Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.13
20:00
І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
2026.03.13
19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
2026.03.13
19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
2026.03.13
19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
2026.03.13
11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
2026.03.13
11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.
Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.
Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
2026.03.13
05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...
2026.03.13
05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
2026.03.12
23:33
Зимова соната лунає красиво,
Сніжинки легенькі пошиють серпанок.
Казкова новела лягає курсивом -
Краплинки надії прикрасять світанок.
Октави небесні співають блакиттю,
Стражденні рядочки запахли зимою.
Ласкаво засяють минулі століття,
Сніжинки легенькі пошиють серпанок.
Казкова новела лягає курсивом -
Краплинки надії прикрасять світанок.
Октави небесні співають блакиттю,
Стражденні рядочки запахли зимою.
Ласкаво засяють минулі століття,
2026.03.12
22:48
Себе, коханого, люби,
Люби шалено й емоційно.
Ти найдорожчий і безцінний
Серед безликої юрби.
Себе, коханого, люби,
Не припиняй ні на хвилину,
Нехай думки до себе линуть
Люби шалено й емоційно.
Ти найдорожчий і безцінний
Серед безликої юрби.
Себе, коханого, люби,
Не припиняй ні на хвилину,
Нехай думки до себе линуть
2026.03.12
17:24
У часи, як в Україні ще чумакували.
Ішли валки чумацькії по Дикому полю,
Випробовували часто мінливую долю,
Бо усякі небезпеки на них там чигали.
Хижаки та ще, не дай Бог, степові пожежі,
Від яких порятуватись було неможливо.
Чи то в балці налетить
Ішли валки чумацькії по Дикому полю,
Випробовували часто мінливую долю,
Бо усякі небезпеки на них там чигали.
Хижаки та ще, не дай Бог, степові пожежі,
Від яких порятуватись було неможливо.
Чи то в балці налетить
2026.03.12
17:01
І
Знищує совкове покоління
бог війни, але цупке коріння
пріє – не пани, і не раби,
а розтерте жорнами судьби
і не пересіяне насіння
під орала іншої доби.
Ера воєн вирушає далі,
Знищує совкове покоління
бог війни, але цупке коріння
пріє – не пани, і не раби,
а розтерте жорнами судьби
і не пересіяне насіння
під орала іншої доби.
Ера воєн вирушає далі,
2026.03.12
15:16
Я чув, що скоро весняна відлига
Розтопить лід прозоро-кришталевий...
І дійсно! Тануть вже баби зі снігу...
Та серед них немає королеви.
Усупереч весні у серці зимно.
Куди не подивлюсь - нема нікого.
О, руйнівна фантазіє нестримна!
Розтопить лід прозоро-кришталевий...
І дійсно! Тануть вже баби зі снігу...
Та серед них немає королеви.
Усупереч весні у серці зимно.
Куди не подивлюсь - нема нікого.
О, руйнівна фантазіє нестримна!
2026.03.12
11:36
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде
2026.03.12
11:08
Подорожній іде
невідомо куди, він продирається
крізь ніч. Його ніхто
не чекає. Його вічним посохом
стала самотність,
а вічним другом - покинутість.
До кого він постукає у двері?
До відчаю, зневіри?
невідомо куди, він продирається
крізь ніч. Його ніхто
не чекає. Його вічним посохом
стала самотність,
а вічним другом - покинутість.
До кого він постукає у двері?
До відчаю, зневіри?
2026.03.12
10:43
Його музика давала натхнення майже кожному композитору європейської традиції - від Моцарта до Шенберга. Навіть рок-музиканти світового рівня Кіт Емерсон та Інгві Мальмстін вважають його своїм вчителем.
Тарас Шевченко згадував Баха у повісті «Варнак».
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Тарас Шевченко згадував Баха у повісті «Варнак».
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.13
2026.03.06
2026.02.26
2026.02.25
2026.02.24
2026.02.14
2026.02.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 17
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 17
З ПІДРУЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
Труна великого піїта
З уламків сцени була збита.
НЕ ДОРІС ДО ЕПОХИ
До свого часу він ще не доріс:
Цілили в ноги, а влучили в ніс.
НАДЗУСИЛЛЯ
В поті чола щодня
Піднімають рівень дна.
НЕ ЛИШ ПРОБЛЕМИ ГРАМАТИКИ
Свобода, рівність, братство – ах, магія цих слів!
Що ж станеться, як перейти до дієслів?
ПОСВІДЧЕННЯ ОСОБИ -- В ТОБІ
Чи ж не є сама людина, поки ще не в гробі,
Найкращим посвідченням своєї особи?
ЗНАЙ МІРУ
Душе, знай же міру! –
Не випирай так крізь шкіру.
