
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Золотавий ла
2025.06.17
21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
2025.06.17
05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
2025.06.16
23:18
Ти знаєш, я скучив за нами,
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.
Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне
2025.06.16
22:22
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.
Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
2025.04.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 19
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 19
НОРМА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ФОРМИ
Абстракція випада з усіх норм,
Бо має найбільше форм.
ДАЙТЕ Ж ХОЧ СЛОВО СКАЗАТЬ
Залиште наодинці мене хоч на мить –
Я хочу із вами поговорить.
КЛЯП, ДО ЯКОГО ЗВИК
Власний язик –
Це кляп, до якого вже звик.
ЧИ Ж ТАКІ ВЖЕ ХОРОБРІ?
Якби всі бики пахли тарганами,
То й тореадорів не було б між нами.
ЯКЩО З РУК, ТО БЕНТЕЖИТЬ І ЗВУК
Музика ручної роботи –
Й скільки радості в ній і скорботи!
ПРАВА В ЗАКОНІ
Не бачить справедливості нам з вами,
Як плутаєм закони із правами.
ЦЕ ЗАЙВЕ
А світ і не повинен
Прощати того, хто не винен.
ЗАДУШЛИВІ ЧАСИ
Буває, що й дихання спира,
Коли не кричиш “Ура!”
ВІД ЧОГО СИНЬ?
Іноді я перестаю вірить і в блакить:
Вся вись у синяках – здається в ту мить.
НЕЗДІЙСНЕННА МРІЯ
Щоб мать слухачів стільки, як тих, що підслуховують, –
На це вже й не розраховують.
ПРИ НАГОДІ
В свободи є певні збочення, здається,
Бо ворогам своїм і віддається.
ЯКЩО ГОЛИЙ КОРОЛЬ
Якщо голий король, то й лакеї
Одразу знімають лівреї.
НАГАЛЬНА ПОТРЕБА
Буть моторизованим – потреба нагальна,
Хоча б для того, щоб мати гальма.
СМАК НАУКИ
Коли людоїди хочуть відчуть смак науки,
Вони відрубують вченим язики, а не руки.
ПИСК МОДИ
Модна новинка:
Намордник-невидимка.
НЕ ГУСТО
Із часу створення Всевишнім людини
Протези – ось в ній удосконалення єдині!
МЕТАМОРФОЗИ
Золотого тільця знову й знову
Перетворюєм на дійну корову.
ПОТЕНЦІЙНИЙ ДОВГОЖИТЕЛЬ
Жить набридло вже хлопу
Й чекає тільки потопу.
ХАЙ ЛИШАЄТЬСЯ ЗВІРОМ
Важко гладити звіра,
Якщо на нім людська шкіра.
НЕ ПХАЙ
Не пхай в один мішок всього,
Бо не піднімеш його.
ЗНАЙ МІРУ
Хто в сні зрить могутнім себе,
Хай гучно так не хропе.
БІЛЬШ, НІЖ РЕАЛЬНО
Піддався на мить лиш ілюзії
Й весь вік лікувавсь від контузії.
ЗАСТОРОГА
Хай ті, кому дістались плоди злочину,
Не випльовують кісточок на землю, дощем змочену.
НАГАДАТЬ НЕ ЗАЙВЕ
Сходять з розуму – нагадую, хто забув –
Тільки ті, у кого він був.
БАГАТОРАЗОВА
Совість у нього чиста,
Хоч вже й була у вжитку разів триста.
СУТТЄВІШЕ
Як хочеш проникнуть в епохи таємниці,
То важлива не так мудрість її, як дурниці.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
Щоб стати самим собою,
Треба злитись перш із юрбою.
ВИПРАВДАННЯ
Виправдання тих, які досягли вершини:
Далі вже не було стежини.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Дехто не бачить зір навіть у тьмі ночей,
Аж поки в нього іскри не посиплються з очей.
СКРИТНІСТЬ
Не усі фенікси, підвівшись із попелу,
Зізнаються у гріхах минулих зопалу.
