Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
2025.12.01
05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 17
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 17
З ПІДРУЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
Труна великого піїта
З уламків сцени була збита.
НЕ ДОРІС ДО ЕПОХИ
До свого часу він ще не доріс:
Цілили в ноги, а влучили в ніс.
НАДЗУСИЛЛЯ
В поті чола щодня
Піднімають рівень дна.
НЕ ЛИШ ПРОБЛЕМИ ГРАМАТИКИ
Свобода, рівність, братство – ах, магія цих слів!
Що ж станеться, як перейти до дієслів?
ПОСВІДЧЕННЯ ОСОБИ -- В ТОБІ
Чи ж не є сама людина, поки ще не в гробі,
Найкращим посвідченням своєї особи?
ЗНАЙ МІРУ
Душе, знай же міру! –
Не випирай так крізь шкіру.
НЕ ПАДАЙ ДУХОМ
Якщо напис “кінець” зустрівсь твоєму оку,
Не лякайсь – може, ти зайшов не з того боку.
НЕ СКОРИСТАВСЯ
Хтось мудрість із них черпав –
А я свої сни проспав.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
Із сучасної проблематики:
Релятивізму фанатики.
ЗНАЧЕННЯ В ТЛУМАЧЕННІ
Залежно від того, як їх тлумачать,
Навіть слова без значень дещо значать.
ПОБАЖАННЯ ПИСЬМЕННИКУ
Хизуйсь в гордині і в силі –
Перо лиш не втопи в чорнилі.
ДО ПРІРВИ Б ЗДІЙНЯТИСЬ
О, скільки відкриється зору
Прірв, як поглянеш угору!
НЕ ДІЖДЕТЕСЬ
Світ – не діжка:
Не принесуть його вам до ліжка.
ПОЗБАВТЕСЬ АМБІЦІЙ
Хто хоче в легенду, мабуть забув,
Що в неї початок: “Колись жив-був...”
НАУКОВЕ ПОЯСНЕННЯ
З тих пір, як зрозуміли, що кулястий світ,
Наш смуток кусає себе за хвіст.
ДЛЯ ФАРБИ НЕ ГОДИТЬСЯ
Кров – хай навіть її ріка –
Фарба нестійка.
РІКА ЗАБУТТЯ
Раз якось в Лету стрибнув я вві сні.
От тільки не згадаю – врятувавсь чи ні.
ЗАОЩАДЖЕННЯ
Зекономив багато печалей і суму –
Й ось отримав із відсотками всю їх суму.
НЕ ВСТОЯТЬ І ДУБИНИ
Як солов’ї всю ніч шаленіють,
То й дубини зазеленіють.
ВІТРИ ІСТОРІЇ
Ми обдуваємось історії вітрами:
Це все від того, що махають прапорами.
НЕДОСЯЖНІСТЬ ІДЕАЛУ
Тільки ті, хто мав якісь ідеали,
Ніколи їх не досягали.
ПИСЬМЕННИКИ-ПРАГМАТИКИ
Деякі письменники-прагматики
Є лиш ілюстраторами граматики.
ЛАМАЙМО Й СИНТАКСИС
Нащо нам синтаксис такий,
Якщо для думки він жорсткий?
ПОБЛАЖЛИВІСТЬ
Мудрому Грицю
Вибачать і дурницю.
Й ОРАКУЛ НЕ ПОМОЖЕ
В роздумах вже отупів:
Скільки ж у землі пупів?
МОГУТЬ СЛОВА
Не знаю, чи виник світ завдяки слову,
Але боюсь, що із-за слів він зникне знову.
ДОСТАТНЬО Й ТРЬОХ
Історія уподібнилась би акробатиці,
Будь стільки часів у ній, як в граматиці.
ЗМІНИ В ІЄРАРХІЇ
Необов’язкові вже зір і слух:
Достатньо мати нюх.
БОГ ПРО НАС ДБАЄ
Нудьга була б – та, слава Богу,
Й чортяку стріть ще маєм змогу.
САМООТРУЄННЯ
У нім привело до збою
Отруєння самим собою.
ЦЕ НЕМОЖЛИВО
Сократами стануть всі? Не може бути!
Не вистачить на всіх цикути.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
Інтерпретація?
Та це ж іще гірш, ніж руйнація.
ЖИВИЙ ТРУП
Хоч він і труп вже, та – затям –
Нафарширований життям.
ЧАС ОБЛАГОРОДЖУЄ
Хоч норов мав і тиранічний,
Та на монетах – симпатичний!
ТРОГЛОЕРУДИТ
Така осанка й колорит –
Ну справжній троглоерудит!
ХОТІЛОСЬ, ЯК КРАЩЕ
Позитивний відгук відправив,
Що негативне враження справив.
ДРАКОНІВСЬКА ЛАСКА
Для драконівської ласки
Вдягнути слід маски.
НЕНАВМИСНЕ
Як таку товсту книгу проковтнув?
Та просто від нудьги так позіхнув.
СУТНІСТЬ У ВІДСУТНОСТІ
Об’єднує так нас не сутність,
А спільних інтересів відсутність.
Й МИ НЕ ПРОТИ
Перипатетиків роти?
Хто ж буде проти.
