Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.17
09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
2026.06.17
09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
2026.06.17
07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
2026.06.17
04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
2026.06.17
01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
2026.06.17
00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
2026.06.16
22:20
віє вітер, крізь холодну зливу
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч
шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч
шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям
2026.06.16
21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер
2026.06.16
21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись
2026.06.16
11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.
Нарешті правда переможе,
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.
Нарешті правда переможе,
2026.06.16
11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.
2026.06.16
10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.
Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.
Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:
2026.06.16
06:33
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26
2026.06.16
02:09
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба.
Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії.
Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили.
Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються
2026.06.15
20:37
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям
2026.06.15
13:25
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.
Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.
Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.15
2026.06.14
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
2026.06.01
2026.05.31
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 18
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 18
З’ЯСУЄ ЧАС
Що є трагедія, а що – комедія,
Прояснить потім нам енциклопедія.
СВОБОДА -- НЕ ПРОСТО МОДА
Свобода думки – ось та основа,
Де вже доречна й свобода слова.
ОДИН ЛИШ НЕДОЛІК
Великі почуття оспівував він всюди,
Хоч їх вмістить не міг у власні груди.
ЖОРСТОКІСТЬ ІЗ-ЗА СТРОКІВ
Сатана ненавмисне такий жорстокий:
Відвела йому Біблія надто малі строки.
НІЧОГО НЕ ВДІЄШ
Якщо не зміг життя до кращих ер
Відкласти – то живи тепер!
ЯКБИ Ж ЗНАТТЯ
Той, хто й 19-е століття вважав за прокляте,
Не відав, що настане 20-е.
З’ЯСУВАЛОСЬ ПІЗНІШЕ
Лишень, як зійшов на колісницю, сумнів зник:
Так, він – тільки візник.
НЕ НАСТІЛЬКИ ДУРНІ
Жоден із нас не є настільки дурним,
Щоб хоч іноді не прикидатись ним.
ЧАСИ МІНЯЮТЬСЯ
Вдягались наші предки в шкури звірині –
Нам же і в людській вже незручно нині.
ПОРУШИМ ТРАДИЦІЮ
Поставим крапку – бо це остання –
Не над “і”, а під знаком питання.
ПИТАННЯ РИТОРИЧНЕ
Чи сповнив місію свою місіонер,
Якщо із дикунів хтось його зжер?
ПРИНЦИП ДОПОВНЮВАЛЬНОСТІ
Недоречне мистецтво абсурду там,
Де життя й так – суцільний бедлам.
НІЧОГО ДИВНОГО
Що, що – а сприйнятливості від порожніх голів
Слід було ждать! Сам бог велів.
НАЙКРАЩА ВІЗИТКА
Найбільш підходить на епохи візитку
Список слів, що вона вилучила із вжитку.
ПОДІБНО ДО БОГИНЬ
Мудрі думки народжуються з голови, подібно до Афіни,
А прекрасні – немов Афродіта – із піни.
ЗНАХІДКА ДЛЯ ПЕГАСА
В деяких поетів одне сіно в голові:
Як добре з ними Пегасу – лиш уяви!
ВАМ НАУКА
Корони частіш переходили із рук в руки,
Ніж з голови на голову – вам це для науки!
МУЗА НЕ ПРИЗНАЄТЬСЯ
Плагіатори, спіть спокійно в честолюбства ражі:
Муза – жінка, і хто був першим – не скаже.
ЗАКОННА ВИМОГА
Небагато вимагаєм: лишень
Думать не більше від восьми годин в день.
ЩО ЗА ЖИТТЯ!
Ось і на гриби вже влаштували облаву.
Що за життя! По якому праву?
ТУДИ ПРЯМУЮТЬ ВСІ
“Чи далеко ще до мети?” –
“Не турбуйсь, там виходиш не тільки ти.”
ІЗ “ГАМЛЕТА”
“Щось підгнило вже в королівстві Данськім.”
О, Даніє з роздоллям океанським!
КОМПЕНСАЦІЯ
Відсутність совісті не скромністю
Компенсується, а безсоромністю.
З ТОЛКОМ
Говорить з толком полюбляємо ми –
А треба б ще і з людьми.
ВЧІТЬ МОВИ
Завжди і скрізь із кимсь полемізуючі!
