
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.02
13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
2025.09.02
12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
2025.09.02
08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн
2025.09.01
23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
2025.09.01
22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
2025.09.01
12:07
Із Бориса Заходера
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
2025.09.01
09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
2025.09.01
05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
2025.09.01
00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
2025.08.31
22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
2025.08.31
22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
2025.08.31
19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
2025.08.31
18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
2025.08.31
14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
2025.08.31
14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
2025.08.31
12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 17
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 17
З ПІДРУЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
Труна великого піїта
З уламків сцени була збита.
НЕ ДОРІС ДО ЕПОХИ
До свого часу він ще не доріс:
Цілили в ноги, а влучили в ніс.
НАДЗУСИЛЛЯ
В поті чола щодня
Піднімають рівень дна.
НЕ ЛИШ ПРОБЛЕМИ ГРАМАТИКИ
Свобода, рівність, братство – ах, магія цих слів!
Що ж станеться, як перейти до дієслів?
ПОСВІДЧЕННЯ ОСОБИ -- В ТОБІ
Чи ж не є сама людина, поки ще не в гробі,
Найкращим посвідченням своєї особи?
ЗНАЙ МІРУ
Душе, знай же міру! –
Не випирай так крізь шкіру.
НЕ ПАДАЙ ДУХОМ
Якщо напис “кінець” зустрівсь твоєму оку,
Не лякайсь – може, ти зайшов не з того боку.
НЕ СКОРИСТАВСЯ
Хтось мудрість із них черпав –
А я свої сни проспав.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
Із сучасної проблематики:
Релятивізму фанатики.
ЗНАЧЕННЯ В ТЛУМАЧЕННІ
Залежно від того, як їх тлумачать,
Навіть слова без значень дещо значать.
ПОБАЖАННЯ ПИСЬМЕННИКУ
Хизуйсь в гордині і в силі –
Перо лиш не втопи в чорнилі.
ДО ПРІРВИ Б ЗДІЙНЯТИСЬ
О, скільки відкриється зору
Прірв, як поглянеш угору!
НЕ ДІЖДЕТЕСЬ
Світ – не діжка:
Не принесуть його вам до ліжка.
ПОЗБАВТЕСЬ АМБІЦІЙ
Хто хоче в легенду, мабуть забув,
Що в неї початок: “Колись жив-був...”
НАУКОВЕ ПОЯСНЕННЯ
З тих пір, як зрозуміли, що кулястий світ,
Наш смуток кусає себе за хвіст.
ДЛЯ ФАРБИ НЕ ГОДИТЬСЯ
Кров – хай навіть її ріка –
Фарба нестійка.
РІКА ЗАБУТТЯ
Раз якось в Лету стрибнув я вві сні.
От тільки не згадаю – врятувавсь чи ні.
ЗАОЩАДЖЕННЯ
Зекономив багато печалей і суму –
Й ось отримав із відсотками всю їх суму.
НЕ ВСТОЯТЬ І ДУБИНИ
Як солов’ї всю ніч шаленіють,
То й дубини зазеленіють.
ВІТРИ ІСТОРІЇ
Ми обдуваємось історії вітрами:
Це все від того, що махають прапорами.
НЕДОСЯЖНІСТЬ ІДЕАЛУ
Тільки ті, хто мав якісь ідеали,
Ніколи їх не досягали.
ПИСЬМЕННИКИ-ПРАГМАТИКИ
Деякі письменники-прагматики
Є лиш ілюстраторами граматики.
ЛАМАЙМО Й СИНТАКСИС
Нащо нам синтаксис такий,
Якщо для думки він жорсткий?
ПОБЛАЖЛИВІСТЬ
Мудрому Грицю
Вибачать і дурницю.
Й ОРАКУЛ НЕ ПОМОЖЕ
В роздумах вже отупів:
Скільки ж у землі пупів?
МОГУТЬ СЛОВА
Не знаю, чи виник світ завдяки слову,
Але боюсь, що із-за слів він зникне знову.
ДОСТАТНЬО Й ТРЬОХ
Історія уподібнилась би акробатиці,
Будь стільки часів у ній, як в граматиці.
ЗМІНИ В ІЄРАРХІЇ
Необов’язкові вже зір і слух:
Достатньо мати нюх.
БОГ ПРО НАС ДБАЄ
Нудьга була б – та, слава Богу,
Й чортяку стріть ще маєм змогу.
САМООТРУЄННЯ
У нім привело до збою
Отруєння самим собою.
ЦЕ НЕМОЖЛИВО
Сократами стануть всі? Не може бути!
Не вистачить на всіх цикути.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
Інтерпретація?
Та це ж іще гірш, ніж руйнація.
ЖИВИЙ ТРУП
Хоч він і труп вже, та – затям –
Нафарширований життям.
ЧАС ОБЛАГОРОДЖУЄ
Хоч норов мав і тиранічний,
Та на монетах – симпатичний!
ТРОГЛОЕРУДИТ
Така осанка й колорит –
Ну справжній троглоерудит!
ХОТІЛОСЬ, ЯК КРАЩЕ
Позитивний відгук відправив,
Що негативне враження справив.
ДРАКОНІВСЬКА ЛАСКА
Для драконівської ласки
Вдягнути слід маски.
НЕНАВМИСНЕ
Як таку товсту книгу проковтнув?
Та просто від нудьги так позіхнув.
