
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.02
13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
2025.09.02
12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
2025.09.02
08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн
2025.09.01
23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
2025.09.01
22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
2025.09.01
21:14
Згорів на роботі" — це не про пожежника, як в чорному анекдоті, а про багатьох із нас. Навколо терміну "вигорання" існує багато спекуляцій і недостовірних тверджень, що вкотре розповсюджує поп-психологія. Це не про перевтому і не "забагато роботи". Т
2025.09.01
12:07
Із Бориса Заходера
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
2025.09.01
09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
2025.09.01
05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
2025.09.01
00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
2025.08.31
22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
2025.08.31
22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
2025.08.31
19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
2025.08.31
18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
2025.08.31
14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
2025.08.31
14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 18
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 18
З’ЯСУЄ ЧАС
Що є трагедія, а що – комедія,
Прояснить потім нам енциклопедія.
СВОБОДА -- НЕ ПРОСТО МОДА
Свобода думки – ось та основа,
Де вже доречна й свобода слова.
ОДИН ЛИШ НЕДОЛІК
Великі почуття оспівував він всюди,
Хоч їх вмістить не міг у власні груди.
ЖОРСТОКІСТЬ ІЗ-ЗА СТРОКІВ
Сатана ненавмисне такий жорстокий:
Відвела йому Біблія надто малі строки.
НІЧОГО НЕ ВДІЄШ
Якщо не зміг життя до кращих ер
Відкласти – то живи тепер!
ЯКБИ Ж ЗНАТТЯ
Той, хто й 19-е століття вважав за прокляте,
Не відав, що настане 20-е.
З’ЯСУВАЛОСЬ ПІЗНІШЕ
Лишень, як зійшов на колісницю, сумнів зник:
Так, він – тільки візник.
НЕ НАСТІЛЬКИ ДУРНІ
Жоден із нас не є настільки дурним,
Щоб хоч іноді не прикидатись ним.
ЧАСИ МІНЯЮТЬСЯ
Вдягались наші предки в шкури звірині –
Нам же і в людській вже незручно нині.
ПОРУШИМ ТРАДИЦІЮ
Поставим крапку – бо це остання –
Не над “і”, а під знаком питання.
ПИТАННЯ РИТОРИЧНЕ
Чи сповнив місію свою місіонер,
Якщо із дикунів хтось його зжер?
ПРИНЦИП ДОПОВНЮВАЛЬНОСТІ
Недоречне мистецтво абсурду там,
Де життя й так – суцільний бедлам.
НІЧОГО ДИВНОГО
Що, що – а сприйнятливості від порожніх голів
Слід було ждать! Сам бог велів.
НАЙКРАЩА ВІЗИТКА
Найбільш підходить на епохи візитку
Список слів, що вона вилучила із вжитку.
ПОДІБНО ДО БОГИНЬ
Мудрі думки народжуються з голови, подібно до Афіни,
А прекрасні – немов Афродіта – із піни.
ЗНАХІДКА ДЛЯ ПЕГАСА
В деяких поетів одне сіно в голові:
Як добре з ними Пегасу – лиш уяви!
ВАМ НАУКА
Корони частіш переходили із рук в руки,
Ніж з голови на голову – вам це для науки!
МУЗА НЕ ПРИЗНАЄТЬСЯ
Плагіатори, спіть спокійно в честолюбства ражі:
Муза – жінка, і хто був першим – не скаже.
ЗАКОННА ВИМОГА
Небагато вимагаєм: лишень
Думать не більше від восьми годин в день.
ЩО ЗА ЖИТТЯ!
Ось і на гриби вже влаштували облаву.
Що за життя! По якому праву?
ТУДИ ПРЯМУЮТЬ ВСІ
“Чи далеко ще до мети?” –
“Не турбуйсь, там виходиш не тільки ти.”
ІЗ “ГАМЛЕТА”
“Щось підгнило вже в королівстві Данськім.”
О, Даніє з роздоллям океанським!
КОМПЕНСАЦІЯ
Відсутність совісті не скромністю
Компенсується, а безсоромністю.
З ТОЛКОМ
Говорить з толком полюбляємо ми –
А треба б ще і з людьми.
ВЧІТЬ МОВИ
Завжди і скрізь із кимсь полемізуючі!
Вчіть мови, навіть неіснуючі.
ВАЖЛИВИМ Є РІВЕНЬ
Підземні клозети
Переживуть і дзвінниці, й мінарети.
ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОМ
Й на алфавіт накладуть заборону,
Якщо він не містить букви закону.
ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ОСВІТЛЕННЯ
І в калюжі за ясної днини
Можна помітить глибини.
НЕ СТРАШНА Й ІНФЛЯЦІЯ
Єдина тверда валюта всіх віків –
Тридцять срібняків.
ПЕРЕВІРЕНИЙ ЗАСІБ
А ставку зробив, мобілізувавши всі знання,
На доброго троянського коня.
ПРИХОДИТЬСЯ ЙТИ НА ЖЕРТВИ
“Чи не можеш сказать це простіше?” – мене попросили.
“Можу – але тоді б не заплатили.”
МОЖЛИВО, СВІТЛО ЗАВАЖАЄ
Як двоє гасять світло в кімнаті, це ще не значить,
Що вони уже не в змозі один одного бачить.
ГАРНІ МАНЕРИ
У всіх критиків нині манери хороші,
Бо вправляються в любові до літератури за гроші.
ЗАВИДНА ДОЛЯ
Доля у дерев саду завидна,
Бо їхня діяльність плідна.
ПРОЯВ ХОРОБРОСТІ
Чи воша в лева гриві сміливіша, ніж ті,
Що закріпились в зайця на хвості?
ЗБЕРІГАЮЧИ НОМІНАЛ
Ця жінка була, як монета, що переходила з рук до рук,
Але вартості не втрачала після кожної з розлук.
ЩО ТРЕБА ЩЕ, КОЛИ Є ХИСТ?
У пса, як радіє, махать хвостом є хист:
Для цього то й треба всього лиш радість і хвіст.
А БУЛА Ж НАГОДА!
Пес із котом чудово уживались,
Але от миші цим не скористались.
ОСТЕРІГАЙТЕСЬ ОПТИМІЗМУ
Я впав у оптимізм одного разу
Й не жив би вже, якби не витягли одразу.
ХОЧ ЯКАСЬ КОРИСТЬ
Чудова мозаїка буде – радій! –
Із наших розбитих надій.
А ЩО ВЖЕ КОМУНІСТИ!
Ну ж і садисти
Ці марксималісти!
ЖАЛЬ, ЩО НЕ ВИБИРАЮТЬ СУСІДІВ
Сусідам народу того співчуваю,
Котрий живе на межі відчаю.
Що є трагедія, а що – комедія,
Прояснить потім нам енциклопедія.
СВОБОДА -- НЕ ПРОСТО МОДА
Свобода думки – ось та основа,
Де вже доречна й свобода слова.
ОДИН ЛИШ НЕДОЛІК
Великі почуття оспівував він всюди,
Хоч їх вмістить не міг у власні груди.
ЖОРСТОКІСТЬ ІЗ-ЗА СТРОКІВ
Сатана ненавмисне такий жорстокий:
Відвела йому Біблія надто малі строки.
НІЧОГО НЕ ВДІЄШ
Якщо не зміг життя до кращих ер
Відкласти – то живи тепер!
ЯКБИ Ж ЗНАТТЯ
Той, хто й 19-е століття вважав за прокляте,
Не відав, що настане 20-е.
З’ЯСУВАЛОСЬ ПІЗНІШЕ
Лишень, як зійшов на колісницю, сумнів зник:
Так, він – тільки візник.
НЕ НАСТІЛЬКИ ДУРНІ
Жоден із нас не є настільки дурним,
Щоб хоч іноді не прикидатись ним.
ЧАСИ МІНЯЮТЬСЯ
Вдягались наші предки в шкури звірині –
Нам же і в людській вже незручно нині.
ПОРУШИМ ТРАДИЦІЮ
Поставим крапку – бо це остання –
Не над “і”, а під знаком питання.
ПИТАННЯ РИТОРИЧНЕ
Чи сповнив місію свою місіонер,
Якщо із дикунів хтось його зжер?
ПРИНЦИП ДОПОВНЮВАЛЬНОСТІ
Недоречне мистецтво абсурду там,
Де життя й так – суцільний бедлам.
