Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.02
16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
2026.11.02
14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
2026.11.02
12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
2026.11.02
12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
2026.11.02
09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
2026.11.02
05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
2026.11.02
01:34
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.
Годинник цок-цок, та мені все одно,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.
Годинник цок-цок, та мені все одно,
2026.11.01
23:35
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами
2026.11.01
22:49
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
2026.11.01
22:06
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х
2026.11.01
17:44
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.
Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.
Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора
2026.11.01
15:33
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.
І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.
В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
Я прийму перед стратою, в лати закутий.
І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.
В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
2026.11.01
13:03
Чотиривірш - строфа, що складається з чотирьох рядків і зазвичай має закінчену думку, має французьку назву: катрен.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!
Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!
Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.
2026.11.01
07:41
Не квітнуть верби, сохнуть лози
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...
2026.10.31
23:30
Книжкові сторінки покинуто біля моря
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь
Є розповідь, один король
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь
Є розповідь, один король
2026.10.31
23:04
жовтнева девальвація
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 13
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 13
ВІД ЧАСУ НЕ ВТЕЧЕШ
Немає вже ніякого спасу –
Невблаганний Люциферблат часу.
ВСЕ ВІДНОСНЕ
Для карликів за виміром людським
Ніщо не є занадто низьким.
НЕВІДВОРОТНІСТЬ
Світанок на півня не зважає,
Коли той співать не бажає.
ЯКИЙ НАМІР, ТАКА І ДІЯ
Є фрази, гірш від зарази,
Й думки, неначе плювки.
ХТО НАВЧИТЬ?
Що робить, коли ми вже в смерті заручники?
Підручники! Де підручники?!
В КОЛІ ДРУЗІВ
Дихається вільніше, друзі,
У вузькому крузі.
КРІЗЬ ТЕРНИ ДО ЗІРОК
Ех, пробиться б – дірок
Наробивши в землі – до зірок!
ВТОМА ВІД ЖИТТЯ
Чому я дивлюсь в очі смерті без каяття?
Та тому, що вже втомивсь від споглядання життя.
ПІРРОВА ПЕРЕМОГА
Ах, мої піррові перемоги – тужу і плачу:
Скількох своїх любих ворогів вже не побачу!
ЯК ВИВЧАТИ ТВАРИН
Що може знать зоолог, хай і рівний Ламарку,
Якщо вивчав тварин він тільки в зоопарку?
ЯК ВИВЧАТИ ЛЮДИНУ
Що можуть знать про людину ті сивочолі,
Які бачили її тільки на волі?
НЕ СТВОРИ КУМИРА
Не роби собі ні з кого кумира:
Обскуби орла – прогляне гусяча шкіра.
ЗМІНА НАСТРОЮ
Не можна бути вічно сумовитим:
Слід іноді ставать несамовитим.
НІЩО НЕ ЗАВАЖАЄ
На всіх весіллях танцюють кастрати –
Ніщо вже не може їм заважати.
НІКУДИ ДІТИСЬ
Що ж, якщо крові жадаєш –
Клопом стати маєш.
ЖИТТЯ – ЛИШ СОН
Я – реаліст; і крізь ілюзій полон
Все більш переконуюсь, що життя – це сон.
ОЦІНИЛИ НАРЕШТІ
Зняли позолоту – й родина
Пересвідчилась: він – золота людина.
ДРУЖБА, ЯКУ СЛІД КУПЛЯТИ
“Книга – твій друг!” – щоб це підкріпляти,
Потрібно її частіше купляти.
АЖ ЗАРИДАЮ, КОЛИ ЗГАДАЮ
Ждали погожого світанку,
А дочекались тюремного сніданку.
ДРАМАТУРГ – НЕ ДЕМІУРГ
Багато драматургів, хоч і вчені,
Не розуміють своєї ролі на сцені.
МОРОК І СВІТЛО
Морок – нашого світу природний стан;
Світло – лиш запалення одної з його ран.
ПРИЧИНА ГОЛОВНОГО БОЛЮ
Є думки, які ніколи не втілюються в слова.
Від них то й болить у нас голова.
