Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.29
05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
2026.01.28
20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
2026.01.28
20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
2026.01.28
19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
2026.01.28
18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
2026.01.28
13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
2026.01.28
11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
2026.01.28
09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
2026.01.27
20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
2026.01.27
18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
2026.01.27
13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
2026.01.27
11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
2026.01.27
11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
2026.01.27
10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
2026.01.26
21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
2026.01.16
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 13
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 13
ВІД ЧАСУ НЕ ВТЕЧЕШ
Немає вже ніякого спасу –
Невблаганний Люциферблат часу.
ВСЕ ВІДНОСНЕ
Для карликів за виміром людським
Ніщо не є занадто низьким.
НЕВІДВОРОТНІСТЬ
Світанок на півня не зважає,
Коли той співать не бажає.
ЯКИЙ НАМІР, ТАКА І ДІЯ
Є фрази, гірш від зарази,
Й думки, неначе плювки.
ХТО НАВЧИТЬ?
Що робить, коли ми вже в смерті заручники?
Підручники! Де підручники?!
В КОЛІ ДРУЗІВ
Дихається вільніше, друзі,
У вузькому крузі.
КРІЗЬ ТЕРНИ ДО ЗІРОК
Ех, пробиться б – дірок
Наробивши в землі – до зірок!
ВТОМА ВІД ЖИТТЯ
Чому я дивлюсь в очі смерті без каяття?
Та тому, що вже втомивсь від споглядання життя.
ПІРРОВА ПЕРЕМОГА
Ах, мої піррові перемоги – тужу і плачу:
Скількох своїх любих ворогів вже не побачу!
ЯК ВИВЧАТИ ТВАРИН
Що може знать зоолог, хай і рівний Ламарку,
Якщо вивчав тварин він тільки в зоопарку?
ЯК ВИВЧАТИ ЛЮДИНУ
Що можуть знать про людину ті сивочолі,
Які бачили її тільки на волі?
НЕ СТВОРИ КУМИРА
Не роби собі ні з кого кумира:
Обскуби орла – прогляне гусяча шкіра.
ЗМІНА НАСТРОЮ
Не можна бути вічно сумовитим:
Слід іноді ставать несамовитим.
НІЩО НЕ ЗАВАЖАЄ
На всіх весіллях танцюють кастрати –
Ніщо вже не може їм заважати.
НІКУДИ ДІТИСЬ
Що ж, якщо крові жадаєш –
Клопом стати маєш.
ЖИТТЯ – ЛИШ СОН
Я – реаліст; і крізь ілюзій полон
Все більш переконуюсь, що життя – це сон.
ОЦІНИЛИ НАРЕШТІ
Зняли позолоту – й родина
Пересвідчилась: він – золота людина.
ДРУЖБА, ЯКУ СЛІД КУПЛЯТИ
“Книга – твій друг!” – щоб це підкріпляти,
Потрібно її частіше купляти.
АЖ ЗАРИДАЮ, КОЛИ ЗГАДАЮ
Ждали погожого світанку,
А дочекались тюремного сніданку.
ДРАМАТУРГ – НЕ ДЕМІУРГ
Багато драматургів, хоч і вчені,
Не розуміють своєї ролі на сцені.
МОРОК І СВІТЛО
Морок – нашого світу природний стан;
Світло – лиш запалення одної з його ран.
ПРИЧИНА ГОЛОВНОГО БОЛЮ
Є думки, які ніколи не втілюються в слова.
Від них то й болить у нас голова.
ВЗАЄМНА БОЯЗНЬ
Він власної тіні боявсь, хоч і був у високім чині.
Інші боялись теж – але вже його тіні.
ФІЛОСОФСЬКЕ ОДКРОВЕННЯ
Ціную,
Що я ще існую.
ЧИ ВСЕ ТАК ПГАНО?
Не все. Слава Богу, в лісі
Водяться ще і біси.
