Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.29
05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
2026.01.28
20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
2026.01.28
20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
2026.01.28
19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
2026.01.28
18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
2026.01.28
13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
2026.01.28
11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
2026.01.28
09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
2026.01.27
20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
2026.01.27
18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
2026.01.27
13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
2026.01.27
11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
2026.01.27
11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
2026.01.27
10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
2026.01.26
21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
2026.01.16
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 15
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 15
НІЯК НЕ ПОЗБУТИСЬ
Побуть наодинці з собою так ні разу й не випадало:
Почуття гумору не покидало.
ВЕСЕЛКА -- Й ТА ЧОРНО-БІЛА
Настільки похмура пора у житті наступила,
Що веселка – вже й та чорно-біла.
БУДЬТЕ ОБАЧНІ
Слід буть обачним, як мрії вибираються,
Адже інколи вони збуваються.
ЦЕ ВЖЕ НЕСТЕРПНО
Безсоння і бездумство –
Що за кошмар і безумство!
МЕТАМОРФОЗА
Навіть колишня людина, як сваришся з нею,
Може виявитись теперішньою свинею.
ДОБРЕ, ЩО ЛЮБОВ НЕ ВІЧНА
Якби любов була вічна, а не на строк,
То з чого б тоді жили решта жінок?
ЗАВАЖАЮТЬ АМБІЦІЇ
Інколи, щоб оцінить ситуацію,
Слід позбутись думки, що маєш рацію.
РЕЗУЛЬТАТ ТОЙ ЖЕ
Завдяки пекельним машинам най-
достойніші теж відправились в рай.
СЕКРЕТ БЕЗСМЕРТЯ
Безсмертя лиш той сподобився,
Хто взагалі не родився.
ВИЙШЛИ З ПОЛОЖЕННЯ
Явившись перед юрбою,
Вони прикрили стид ганьбою.
НЕУЗГОДЖЕНІСТЬ
Часто очі мене вдаль вести хочуть,
А ноги, як це чують, аж зубами скрегочуть.
У СЛУГ МОЖЛИВОСТЕЙ БІЛЬШЕ
Важить більше жерцям один уклін,
Ніж перед божеством весь день схиляння колін.
НЕ ЗАВЖДИ СМІХ ОЗНАКА ВТІХ
Чи ж міг сповна відчуть я втіху,
Як дрож пробрала від власного сміху.
СОБІ В ЗБИТОК
“Небезпечні думки у вас!” – кажуть мені строго.
Для кого? Хіба що для мене самого.
МРІЇ І ДІЙСНІСТЬ
Мистецтво із чотирьох стін кімнати
Прагне на волю – й потрапляє за грати.
ДЕРЖАВНА ТАЄМНИЦЯ
У деяких державах складає таємницю
Й те, що устрій в них нагадує в’язницю.
ВЖЕ КРАЩЕ БУТЬ ГЛУХИМ
Влетить у вухо ненароком,
А вийде боком.
ПРАВДА І БРЕХНЯ
Остався від правди один лиш скелет,
А м’ясо пішло все брехні на бенкет.
У КОЖНОГО СВОЯ ДОЛЯ
Жертвами буть не всі сподобляються:
І кати ще нерідко трапляються.
ПРИСТОСОВУЮТЬСЯ ДО ВСЬОГО
Для декого й небуття
Трансформується в спосіб життя.
ПИТАННЯ МАЙЖЕ РИТОРИЧНЕ
Чи може стать генієм дитина,
Зачата від кретина?
І ВСЕ ДАРМА
Співав собі турецькі колискові,
Та заснуть так і не зміг, бо не розумів мови.
НЕ ДОПОМОЖЕ Й ПОЛІЦІЯ
В голові його одна ерудиція,
А власної думки не знайде й поліція.
НУ Й ГОЛОВИ В БЕЗГОЛОВИХ!
Ех, трахнуть би києм дубовим
По башці усім цим безголовим!
