ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Станіслава Єжи Лєца

 Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 14
ЗАПОВІТНА МРІЯ

Заповітна мрія шаблону –
Ставши прикладом, очолить колону.

З ТАКИМ НЕ ПРОПАДЕШ

Він доношував після святих німби –
Не пропав і в пеклі з ним би.

ЄДИНА ВІДМІННІСТЬ

Почуття гумору – риса єдина,
Якою від тварин відрізняється людина.

ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

Мавпа на себе в дзеркалі задивилась –
Й ось так на цім світі людина з’явилась.

МІТИНГИ І РЕЙТИНГИ

Азартні збори – мітинги,
Елітні ігри – рейтинги.

ДОЧЕКАТИСЯ Б

Тільки б життя пережить,
А там вже не будем тужить!

ПОТАЄМНЕ БАЖАННЯ

Кожен хотів би жить до кінця світу,
А дехто – ще й до нового неоліту.

БЕЗ ЗАМИСЛУ НЕМАЄ ДОМИСЛУ

Між моїм замислом і вашим промислом
Дим їхніх домислів стоїть коромислом.

У КОЖНОГО СВОЯ ДОЛЯ

Один народжується, щоб любить,
А інші – щоб не дать йому це зробить.

НЕЗДУЖАЮТЬ І ХВОРОБИ

Деякі з хвороб не є ними повністю,
Бо нездужають самі – виліковністю.

СЕНС ЖИТТЯ

Не існувать, щоб тільки лиш числить,–
А мислить, мислить, мислить!

НЕБАЙДУЖІСТЬ

Мало кому цікаве мистецтво. Одна відрада,
Що за ним ще продовжує стежити влада.

ГІГАНТОМАНІЯ

Тисяча ліліпутів стала гарантом
Кооперативу, названого “Гігантом”.

НА ЩО НАДІЯТИСЬ ВІЧНОСТІ

Не жди від вічності чогось путнього,
Бо в неї немає майбутнього.

КРАЩЕ ПОМИЛЯТИСЬ

Завжди, коли я маю рацію,
Чекаю на нову пертурбацію.

КОМПЕНСАЦІЯ

Компенсують поету-дилетанту
Літературні премії відсутність таланту.

ФОРМА ВИЗНАЧАЄ НОРМУ

І ніщо входить у норму,
Якщо якусь має форму.

ПЕРЕВАГА НЕГРАМОТНОСТІ

Люблю неграмотних не за їх компліменти,
А за те, що вони не чвертьінтелігенти.

ЯК ВСТАНОВИТИ?

Що нижче – верх кретинізму
Чи загальний рівень цинізму?

ВСЕ СВОЇМИ РУКАМИ

“Ніхто нам не сприяв, самі все вкрали,” –
Гордо заявили злодії, як під арешт їх брали.

ПІД ПРЕСОМ У ПРЕСИ

Буває, що преса
Тисне сильніш від преса.

ЩАСЛИВЧИКИ

Щасливчики ці Маркс і Енгельс – бо й тоді
Могли ховать посмішку в густій бороді.

ПОВЕРНЕННЯ ДО ВИТОКІВ

Вигнали з мистецтва анекдот
І він повернувся в народ.

ПІДСТУПНЕ ПИТАННЯ

Питання було настільки прозоре,
Що лобів об нього розбилось море.

ПЕРЕДЧАСНІ СПОДІВАННЯ

Може хтось про Вавилонську вежу мріє?
Почекайте поки небо дозріє.

ЖИЛИ Б ЯК В РАЮ

Якби ожили євангелісти, то на гонорари, може,
Змогли б побудувать на землі царство боже.

ВСУПЕРЕЧ АРИФМЕТИЦІ

Я зміряв його з ніг до голови і з голови до п’ят.
Результат: 2+3 не дорівнює 3+2 й не дрівнює 5.

УНИКАЙМО МУДРУВАНЬ

Вдаватись до мудрувань і нам не потрібно:
Дурень ніколи не зрозуміє хибно.

ПОТРЕБУЄ УТОЧНЕННЯ

Втеча від себе? Хто цим пишається –
Він той, хто втікає, чи той, хто лишається?

БЛАГО ДЛЯ ДЕРЖАВИ

Сліпоглухонімі та ще й кульгаві –
Це ж благо для держави!

НЕ ПОВТОРІТЬ ПОМИЛОК

Не варт починать індустріалізацію країни
З автоматизації людини.

ОДНЕ З ДВОХ

“Ви підриваєте державний устрій!”
Це стрій так прогнив чи я такий шустрий?

КОНФОРМІЗМ

Цей вітер, що віє згори,
Готовий рядитись в усі прапори.

СТРІЙ КРИТИКІВ І КРИТИКА СТРОЮ

Цікаво, як впливає критика строю
На стрій критиків, що лаштуються до бою.

ЙДИ В НОГУ З ПРОГРЕСОМ

Не плентайся в хвості прогресу, хоч би в нього й не вірив,
Бо при відступі тебе звинуватять, що очолюєш дезертирів.

ЯК ЖЕ ЗМІНИЛИСЬ

Не впізнаю вже цих людей на естакадах:
Були набагато вищими на барикадах.

ЗА СПРИЯННЯ ВОРОГІВ

Траплялось так, що за сприяння ворогів
Я не один талант в собі відкрив.

ЛАМАТИ – НЕ БУДУВАТИ

Будуєм на рік,
А руйнуєм навік.

СТРАХ, ЩО ЗАСІВ У ГЕНАХ

Іноді в мені будиться страх первісної людини,
А от радостей її не відчув і донині.

НЕ СУМУЙ ДАРМА, ЯК НАДІЙ НЕМА

З кожним роком все менше надій.
Значить, збуваються, – то ж радій!

НАРЕШТІ ПЕРЕКОНАЛИСЬ

Переконались нарешті,
Що не відмінюється слово честі.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-04 15:20:22
Переглядів сторінки твору 1928
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Марач (М.К./М.К.) [ 2008-02-04 15:36:50 ]
Примітки

Німб – сяйво у вигляді кільця над головою бога або святих.
Неоліт – новий кам’яний вік, що прийшов на заміну палеоліту і мезоліту; датується відрізком часу з 8-го до 3-го тисячоліття до н.е.
Пертурбація – раптове порушення нормального ходу чогось; збурення.
Вавилонська вежа – згідно з Біблією, висока, аж до неба, башта, яку, потураючи своїм амбіціям і гордині, задумали збудувати люди; Бог змішав їхні мови, так що вони перестали розуміти один одного, цим звівши нанівець весь їх задум
Естакада – наземна або надводна мостова споруда для автомобільних шляхів, залізничних колій тощо.