Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.04
23:25
Була шкварка, була чарка
І сметана, і млинці.
І таїлась поруч сварка —
Вхід до сварочки вкінці…
Хто кого об’їв, чи зрадив —
Загубилось у млинцях.
А сметані хтось порадив
Прогулятись по синцях…
І сметана, і млинці.
І таїлась поруч сварка —
Вхід до сварочки вкінці…
Хто кого об’їв, чи зрадив —
Загубилось у млинцях.
А сметані хтось порадив
Прогулятись по синцях…
2026.01.04
19:33
Про всіх потрібно знати у житті:
І про героїв, і про тих катів,
Що Україну нашу мордували,
Життям нормальним жити не давали.
Багато з них були, як одноденки –
У небо піднімалися швиденько.
Одні – людей на краще надихати,
Другі – щоб отих перших уби
І про героїв, і про тих катів,
Що Україну нашу мордували,
Життям нормальним жити не давали.
Багато з них були, як одноденки –
У небо піднімалися швиденько.
Одні – людей на краще надихати,
Другі – щоб отих перших уби
2026.01.04
18:09
Ну що сказати? Спрацювали чисто!
Без метушні та зайвих децибелів.
Одним мікроскопічним терористом
Поменшало. Віват, Венесуело!
Все обійшлося без балаканини.
До біса резолюції, ухвали!
То й добре! А стражденна Україна
Без метушні та зайвих децибелів.
Одним мікроскопічним терористом
Поменшало. Віват, Венесуело!
Все обійшлося без балаканини.
До біса резолюції, ухвали!
То й добре! А стражденна Україна
2026.01.04
13:03
Малює мороз візерунок
На склі, як маестро пісні.
Ранковий упав поцілунок
Моєї дружини-весни.
Я п'ю животворний цей трунок,
Не рік і не два - цілий вік.
Красуне! Супружнице юна!
На склі, як маестро пісні.
Ранковий упав поцілунок
Моєї дружини-весни.
Я п'ю животворний цей трунок,
Не рік і не два - цілий вік.
Красуне! Супружнице юна!
2026.01.04
12:11
Коли подолаєм навколишню сірість?
Коли вже настане жадана весна?
Коли подолаємо мряку і сизість,
Вдихаючи свіжість, як помах крила?
Коли подолаємо зоднаковіння,
Стандартність і сплутаний, немічний страх?
Коли проросте крізь байдуже каміння
Коли вже настане жадана весна?
Коли подолаємо мряку і сизість,
Вдихаючи свіжість, як помах крила?
Коли подолаємо зоднаковіння,
Стандартність і сплутаний, немічний страх?
Коли проросте крізь байдуже каміння
2026.01.04
10:18
Уже під старість Галя пригадала,
Що їй колись циганка нагадала.
Казала: женихів і не злічити.
Та врешті з іноземцем будеш жити.
Збулося дійсно це, тож гріх брехати:
Є іноземці два у неї в хаті.
Таки не обманула за червонець, –
Бо ждуть бульдог-фран
Що їй колись циганка нагадала.
Казала: женихів і не злічити.
Та врешті з іноземцем будеш жити.
Збулося дійсно це, тож гріх брехати:
Є іноземці два у неї в хаті.
Таки не обманула за червонець, –
Бо ждуть бульдог-фран
2026.01.04
10:10
Раїса Обшарська. Сезон блукаючих дощів: повісті, оповідання, новели. —Тернопіль: Джура, 2006 р. — 254 с.
Усім шанувальникам художньої літератури, відомо, що є книги, які захоплюють одразу і не відпускають, поки не прочитаєш їх до останньої сторінки. Авт
2026.01.03
21:46
Розливає обрій червоно лафітом,
Обідок від сонця лущиться у сніг.
Вволю нагулявшись, затихає вітер:
Спав би, та клаксони надто голосні.
Стелиться додому двоколісна смуга,
Відбивають фари в паморозі блиск.
Щоб не заважати, шепочу на вухо:
Обідок від сонця лущиться у сніг.
Вволю нагулявшись, затихає вітер:
Спав би, та клаксони надто голосні.
Стелиться додому двоколісна смуга,
Відбивають фари в паморозі блиск.
Щоб не заважати, шепочу на вухо:
2026.01.03
17:52
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с
2026.01.03
17:26
Нічого такого, ще вибухів кілька.
Верби схилились, розсіявсь туман…
Зникла хатина, зникла бруківка.
Лишився у полі лише дурман.