ВЗАЄМНА БОЯЗНЬ
Він власної тіні боявсь, хоч і був у високім чині.
Інші боялись теж – але вже його тіні.
ФІЛОСОФСЬКЕ ОДКРОВЕННЯ
Ціную,
Що я ще існую.
ЧИ ВСЕ ТАК ПГАНО?
Не все. Слава Богу, в лісі
Водяться ще і біси.
ОЩАДЛИВІСТЬ
Він завжди обирав чужу колію,
Надіючись зекономить свою.
СПАСИБІ ЗА НАУКУ
Я довго не помічав себе самого,
Аж поки якиийсь шпик не відучив від цього.
ТАК МАЛО ЧАСУ
“Народжуватись чи ні?” – дев’ять місяців збігало.
Чому ж часу на роздуми відпущено так мало?
ПОХВАЛА САМОЛЮБСТВУ
Обмаль самолюбства
Веде до самогубства.
СИДЯТЬ І ДЕРЖАВНІ МУЖІ
Буває, сидять і державні мужі,
Та лиш там, де замість грат – вітражі.
ПАРАДОКСАЛЬНЕ ПОЄДНАННЯ
Серед представників сучасної евристики
Найчисельніші – раціоналісти-містики.
МАСОВА САМОТНІСТЬ
В зв’язку із процесами незворотніми
Маси теж можуть стати самотніми.
БЕЗНАДІЙНІСТЬ
Ніщо вже похмурого не обнадіє,
Бо й після смерті навряд чи зрадіє.
ЦИМ ВАРТ ГОРДИТИСЬ
Та найбільша гордість прожитих нею років –
Започаткована особисто школа неуків.
ПРОТИРІЧЧЯ
Дивно, що безвідповідальними при нашій ментальності
Є вчинки, за які притягують до відповідальності.
І НУЛЬ ДЕЩО ЗНАЧИТЬ
Нуль, хоч він і безликий,
Але периметр має великий.
ХТО Б РОЗ’ЯСНИВ
Непридумані думки.
Що це? Мені невтямки.
НЕ РОЗБАГАТІЄШ
З його розумових здобутків
Не варто чекать прибутків.
САМОЛІКВІДАЦІЯ
Вже й цензура існувать перестала:
Сама себе конфіскувала.
ІСТОРІЯ НЕ ПОВТОРЮЄТЬСЯ
Історія не повторюється –
Вона лиш спотворюється.
РАДИКАЛЬНИЙ ЗАСІБ
Брехню не переможеш правдою – з нею
Можна покінчить іще більшою брехнею.
Немає вже ніякого спасу –
Невблаганний Люциферблат часу.
ВСЕ ВІДНОСНЕ
Для карликів за виміром людським
Ніщо не є занадто низьким.
НЕВІДВОРОТНІСТЬ
Світанок на півня не зважає,
Коли той співать не бажає.
ЯКИЙ НАМІР, ТАКА І ДІЯ
Є фрази, гірш від зарази,
Й думки, неначе плювки.
ХТО НАВЧИТЬ?
Що робить, коли ми вже в смерті заручники?
Підручники! Де підручники?!
В КОЛІ ДРУЗІВ
Дихається вільніше, друзі,
У вузькому крузі.
КРІЗЬ ТЕРНИ ДО ЗІРОК
Ех, пробиться б – дірок
Наробивши в землі – до зірок!
ВТОМА ВІД ЖИТТЯ
Чому я дивлюсь в очі смерті без каяття?
Та тому, що вже втомивсь від споглядання життя.
ПІРРОВА ПЕРЕМОГА
Ах, мої піррові перемоги – тужу і плачу:
Скількох своїх любих ворогів вже не побачу!
ЯК ВИВЧАТИ ТВАРИН
Що може знать зоолог, хай і рівний Ламарку,
Якщо вивчав тварин він тільки в зоопарку?
ЯК ВИВЧАТИ ЛЮДИНУ
Що можуть знать про людину ті сивочолі,
Які бачили її тільки на волі?
НЕ СТВОРИ КУМИРА
Не роби собі ні з кого кумира:
Обскуби орла – прогляне гусяча шкіра.