ЩЕ ГІРШ
Погано, як олігархія,
Але ще гірш хулігархія.
КОЖЕН РОЗУМІЄ ПО-СВОЄМУ
“Карлики ростуть!” –
Від оптимістів й від песимістів чуть.
БЕЗ ЗАЙВИХ РОЗДУМІВ
Не зупинивсь на роздоріжжі – в світи широкі
Він рушив одразу на всі чотири боки.
МАСКУВАННЯ
Це лис, та, щоб не здогадались кури,
Перевдягнутий вовком в овечій шкурі.
ЗДОБУТКИ І ВТРАТИ
Перша людина говорить не вміла.
Зате вона звірів розуміла.
ДАХ НАД ГОЛОВОЮ
Іноді лиш в пантеоні герою
Дістається дах над головою.
ВАГАТИСЬ ЧИ СУМНІВАТИСЬ
Не впевнений, якщо чесно зізнатись,
Навіть чи варто сумніватись.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Якщо не зміг переконать,
То треба доконать.
ЯК ХОЧ, ТАК І РОЗУМІЙ
“Віддамо катам належне...” –
Поле для фантазії безмежне.
ПРЕТЕНЗІЇ ТУТ ЗАЙВІ
Не дорікайте варті,
Що відстала іще на старті.
ЗУСИЛЛЯ БУЛИ НЕ МАРНІ
Вдалось йому після років навчань
Сховать невігластво під шаром знань.
ЖНИВА ІСТОРІЇ
Багатий врожай з історії полів:
Повні корзини голів.
ПЕРЕМОГА ПРОЛЕТАРІАТУ
Пролетаріат перемагає – й це найгірш,
Бо його стає все більш.
ВТІК, ТА НЕ В ТОЙ БІК
Він від розуму й логіки втік,
Й добре б ще, якби в мудрості бік.
ВІДХІД В МАЙБУТНЄ
Люди, що зробили щось путнє,
Відходять в майбутнє.
ЧИ ДОЧЕКАЄМОСЬ?
Світ розумнішає потроху,
Й триває це вже не одну епоху.
ЄДНАННЯ ОДИНИЦЬ
Ідеал, що символізує міць –
Єднання одиниць.
Побуть наодинці з собою так ні разу й не випадало:
Почуття гумору не покидало.
ВЕСЕЛКА -- Й ТА ЧОРНО-БІЛА
Настільки похмура пора у житті наступила,
Що веселка – вже й та чорно-біла.
БУДЬТЕ ОБАЧНІ
Слід буть обачним, як мрії вибираються,
Адже інколи вони збуваються.
ЦЕ ВЖЕ НЕСТЕРПНО
Безсоння і бездумство –
Що за кошмар і безумство!
МЕТАМОРФОЗА
Навіть колишня людина, як сваришся з нею,
Може виявитись теперішньою свинею.
ДОБРЕ, ЩО ЛЮБОВ НЕ ВІЧНА
Якби любов була вічна, а не на строк,
То з чого б тоді жили решта жінок?
ЗАВАЖАЮТЬ АМБІЦІЇ
Інколи, щоб оцінить ситуацію,
Слід позбутись думки, що маєш рацію.
РЕЗУЛЬТАТ ТОЙ ЖЕ
Завдяки пекельним машинам най-
достойніші теж відправились в рай.
СЕКРЕТ БЕЗСМЕРТЯ
Безсмертя лиш той сподобився,
Хто взагалі не родився.
ВИЙШЛИ З ПОЛОЖЕННЯ
Явившись перед юрбою,
Вони прикрили стид ганьбою.
НЕУЗГОДЖЕНІСТЬ
Часто очі мене вдаль вести хочуть,
А ноги, як це чують, аж зубами скрегочуть.
У СЛУГ МОЖЛИВОСТЕЙ БІЛЬШЕ
Важить більше жерцям один уклін,
Ніж перед божеством весь день схиляння колін.