Нічого такого, звикаєм потроху —
Рік вже четвертий, п’ятий ось-ось…
Кілька разів із льоху до льоху —
З цим і живемо, з
Верби схилились, розсіявсь туман…
Зникла хатина, зникла бруківка.
Лишився у полі лише дурман.
Нічого такого, звикаєм потроху —
Рік вже четвертий, п’ятий ось-ось…
Кілька разів із льоху до льоху —
З цим і живемо, з
2026.01.03
16:31
Придумати задачу вдома будь- яку
Задала вчора в школі вчителька Сашку.
Чомусь малий багато думати не став,
Хвилин за десять він завдання написав.
Коли свою задачу дітям прочитав,
Сміялась вчителька, і клас весь реготав.
В задачі пише: крокодила я
Задала вчора в школі вчителька Сашку.
Чомусь малий багато думати не став,
Хвилин за десять він завдання написав.
Коли свою задачу дітям прочитав,
Сміялась вчителька, і клас весь реготав.
В задачі пише: крокодила я
2026.01.03
14:20
Поетична непоетичність.
Так кусає змія за свій хвіст.
Це надмірне позерство й практичність.
У колодязі згублений хист.
Так потоне усе в парадоксах,
У апоріях, візіях, снах.
І останній п'яниця й пройдоха
Так кусає змія за свій хвіст.
Це надмірне позерство й практичність.
У колодязі згублений хист.
Так потоне усе в парадоксах,
У апоріях, візіях, снах.
І останній п'яниця й пройдоха
2026.01.03
11:46
Із Леоніда Сергєєва
При прольоті на фанері над Парижем
ми не плюнемо униз, хоч і кортить,
а сплануємо з поривом вітру свіжим
та послухаємо, що народ триндить.
А народ внизу – не плужить і не сіє,
При прольоті на фанері над Парижем
ми не плюнемо униз, хоч і кортить,
а сплануємо з поривом вітру свіжим
та послухаємо, що народ триндить.
А народ внизу – не плужить і не сіє,
2026.01.03
10:01
Ти розумієш з віком,
що біль не за горою.
За сильним чоловіком
ти можеш буть: слабкою,
розкутою, дівчиськом,
що ліпить бабу сніжну.
До твого серця близько
що біль не за горою.
За сильним чоловіком
ти можеш буть: слабкою,
розкутою, дівчиськом,
що ліпить бабу сніжну.
До твого серця близько
2026.01.03
07:06
звідкіля ~ жодної гадки
може то маскований диявол
в очі їй зирнувши те сказав би
дивна міс едж
дивна міс едж
дивна міс едж увійде до вітальні
я не знаю що і питати
може то маскований диявол
в очі їй зирнувши те сказав би
дивна міс едж
дивна міс едж
дивна міс едж увійде до вітальні
я не знаю що і питати
2026.01.02
21:40
У лісі народилася,
У лісі і зросла.
Завжди струнка Ялинонька
Зеленою була.
Співала завірюха їй:
«Ялинонько, бай-бай»
Вкладався снігом Сніговій,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У лісі і зросла.
Завжди струнка Ялинонька
Зеленою була.
Співала завірюха їй:
«Ялинонько, бай-бай»
Вкладався снігом Сніговій,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.24
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 17
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 17
З ПІДРУЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
Труна великого піїта
З уламків сцени була збита.
НЕ ДОРІС ДО ЕПОХИ
До свого часу він ще не доріс:
Цілили в ноги, а влучили в ніс.
НАДЗУСИЛЛЯ
В поті чола щодня
Піднімають рівень дна.
НЕ ЛИШ ПРОБЛЕМИ ГРАМАТИКИ
Свобода, рівність, братство – ах, магія цих слів!
Що ж станеться, як перейти до дієслів?
ПОСВІДЧЕННЯ ОСОБИ -- В ТОБІ
Чи ж не є сама людина, поки ще не в гробі,
Найкращим посвідченням своєї особи?
ЗНАЙ МІРУ
Душе, знай же міру! –
Не випирай так крізь шкіру.
НЕ ПАДАЙ ДУХОМ
Якщо напис “кінець” зустрівсь твоєму оку,
Не лякайсь – може, ти зайшов не з того боку.
НЕ СКОРИСТАВСЯ
Хтось мудрість із них черпав –
А я свої сни проспав.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
Із сучасної проблематики:
Релятивізму фанатики.
ЗНАЧЕННЯ В ТЛУМАЧЕННІ
Залежно від того, як їх тлумачать,
Навіть слова без значень дещо значать.