ОЩАДЛИВІСТЬ
Він завжди обирав чужу колію,
Надіючись зекономить свою.
СПАСИБІ ЗА НАУКУ
Я довго не помічав себе самого,
Аж поки якиийсь шпик не відучив від цього.
ТАК МАЛО ЧАСУ
“Народжуватись чи ні?” – дев’ять місяців збігало.
Чому ж часу на роздуми відпущено так мало?
ПОХВАЛА САМОЛЮБСТВУ
Обмаль самолюбства
Веде до самогубства.
СИДЯТЬ І ДЕРЖАВНІ МУЖІ
Буває, сидять і державні мужі,
Та лиш там, де замість грат – вітражі.
ПАРАДОКСАЛЬНЕ ПОЄДНАННЯ
Серед представників сучасної евристики
Найчисельніші – раціоналісти-містики.
МАСОВА САМОТНІСТЬ
В зв’язку із процесами незворотніми
Маси теж можуть стати самотніми.
БЕЗНАДІЙНІСТЬ
Ніщо вже похмурого не обнадіє,
Бо й після смерті навряд чи зрадіє.
ЦИМ ВАРТ ГОРДИТИСЬ
Та найбільша гордість прожитих нею років –
Започаткована особисто школа неуків.
ПРОТИРІЧЧЯ
Дивно, що безвідповідальними при нашій ментальності
Є вчинки, за які притягують до відповідальності.
І НУЛЬ ДЕЩО ЗНАЧИТЬ
Нуль, хоч він і безликий,
Але периметр має великий.
ХТО Б РОЗ’ЯСНИВ
Непридумані думки.
Що це? Мені невтямки.
НЕ РОЗБАГАТІЄШ
З його розумових здобутків
Не варто чекать прибутків.
САМОЛІКВІДАЦІЯ
Вже й цензура існувать перестала:
Сама себе конфіскувала.
ІСТОРІЯ НЕ ПОВТОРЮЄТЬСЯ
Історія не повторюється –
Вона лиш спотворюється.
РАДИКАЛЬНИЙ ЗАСІБ
Брехню не переможеш правдою – з нею
Можна покінчить іще більшою брехнею.
Немає вже ніякого спасу –
Невблаганний Люциферблат часу.
ВСЕ ВІДНОСНЕ
Для карликів за виміром людським
Ніщо не є занадто низьким.
НЕВІДВОРОТНІСТЬ
Світанок на півня не зважає,
Коли той співать не бажає.
ЯКИЙ НАМІР, ТАКА І ДІЯ
Є фрази, гірш від зарази,
Й думки, неначе плювки.
ХТО НАВЧИТЬ?
Що робить, коли ми вже в смерті заручники?
Підручники! Де підручники?!
В КОЛІ ДРУЗІВ
Дихається вільніше, друзі,
У вузькому крузі.
КРІЗЬ ТЕРНИ ДО ЗІРОК
Ех, пробиться б – дірок
Наробивши в землі – до зірок!
ВТОМА ВІД ЖИТТЯ
Чому я дивлюсь в очі смерті без каяття?
Та тому, що вже втомивсь від споглядання життя.
ПІРРОВА ПЕРЕМОГА
Ах, мої піррові перемоги – тужу і плачу:
Скількох своїх любих ворогів вже не побачу!
ЯК ВИВЧАТИ ТВАРИН
Що може знать зоолог, хай і рівний Ламарку,
Якщо вивчав тварин він тільки в зоопарку?
ЯК ВИВЧАТИ ЛЮДИНУ
Що можуть знать про людину ті сивочолі,
Які бачили її тільки на волі?
НЕ СТВОРИ КУМИРА
Не роби собі ні з кого кумира:
Обскуби орла – прогляне гусяча шкіра.
ЗМІНА НАСТРОЮ
Не можна бути вічно сумовитим:
Слід іноді ставать несамовитим.