НЕ ПАДАЙ ДУХОМ
Якщо напис “кінець” зустрівсь твоєму оку,
Не лякайсь – може, ти зайшов не з того боку.
НЕ СКОРИСТАВСЯ
Хтось мудрість із них черпав –
А я свої сни проспав.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
Із сучасної проблематики:
Релятивізму фанатики.
ЗНАЧЕННЯ В ТЛУМАЧЕННІ
Залежно від того, як їх тлумачать,
Навіть слова без значень дещо значать.
ПОБАЖАННЯ ПИСЬМЕННИКУ
Хизуйсь в гордині і в силі –
Перо лиш не втопи в чорнилі.
ДО ПРІРВИ Б ЗДІЙНЯТИСЬ
О, скільки відкриється зору
Прірв, як поглянеш угору!
НЕ ДІЖДЕТЕСЬ
Світ – не діжка:
Не принесуть його вам до ліжка.
ПОЗБАВТЕСЬ АМБІЦІЙ
Хто хоче в легенду, мабуть забув,
Що в неї початок: “Колись жив-був...”
НАУКОВЕ ПОЯСНЕННЯ
З тих пір, як зрозуміли, що кулястий світ,
Наш смуток кусає себе за хвіст.
ДЛЯ ФАРБИ НЕ ГОДИТЬСЯ
Кров – хай навіть її ріка –
Фарба нестійка.
РІКА ЗАБУТТЯ
Раз якось в Лету стрибнув я вві сні.
От тільки не згадаю – врятувавсь чи ні.
ЗАОЩАДЖЕННЯ
Зекономив багато печалей і суму –
Й ось отримав із відсотками всю їх суму.
НЕ ВСТОЯТЬ І ДУБИНИ
Як солов’ї всю ніч шаленіють,
То й дубини зазеленіють.
ВІТРИ ІСТОРІЇ
Ми обдуваємось історії вітрами:
Це все від того, що махають прапорами.
НЕДОСЯЖНІСТЬ ІДЕАЛУ
Тільки ті, хто мав якісь ідеали,
Ніколи їх не досягали.
ПИСЬМЕННИКИ-ПРАГМАТИКИ
Деякі письменники-прагматики
Є лиш ілюстраторами граматики.
ЛАМАЙМО Й СИНТАКСИС
Нащо нам синтаксис такий,
Якщо для думки він жорсткий?
ПОБЛАЖЛИВІСТЬ
Мудрому Грицю
Вибачать і дурницю.
Й ОРАКУЛ НЕ ПОМОЖЕ
В роздумах вже отупів:
Скільки ж у землі пупів?
МОГУТЬ СЛОВА
Не знаю, чи виник світ завдяки слову,
Але боюсь, що із-за слів він зникне знову.
ДОСТАТНЬО Й ТРЬОХ
Історія уподібнилась би акробатиці,
Будь стільки часів у ній, як в граматиці.
ЗМІНИ В ІЄРАРХІЇ
Необов’язкові вже зір і слух:
Достатньо мати нюх.
БОГ ПРО НАС ДБАЄ
Нудьга була б – та, слава Богу,
Й чортяку стріть ще маєм змогу.
САМООТРУЄННЯ
У нім привело до збою
Отруєння самим собою.
ЦЕ НЕМОЖЛИВО
Сократами стануть всі? Не може бути!
Не вистачить на всіх цикути.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
Інтерпретація?
Та це ж іще гірш, ніж руйнація.
ЖИВИЙ ТРУП
Хоч він і труп вже, та – затям –
Нафарширований життям.
ЧАС ОБЛАГОРОДЖУЄ
Хоч норов мав і тиранічний,
Та на монетах – симпатичний!
ТРОГЛОЕРУДИТ
Така осанка й колорит –
Ну справжній троглоерудит!
ХОТІЛОСЬ, ЯК КРАЩЕ
Позитивний відгук відправив,
Що негативне враження справив.
ДРАКОНІВСЬКА ЛАСКА
Для драконівської ласки
Вдягнути слід маски.
НЕНАВМИСНЕ
Як таку товсту книгу проковтнув?
Та просто від нудьги так позіхнув.
СУТНІСТЬ У ВІДСУТНОСТІ
Об’єднує так нас не сутність,
А спільних інтересів відсутність.
Й МИ НЕ ПРОТИ
Перипатетиків роти?
Хто ж буде проти.
Труна великого піїта
З уламків сцени була збита.
НЕ ДОРІС ДО ЕПОХИ
До свого часу він ще не доріс:
Цілили в ноги, а влучили в ніс.
НАДЗУСИЛЛЯ
В поті чола щодня
Піднімають рівень дна.
НЕ ЛИШ ПРОБЛЕМИ ГРАМАТИКИ
Свобода, рівність, братство – ах, магія цих слів!
