Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 15
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 15
НІЯК НЕ ПОЗБУТИСЬ
Побуть наодинці з собою так ні разу й не випадало:
Почуття гумору не покидало.
ВЕСЕЛКА -- Й ТА ЧОРНО-БІЛА
Настільки похмура пора у житті наступила,
Що веселка – вже й та чорно-біла.
БУДЬТЕ ОБАЧНІ
Слід буть обачним, як мрії вибираються,
Адже інколи вони збуваються.
ЦЕ ВЖЕ НЕСТЕРПНО
Безсоння і бездумство –
Що за кошмар і безумство!
МЕТАМОРФОЗА
Навіть колишня людина, як сваришся з нею,
Може виявитись теперішньою свинею.
ДОБРЕ, ЩО ЛЮБОВ НЕ ВІЧНА
Якби любов була вічна, а не на строк,
То з чого б тоді жили решта жінок?
ЗАВАЖАЮТЬ АМБІЦІЇ
Інколи, щоб оцінить ситуацію,
Слід позбутись думки, що маєш рацію.
РЕЗУЛЬТАТ ТОЙ ЖЕ
Завдяки пекельним машинам най-
достойніші теж відправились в рай.
СЕКРЕТ БЕЗСМЕРТЯ
Безсмертя лиш той сподобився,
Хто взагалі не родився.
ВИЙШЛИ З ПОЛОЖЕННЯ
Явившись перед юрбою,
Вони прикрили стид ганьбою.
НЕУЗГОДЖЕНІСТЬ
Часто очі мене вдаль вести хочуть,
А ноги, як це чують, аж зубами скрегочуть.
У СЛУГ МОЖЛИВОСТЕЙ БІЛЬШЕ
Важить більше жерцям один уклін,
Ніж перед божеством весь день схиляння колін.
НЕ ЗАВЖДИ СМІХ ОЗНАКА ВТІХ
Чи ж міг сповна відчуть я втіху,
Як дрож пробрала від власного сміху.
СОБІ В ЗБИТОК
“Небезпечні думки у вас!” – кажуть мені строго.
Для кого? Хіба що для мене самого.
МРІЇ І ДІЙСНІСТЬ
Мистецтво із чотирьох стін кімнати
Прагне на волю – й потрапляє за грати.
ДЕРЖАВНА ТАЄМНИЦЯ
У деяких державах складає таємницю
Й те, що устрій в них нагадує в’язницю.
ВЖЕ КРАЩЕ БУТЬ ГЛУХИМ
Влетить у вухо ненароком,
А вийде боком.
ПРАВДА І БРЕХНЯ
Остався від правди один лиш скелет,
А м’ясо пішло все брехні на бенкет.
У КОЖНОГО СВОЯ ДОЛЯ
Жертвами буть не всі сподобляються:
І кати ще нерідко трапляються.
ПРИСТОСОВУЮТЬСЯ ДО ВСЬОГО
Для декого й небуття
Трансформується в спосіб життя.
ПИТАННЯ МАЙЖЕ РИТОРИЧНЕ
Чи може стать генієм дитина,
Зачата від кретина?
І ВСЕ ДАРМА
Співав собі турецькі колискові,
Та заснуть так і не зміг, бо не розумів мови.
НЕ ДОПОМОЖЕ Й ПОЛІЦІЯ
В голові його одна ерудиція,
А власної думки не знайде й поліція.
НУ Й ГОЛОВИ В БЕЗГОЛОВИХ!
Ех, трахнуть би києм дубовим
По башці усім цим безголовим!
ЩЕ ГІРШ
Погано, як олігархія,
Але ще гірш хулігархія.
КОЖЕН РОЗУМІЄ ПО-СВОЄМУ
“Карлики ростуть!” –
Від оптимістів й від песимістів чуть.
БЕЗ ЗАЙВИХ РОЗДУМІВ
Не зупинивсь на роздоріжжі – в світи широкі
Він рушив одразу на всі чотири боки.
МАСКУВАННЯ
Це лис, та, щоб не здогадались кури,
Перевдягнутий вовком в овечій шкурі.
ЗДОБУТКИ І ВТРАТИ
Перша людина говорить не вміла.
Зате вона звірів розуміла.
ДАХ НАД ГОЛОВОЮ
Іноді лиш в пантеоні герою
Дістається дах над головою.
ВАГАТИСЬ ЧИ СУМНІВАТИСЬ
Не впевнений, якщо чесно зізнатись,
Навіть чи варто сумніватись.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Якщо не зміг переконать,
То треба доконать.
ЯК ХОЧ, ТАК І РОЗУМІЙ
“Віддамо катам належне...” –
Поле для фантазії безмежне.
ПРЕТЕНЗІЇ ТУТ ЗАЙВІ
Не дорікайте варті,
Що відстала іще на старті.
ЗУСИЛЛЯ БУЛИ НЕ МАРНІ
Вдалось йому після років навчань
Сховать невігластво під шаром знань.
ЖНИВА ІСТОРІЇ
Багатий врожай з історії полів:
Повні корзини голів.
ПЕРЕМОГА ПРОЛЕТАРІАТУ
Пролетаріат перемагає – й це найгірш,
Бо його стає все більш.
ВТІК, ТА НЕ В ТОЙ БІК
Він від розуму й логіки втік,
Й добре б ще, якби в мудрості бік.
ВІДХІД В МАЙБУТНЄ
Люди, що зробили щось путнє,
Відходять в майбутнє.
ЧИ ДОЧЕКАЄМОСЬ?
Світ розумнішає потроху,
Й триває це вже не одну епоху.
ЄДНАННЯ ОДИНИЦЬ
Ідеал, що символізує міць –
Єднання одиниць.
