Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 16
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 16
СПАСИБІ ЗА КОМПЛІМЕНТ
“Падло!” – гієна сказала,
Бо це компліментом вважала.
ЯКБИ НЕ БУЛО СЛІВ
Наскільки б наш світ змалів,
Якби не було слів!
ДОБРЕ МАТЬ В ЗАПАСІ
В запасі було б добре мати
Хоч один день, але без дати.
ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ МАТЕРІАЛ
Обережніше з багаттями в місті,
Бо єретики легкозаймисті.
МРУТЬ І ВІД ПРОТИОТРУТ
Є організми, що мруть
І від протиотрут.
ЛИШ ОДНЕ НЕ ЗАБУВАЄТЬСЯ
Лиш одне сплива в пам’яті із забуття порожнечі:
Як вперто старавсь я забуть деякі речі.
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
Пам’ятай – тобі не пробачать
Навіть ті слова, що нічого не значать.
БАТЬКИ І ДІТИ
Ми мріяли один за одного стоять,
А вони одне з одним сплять.
ЯКЩО ПИСАТЬ, ТО РОЗБІРЛИВО
Хтось і на лобі пише прозірливо
Власне призвання, але нерозбірливо.
ПРЕКРАСНИЙ СТИЛЬ
Прекрасний все таки стиль у нього:
Написав книгу, не сказавши нічого.
СЛІД ЗНАТИ МІРУ
Після духовного бенкету в ліжку
Відчуває моральну відрижку.
ЧУДЕСА ПРОГРЕСУ
Суспільний прогрес всі рекорди побив:
Вже й невільники отримали право мать рабів.
ПОЯСНЕННЯ
Не правдою годують нас – брехнею,
Мабуть, тому, щоб не вдавились нею.
З РОЗРЯДУ РИТОРИЧНИХ
Що робить – підкажи мені, доле,
Якщо лаврами заросло діяльності поле?
УНІФІКОВАНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ
Їх порожнечі різної форми,
Хоча й не виходять за межі норми.
ВИЯВ ТАЛАНТУ
Оце так художник – на тій же мітці
Він усе глибше топчеться на місці!
ВСЕ МАЄ ПОЧАТОК
Кожна банальність у будь-якій сфері
Колись починалася із прем’єри.
ЄДИНА ЗАСТОРОГА
Якщо не стане модним вкорочене життя,
То, модо, жде тебе прекрасне майбуття.
НАЙВАЖЧЕ
Це ж треба зібратись із силами всіма,
Щоб сказать собі правду: що її нема.
ЦІНУЙМО ЗІР
Як із очей впаде полуда – вже навіки
Хтось допоможе нам склепить повіки.
ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТИКА
Ще одна з рис для характеристик:
Опти-містик чи песи-містик.
ПЛОМБА З АПЛОМБОМ
Не обходиться й тут без апломбу:
Хочем більшу за дупло мать пломбу.
БЕЗСИЛА Й МУМІФІКАЦІЯ
Не спастись вже й завдяки муміфікації
Від археологів і цивілізації.
ЗАВЖДИ У ВИГРАШІ
Одиниця й так лаври здобуде,
Хоча б тим, що нулем не буде.
ЧИ Ж РІВНОЦІННА ЗАМІНА?
Заміняє тим, хто вже звик до пут,
Й конституцію тюремний статут.
ПОМСТА
Із Слова все почалося –
От ми йому і мстимося!
ПРОМОВИСТА ОЗНАКА
Там, де і голови не підняти,
По чоботу владу можна впізнати.
НЕ ЗНАЮТЬ ГЕОМЕТРІЇ
Ну зовсім не знають геометрії люди! –
Кути шукають на земній кулі всюди.
ТАК НЕ БУВАЄ
Так не буває, щоб одним махом
Й дах мать над головою, й небо під дахом.
ВСЕ ТІЛЬКИ СПОГАД
Ось і ця фраза, що поряд –
Вже тільки лиш спогад.
МІМІКРІЯ БУТТЯ
Сірі люди лиш там, де сіре життя:
Мімікрія буття.
СКОВАНІ ОРДЕНАМИ
Нерідко наших кумирів
Орденами пригвинчують до їх мундирів.
БЕЗ ЖОДНИХ ЗМІН
І після гріхопадіння – ми знаєм –
Рай залишився раєм.
ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ПРОГРЕСУ
Все до кращого йде. Та нащо
Нам воно – це краще?
ОСОБЛИВА ПРИКМЕТА
Правдошукачам прикмета особлива:
Правда іноді жахлива.
СУЧАСНИЙ ТЕАТР
Вже й такі театри будують,
Де актори самі собі аплодують.
ПРОБЛЕМА МАЙБУТТЯ
Найбільш складна проблема майбуття:
Як розтягнути сон на все життя.
ПЕРЕМОЖНА ХОДА
Пролетаріат перемагає –
До ста відсотків вже сягає.
ЗАКОН ЕВОЛЮЦІЇ
Стать людиною! – до цього все звелось.
Й мавпам це колись уже вдалось.
ДИКЕ ПОЛЕ
Для багатьох воно все ж завелике –
Їх діяльності поле дике.
КОРИСТЬ ВІД АПЛОДИСМЕНТІВ
Аплодисменти вже не вернуть до життя,
Але можуть струсить трохи пил забуття.
“Падло!” – гієна сказала,
Бо це компліментом вважала.
ЯКБИ НЕ БУЛО СЛІВ
Наскільки б наш світ змалів,
Якби не було слів!
ДОБРЕ МАТЬ В ЗАПАСІ
В запасі було б добре мати
Хоч один день, але без дати.
ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ МАТЕРІАЛ
Обережніше з багаттями в місті,
Бо єретики легкозаймисті.
МРУТЬ І ВІД ПРОТИОТРУТ
Є організми, що мруть
І від протиотрут.
ЛИШ ОДНЕ НЕ ЗАБУВАЄТЬСЯ
Лиш одне сплива в пам’яті із забуття порожнечі:
Як вперто старавсь я забуть деякі речі.
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
Пам’ятай – тобі не пробачать
Навіть ті слова, що нічого не значать.
БАТЬКИ І ДІТИ
Ми мріяли один за одного стоять,
А вони одне з одним сплять.
ЯКЩО ПИСАТЬ, ТО РОЗБІРЛИВО
Хтось і на лобі пише прозірливо
Власне призвання, але нерозбірливо.
ПРЕКРАСНИЙ СТИЛЬ
Прекрасний все таки стиль у нього:
Написав книгу, не сказавши нічого.
СЛІД ЗНАТИ МІРУ
Після духовного бенкету в ліжку
Відчуває моральну відрижку.
ЧУДЕСА ПРОГРЕСУ
Суспільний прогрес всі рекорди побив:
Вже й невільники отримали право мать рабів.
ПОЯСНЕННЯ
Не правдою годують нас – брехнею,
Мабуть, тому, щоб не вдавились нею.
З РОЗРЯДУ РИТОРИЧНИХ
Що робить – підкажи мені, доле,
Якщо лаврами заросло діяльності поле?
УНІФІКОВАНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ
Їх порожнечі різної форми,
Хоча й не виходять за межі норми.
ВИЯВ ТАЛАНТУ
Оце так художник – на тій же мітці
Він усе глибше топчеться на місці!
ВСЕ МАЄ ПОЧАТОК
Кожна банальність у будь-якій сфері
Колись починалася із прем’єри.
ЄДИНА ЗАСТОРОГА
Якщо не стане модним вкорочене життя,
То, модо, жде тебе прекрасне майбуття.
НАЙВАЖЧЕ
Це ж треба зібратись із силами всіма,
Щоб сказать собі правду: що її нема.
ЦІНУЙМО ЗІР
Як із очей впаде полуда – вже навіки
Хтось допоможе нам склепить повіки.
ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТИКА
Ще одна з рис для характеристик:
Опти-містик чи песи-містик.
ПЛОМБА З АПЛОМБОМ
Не обходиться й тут без апломбу:
Хочем більшу за дупло мать пломбу.
БЕЗСИЛА Й МУМІФІКАЦІЯ
Не спастись вже й завдяки муміфікації
Від археологів і цивілізації.
ЗАВЖДИ У ВИГРАШІ
Одиниця й так лаври здобуде,
Хоча б тим, що нулем не буде.
ЧИ Ж РІВНОЦІННА ЗАМІНА?
Заміняє тим, хто вже звик до пут,
Й конституцію тюремний статут.
ПОМСТА
Із Слова все почалося –
От ми йому і мстимося!
ПРОМОВИСТА ОЗНАКА
Там, де і голови не підняти,
По чоботу владу можна впізнати.
НЕ ЗНАЮТЬ ГЕОМЕТРІЇ
Ну зовсім не знають геометрії люди! –
Кути шукають на земній кулі всюди.
ТАК НЕ БУВАЄ
Так не буває, щоб одним махом
Й дах мать над головою, й небо під дахом.
ВСЕ ТІЛЬКИ СПОГАД
Ось і ця фраза, що поряд –
Вже тільки лиш спогад.
МІМІКРІЯ БУТТЯ
Сірі люди лиш там, де сіре життя:
Мімікрія буття.
СКОВАНІ ОРДЕНАМИ
Нерідко наших кумирів
Орденами пригвинчують до їх мундирів.
БЕЗ ЖОДНИХ ЗМІН
І після гріхопадіння – ми знаєм –
Рай залишився раєм.
ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ПРОГРЕСУ
Все до кращого йде. Та нащо
Нам воно – це краще?
ОСОБЛИВА ПРИКМЕТА
Правдошукачам прикмета особлива:
Правда іноді жахлива.
СУЧАСНИЙ ТЕАТР
Вже й такі театри будують,
Де актори самі собі аплодують.
ПРОБЛЕМА МАЙБУТТЯ
Найбільш складна проблема майбуття:
Як розтягнути сон на все життя.
ПЕРЕМОЖНА ХОДА
Пролетаріат перемагає –
До ста відсотків вже сягає.
ЗАКОН ЕВОЛЮЦІЇ
Стать людиною! – до цього все звелось.
Й мавпам це колись уже вдалось.
ДИКЕ ПОЛЕ
Для багатьох воно все ж завелике –
Їх діяльності поле дике.
КОРИСТЬ ВІД АПЛОДИСМЕНТІВ
Аплодисменти вже не вернуть до життя,
Але можуть струсить трохи пил забуття.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 17"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 15"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 15"
Про публікацію