ПОБАЖАННЯ ПИСЬМЕННИКУ
Хизуйсь в гордині і в силі –
Перо лиш не втопи в чорнилі.
ДО ПРІРВИ Б ЗДІЙНЯТИСЬ
О, скільки відкриється зору
Прірв, як поглянеш угору!
НЕ ДІЖДЕТЕСЬ
Світ – не діжка:
Не принесуть його вам до ліжка.
ПОЗБАВТЕСЬ АМБІЦІЙ
Хто хоче в легенду, мабуть забув,
Що в неї початок: “Колись жив-був...”
НАУКОВЕ ПОЯСНЕННЯ
З тих пір, як зрозуміли, що кулястий світ,
Наш смуток кусає себе за хвіст.
ДЛЯ ФАРБИ НЕ ГОДИТЬСЯ
Кров – хай навіть її ріка –
Фарба нестійка.
РІКА ЗАБУТТЯ
Раз якось в Лету стрибнув я вві сні.
От тільки не згадаю – врятувавсь чи ні.
ЗАОЩАДЖЕННЯ
Зекономив багато печалей і суму –
Й ось отримав із відсотками всю їх суму.
НЕ ВСТОЯТЬ І ДУБИНИ
Як солов’ї всю ніч шаленіють,
То й дубини зазеленіють.
ВІТРИ ІСТОРІЇ
Ми обдуваємось історії вітрами:
Це все від того, що махають прапорами.
НЕДОСЯЖНІСТЬ ІДЕАЛУ
Тільки ті, хто мав якісь ідеали,
Ніколи їх не досягали.
ПИСЬМЕННИКИ-ПРАГМАТИКИ
Деякі письменники-прагматики
Є лиш ілюстраторами граматики.
ЛАМАЙМО Й СИНТАКСИС
Нащо нам синтаксис такий,
Якщо для думки він жорсткий?
ПОБЛАЖЛИВІСТЬ
Мудрому Грицю
Вибачать і дурницю.
Й ОРАКУЛ НЕ ПОМОЖЕ
В роздумах вже отупів:
Скільки ж у землі пупів?
МОГУТЬ СЛОВА
Не знаю, чи виник світ завдяки слову,
Але боюсь, що із-за слів він зникне знову.
ДОСТАТНЬО Й ТРЬОХ
Історія уподібнилась би акробатиці,
Будь стільки часів у ній, як в граматиці.
ЗМІНИ В ІЄРАРХІЇ
Необов’язкові вже зір і слух:
Достатньо мати нюх.
БОГ ПРО НАС ДБАЄ
Нудьга була б – та, слава Богу,
Й чортяку стріть ще маєм змогу.
САМООТРУЄННЯ
У нім привело до збою
Отруєння самим собою.
ЦЕ НЕМОЖЛИВО
Сократами стануть всі? Не може бути!
Не вистачить на всіх цикути.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
Інтерпретація?
Та це ж іще гірш, ніж руйнація.
ЖИВИЙ ТРУП
Хоч він і труп вже, та – затям –
Нафарширований життям.
ЧАС ОБЛАГОРОДЖУЄ
Хоч норов мав і тиранічний,
Та на монетах – симпатичний!
ТРОГЛОЕРУДИТ
Така осанка й колорит –
Ну справжній троглоерудит!
ХОТІЛОСЬ, ЯК КРАЩЕ
Позитивний відгук відправив,
Що негативне враження справив.
ДРАКОНІВСЬКА ЛАСКА
Для драконівської ласки
Вдягнути слід маски.
НЕНАВМИСНЕ
Як таку товсту книгу проковтнув?
Та просто від нудьги так позіхнув.
СУТНІСТЬ У ВІДСУТНОСТІ
Об’єднує так нас не сутність,
А спільних інтересів відсутність.
Й МИ НЕ ПРОТИ
Перипатетиків роти?
Хто ж буде проти.
Труна великого піїта
З уламків сцени була збита.
НЕ ДОРІС ДО ЕПОХИ
До свого часу він ще не доріс:
Цілили в ноги, а влучили в ніс.
НАДЗУСИЛЛЯ
В поті чола щодня
Піднімають рівень дна.
НЕ ЛИШ ПРОБЛЕМИ ГРАМАТИКИ
Свобода, рівність, братство – ах, магія цих слів!
Що ж станеться, як перейти до дієслів?
ПОСВІДЧЕННЯ ОСОБИ -- В ТОБІ
Чи ж не є сама людина, поки ще не в гробі,
Найкращим посвідченням своєї особи?