НЕ ЗАВЖДИ СМІХ ОЗНАКА ВТІХ
Чи ж міг сповна відчуть я втіху,
Як дрож пробрала від власного сміху.
СОБІ В ЗБИТОК
“Небезпечні думки у вас!” – кажуть мені строго.
Для кого? Хіба що для мене самого.
МРІЇ І ДІЙСНІСТЬ
Мистецтво із чотирьох стін кімнати
Прагне на волю – й потрапляє за грати.
ДЕРЖАВНА ТАЄМНИЦЯ
У деяких державах складає таємницю
Й те, що устрій в них нагадує в’язницю.
ВЖЕ КРАЩЕ БУТЬ ГЛУХИМ
Влетить у вухо ненароком,
А вийде боком.
ПРАВДА І БРЕХНЯ
Остався від правди один лиш скелет,
А м’ясо пішло все брехні на бенкет.
У КОЖНОГО СВОЯ ДОЛЯ
Жертвами буть не всі сподобляються:
І кати ще нерідко трапляються.
ПРИСТОСОВУЮТЬСЯ ДО ВСЬОГО
Для декого й небуття
Трансформується в спосіб життя.
ПИТАННЯ МАЙЖЕ РИТОРИЧНЕ
Чи може стать генієм дитина,
Зачата від кретина?
І ВСЕ ДАРМА
Співав собі турецькі колискові,
Та заснуть так і не зміг, бо не розумів мови.
НЕ ДОПОМОЖЕ Й ПОЛІЦІЯ
В голові його одна ерудиція,
А власної думки не знайде й поліція.
НУ Й ГОЛОВИ В БЕЗГОЛОВИХ!
Ех, трахнуть би києм дубовим
По башці усім цим безголовим!
ЩЕ ГІРШ
Погано, як олігархія,
Але ще гірш хулігархія.
КОЖЕН РОЗУМІЄ ПО-СВОЄМУ
“Карлики ростуть!” –
Від оптимістів й від песимістів чуть.
БЕЗ ЗАЙВИХ РОЗДУМІВ
Не зупинивсь на роздоріжжі – в світи широкі
Він рушив одразу на всі чотири боки.
МАСКУВАННЯ
Це лис, та, щоб не здогадались кури,
Перевдягнутий вовком в овечій шкурі.
ЗДОБУТКИ І ВТРАТИ
Перша людина говорить не вміла.
Зате вона звірів розуміла.
ДАХ НАД ГОЛОВОЮ
Іноді лиш в пантеоні герою
Дістається дах над головою.
ВАГАТИСЬ ЧИ СУМНІВАТИСЬ
Не впевнений, якщо чесно зізнатись,
Навіть чи варто сумніватись.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Якщо не зміг переконать,
То треба доконать.
ЯК ХОЧ, ТАК І РОЗУМІЙ
“Віддамо катам належне...” –
Поле для фантазії безмежне.
ПРЕТЕНЗІЇ ТУТ ЗАЙВІ
Не дорікайте варті,
Що відстала іще на старті.
ЗУСИЛЛЯ БУЛИ НЕ МАРНІ
Вдалось йому після років навчань
Сховать невігластво під шаром знань.
ЖНИВА ІСТОРІЇ
Багатий врожай з історії полів:
Повні корзини голів.
ПЕРЕМОГА ПРОЛЕТАРІАТУ
Пролетаріат перемагає – й це найгірш,
Бо його стає все більш.
ВТІК, ТА НЕ В ТОЙ БІК
Він від розуму й логіки втік,
Й добре б ще, якби в мудрості бік.
ВІДХІД В МАЙБУТНЄ
Люди, що зробили щось путнє,
Відходять в майбутнє.
ЧИ ДОЧЕКАЄМОСЬ?
Світ розумнішає потроху,
Й триває це вже не одну епоху.
ЄДНАННЯ ОДИНИЦЬ
Ідеал, що символізує міць –
Єднання одиниць.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 16"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 14"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 14"
Про публікацію
