ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 16
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 16
СПАСИБІ ЗА КОМПЛІМЕНТ
“Падло!” – гієна сказала,
Бо це компліментом вважала.
ЯКБИ НЕ БУЛО СЛІВ
Наскільки б наш світ змалів,
Якби не було слів!
ДОБРЕ МАТЬ В ЗАПАСІ
В запасі було б добре мати
Хоч один день, але без дати.
ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ МАТЕРІАЛ
Обережніше з багаттями в місті,
Бо єретики легкозаймисті.
МРУТЬ І ВІД ПРОТИОТРУТ
Є організми, що мруть
І від протиотрут.
ЛИШ ОДНЕ НЕ ЗАБУВАЄТЬСЯ
Лиш одне сплива в пам’яті із забуття порожнечі:
Як вперто старавсь я забуть деякі речі.
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
Пам’ятай – тобі не пробачать
Навіть ті слова, що нічого не значать.
БАТЬКИ І ДІТИ
Ми мріяли один за одного стоять,
А вони одне з одним сплять.
ЯКЩО ПИСАТЬ, ТО РОЗБІРЛИВО
Хтось і на лобі пише прозірливо
Власне призвання, але нерозбірливо.
ПРЕКРАСНИЙ СТИЛЬ
Прекрасний все таки стиль у нього:
Написав книгу, не сказавши нічого.
СЛІД ЗНАТИ МІРУ
Після духовного бенкету в ліжку
Відчуває моральну відрижку.
ЧУДЕСА ПРОГРЕСУ
Суспільний прогрес всі рекорди побив:
Вже й невільники отримали право мать рабів.
ПОЯСНЕННЯ
Не правдою годують нас – брехнею,
Мабуть, тому, щоб не вдавились нею.
З РОЗРЯДУ РИТОРИЧНИХ
Що робить – підкажи мені, доле,
Якщо лаврами заросло діяльності поле?
УНІФІКОВАНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ
Їх порожнечі різної форми,
Хоча й не виходять за межі норми.
ВИЯВ ТАЛАНТУ
Оце так художник – на тій же мітці
Він усе глибше топчеться на місці!
ВСЕ МАЄ ПОЧАТОК
Кожна банальність у будь-якій сфері
Колись починалася із прем’єри.
ЄДИНА ЗАСТОРОГА
Якщо не стане модним вкорочене життя,
То, модо, жде тебе прекрасне майбуття.
НАЙВАЖЧЕ
Це ж треба зібратись із силами всіма,
Щоб сказать собі правду: що її нема.
ЦІНУЙМО ЗІР
Як із очей впаде полуда – вже навіки
Хтось допоможе нам склепить повіки.
ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТИКА
Ще одна з рис для характеристик:
Опти-містик чи песи-містик.
ПЛОМБА З АПЛОМБОМ
Не обходиться й тут без апломбу:
Хочем більшу за дупло мать пломбу.
БЕЗСИЛА Й МУМІФІКАЦІЯ
Не спастись вже й завдяки муміфікації
Від археологів і цивілізації.
ЗАВЖДИ У ВИГРАШІ
Одиниця й так лаври здобуде,
Хоча б тим, що нулем не буде.
ЧИ Ж РІВНОЦІННА ЗАМІНА?
Заміняє тим, хто вже звик до пут,
Й конституцію тюремний статут.
ПОМСТА
Із Слова все почалося –
От ми йому і мстимося!
ПРОМОВИСТА ОЗНАКА
Там, де і голови не підняти,
По чоботу владу можна впізнати.
НЕ ЗНАЮТЬ ГЕОМЕТРІЇ
Ну зовсім не знають геометрії люди! –
Кути шукають на земній кулі всюди.
ТАК НЕ БУВАЄ
Так не буває, щоб одним махом
Й дах мать над головою, й небо під дахом.
ВСЕ ТІЛЬКИ СПОГАД
Ось і ця фраза, що поряд –
Вже тільки лиш спогад.
МІМІКРІЯ БУТТЯ
Сірі люди лиш там, де сіре життя:
Мімікрія буття.
СКОВАНІ ОРДЕНАМИ
Нерідко наших кумирів
Орденами пригвинчують до їх мундирів.
БЕЗ ЖОДНИХ ЗМІН
І після гріхопадіння – ми знаєм –
Рай залишився раєм.
ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ПРОГРЕСУ
Все до кращого йде. Та нащо
Нам воно – це краще?
ОСОБЛИВА ПРИКМЕТА
Правдошукачам прикмета особлива:
Правда іноді жахлива.
СУЧАСНИЙ ТЕАТР
Вже й такі театри будують,
Де актори самі собі аплодують.
ПРОБЛЕМА МАЙБУТТЯ
Найбільш складна проблема майбуття:
Як розтягнути сон на все життя.
ПЕРЕМОЖНА ХОДА
Пролетаріат перемагає –
До ста відсотків вже сягає.
ЗАКОН ЕВОЛЮЦІЇ
Стать людиною! – до цього все звелось.
Й мавпам це колись уже вдалось.
ДИКЕ ПОЛЕ
Для багатьох воно все ж завелике –
Їх діяльності поле дике.
КОРИСТЬ ВІД АПЛОДИСМЕНТІВ
Аплодисменти вже не вернуть до життя,
Але можуть струсить трохи пил забуття.