Що ж станеться, як перейти до дієслів?
ПОСВІДЧЕННЯ ОСОБИ -- В ТОБІ
Чи ж не є сама людина, поки ще не в гробі,
Найкращим посвідченням своєї особи?
ЗНАЙ МІРУ
Душе, знай же міру! –
Не випирай так крізь шкіру.
НЕ ПАДАЙ ДУХОМ
Якщо напис “кінець” зустрівсь твоєму оку,
Не лякайсь – може, ти зайшов не з того боку.
НЕ СКОРИСТАВСЯ
Хтось мудрість із них черпав –
А я свої сни проспав.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
Із сучасної проблематики:
Релятивізму фанатики.
ЗНАЧЕННЯ В ТЛУМАЧЕННІ
Залежно від того, як їх тлумачать,
Навіть слова без значень дещо значать.
ПОБАЖАННЯ ПИСЬМЕННИКУ
Хизуйсь в гордині і в силі –
Перо лиш не втопи в чорнилі.
ДО ПРІРВИ Б ЗДІЙНЯТИСЬ
О, скільки відкриється зору
Прірв, як поглянеш угору!
НЕ ДІЖДЕТЕСЬ
Світ – не діжка:
Не принесуть його вам до ліжка.
ПОЗБАВТЕСЬ АМБІЦІЙ
Хто хоче в легенду, мабуть забув,
Що в неї початок: “Колись жив-був...”
НАУКОВЕ ПОЯСНЕННЯ
З тих пір, як зрозуміли, що кулястий світ,
Наш смуток кусає себе за хвіст.
ДЛЯ ФАРБИ НЕ ГОДИТЬСЯ
Кров – хай навіть її ріка –
Фарба нестійка.
РІКА ЗАБУТТЯ
Раз якось в Лету стрибнув я вві сні.
От тільки не згадаю – врятувавсь чи ні.
ЗАОЩАДЖЕННЯ
Зекономив багато печалей і суму –
Й ось отримав із відсотками всю їх суму.
НЕ ВСТОЯТЬ І ДУБИНИ
Як солов’ї всю ніч шаленіють,
То й дубини зазеленіють.
ВІТРИ ІСТОРІЇ
Ми обдуваємось історії вітрами:
Це все від того, що махають прапорами.
НЕДОСЯЖНІСТЬ ІДЕАЛУ
Тільки ті, хто мав якісь ідеали,
Ніколи їх не досягали.
ПИСЬМЕННИКИ-ПРАГМАТИКИ
Деякі письменники-прагматики
Є лиш ілюстраторами граматики.
ЛАМАЙМО Й СИНТАКСИС
Нащо нам синтаксис такий,
Якщо для думки він жорсткий?
ПОБЛАЖЛИВІСТЬ
Мудрому Грицю
Вибачать і дурницю.
Й ОРАКУЛ НЕ ПОМОЖЕ
В роздумах вже отупів:
Скільки ж у землі пупів?
МОГУТЬ СЛОВА
Не знаю, чи виник світ завдяки слову,
Але боюсь, що із-за слів він зникне знову.
ДОСТАТНЬО Й ТРЬОХ
Історія уподібнилась би акробатиці,
Будь стільки часів у ній, як в граматиці.
ЗМІНИ В ІЄРАРХІЇ
Необов’язкові вже зір і слух:
Достатньо мати нюх.
БОГ ПРО НАС ДБАЄ
Нудьга була б – та, слава Богу,
Й чортяку стріть ще маєм змогу.
САМООТРУЄННЯ
У нім привело до збою
Отруєння самим собою.
ЦЕ НЕМОЖЛИВО
Сократами стануть всі? Не може бути!
Не вистачить на всіх цикути.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
Інтерпретація?
Та це ж іще гірш, ніж руйнація.
ЖИВИЙ ТРУП
Хоч він і труп вже, та – затям –
Нафарширований життям.
ЧАС ОБЛАГОРОДЖУЄ
Хоч норов мав і тиранічний,
Та на монетах – симпатичний!
ТРОГЛОЕРУДИТ
Така осанка й колорит –
Ну справжній троглоерудит!
ХОТІЛОСЬ, ЯК КРАЩЕ
Позитивний відгук відправив,
Що негативне враження справив.
ДРАКОНІВСЬКА ЛАСКА
Для драконівської ласки
Вдягнути слід маски.
НЕНАВМИСНЕ
Як таку товсту книгу проковтнув?
Та просто від нудьги так позіхнув.
СУТНІСТЬ У ВІДСУТНОСТІ
Об’єднує так нас не сутність,
А спільних інтересів відсутність.
Й МИ НЕ ПРОТИ
Перипатетиків роти?
Хто ж буде проти.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 18"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 16"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 16"
Про публікацію