Побуть наодинці з собою так ні разу й не випадало:
Почуття гумору не покидало.
ВЕСЕЛКА -- Й ТА ЧОРНО-БІЛА
Настільки похмура пора у житті наступила,
Що веселка – вже й та чорно-біла.
БУДЬТЕ ОБАЧНІ
Слід буть обачним, як мрії вибираються,
Адже інколи вони збуваються.
ЦЕ ВЖЕ НЕСТЕРПНО
Безсоння і бездумство –
Що за кошмар і безумство!
МЕТАМОРФОЗА
Навіть колишня людина, як сваришся з нею,
Може виявитись теперішньою свинею.
ДОБРЕ, ЩО ЛЮБОВ НЕ ВІЧНА
Якби любов була вічна, а не на строк,
То з чого б тоді жили решта жінок?
ЗАВАЖАЮТЬ АМБІЦІЇ
Інколи, щоб оцінить ситуацію,
Слід позбутись думки, що маєш рацію.
РЕЗУЛЬТАТ ТОЙ ЖЕ
Завдяки пекельним машинам най-
достойніші теж відправились в рай.
СЕКРЕТ БЕЗСМЕРТЯ
Безсмертя лиш той сподобився,
Хто взагалі не родився.
ВИЙШЛИ З ПОЛОЖЕННЯ
Явившись перед юрбою,
Вони прикрили стид ганьбою.
НЕУЗГОДЖЕНІСТЬ
Часто очі мене вдаль вести хочуть,
А ноги, як це чують, аж зубами скрегочуть.
У СЛУГ МОЖЛИВОСТЕЙ БІЛЬШЕ
Важить більше жерцям один уклін,
Ніж перед божеством весь день схиляння колін.
НЕ ЗАВЖДИ СМІХ ОЗНАКА ВТІХ
Чи ж міг сповна відчуть я втіху,
Як дрож пробрала від власного сміху.
СОБІ В ЗБИТОК
“Небезпечні думки у вас!” – кажуть мені строго.
Для кого? Хіба що для мене самого.
МРІЇ І ДІЙСНІСТЬ
Мистецтво із чотирьох стін кімнати
Прагне на волю – й потрапляє за грати.
ДЕРЖАВНА ТАЄМНИЦЯ
У деяких державах складає таємницю
Й те, що устрій в них нагадує в’язницю.
ВЖЕ КРАЩЕ БУТЬ ГЛУХИМ
Влетить у вухо ненароком,
А вийде боком.
ПРАВДА І БРЕХНЯ
Остався від правди один лиш скелет,
А м’ясо пішло все брехні на бенкет.
У КОЖНОГО СВОЯ ДОЛЯ
Жертвами буть не всі сподобляються:
І кати ще нерідко трапляються.
ПРИСТОСОВУЮТЬСЯ ДО ВСЬОГО
Для декого й небуття
Трансформується в спосіб життя.
ПИТАННЯ МАЙЖЕ РИТОРИЧНЕ
Чи може стать генієм дитина,
Зачата від кретина?
І ВСЕ ДАРМА
Співав собі турецькі колискові,
Та заснуть так і не зміг, бо не розумів мови.
НЕ ДОПОМОЖЕ Й ПОЛІЦІЯ
В голові його одна ерудиція,
А власної думки не знайде й поліція.
НУ Й ГОЛОВИ В БЕЗГОЛОВИХ!
Ех, трахнуть би києм дубовим
По башці усім цим безголовим!
ЩЕ ГІРШ
Погано, як олігархія,
Але ще гірш хулігархія.
КОЖЕН РОЗУМІЄ ПО-СВОЄМУ
“Карлики ростуть!” –
Від оптимістів й від песимістів чуть.
БЕЗ ЗАЙВИХ РОЗДУМІВ
Не зупинивсь на роздоріжжі – в світи широкі
Він рушив одразу на всі чотири боки.
МАСКУВАННЯ
Це лис, та, щоб не здогадались кури,
Перевдягнутий вовком в овечій шкурі.
ЗДОБУТКИ І ВТРАТИ
Перша людина говорить не вміла.
Зате вона звірів розуміла.
ДАХ НАД ГОЛОВОЮ
Іноді лиш в пантеоні герою
Дістається дах над головою.
ВАГАТИСЬ ЧИ СУМНІВАТИСЬ
Не впевнений, якщо чесно зізнатись,
Навіть чи варто сумніватись.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Якщо не зміг переконать,
То треба доконать.
ЯК ХОЧ, ТАК І РОЗУМІЙ
“Віддамо катам належне...” –
Поле для фантазії безмежне.
ПРЕТЕНЗІЇ ТУТ ЗАЙВІ
Не дорікайте варті,
Що відстала іще на старті.
ЗУСИЛЛЯ БУЛИ НЕ МАРНІ
Вдалось йому після років навчань
Сховать невігластво під шаром знань.
ЖНИВА ІСТОРІЇ
Багатий врожай з історії полів:
Повні корзини голів.
ПЕРЕМОГА ПРОЛЕТАРІАТУ
Пролетаріат перемагає – й це найгірш,
Бо його стає все більш.
ВТІК, ТА НЕ В ТОЙ БІК
Він від розуму й логіки втік,
Й добре б ще, якби в мудрості бік.
ВІДХІД В МАЙБУТНЄ
Люди, що зробили щось путнє,
Відходять в майбутнє.
ЧИ ДОЧЕКАЄМОСЬ?
Світ розумнішає потроху,
Й триває це вже не одну епоху.
ЄДНАННЯ ОДИНИЦЬ
Ідеал, що символізує міць –
Єднання одиниць.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 16"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 14"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 14"
Про публікацію