ЗМІНА НАСТРОЮ
Не можна бути вічно сумовитим:
Слід іноді ставать несамовитим.
НІЩО НЕ ЗАВАЖАЄ
На всіх весіллях танцюють кастрати –
Ніщо вже не може їм заважати.
НІКУДИ ДІТИСЬ
Що ж, якщо крові жадаєш –
Клопом стати маєш.
ЖИТТЯ – ЛИШ СОН
Я – реаліст; і крізь ілюзій полон
Все більш переконуюсь, що життя – це сон.
ОЦІНИЛИ НАРЕШТІ
Зняли позолоту – й родина
Пересвідчилась: він – золота людина.
ДРУЖБА, ЯКУ СЛІД КУПЛЯТИ
“Книга – твій друг!” – щоб це підкріпляти,
Потрібно її частіше купляти.
АЖ ЗАРИДАЮ, КОЛИ ЗГАДАЮ
Ждали погожого світанку,
А дочекались тюремного сніданку.
ДРАМАТУРГ – НЕ ДЕМІУРГ
Багато драматургів, хоч і вчені,
Не розуміють своєї ролі на сцені.
МОРОК І СВІТЛО
Морок – нашого світу природний стан;
Світло – лиш запалення одної з його ран.
ПРИЧИНА ГОЛОВНОГО БОЛЮ
Є думки, які ніколи не втілюються в слова.
Від них то й болить у нас голова.
ВЗАЄМНА БОЯЗНЬ
Він власної тіні боявсь, хоч і був у високім чині.
Інші боялись теж – але вже його тіні.
ФІЛОСОФСЬКЕ ОДКРОВЕННЯ
Ціную,
Що я ще існую.
ЧИ ВСЕ ТАК ПГАНО?
Не все. Слава Богу, в лісі
Водяться ще і біси.
ОЩАДЛИВІСТЬ
Він завжди обирав чужу колію,
Надіючись зекономить свою.
СПАСИБІ ЗА НАУКУ
Я довго не помічав себе самого,
Аж поки якиийсь шпик не відучив від цього.
ТАК МАЛО ЧАСУ
“Народжуватись чи ні?” – дев’ять місяців збігало.
Чому ж часу на роздуми відпущено так мало?
ПОХВАЛА САМОЛЮБСТВУ
Обмаль самолюбства
Веде до самогубства.
СИДЯТЬ І ДЕРЖАВНІ МУЖІ
Буває, сидять і державні мужі,
Та лиш там, де замість грат – вітражі.
ПАРАДОКСАЛЬНЕ ПОЄДНАННЯ
Серед представників сучасної евристики
Найчисельніші – раціоналісти-містики.
МАСОВА САМОТНІСТЬ
В зв’язку із процесами незворотніми
Маси теж можуть стати самотніми.
БЕЗНАДІЙНІСТЬ
Ніщо вже похмурого не обнадіє,
Бо й після смерті навряд чи зрадіє.
ЦИМ ВАРТ ГОРДИТИСЬ
Та найбільша гордість прожитих нею років –
Започаткована особисто школа неуків.
ПРОТИРІЧЧЯ
Дивно, що безвідповідальними при нашій ментальності
Є вчинки, за які притягують до відповідальності.
І НУЛЬ ДЕЩО ЗНАЧИТЬ
Нуль, хоч він і безликий,
Але периметр має великий.
ХТО Б РОЗ’ЯСНИВ
Непридумані думки.
Що це? Мені невтямки.
НЕ РОЗБАГАТІЄШ
З його розумових здобутків
Не варто чекать прибутків.
САМОЛІКВІДАЦІЯ
Вже й цензура існувать перестала:
Сама себе конфіскувала.
ІСТОРІЯ НЕ ПОВТОРЮЄТЬСЯ
Історія не повторюється –
Вона лиш спотворюється.
РАДИКАЛЬНИЙ ЗАСІБ
Брехню не переможеш правдою – з нею
Можна покінчить іще більшою брехнею.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 14"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 12"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 12"
Про публікацію