НІЩО НЕ ЗАВАЖАЄ
На всіх весіллях танцюють кастрати –
Ніщо вже не може їм заважати.
НІКУДИ ДІТИСЬ
Що ж, якщо крові жадаєш –
Клопом стати маєш.
ЖИТТЯ – ЛИШ СОН
Я – реаліст; і крізь ілюзій полон
Все більш переконуюсь, що життя – це сон.
ОЦІНИЛИ НАРЕШТІ
Зняли позолоту – й родина
Пересвідчилась: він – золота людина.
ДРУЖБА, ЯКУ СЛІД КУПЛЯТИ
“Книга – твій друг!” – щоб це підкріпляти,
Потрібно її частіше купляти.
АЖ ЗАРИДАЮ, КОЛИ ЗГАДАЮ
Ждали погожого світанку,
А дочекались тюремного сніданку.
ДРАМАТУРГ – НЕ ДЕМІУРГ
Багато драматургів, хоч і вчені,
Не розуміють своєї ролі на сцені.
МОРОК І СВІТЛО
Морок – нашого світу природний стан;
Світло – лиш запалення одної з його ран.
ПРИЧИНА ГОЛОВНОГО БОЛЮ
Є думки, які ніколи не втілюються в слова.
Від них то й болить у нас голова.
ВЗАЄМНА БОЯЗНЬ
Він власної тіні боявсь, хоч і був у високім чині.
Інші боялись теж – але вже його тіні.
ФІЛОСОФСЬКЕ ОДКРОВЕННЯ
Ціную,
Що я ще існую.
ЧИ ВСЕ ТАК ПГАНО?
Не все. Слава Богу, в лісі
Водяться ще і біси.
ОЩАДЛИВІСТЬ
Він завжди обирав чужу колію,
Надіючись зекономить свою.
СПАСИБІ ЗА НАУКУ
Я довго не помічав себе самого,
Аж поки якиийсь шпик не відучив від цього.
ТАК МАЛО ЧАСУ
“Народжуватись чи ні?” – дев’ять місяців збігало.
Чому ж часу на роздуми відпущено так мало?
ПОХВАЛА САМОЛЮБСТВУ
Обмаль самолюбства
Веде до самогубства.
СИДЯТЬ І ДЕРЖАВНІ МУЖІ
Буває, сидять і державні мужі,
Та лиш там, де замість грат – вітражі.
ПАРАДОКСАЛЬНЕ ПОЄДНАННЯ
Серед представників сучасної евристики
Найчисельніші – раціоналісти-містики.
МАСОВА САМОТНІСТЬ
В зв’язку із процесами незворотніми
Маси теж можуть стати самотніми.
БЕЗНАДІЙНІСТЬ
Ніщо вже похмурого не обнадіє,
Бо й після смерті навряд чи зрадіє.
ЦИМ ВАРТ ГОРДИТИСЬ
Та найбільша гордість прожитих нею років –
Започаткована особисто школа неуків.
ПРОТИРІЧЧЯ
Дивно, що безвідповідальними при нашій ментальності
Є вчинки, за які притягують до відповідальності.
І НУЛЬ ДЕЩО ЗНАЧИТЬ
Нуль, хоч він і безликий,
Але периметр має великий.
ХТО Б РОЗ’ЯСНИВ
Непридумані думки.
Що це? Мені невтямки.
НЕ РОЗБАГАТІЄШ
З його розумових здобутків
Не варто чекать прибутків.
САМОЛІКВІДАЦІЯ
Вже й цензура існувать перестала:
Сама себе конфіскувала.
ІСТОРІЯ НЕ ПОВТОРЮЄТЬСЯ
Історія не повторюється –
Вона лиш спотворюється.
РАДИКАЛЬНИЙ ЗАСІБ
Брехню не переможеш правдою – з нею
Можна покінчить іще більшою брехнею.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 14"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 12"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 12"
Про публікацію
