ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
2024.04.24
20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
2024.04.24
12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.
Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
2024.04.24
05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
2024.04.22
08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 17
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 17
З ПІДРУЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
Труна великого піїта
З уламків сцени була збита.
НЕ ДОРІС ДО ЕПОХИ
До свого часу він ще не доріс:
Цілили в ноги, а влучили в ніс.
НАДЗУСИЛЛЯ
В поті чола щодня
Піднімають рівень дна.
НЕ ЛИШ ПРОБЛЕМИ ГРАМАТИКИ
Свобода, рівність, братство – ах, магія цих слів!
Що ж станеться, як перейти до дієслів?
ПОСВІДЧЕННЯ ОСОБИ -- В ТОБІ
Чи ж не є сама людина, поки ще не в гробі,
Найкращим посвідченням своєї особи?
ЗНАЙ МІРУ
Душе, знай же міру! –
Не випирай так крізь шкіру.
НЕ ПАДАЙ ДУХОМ
Якщо напис “кінець” зустрівсь твоєму оку,
Не лякайсь – може, ти зайшов не з того боку.
НЕ СКОРИСТАВСЯ
Хтось мудрість із них черпав –
А я свої сни проспав.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
Із сучасної проблематики:
Релятивізму фанатики.
ЗНАЧЕННЯ В ТЛУМАЧЕННІ
Залежно від того, як їх тлумачать,
Навіть слова без значень дещо значать.
ПОБАЖАННЯ ПИСЬМЕННИКУ
Хизуйсь в гордині і в силі –
Перо лиш не втопи в чорнилі.
ДО ПРІРВИ Б ЗДІЙНЯТИСЬ
О, скільки відкриється зору
Прірв, як поглянеш угору!
НЕ ДІЖДЕТЕСЬ
Світ – не діжка:
Не принесуть його вам до ліжка.
ПОЗБАВТЕСЬ АМБІЦІЙ
Хто хоче в легенду, мабуть забув,
Що в неї початок: “Колись жив-був...”
НАУКОВЕ ПОЯСНЕННЯ
З тих пір, як зрозуміли, що кулястий світ,
Наш смуток кусає себе за хвіст.
ДЛЯ ФАРБИ НЕ ГОДИТЬСЯ
Кров – хай навіть її ріка –
Фарба нестійка.
РІКА ЗАБУТТЯ
Раз якось в Лету стрибнув я вві сні.
От тільки не згадаю – врятувавсь чи ні.
ЗАОЩАДЖЕННЯ
Зекономив багато печалей і суму –
Й ось отримав із відсотками всю їх суму.
НЕ ВСТОЯТЬ І ДУБИНИ
Як солов’ї всю ніч шаленіють,
То й дубини зазеленіють.
ВІТРИ ІСТОРІЇ
Ми обдуваємось історії вітрами:
Це все від того, що махають прапорами.
НЕДОСЯЖНІСТЬ ІДЕАЛУ
Тільки ті, хто мав якісь ідеали,
Ніколи їх не досягали.
ПИСЬМЕННИКИ-ПРАГМАТИКИ
Деякі письменники-прагматики
Є лиш ілюстраторами граматики.
ЛАМАЙМО Й СИНТАКСИС
Нащо нам синтаксис такий,
Якщо для думки він жорсткий?
ПОБЛАЖЛИВІСТЬ
Мудрому Грицю
Вибачать і дурницю.
Й ОРАКУЛ НЕ ПОМОЖЕ
В роздумах вже отупів:
Скільки ж у землі пупів?
МОГУТЬ СЛОВА
Не знаю, чи виник світ завдяки слову,
Але боюсь, що із-за слів він зникне знову.
ДОСТАТНЬО Й ТРЬОХ
Історія уподібнилась би акробатиці,
Будь стільки часів у ній, як в граматиці.
ЗМІНИ В ІЄРАРХІЇ
Необов’язкові вже зір і слух:
Достатньо мати нюх.
БОГ ПРО НАС ДБАЄ
Нудьга була б – та, слава Богу,
Й чортяку стріть ще маєм змогу.
САМООТРУЄННЯ
У нім привело до збою
Отруєння самим собою.
ЦЕ НЕМОЖЛИВО
Сократами стануть всі? Не може бути!
Не вистачить на всіх цикути.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
Інтерпретація?
Та це ж іще гірш, ніж руйнація.
ЖИВИЙ ТРУП
Хоч він і труп вже, та – затям –
Нафарширований життям.
ЧАС ОБЛАГОРОДЖУЄ
Хоч норов мав і тиранічний,
Та на монетах – симпатичний!
ТРОГЛОЕРУДИТ
Така осанка й колорит –
Ну справжній троглоерудит!
ХОТІЛОСЬ, ЯК КРАЩЕ
Позитивний відгук відправив,
Що негативне враження справив.
ДРАКОНІВСЬКА ЛАСКА
Для драконівської ласки
Вдягнути слід маски.
НЕНАВМИСНЕ
Як таку товсту книгу проковтнув?
Та просто від нудьги так позіхнув.
СУТНІСТЬ У ВІДСУТНОСТІ
Об’єднує так нас не сутність,
А спільних інтересів відсутність.
Й МИ НЕ ПРОТИ
Перипатетиків роти?