ПРО МУТАЦІЮ ГОЛОСУ
Це скільки треба зжерти солов’їв,
Щоб і виття перейшло у спів?!
ЯКБИ ЗНАТТЯ
Ідеальна підробка хай до поневірянь звикає:
Її така ж доля, що й оригінал, чекає.
ЯК Є ХОЧ КРАПЛЯ ЧЕСТІ
Чи ж після ляпаса на щоці
Знімають відбитки пальців знавці?!
НЕОБХІДНИЙ АТРИБУТ
На сцені будь-якого поважного форуму
Повинна буть яма, куди б провалювались від сорому.
ЗАПОВІТНА МРІЯ
Мрію про якір такої ваги,
Щоб тягнув за собою береги.
ШЛЯХ ЕПОХИ
Закарбовується епохи шлях
Навіть на мозолях.
ДОСВІД ПІДТВЕРДЖУЄ
Пересвідчуємось у цьому знов і знов:
Що випливає із досвіду? – Кров.
КОЖЕН БАЧИТЬ СВОЄ
Й колесо тортур для пустомель
Не більш, ніж чудернацька карусель.
КОЛИСЬ І ТЕПЕР
Раніш із вождями хоронили дружин їх і ще багатьох людей,
А зараз – лиш оберемки їхніх ідей.
НЕВИПРАВДАНИЙ РИЗИК
Ризикуєш, чіпляючись за життя,
Разом із ним піти в небуття.
СПРИЯТЛИВІ УМОВИ
Клімат для деградації був просто ідеальним:
Високий демографічний тиск в поєднанні з низьким інтелектуальним.
НЕ ПОБАЧИШ ЗБЛИЗЬКА
Вбік відійди трохи,
Щоб побачить профіль епохи.
ЕПОХИ СУЦІЛЬНОЇ БРЕХНІ
Бувають часи настільки смутні,
Що брешуть, навіть розмовляючи вві сні.
МЕТА ДОСЯГНУТА
Й коли вже добіг до мети навпростець,
Я оглянувся й побачив: ЛЄЦ.
Абстракція випада з усіх норм,
Бо має найбільше форм.
ДАЙТЕ Ж ХОЧ СЛОВО СКАЗАТЬ
Залиште наодинці мене хоч на мить –
Я хочу із вами поговорить.
КЛЯП, ДО ЯКОГО ЗВИК
Власний язик –
Це кляп, до якого вже звик.
ЧИ Ж ТАКІ ВЖЕ ХОРОБРІ?
Якби всі бики пахли тарганами,
То й тореадорів не було б між нами.
ЯКЩО З РУК, ТО БЕНТЕЖИТЬ І ЗВУК
Музика ручної роботи –
Й скільки радості в ній і скорботи!
ПРАВА В ЗАКОНІ
Не бачить справедливості нам з вами,
Як плутаєм закони із правами.
ЦЕ ЗАЙВЕ
А світ і не повинен
Прощати того, хто не винен.
ЗАДУШЛИВІ ЧАСИ
Буває, що й дихання спира,
Коли не кричиш “Ура!”
ВІД ЧОГО СИНЬ?
Іноді я перестаю вірить і в блакить:
Вся вись у синяках – здається в ту мить.
НЕЗДІЙСНЕННА МРІЯ
Щоб мать слухачів стільки, як тих, що підслуховують, –
На це вже й не розраховують.
ПРИ НАГОДІ
В свободи є певні збочення, здається,
Бо ворогам своїм і віддається.
ЯКЩО ГОЛИЙ КОРОЛЬ
Якщо голий король, то й лакеї
Одразу знімають лівреї.
НАГАЛЬНА ПОТРЕБА
Буть моторизованим – потреба нагальна,
Хоча б для того, щоб мати гальма.
СМАК НАУКИ
Коли людоїди хочуть відчуть смак науки,
Вони відрубують вченим язики, а не руки.