НІЧОГО ДИВНОГО
Що, що – а сприйнятливості від порожніх голів
Слід було ждать! Сам бог велів.
НАЙКРАЩА ВІЗИТКА
Найбільш підходить на епохи візитку
Список слів, що вона вилучила із вжитку.
ПОДІБНО ДО БОГИНЬ
Мудрі думки народжуються з голови, подібно до Афіни,
А прекрасні – немов Афродіта – із піни.
ЗНАХІДКА ДЛЯ ПЕГАСА
В деяких поетів одне сіно в голові:
Як добре з ними Пегасу – лиш уяви!
ВАМ НАУКА
Корони частіш переходили із рук в руки,
Ніж з голови на голову – вам це для науки!
МУЗА НЕ ПРИЗНАЄТЬСЯ
Плагіатори, спіть спокійно в честолюбства ражі:
Муза – жінка, і хто був першим – не скаже.
ЗАКОННА ВИМОГА
Небагато вимагаєм: лишень
Думать не більше від восьми годин в день.
ЩО ЗА ЖИТТЯ!
Ось і на гриби вже влаштували облаву.
Що за життя! По якому праву?
ТУДИ ПРЯМУЮТЬ ВСІ
“Чи далеко ще до мети?” –
“Не турбуйсь, там виходиш не тільки ти.”
ІЗ “ГАМЛЕТА”
“Щось підгнило вже в королівстві Данськім.”
О, Даніє з роздоллям океанським!
КОМПЕНСАЦІЯ
Відсутність совісті не скромністю
Компенсується, а безсоромністю.
З ТОЛКОМ
Говорить з толком полюбляємо ми –
А треба б ще і з людьми.
ВЧІТЬ МОВИ
Завжди і скрізь із кимсь полемізуючі!
Вчіть мови, навіть неіснуючі.
ВАЖЛИВИМ Є РІВЕНЬ
Підземні клозети
Переживуть і дзвінниці, й мінарети.
ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОМ
Й на алфавіт накладуть заборону,
Якщо він не містить букви закону.
ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ОСВІТЛЕННЯ
І в калюжі за ясної днини
Можна помітить глибини.
НЕ СТРАШНА Й ІНФЛЯЦІЯ
Єдина тверда валюта всіх віків –
Тридцять срібняків.
ПЕРЕВІРЕНИЙ ЗАСІБ
А ставку зробив, мобілізувавши всі знання,
На доброго троянського коня.
ПРИХОДИТЬСЯ ЙТИ НА ЖЕРТВИ
“Чи не можеш сказать це простіше?” – мене попросили.
“Можу – але тоді б не заплатили.”
МОЖЛИВО, СВІТЛО ЗАВАЖАЄ
Як двоє гасять світло в кімнаті, це ще не значить,
Що вони уже не в змозі один одного бачить.
ГАРНІ МАНЕРИ
У всіх критиків нині манери хороші,
Бо вправляються в любові до літератури за гроші.
ЗАВИДНА ДОЛЯ
Доля у дерев саду завидна,
Бо їхня діяльність плідна.
ПРОЯВ ХОРОБРОСТІ
Чи воша в лева гриві сміливіша, ніж ті,
Що закріпились в зайця на хвості?
ЗБЕРІГАЮЧИ НОМІНАЛ
Ця жінка була, як монета, що переходила з рук до рук,
Але вартості не втрачала після кожної з розлук.
ЩО ТРЕБА ЩЕ, КОЛИ Є ХИСТ?
У пса, як радіє, махать хвостом є хист:
Для цього то й треба всього лиш радість і хвіст.
А БУЛА Ж НАГОДА!
Пес із котом чудово уживались,
Але от миші цим не скористались.
ОСТЕРІГАЙТЕСЬ ОПТИМІЗМУ
Я впав у оптимізм одного разу
Й не жив би вже, якби не витягли одразу.
ХОЧ ЯКАСЬ КОРИСТЬ
Чудова мозаїка буде – радій! –
Із наших розбитих надій.
А ЩО ВЖЕ КОМУНІСТИ!
Ну ж і садисти
Ці марксималісти!
ЖАЛЬ, ЩО НЕ ВИБИРАЮТЬ СУСІДІВ
Сусідам народу того співчуваю,
Котрий живе на межі відчаю.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 19"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 17"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 17"
Про публікацію