Хто ж буде проти.
Труна великого піїта
З уламків сцени була збита.
НЕ ДОРІС ДО ЕПОХИ
До свого часу він ще не доріс:
Цілили в ноги, а влучили в ніс.
НАДЗУСИЛЛЯ
В поті чола щодня
Піднімають рівень дна.
НЕ ЛИШ ПРОБЛЕМИ ГРАМАТИКИ
Свобода, рівність, братство – ах, магія цих слів!
Що ж станеться, як перейти до дієслів?
ПОСВІДЧЕННЯ ОСОБИ -- В ТОБІ
Чи ж не є сама людина, поки ще не в гробі,
Найкращим посвідченням своєї особи?
ЗНАЙ МІРУ
Душе, знай же міру! –
Не випирай так крізь шкіру.
НЕ ПАДАЙ ДУХОМ
Якщо напис “кінець” зустрівсь твоєму оку,
Не лякайсь – може, ти зайшов не з того боку.
НЕ СКОРИСТАВСЯ
Хтось мудрість із них черпав –
А я свої сни проспав.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
Із сучасної проблематики:
Релятивізму фанатики.
ЗНАЧЕННЯ В ТЛУМАЧЕННІ
Залежно від того, як їх тлумачать,
Навіть слова без значень дещо значать.
ПОБАЖАННЯ ПИСЬМЕННИКУ
Хизуйсь в гордині і в силі –
Перо лиш не втопи в чорнилі.
ДО ПРІРВИ Б ЗДІЙНЯТИСЬ
О, скільки відкриється зору
Прірв, як поглянеш угору!
НЕ ДІЖДЕТЕСЬ
Світ – не діжка:
Не принесуть його вам до ліжка.
ПОЗБАВТЕСЬ АМБІЦІЙ
Хто хоче в легенду, мабуть забув,
Що в неї початок: “Колись жив-був...”
НАУКОВЕ ПОЯСНЕННЯ
З тих пір, як зрозуміли, що кулястий світ,
Наш смуток кусає себе за хвіст.
ДЛЯ ФАРБИ НЕ ГОДИТЬСЯ
Кров – хай навіть її ріка –
Фарба нестійка.
РІКА ЗАБУТТЯ
Раз якось в Лету стрибнув я вві сні.
От тільки не згадаю – врятувавсь чи ні.
ЗАОЩАДЖЕННЯ
Зекономив багато печалей і суму –
Й ось отримав із відсотками всю їх суму.
НЕ ВСТОЯТЬ І ДУБИНИ
Як солов’ї всю ніч шаленіють,
То й дубини зазеленіють.
ВІТРИ ІСТОРІЇ
Ми обдуваємось історії вітрами:
Це все від того, що махають прапорами.
НЕДОСЯЖНІСТЬ ІДЕАЛУ
Тільки ті, хто мав якісь ідеали,
Ніколи їх не досягали.
ПИСЬМЕННИКИ-ПРАГМАТИКИ
Деякі письменники-прагматики
Є лиш ілюстраторами граматики.
ЛАМАЙМО Й СИНТАКСИС
Нащо нам синтаксис такий,
Якщо для думки він жорсткий?
ПОБЛАЖЛИВІСТЬ
Мудрому Грицю
Вибачать і дурницю.
Й ОРАКУЛ НЕ ПОМОЖЕ
В роздумах вже отупів:
Скільки ж у землі пупів?
МОГУТЬ СЛОВА
Не знаю, чи виник світ завдяки слову,
Але боюсь, що із-за слів він зникне знову.
ДОСТАТНЬО Й ТРЬОХ
Історія уподібнилась би акробатиці,
Будь стільки часів у ній, як в граматиці.
ЗМІНИ В ІЄРАРХІЇ
Необов’язкові вже зір і слух:
Достатньо мати нюх.
БОГ ПРО НАС ДБАЄ
Нудьга була б – та, слава Богу,
Й чортяку стріть ще маєм змогу.
САМООТРУЄННЯ
У нім привело до збою
Отруєння самим собою.
ЦЕ НЕМОЖЛИВО
Сократами стануть всі? Не може бути!
Не вистачить на всіх цикути.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
Інтерпретація?
Та це ж іще гірш, ніж руйнація.
ЖИВИЙ ТРУП
Хоч він і труп вже, та – затям –
Нафарширований життям.
ЧАС ОБЛАГОРОДЖУЄ
Хоч норов мав і тиранічний,
Та на монетах – симпатичний!
ТРОГЛОЕРУДИТ
Така осанка й колорит –
Ну справжній троглоерудит!
ХОТІЛОСЬ, ЯК КРАЩЕ
Позитивний відгук відправив,
Що негативне враження справив.
ДРАКОНІВСЬКА ЛАСКА
Для драконівської ласки
Вдягнути слід маски.
НЕНАВМИСНЕ
Як таку товсту книгу проковтнув?
Та просто від нудьги так позіхнув.
СУТНІСТЬ У ВІДСУТНОСТІ
Об’єднує так нас не сутність,
А спільних інтересів відсутність.
Й МИ НЕ ПРОТИ
Перипатетиків роти?
Хто ж буде проти.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 18"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 16"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 16"
Про публікацію