ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Станіслава Єжи Лєца

 Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 18
З’ЯСУЄ ЧАС

Що є трагедія, а що – комедія,
Прояснить потім нам енциклопедія.

СВОБОДА -- НЕ ПРОСТО МОДА

Свобода думки – ось та основа,
Де вже доречна й свобода слова.

ОДИН ЛИШ НЕДОЛІК

Великі почуття оспівував він всюди,
Хоч їх вмістить не міг у власні груди.

ЖОРСТОКІСТЬ ІЗ-ЗА СТРОКІВ

Сатана ненавмисне такий жорстокий:
Відвела йому Біблія надто малі строки.

НІЧОГО НЕ ВДІЄШ

Якщо не зміг життя до кращих ер
Відкласти – то живи тепер!

ЯКБИ Ж ЗНАТТЯ

Той, хто й 19-е століття вважав за прокляте,
Не відав, що настане 20-е.

З’ЯСУВАЛОСЬ ПІЗНІШЕ

Лишень, як зійшов на колісницю, сумнів зник:
Так, він – тільки візник.

НЕ НАСТІЛЬКИ ДУРНІ

Жоден із нас не є настільки дурним,
Щоб хоч іноді не прикидатись ним.

ЧАСИ МІНЯЮТЬСЯ

Вдягались наші предки в шкури звірині –
Нам же і в людській вже незручно нині.

ПОРУШИМ ТРАДИЦІЮ

Поставим крапку – бо це остання –
Не над “і”, а під знаком питання.

ПИТАННЯ РИТОРИЧНЕ

Чи сповнив місію свою місіонер,
Якщо із дикунів хтось його зжер?

ПРИНЦИП ДОПОВНЮВАЛЬНОСТІ

Недоречне мистецтво абсурду там,
Де життя й так – суцільний бедлам.

НІЧОГО ДИВНОГО

Що, що – а сприйнятливості від порожніх голів
Слід було ждать! Сам бог велів.

НАЙКРАЩА ВІЗИТКА

Найбільш підходить на епохи візитку
Список слів, що вона вилучила із вжитку.

ПОДІБНО ДО БОГИНЬ

Мудрі думки народжуються з голови, подібно до Афіни,
А прекрасні – немов Афродіта – із піни.

ЗНАХІДКА ДЛЯ ПЕГАСА

В деяких поетів одне сіно в голові:
Як добре з ними Пегасу – лиш уяви!

ВАМ НАУКА

Корони частіш переходили із рук в руки,
Ніж з голови на голову – вам це для науки!

МУЗА НЕ ПРИЗНАЄТЬСЯ

Плагіатори, спіть спокійно в честолюбства ражі:
Муза – жінка, і хто був першим – не скаже.

ЗАКОННА ВИМОГА

Небагато вимагаєм: лишень
Думать не більше від восьми годин в день.

ЩО ЗА ЖИТТЯ!

Ось і на гриби вже влаштували облаву.
Що за життя! По якому праву?

ТУДИ ПРЯМУЮТЬ ВСІ

“Чи далеко ще до мети?” –
“Не турбуйсь, там виходиш не тільки ти.”

ІЗ “ГАМЛЕТА”

“Щось підгнило вже в королівстві Данськім.”
О, Даніє з роздоллям океанським!

КОМПЕНСАЦІЯ

Відсутність совісті не скромністю
Компенсується, а безсоромністю.

З ТОЛКОМ

Говорить з толком полюбляємо ми –
А треба б ще і з людьми.

ВЧІТЬ МОВИ

Завжди і скрізь із кимсь полемізуючі!
Вчіть мови, навіть неіснуючі.

ВАЖЛИВИМ Є РІВЕНЬ

Підземні клозети
Переживуть і дзвінниці, й мінарети.

ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОМ

Й на алфавіт накладуть заборону,
Якщо він не містить букви закону.

ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ОСВІТЛЕННЯ

І в калюжі за ясної днини
Можна помітить глибини.

НЕ СТРАШНА Й ІНФЛЯЦІЯ

Єдина тверда валюта всіх віків –
Тридцять срібняків.

ПЕРЕВІРЕНИЙ ЗАСІБ

А ставку зробив, мобілізувавши всі знання,
На доброго троянського коня.

ПРИХОДИТЬСЯ ЙТИ НА ЖЕРТВИ

“Чи не можеш сказать це простіше?” – мене попросили.
“Можу – але тоді б не заплатили.”

МОЖЛИВО, СВІТЛО ЗАВАЖАЄ

Як двоє гасять світло в кімнаті, це ще не значить,
Що вони уже не в змозі один одного бачить.

ГАРНІ МАНЕРИ

У всіх критиків нині манери хороші,
Бо вправляються в любові до літератури за гроші.

ЗАВИДНА ДОЛЯ

Доля у дерев саду завидна,
Бо їхня діяльність плідна.

ПРОЯВ ХОРОБРОСТІ

Чи воша в лева гриві сміливіша, ніж ті,
Що закріпились в зайця на хвості?

ЗБЕРІГАЮЧИ НОМІНАЛ

Ця жінка була, як монета, що переходила з рук до рук,
Але вартості не втрачала після кожної з розлук.

ЩО ТРЕБА ЩЕ, КОЛИ Є ХИСТ?

У пса, як радіє, махать хвостом є хист:
Для цього то й треба всього лиш радість і хвіст.

А БУЛА Ж НАГОДА!

Пес із котом чудово уживались,
Але от миші цим не скористались.

ОСТЕРІГАЙТЕСЬ ОПТИМІЗМУ

Я впав у оптимізм одного разу
Й не жив би вже, якби не витягли одразу.

ХОЧ ЯКАСЬ КОРИСТЬ

Чудова мозаїка буде – радій! –
Із наших розбитих надій.

А ЩО ВЖЕ КОМУНІСТИ!

Ну ж і садисти
Ці марксималісти!

ЖАЛЬ, ЩО НЕ ВИБИРАЮТЬ СУСІДІВ

Сусідам народу того співчуваю,
Котрий живе на межі відчаю.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-08 13:20:59
Переглядів сторінки твору 2026
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Марач (М.К./М.К.) [ 2008-02-08 13:32:40 ]
Примітки

Місіонер – особа, що послана церквою для релігійної пропаганди серед іновірців.
Бедлам – божевільня, хаос, безладдя.
Афіна – у давньогрецькій міфології богиня мудрості, покровителька наук, музики і ремесел; згідно з легендою, народилась із голови верховного бога Зевса.
Афродіта – у давньогрецькій міфології богиня кохання і вроди; згідно з легендою, народилась із морської піни.