Вчіть мови, навіть неіснуючі.
ВАЖЛИВИМ Є РІВЕНЬ
Підземні клозети
Переживуть і дзвінниці, й мінарети.
ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОМ
Й на алфавіт накладуть заборону,
Якщо він не містить букви закону.
ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ОСВІТЛЕННЯ
І в калюжі за ясної днини
Можна помітить глибини.
НЕ СТРАШНА Й ІНФЛЯЦІЯ
Єдина тверда валюта всіх віків –
Тридцять срібняків.
ПЕРЕВІРЕНИЙ ЗАСІБ
А ставку зробив, мобілізувавши всі знання,
На доброго троянського коня.
ПРИХОДИТЬСЯ ЙТИ НА ЖЕРТВИ
“Чи не можеш сказать це простіше?” – мене попросили.
“Можу – але тоді б не заплатили.”
МОЖЛИВО, СВІТЛО ЗАВАЖАЄ
Як двоє гасять світло в кімнаті, це ще не значить,
Що вони уже не в змозі один одного бачить.
ГАРНІ МАНЕРИ
У всіх критиків нині манери хороші,
Бо вправляються в любові до літератури за гроші.
ЗАВИДНА ДОЛЯ
Доля у дерев саду завидна,
Бо їхня діяльність плідна.
ПРОЯВ ХОРОБРОСТІ
Чи воша в лева гриві сміливіша, ніж ті,
Що закріпились в зайця на хвості?
ЗБЕРІГАЮЧИ НОМІНАЛ
Ця жінка була, як монета, що переходила з рук до рук,
Але вартості не втрачала після кожної з розлук.
ЩО ТРЕБА ЩЕ, КОЛИ Є ХИСТ?
У пса, як радіє, махать хвостом є хист:
Для цього то й треба всього лиш радість і хвіст.
А БУЛА Ж НАГОДА!
Пес із котом чудово уживались,
Але от миші цим не скористались.
ОСТЕРІГАЙТЕСЬ ОПТИМІЗМУ
Я впав у оптимізм одного разу
Й не жив би вже, якби не витягли одразу.
ХОЧ ЯКАСЬ КОРИСТЬ
Чудова мозаїка буде – радій! –
Із наших розбитих надій.
А ЩО ВЖЕ КОМУНІСТИ!
Ну ж і садисти
Ці марксималісти!
ЖАЛЬ, ЩО НЕ ВИБИРАЮТЬ СУСІДІВ
Сусідам народу того співчуваю,
Котрий живе на межі відчаю.
Що є трагедія, а що – комедія,
Прояснить потім нам енциклопедія.
СВОБОДА -- НЕ ПРОСТО МОДА
Свобода думки – ось та основа,
Де вже доречна й свобода слова.
ОДИН ЛИШ НЕДОЛІК
Великі почуття оспівував він всюди,
Хоч їх вмістить не міг у власні груди.
ЖОРСТОКІСТЬ ІЗ-ЗА СТРОКІВ
Сатана ненавмисне такий жорстокий:
Відвела йому Біблія надто малі строки.
НІЧОГО НЕ ВДІЄШ
Якщо не зміг життя до кращих ер
Відкласти – то живи тепер!
ЯКБИ Ж ЗНАТТЯ
Той, хто й 19-е століття вважав за прокляте,
Не відав, що настане 20-е.
З’ЯСУВАЛОСЬ ПІЗНІШЕ
Лишень, як зійшов на колісницю, сумнів зник:
Так, він – тільки візник.
НЕ НАСТІЛЬКИ ДУРНІ
Жоден із нас не є настільки дурним,
Щоб хоч іноді не прикидатись ним.
ЧАСИ МІНЯЮТЬСЯ
Вдягались наші предки в шкури звірині –
Нам же і в людській вже незручно нині.
ПОРУШИМ ТРАДИЦІЮ
Поставим крапку – бо це остання –
Не над “і”, а під знаком питання.
ПИТАННЯ РИТОРИЧНЕ
Чи сповнив місію свою місіонер,
Якщо із дикунів хтось його зжер?
ПРИНЦИП ДОПОВНЮВАЛЬНОСТІ
Недоречне мистецтво абсурду там,
Де життя й так – суцільний бедлам.