Труна великого піїта
З уламків сцени була збита.
НЕ ДОРІС ДО ЕПОХИ
До свого часу він ще не доріс:
Цілили в ноги, а влучили в ніс.
НАДЗУСИЛЛЯ
В поті чола щодня
Піднімають рівень дна.
НЕ ЛИШ ПРОБЛЕМИ ГРАМАТИКИ
Свобода, рівність, братство – ах, магія цих слів!
Що ж станеться, як перейти до дієслів?
ПОСВІДЧЕННЯ ОСОБИ -- В ТОБІ
Чи ж не є сама людина, поки ще не в гробі,
Найкращим посвідченням своєї особи?
ЗНАЙ МІРУ
Душе, знай же міру! –
Не випирай так крізь шкіру.
НЕ ПАДАЙ ДУХОМ
Якщо напис “кінець” зустрівсь твоєму оку,
Не лякайсь – може, ти зайшов не з того боку.
НЕ СКОРИСТАВСЯ
Хтось мудрість із них черпав –
А я свої сни проспав.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
Із сучасної проблематики:
Релятивізму фанатики.
ЗНАЧЕННЯ В ТЛУМАЧЕННІ
Залежно від того, як їх тлумачать,
Навіть слова без значень дещо значать.
ПОБАЖАННЯ ПИСЬМЕННИКУ
Хизуйсь в гордині і в силі –
Перо лиш не втопи в чорнилі.
ДО ПРІРВИ Б ЗДІЙНЯТИСЬ
О, скільки відкриється зору
Прірв, як поглянеш угору!
НЕ ДІЖДЕТЕСЬ
Світ – не діжка:
Не принесуть його вам до ліжка.
ПОЗБАВТЕСЬ АМБІЦІЙ
Хто хоче в легенду, мабуть забув,
Що в неї початок: “Колись жив-був...”
НАУКОВЕ ПОЯСНЕННЯ
З тих пір, як зрозуміли, що кулястий світ,
Наш смуток кусає себе за хвіст.
ДЛЯ ФАРБИ НЕ ГОДИТЬСЯ
Кров – хай навіть її ріка –
Фарба нестійка.
РІКА ЗАБУТТЯ
Раз якось в Лету стрибнув я вві сні.
От тільки не згадаю – врятувавсь чи ні.
ЗАОЩАДЖЕННЯ
Зекономив багато печалей і суму –
Й ось отримав із відсотками всю їх суму.
НЕ ВСТОЯТЬ І ДУБИНИ
Як солов’ї всю ніч шаленіють,
То й дубини зазеленіють.
ВІТРИ ІСТОРІЇ
Ми обдуваємось історії вітрами:
Це все від того, що махають прапорами.
НЕДОСЯЖНІСТЬ ІДЕАЛУ
Тільки ті, хто мав якісь ідеали,
Ніколи їх не досягали.
ПИСЬМЕННИКИ-ПРАГМАТИКИ
Деякі письменники-прагматики
Є лиш ілюстраторами граматики.
ЛАМАЙМО Й СИНТАКСИС
Нащо нам синтаксис такий,
Якщо для думки він жорсткий?
ПОБЛАЖЛИВІСТЬ
Мудрому Грицю
Вибачать і дурницю.
Й ОРАКУЛ НЕ ПОМОЖЕ
В роздумах вже отупів:
Скільки ж у землі пупів?
МОГУТЬ СЛОВА
Не знаю, чи виник світ завдяки слову,
Але боюсь, що із-за слів він зникне знову.
ДОСТАТНЬО Й ТРЬОХ
Історія уподібнилась би акробатиці,
Будь стільки часів у ній, як в граматиці.
ЗМІНИ В ІЄРАРХІЇ
Необов’язкові вже зір і слух:
Достатньо мати нюх.
БОГ ПРО НАС ДБАЄ
Нудьга була б – та, слава Богу,
Й чортяку стріть ще маєм змогу.
САМООТРУЄННЯ
У нім привело до збою
Отруєння самим собою.
ЦЕ НЕМОЖЛИВО
Сократами стануть всі? Не може бути!
Не вистачить на всіх цикути.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
Інтерпретація?
Та це ж іще гірш, ніж руйнація.
ЖИВИЙ ТРУП
Хоч він і труп вже, та – затям –
Нафарширований життям.
ЧАС ОБЛАГОРОДЖУЄ
Хоч норов мав і тиранічний,
Та на монетах – симпатичний!
ТРОГЛОЕРУДИТ
Така осанка й колорит –
Ну справжній троглоерудит!
ХОТІЛОСЬ, ЯК КРАЩЕ
Позитивний відгук відправив,
Що негативне враження справив.
ДРАКОНІВСЬКА ЛАСКА
Для драконівської ласки
Вдягнути слід маски.
НЕНАВМИСНЕ
Як таку товсту книгу проковтнув?
Та просто від нудьги так позіхнув.
СУТНІСТЬ У ВІДСУТНОСТІ
Об’єднує так нас не сутність,
А спільних інтересів відсутність.
Й МИ НЕ ПРОТИ
Перипатетиків роти?
Хто ж буде проти.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 18"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 16"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 16"
Про публікацію