“Падло!” – гієна сказала,
Бо це компліментом вважала.
ЯКБИ НЕ БУЛО СЛІВ
Наскільки б наш світ змалів,
Якби не було слів!
ДОБРЕ МАТЬ В ЗАПАСІ
В запасі було б добре мати
Хоч один день, але без дати.
ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ МАТЕРІАЛ
Обережніше з багаттями в місті,
Бо єретики легкозаймисті.
МРУТЬ І ВІД ПРОТИОТРУТ
Є організми, що мруть
І від протиотрут.
ЛИШ ОДНЕ НЕ ЗАБУВАЄТЬСЯ
Лиш одне сплива в пам’яті із забуття порожнечі:
Як вперто старавсь я забуть деякі речі.
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
Пам’ятай – тобі не пробачать
Навіть ті слова, що нічого не значать.
БАТЬКИ І ДІТИ
Ми мріяли один за одного стоять,
А вони одне з одним сплять.
ЯКЩО ПИСАТЬ, ТО РОЗБІРЛИВО
Хтось і на лобі пише прозірливо
Власне призвання, але нерозбірливо.
ПРЕКРАСНИЙ СТИЛЬ
Прекрасний все таки стиль у нього:
Написав книгу, не сказавши нічого.
СЛІД ЗНАТИ МІРУ
Після духовного бенкету в ліжку
Відчуває моральну відрижку.
ЧУДЕСА ПРОГРЕСУ
Суспільний прогрес всі рекорди побив:
Вже й невільники отримали право мать рабів.
ПОЯСНЕННЯ
Не правдою годують нас – брехнею,
Мабуть, тому, щоб не вдавились нею.
З РОЗРЯДУ РИТОРИЧНИХ
Що робить – підкажи мені, доле,
Якщо лаврами заросло діяльності поле?
УНІФІКОВАНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ
Їх порожнечі різної форми,
Хоча й не виходять за межі норми.
ВИЯВ ТАЛАНТУ
Оце так художник – на тій же мітці
Він усе глибше топчеться на місці!
ВСЕ МАЄ ПОЧАТОК
Кожна банальність у будь-якій сфері
Колись починалася із прем’єри.
ЄДИНА ЗАСТОРОГА
Якщо не стане модним вкорочене життя,
То, модо, жде тебе прекрасне майбуття.
НАЙВАЖЧЕ
Це ж треба зібратись із силами всіма,
Щоб сказать собі правду: що її нема.
ЦІНУЙМО ЗІР
Як із очей впаде полуда – вже навіки
Хтось допоможе нам склепить повіки.
ХАРАКТЕРИСТИКА МІСТИКА
Ще одна з рис для характеристик:
Опти-містик чи песи-містик.
ПЛОМБА З АПЛОМБОМ
Не обходиться й тут без апломбу:
Хочем більшу за дупло мать пломбу.
БЕЗСИЛА Й МУМІФІКАЦІЯ
Не спастись вже й завдяки муміфікації
Від археологів і цивілізації.
ЗАВЖДИ У ВИГРАШІ
Одиниця й так лаври здобуде,
Хоча б тим, що нулем не буде.
ЧИ Ж РІВНОЦІННА ЗАМІНА?
Заміняє тим, хто вже звик до пут,
Й конституцію тюремний статут.
ПОМСТА
Із Слова все почалося –
От ми йому і мстимося!
ПРОМОВИСТА ОЗНАКА
Там, де і голови не підняти,
По чоботу владу можна впізнати.
НЕ ЗНАЮТЬ ГЕОМЕТРІЇ
Ну зовсім не знають геометрії люди! –
Кути шукають на земній кулі всюди.
ТАК НЕ БУВАЄ
Так не буває, щоб одним махом
Й дах мать над головою, й небо під дахом.
ВСЕ ТІЛЬКИ СПОГАД
Ось і ця фраза, що поряд –
Вже тільки лиш спогад.
МІМІКРІЯ БУТТЯ
Сірі люди лиш там, де сіре життя:
Мімікрія буття.
СКОВАНІ ОРДЕНАМИ
Нерідко наших кумирів
Орденами пригвинчують до їх мундирів.
БЕЗ ЖОДНИХ ЗМІН
І після гріхопадіння – ми знаєм –
Рай залишився раєм.
ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ ПРОГРЕСУ
Все до кращого йде. Та нащо
Нам воно – це краще?
ОСОБЛИВА ПРИКМЕТА
Правдошукачам прикмета особлива:
Правда іноді жахлива.
СУЧАСНИЙ ТЕАТР
Вже й такі театри будують,
Де актори самі собі аплодують.
ПРОБЛЕМА МАЙБУТТЯ
Найбільш складна проблема майбуття:
Як розтягнути сон на все життя.
ПЕРЕМОЖНА ХОДА
Пролетаріат перемагає –
До ста відсотків вже сягає.
ЗАКОН ЕВОЛЮЦІЇ
Стать людиною! – до цього все звелось.
Й мавпам це колись уже вдалось.
ДИКЕ ПОЛЕ
Для багатьох воно все ж завелике –
Їх діяльності поле дике.
КОРИСТЬ ВІД АПЛОДИСМЕНТІВ
Аплодисменти вже не вернуть до життя,
Але можуть струсить трохи пил забуття.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 17"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 15"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 15"
Про публікацію