НІЧОГО ДИВНОГО
Що, що – а сприйнятливості від порожніх голів
Слід було ждать! Сам бог велів.
НАЙКРАЩА ВІЗИТКА
Найбільш підходить на епохи візитку
Список слів, що вона вилучила із вжитку.
ПОДІБНО ДО БОГИНЬ
Мудрі думки народжуються з голови, подібно до Афіни,
А прекрасні – немов Афродіта – із піни.
ЗНАХІДКА ДЛЯ ПЕГАСА
В деяких поетів одне сіно в голові:
Як добре з ними Пегасу – лиш уяви!
ВАМ НАУКА
Корони частіш переходили із рук в руки,
Ніж з голови на голову – вам це для науки!
МУЗА НЕ ПРИЗНАЄТЬСЯ
Плагіатори, спіть спокійно в честолюбства ражі:
Муза – жінка, і хто був першим – не скаже.
ЗАКОННА ВИМОГА
Небагато вимагаєм: лишень
Думать не більше від восьми годин в день.
ЩО ЗА ЖИТТЯ!
Ось і на гриби вже влаштували облаву.
Що за життя! По якому праву?
ТУДИ ПРЯМУЮТЬ ВСІ
“Чи далеко ще до мети?” –
“Не турбуйсь, там виходиш не тільки ти.”
ІЗ “ГАМЛЕТА”
“Щось підгнило вже в королівстві Данськім.”
О, Даніє з роздоллям океанським!
КОМПЕНСАЦІЯ
Відсутність совісті не скромністю
Компенсується, а безсоромністю.
З ТОЛКОМ
Говорить з толком полюбляємо ми –
А треба б ще і з людьми.
ВЧІТЬ МОВИ
Завжди і скрізь із кимсь полемізуючі!
Вчіть мови, навіть неіснуючі.
ВАЖЛИВИМ Є РІВЕНЬ
Підземні клозети
Переживуть і дзвінниці, й мінарети.
ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОМ
Й на алфавіт накладуть заборону,
Якщо він не містить букви закону.
ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ОСВІТЛЕННЯ
І в калюжі за ясної днини
Можна помітить глибини.
НЕ СТРАШНА Й ІНФЛЯЦІЯ
Єдина тверда валюта всіх віків –
Тридцять срібняків.
ПЕРЕВІРЕНИЙ ЗАСІБ
А ставку зробив, мобілізувавши всі знання,
На доброго троянського коня.
ПРИХОДИТЬСЯ ЙТИ НА ЖЕРТВИ
“Чи не можеш сказать це простіше?” – мене попросили.
“Можу – але тоді б не заплатили.”
МОЖЛИВО, СВІТЛО ЗАВАЖАЄ
Як двоє гасять світло в кімнаті, це ще не значить,
Що вони уже не в змозі один одного бачить.
ГАРНІ МАНЕРИ
У всіх критиків нині манери хороші,
Бо вправляються в любові до літератури за гроші.
ЗАВИДНА ДОЛЯ
Доля у дерев саду завидна,
Бо їхня діяльність плідна.
ПРОЯВ ХОРОБРОСТІ
Чи воша в лева гриві сміливіша, ніж ті,
Що закріпились в зайця на хвості?
ЗБЕРІГАЮЧИ НОМІНАЛ
Ця жінка була, як монета, що переходила з рук до рук,
Але вартості не втрачала після кожної з розлук.
ЩО ТРЕБА ЩЕ, КОЛИ Є ХИСТ?
У пса, як радіє, махать хвостом є хист:
Для цього то й треба всього лиш радість і хвіст.
А БУЛА Ж НАГОДА!
Пес із котом чудово уживались,
Але от миші цим не скористались.
ОСТЕРІГАЙТЕСЬ ОПТИМІЗМУ
Я впав у оптимізм одного разу
Й не жив би вже, якби не витягли одразу.
ХОЧ ЯКАСЬ КОРИСТЬ
Чудова мозаїка буде – радій! –
Із наших розбитих надій.
А ЩО ВЖЕ КОМУНІСТИ!
Ну ж і садисти
Ці марксималісти!
ЖАЛЬ, ЩО НЕ ВИБИРАЮТЬ СУСІДІВ
Сусідам народу того співчуваю,
Котрий живе на межі відчаю.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 19"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 17"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 17"
Про публікацію