ЗНАЙ МІРУ
Душе, знай же міру! –
Не випирай так крізь шкіру.
НЕ ПАДАЙ ДУХОМ
Якщо напис “кінець” зустрівсь твоєму оку,
Не лякайсь – може, ти зайшов не з того боку.
НЕ СКОРИСТАВСЯ
Хтось мудрість із них черпав –
А я свої сни проспав.
ЄДНІСТЬ ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ
Із сучасної проблематики:
Релятивізму фанатики.
ЗНАЧЕННЯ В ТЛУМАЧЕННІ
Залежно від того, як їх тлумачать,
Навіть слова без значень дещо значать.
ПОБАЖАННЯ ПИСЬМЕННИКУ
Хизуйсь в гордині і в силі –
Перо лиш не втопи в чорнилі.
ДО ПРІРВИ Б ЗДІЙНЯТИСЬ
О, скільки відкриється зору
Прірв, як поглянеш угору!
НЕ ДІЖДЕТЕСЬ
Світ – не діжка:
Не принесуть його вам до ліжка.
ПОЗБАВТЕСЬ АМБІЦІЙ
Хто хоче в легенду, мабуть забув,
Що в неї початок: “Колись жив-був...”
НАУКОВЕ ПОЯСНЕННЯ
З тих пір, як зрозуміли, що кулястий світ,
Наш смуток кусає себе за хвіст.
ДЛЯ ФАРБИ НЕ ГОДИТЬСЯ
Кров – хай навіть її ріка –
Фарба нестійка.
РІКА ЗАБУТТЯ
Раз якось в Лету стрибнув я вві сні.
От тільки не згадаю – врятувавсь чи ні.
ЗАОЩАДЖЕННЯ
Зекономив багато печалей і суму –
Й ось отримав із відсотками всю їх суму.
НЕ ВСТОЯТЬ І ДУБИНИ
Як солов’ї всю ніч шаленіють,
То й дубини зазеленіють.
ВІТРИ ІСТОРІЇ
Ми обдуваємось історії вітрами:
Це все від того, що махають прапорами.
НЕДОСЯЖНІСТЬ ІДЕАЛУ
Тільки ті, хто мав якісь ідеали,
Ніколи їх не досягали.
ПИСЬМЕННИКИ-ПРАГМАТИКИ
Деякі письменники-прагматики
Є лиш ілюстраторами граматики.
ЛАМАЙМО Й СИНТАКСИС
Нащо нам синтаксис такий,
Якщо для думки він жорсткий?
ПОБЛАЖЛИВІСТЬ
Мудрому Грицю
Вибачать і дурницю.
Й ОРАКУЛ НЕ ПОМОЖЕ
В роздумах вже отупів:
Скільки ж у землі пупів?
МОГУТЬ СЛОВА
Не знаю, чи виник світ завдяки слову,
Але боюсь, що із-за слів він зникне знову.
ДОСТАТНЬО Й ТРЬОХ
Історія уподібнилась би акробатиці,
Будь стільки часів у ній, як в граматиці.
ЗМІНИ В ІЄРАРХІЇ
Необов’язкові вже зір і слух:
Достатньо мати нюх.
БОГ ПРО НАС ДБАЄ
Нудьга була б – та, слава Богу,
Й чортяку стріть ще маєм змогу.
САМООТРУЄННЯ
У нім привело до збою
Отруєння самим собою.
ЦЕ НЕМОЖЛИВО
Сократами стануть всі? Не може бути!
Не вистачить на всіх цикути.
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
Інтерпретація?
Та це ж іще гірш, ніж руйнація.
ЖИВИЙ ТРУП
Хоч він і труп вже, та – затям –
Нафарширований життям.
ЧАС ОБЛАГОРОДЖУЄ
Хоч норов мав і тиранічний,
Та на монетах – симпатичний!
ТРОГЛОЕРУДИТ
Така осанка й колорит –
Ну справжній троглоерудит!
ХОТІЛОСЬ, ЯК КРАЩЕ
Позитивний відгук відправив,
Що негативне враження справив.
ДРАКОНІВСЬКА ЛАСКА
Для драконівської ласки
Вдягнути слід маски.
НЕНАВМИСНЕ
Як таку товсту книгу проковтнув?
Та просто від нудьги так позіхнув.
СУТНІСТЬ У ВІДСУТНОСТІ
Об’єднує так нас не сутність,
А спільних інтересів відсутність.
Й МИ НЕ ПРОТИ
Перипатетиків роти?
Хто ж буде проти.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 18"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 16"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 16"
Про публікацію