ПИСК МОДИ
Модна новинка:
Намордник-невидимка.
НЕ ГУСТО
Із часу створення Всевишнім людини
Протези – ось в ній удосконалення єдині!
МЕТАМОРФОЗИ
Золотого тільця знову й знову
Перетворюєм на дійну корову.
ПОТЕНЦІЙНИЙ ДОВГОЖИТЕЛЬ
Жить набридло вже хлопу
Й чекає тільки потопу.
ХАЙ ЛИШАЄТЬСЯ ЗВІРОМ
Важко гладити звіра,
Якщо на нім людська шкіра.
НЕ ПХАЙ
Не пхай в один мішок всього,
Бо не піднімеш його.
ЗНАЙ МІРУ
Хто в сні зрить могутнім себе,
Хай гучно так не хропе.
БІЛЬШ, НІЖ РЕАЛЬНО
Піддався на мить лиш ілюзії
Й весь вік лікувавсь від контузії.
ЗАСТОРОГА
Хай ті, кому дістались плоди злочину,
Не випльовують кісточок на землю, дощем змочену.
НАГАДАТЬ НЕ ЗАЙВЕ
Сходять з розуму – нагадую, хто забув –
Тільки ті, у кого він був.
БАГАТОРАЗОВА
Совість у нього чиста,
Хоч вже й була у вжитку разів триста.
СУТТЄВІШЕ
Як хочеш проникнуть в епохи таємниці,
То важлива не так мудрість її, як дурниці.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
Щоб стати самим собою,
Треба злитись перш із юрбою.
ВИПРАВДАННЯ
Виправдання тих, які досягли вершини:
Далі вже не було стежини.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Дехто не бачить зір навіть у тьмі ночей,
Аж поки в нього іскри не посиплються з очей.
СКРИТНІСТЬ
Не усі фенікси, підвівшись із попелу,
Зізнаються у гріхах минулих зопалу.
ПРО МУТАЦІЮ ГОЛОСУ
Це скільки треба зжерти солов’їв,
Щоб і виття перейшло у спів?!
ЯКБИ ЗНАТТЯ
Ідеальна підробка хай до поневірянь звикає:
Її така ж доля, що й оригінал, чекає.
ЯК Є ХОЧ КРАПЛЯ ЧЕСТІ
Чи ж після ляпаса на щоці
Знімають відбитки пальців знавці?!
НЕОБХІДНИЙ АТРИБУТ
На сцені будь-якого поважного форуму
Повинна буть яма, куди б провалювались від сорому.
ЗАПОВІТНА МРІЯ
Мрію про якір такої ваги,
Щоб тягнув за собою береги.
ШЛЯХ ЕПОХИ
Закарбовується епохи шлях
Навіть на мозолях.
ДОСВІД ПІДТВЕРДЖУЄ
Пересвідчуємось у цьому знов і знов:
Що випливає із досвіду? – Кров.
КОЖЕН БАЧИТЬ СВОЄ
Й колесо тортур для пустомель
Не більш, ніж чудернацька карусель.
КОЛИСЬ І ТЕПЕР
Раніш із вождями хоронили дружин їх і ще багатьох людей,
А зараз – лиш оберемки їхніх ідей.
НЕВИПРАВДАНИЙ РИЗИК
Ризикуєш, чіпляючись за життя,
Разом із ним піти в небуття.
СПРИЯТЛИВІ УМОВИ
Клімат для деградації був просто ідеальним:
Високий демографічний тиск в поєднанні з низьким інтелектуальним.
НЕ ПОБАЧИШ ЗБЛИЗЬКА
Вбік відійди трохи,
Щоб побачить профіль епохи.
ЕПОХИ СУЦІЛЬНОЇ БРЕХНІ
Бувають часи настільки смутні,
Що брешуть, навіть розмовляючи вві сні.
МЕТА ДОСЯГНУТА
Й коли вже добіг до мети навпростець,
Я оглянувся й побачив: ЛЄЦ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію