЛО
Друге життя – уявім, що маєм таку нагоду! –
Давалось би на покару чи в нагороду?
ЗАСЛУЖЕНИЙ КОМПЛІМЕНТ
Говорять: “Це голова!” про людину
Тоді лиш, як падає з гільйотини в корзину.
ПЛАТА ЗА ІМІДЖ
Зебра згодна й у клітці проводить день за днем,
Тільки б здаватися білим конем.
ЖДЕШ ПРОЩЕННЯ – ГРІШИ
Світ не прощає тих,
Кого не торкнувся гріх.
САМУРАЙСЬКИЙ ЗВИЧАЙ
Сатирик здійснює харакірі
Затупленим вістрям власної сатири.
ТИТУЛОМАНІЯ
А що вже титулів – то мав він їх без ліку:
Його Предурість Всебездарність Найбезграмотність
.....Нібеніменікукаріку.
СПОДОБЛЯЮТЬСЯ НЕ ВСІ
Думок тих навкруг, наче бліх,
Але ж кусають не всіх.
БЕЗ ЗУСИЛЬ НЕ ДОСЯГНЕШ МЕТИ
Тренуйтесь від зорі і до зорі,
Щоб взять найвищу ноту в букварі.
БЕЗ ЧОГО НЕ ПРОЖИТЬ
Час –
Ось головна сировина для нас.
ЛЮБОВ СЛІПА
Серце музи він не елітарністю
Підкорив, а своєю бездарністю.
БЕЗ ФАНТАЗІЇ НЕМА ПОЕЗІЇ
На твердому грунті реальності
Виростають одні лиш банальності.
НЕРОЗЛУЧНІ
Брехня, як правило, завжди
Осідає на дно правди.
ЩО ЛЕГКО І ЩО ВАЖКО
Жартувать легко, як постаратись;
Важко – сміятись.
НАСТАНОВА
Хай будуть вічними шлях людський і віра
Від звіра і до звіра!
НЕВИБАГЛИВІСТЬ
Митці скромніші – без вагань і докорів
Вони б задовольнились безсмертям власних творів.
СМЕРТЕЛЬНА САМОТНІСТЬ
Це просто жахливо, яка смерть одинока:
Одразу ж вмирає, хто впаде їй в око.
КОРИСТЬ ВІД ЗАБУДЬКУВАТОСТІ
Застряють в голові деякі думки
Забудькуватості лиш завдяки.
СПОКУТА
Каїнову печать над лицем
Ховав під терновим вінцем.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
В ньому дух антагонізму
Обріс вже плоттю конформізму.
СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО
Словом створено світ і декілька віршів.
Що ж, могло буть і гірше.
ЦІКАВО БУЛО Б ЗНАТЬ
Чи є питання про владу громади
Виключно тільки питанням влади?
ПРО ГАРНІ МАНЕРИ
Не показуй пальцем,
Та ще й вимазаним смальцем.
ПРО ЕХО
Буває, що ехо не повторює,
А тільки спотворює.
СИЛА МОДИ
Завжди те, що модне, люди вибирають:
В різні епохи навіть по-різному вмирають.
РАЙ ВІД ПЕКЛА НЕДАЛЕКО
Не дивуйтесь, потрапивши в пекло, як зору
Відкриється лаз, що веде кудись вгору.
ХТО Б РОЗ’ЯСНИВ
Біжить за роком рік,
Але в який бік?
З КИМ ПОВЕДЕШСЯ
Серед цих баранів
І пастух помарнів.
Не вірте казкам,
Бо правдиве все там!
ВТРАТИ І ЗДОБУТКИ
Перша людина самотності не відчувала,
Бо лічби ще не знала.
ПОЧЕКАЄМО
Залишаймось поки що людьми,
А тим часом наука з’ясує – хто ми.
БЕЗХРЕБЕТНИЙ
Він від гордині аж роздувсь.
Й не дивно: бо хребта позбувсь.
ЗАКЛИК ДО СОВІСТІ
Злочинці несли плакати:
“Не мучте совість! Дайте їй поспати!”
Й ВІД ГОЛИЗНИ ЖДУТЬ НОВИЗНИ
Й на нудистських пляжах, де голий народ,
Теж є свої законодавці мод.
ЯК БАЧИШ ВВІ СНІ ВЛАДУ
Як спиш і бачиш вві сні владу,
То вже хоч хропи до ладу.
ЯКЩО ГРУНТ РОДЮЧИЙ
Дать поросль може і батіг,
Якщо в родючий грунт він ліг.
РОЗПЛАТА – БЕЗСОННЯ
Розплата – безсонні ночі,
Якщо на все заплющував очі.
ЯКИЙ ЕТИКЕТ, ТАКИЙ І БЕНКЕТ
Для декого святкувать і поразки ввійшло в етикет.
Звичайно, якщо переможці запросять на бенкет.
ПОРОЗУМІЛИСЬ
Нарешті прийшли до згоди й ми з вами:
Домовились вважатись ворогами.
МОЖЛИВОСТІ СЛОВА
Слово проникає всюди,
А от вийти назад не дають йому люди.
СУТТЄВА ПОПРАВКА
“Не вбий!” – освячено віками.
Ми ж додамо: “Власними руками.”
ПРОЯВ ДЕФІЦИТУ
За те, що в нас дефіцит суцільний, стидно:
От і шапок-невидимок ніде не видно.
БЛАГО ЧИ ЗЛО
Друге життя – уявім, що маєм таку нагоду! –
Давалось би на покару чи в нагороду?
ЗАСЛУЖЕНИЙ КОМПЛІМЕНТ
Говорять: “Це голова!” про людину
Тоді лиш, як падає з гільйотини в корзину.
ПЛАТА ЗА ІМІДЖ
Зебра згодна й у клітці проводить день за днем,
Тільки б здаватися білим конем.
ЖДЕШ ПРОЩЕННЯ – ГРІШИ
Світ не прощає тих,
Кого не торкнувся гріх.
САМУРАЙСЬКИЙ ЗВИЧАЙ
Сатирик здійснює харакірі
Затупленим вістрям власної сатири.
ТИТУЛОМАНІЯ
А що вже титулів – то мав він їх без ліку:
Його Предурість Всебездарність Найбезграмотність
.....Нібеніменікукаріку.
СПОДОБЛЯЮТЬСЯ НЕ ВСІ
Думок тих навкруг, наче бліх,
Але ж кусають не всіх.
БЕЗ ЗУСИЛЬ НЕ ДОСЯГНЕШ МЕТИ
Тренуйтесь від зорі і до зорі,
Щоб взять найвищу ноту в букварі.
БЕЗ ЧОГО НЕ ПРОЖИТЬ
Час –
Ось головна сировина для нас.
ЛЮБОВ СЛІПА
Серце музи він не елітарністю
Підкорив, а своєю бездарністю.
БЕЗ ФАНТАЗІЇ НЕМА ПОЕЗІЇ
На твердому грунті реальності
Виростають одні лиш банальності.
НЕРОЗЛУЧНІ
Брехня, як правило, завжди
Осідає на дно правди.
ЩО ЛЕГКО І ЩО ВАЖКО
Жартувать легко, як постаратись;
Важко – сміятись.
НАСТАНОВА
Хай будуть вічними шлях людський і віра
Від звіра і до звіра!
НЕВИБАГЛИВІСТЬ
Митці скромніші – без вагань і докорів
Вони б задовольнились безсмертям власних творів.
СМЕРТЕЛЬНА САМОТНІСТЬ
Це просто жахливо, яка смерть одинока:
Одразу ж вмирає, хто впаде їй в око.
КОРИСТЬ ВІД ЗАБУДЬКУВАТОСТІ
Застряють в голові деякі думки
Забудькуватості лиш завдяки.
СПОКУТА
Каїнову печать над лицем
Ховав під терновим вінцем.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
В ньому дух антагонізму
Обріс вже плоттю конформізму.
СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО
Словом створено світ і декілька віршів.
Що ж, могло буть і гірше.
ЦІКАВО БУЛО Б ЗНАТЬ
Чи є питання про владу громади
Виключно тільки питанням влади?
ПРО ГАРНІ МАНЕРИ
Не показуй пальцем,
Та ще й вимазаним смальцем.
ПРО ЕХО
Буває, що ехо не повторює,
А тільки спотворює.
СИЛА МОДИ
Завжди те, що модне, люди вибирають:
В різні епохи навіть по-різному вмирають.
РАЙ ВІД ПЕКЛА НЕДАЛЕКО
Не дивуйтесь, потрапивши в пекло, як зору
Відкриється лаз, що веде кудись вгору.
ХТО Б РОЗ’ЯСНИВ
Біжить за роком рік,
Але в який бік?
З КИМ ПОВЕДЕШСЯ
Серед цих баранів
І пастух помарнів.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 13"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 11"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 11"
Про публікацію