СУТНІСТЬ У ВІДСУТНОСТІ
Об’єднує так нас не сутність,
А спільних інтересів відсутність.
Й МИ НЕ ПРОТИ
Перипатетиків роти?
Хто ж буде проти.
Труна великого піїта
З уламків сцени була збита.
НЕ ДОРІС ДО ЕПОХИ
До свого часу він ще не доріс:
Цілили в ноги, а влучили в ніс.
НАДЗУСИЛЛЯ
В поті чола щодня
Піднімають рівень дна.
НЕ ЛИШ ПРОБЛЕМИ ГРАМАТИКИ
Свобода, рівність, братство – ах, магія цих слів!
Що ж станеться, як перейти до дієслів?
ПОСВІДЧЕННЯ ОСОБИ -- В ТОБІ
Чи ж не є сама людина, поки ще не в гробі,
Найкращим посвідченням своєї особи?
ЗНАЙ МІРУ
Душе, знай же міру! –
Не випирай так крізь шкіру.
НЕ ПАДАЙ ДУХОМ
Якщо напис “кінець” зустрівсь твоєму оку,
Не лякайсь – може, ти зайшов не з того боку.
НЕ СКОРИСТАВСЯ
Хтось мудрість із них черпав –
А я свої сни проспав.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
Із сучасної проблематики:
Релятивізму фанатики.
ЗНАЧЕННЯ В ТЛУМАЧЕННІ
Залежно від того, як їх тлумачать,
Навіть слова без значень дещо значать.
ПОБАЖАННЯ ПИСЬМЕННИКУ
Хизуйсь в гордині і в силі –
Перо лиш не втопи в чорнилі.
ДО ПРІРВИ Б ЗДІЙНЯТИСЬ
О, скільки відкриється зору
Прірв, як поглянеш угору!
НЕ ДІЖДЕТЕСЬ
Світ – не діжка:
Не принесуть його вам до ліжка.
ПОЗБАВТЕСЬ АМБІЦІЙ
Хто хоче в легенду, мабуть забув,
Що в неї початок: “Колись жив-був...”
НАУКОВЕ ПОЯСНЕННЯ
З тих пір, як зрозуміли, що кулястий світ,
Наш смуток кусає себе за хвіст.
ДЛЯ ФАРБИ НЕ ГОДИТЬСЯ
Кров – хай навіть її ріка –
Фарба нестійка.
РІКА ЗАБУТТЯ
Раз якось в Лету стрибнув я вві сні.
От тільки не згадаю – врятувавсь чи ні.
ЗАОЩАДЖЕННЯ
Зекономив багато печалей і суму –
Й ось отримав із відсотками всю їх суму.
НЕ ВСТОЯТЬ І ДУБИНИ
Як солов’ї всю ніч шаленіють,
То й дубини зазеленіють.
ВІТРИ ІСТОРІЇ
Ми обдуваємось історії вітрами:
Це все від того, що махають прапорами.
НЕДОСЯЖНІСТЬ ІДЕАЛУ
Тільки ті, хто мав якісь ідеали,
Ніколи їх не досягали.
ПИСЬМЕННИКИ-ПРАГМАТИКИ
Деякі письменники-прагматики
Є лиш ілюстраторами граматики.
ЛАМАЙМО Й СИНТАКСИС
Нащо нам синтаксис такий,
Якщо для думки він жорсткий?
ПОБЛАЖЛИВІСТЬ
Мудрому Грицю
Вибачать і дурницю.
Й ОРАКУЛ НЕ ПОМОЖЕ
В роздумах вже отупів:
Скільки ж у землі пупів?
МОГУТЬ СЛОВА
Не знаю, чи виник світ завдяки слову,
Але боюсь, що із-за слів він зникне знову.
ДОСТАТНЬО Й ТРЬОХ
Історія уподібнилась би акробатиці,
Будь стільки часів у ній, як в граматиці.
ЗМІНИ В ІЄРАРХІЇ
Необов’язкові вже зір і слух:
Достатньо мати нюх.
БОГ ПРО НАС ДБАЄ
Нудьга була б – та, слава Богу,
Й чортяку стріть ще маєм змогу.
САМООТРУЄННЯ
У нім привело до збою
Отруєння самим собою.
ЦЕ НЕМОЖЛИВО
Сократами стануть всі? Не може бути!
Не вистачить на всіх цикути.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
Інтерпретація?
Та це ж іще гірш, ніж руйнація.
ЖИВИЙ ТРУП
Хоч він і труп вже, та – затям –
Нафарширований життям.
ЧАС ОБЛАГОРОДЖУЄ
Хоч норов мав і тиранічний,
Та на монетах – симпатичний!
ТРОГЛОЕРУДИТ
Така осанка й колорит –
Ну справжній троглоерудит!
ХОТІЛОСЬ, ЯК КРАЩЕ
Позитивний відгук відправив,
Що негативне враження справив.
ДРАКОНІВСЬКА ЛАСКА
Для драконівської ласки
Вдягнути слід маски.
НЕНАВМИСНЕ
Як таку товсту книгу проковтнув?
Та просто від нудьги так позіхнув.
СУТНІСТЬ У ВІДСУТНОСТІ
Об’єднує так нас не сутність,
А спільних інтересів відсутність.
Й МИ НЕ ПРОТИ
Перипатетиків роти?
Хто ж буде проти.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 18"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 16"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 16"
Про публікацію