Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.17
19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
2026.09.17
16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
2026.09.17
15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
2026.09.17
12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
2026.09.17
11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.09.17
10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
2026.09.17
08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
2026.09.17
06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
2026.09.16
23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
2026.09.16
21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
2026.09.16
18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
2026.09.16
17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
2026.09.16
16:34
І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
2026.09.16
14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
2026.09.16
14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
2026.09.16
13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 19
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 19
НОРМА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ФОРМИ
Абстракція випада з усіх норм,
Бо має найбільше форм.
ДАЙТЕ Ж ХОЧ СЛОВО СКАЗАТЬ
Залиште наодинці мене хоч на мить –
Я хочу із вами поговорить.
КЛЯП, ДО ЯКОГО ЗВИК
Власний язик –
Це кляп, до якого вже звик.
ЧИ Ж ТАКІ ВЖЕ ХОРОБРІ?
Якби всі бики пахли тарганами,
То й тореадорів не було б між нами.
ЯКЩО З РУК, ТО БЕНТЕЖИТЬ І ЗВУК
Музика ручної роботи –
Й скільки радості в ній і скорботи!
ПРАВА В ЗАКОНІ
Не бачить справедливості нам з вами,
Як плутаєм закони із правами.
ЦЕ ЗАЙВЕ
А світ і не повинен
Прощати того, хто не винен.
ЗАДУШЛИВІ ЧАСИ
Буває, що й дихання спира,
Коли не кричиш “Ура!”
ВІД ЧОГО СИНЬ?
Іноді я перестаю вірить і в блакить:
Вся вись у синяках – здається в ту мить.
НЕЗДІЙСНЕННА МРІЯ
Щоб мать слухачів стільки, як тих, що підслуховують, –
На це вже й не розраховують.
ПРИ НАГОДІ
В свободи є певні збочення, здається,
Бо ворогам своїм і віддається.
ЯКЩО ГОЛИЙ КОРОЛЬ
Якщо голий король, то й лакеї
Одразу знімають лівреї.
НАГАЛЬНА ПОТРЕБА
Буть моторизованим – потреба нагальна,
Хоча б для того, щоб мати гальма.
СМАК НАУКИ
Коли людоїди хочуть відчуть смак науки,
Вони відрубують вченим язики, а не руки.
ПИСК МОДИ
Модна новинка:
Намордник-невидимка.
НЕ ГУСТО
Із часу створення Всевишнім людини
Протези – ось в ній удосконалення єдині!
МЕТАМОРФОЗИ
Золотого тільця знову й знову
Перетворюєм на дійну корову.
ПОТЕНЦІЙНИЙ ДОВГОЖИТЕЛЬ
Жить набридло вже хлопу
Й чекає тільки потопу.
ХАЙ ЛИШАЄТЬСЯ ЗВІРОМ
Важко гладити звіра,
Якщо на нім людська шкіра.
НЕ ПХАЙ
Не пхай в один мішок всього,
Бо не піднімеш його.
ЗНАЙ МІРУ
Хто в сні зрить могутнім себе,
Хай гучно так не хропе.
БІЛЬШ, НІЖ РЕАЛЬНО
Піддався на мить лиш ілюзії
Й весь вік лікувавсь від контузії.
ЗАСТОРОГА
Хай ті, кому дістались плоди злочину,
Не випльовують кісточок на землю, дощем змочену.
НАГАДАТЬ НЕ ЗАЙВЕ
Сходять з розуму – нагадую, хто забув –
Тільки ті, у кого він був.
БАГАТОРАЗОВА
Совість у нього чиста,
Хоч вже й була у вжитку разів триста.
СУТТЄВІШЕ
Як хочеш проникнуть в епохи таємниці,
То важлива не так мудрість її, як дурниці.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
Щоб стати самим собою,
Треба злитись перш із юрбою.
ВИПРАВДАННЯ
Виправдання тих, які досягли вершини:
Далі вже не було стежини.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Дехто не бачить зір навіть у тьмі ночей,
Аж поки в нього іскри не посиплються з очей.
СКРИТНІСТЬ
Не усі фенікси, підвівшись із попелу,
Зізнаються у гріхах минулих зопалу.
ПРО МУТАЦІЮ ГОЛОСУ
Це скільки треба зжерти солов’їв,
Щоб і виття перейшло у спів?!
ЯКБИ ЗНАТТЯ
Ідеальна підробка хай до поневірянь звикає:
Її така ж доля, що й оригінал, чекає.
ЯК Є ХОЧ КРАПЛЯ ЧЕСТІ
Чи ж після ляпаса на щоці
Знімають відбитки пальців знавці?!
НЕОБХІДНИЙ АТРИБУТ
На сцені будь-якого поважного форуму
Повинна буть яма, куди б провалювались від сорому.
ЗАПОВІТНА МРІЯ
Мрію про якір такої ваги,
Щоб тягнув за собою береги.
ШЛЯХ ЕПОХИ
Закарбовується епохи шлях
Навіть на мозолях.
ДОСВІД ПІДТВЕРДЖУЄ
Пересвідчуємось у цьому знов і знов:
Що випливає із досвіду? – Кров.
КОЖЕН БАЧИТЬ СВОЄ
Й колесо тортур для пустомель
Не більш, ніж чудернацька карусель.
КОЛИСЬ І ТЕПЕР
Раніш із вождями хоронили дружин їх і ще багатьох людей,
А зараз – лиш оберемки їхніх ідей.
НЕВИПРАВДАНИЙ РИЗИК
Ризикуєш, чіпляючись за життя,
Разом із ним піти в небуття.
СПРИЯТЛИВІ УМОВИ
Клімат для деградації був просто ідеальним:
Високий демографічний тиск в поєднанні з низьким інтелектуальним.
НЕ ПОБАЧИШ ЗБЛИЗЬКА
Вбік відійди трохи,
Щоб побачить профіль епохи.
ЕПОХИ СУЦІЛЬНОЇ БРЕХНІ
Бувають часи настільки смутні,
Що брешуть, навіть розмовляючи вві сні.
МЕТА ДОСЯГНУТА
Й коли вже добіг до мети навпростець,
Я оглянувся й побачив: ЛЄЦ.
Абстракція випада з усіх норм,
Бо має найбільше форм.
ДАЙТЕ Ж ХОЧ СЛОВО СКАЗАТЬ
Залиште наодинці мене хоч на мить –
Я хочу із вами поговорить.
КЛЯП, ДО ЯКОГО ЗВИК
Власний язик –
Це кляп, до якого вже звик.
ЧИ Ж ТАКІ ВЖЕ ХОРОБРІ?
Якби всі бики пахли тарганами,
То й тореадорів не було б між нами.
ЯКЩО З РУК, ТО БЕНТЕЖИТЬ І ЗВУК
Музика ручної роботи –
Й скільки радості в ній і скорботи!
ПРАВА В ЗАКОНІ
Не бачить справедливості нам з вами,
Як плутаєм закони із правами.
ЦЕ ЗАЙВЕ
А світ і не повинен
Прощати того, хто не винен.
ЗАДУШЛИВІ ЧАСИ
Буває, що й дихання спира,
Коли не кричиш “Ура!”
ВІД ЧОГО СИНЬ?
Іноді я перестаю вірить і в блакить:
Вся вись у синяках – здається в ту мить.
НЕЗДІЙСНЕННА МРІЯ
Щоб мать слухачів стільки, як тих, що підслуховують, –
На це вже й не розраховують.
ПРИ НАГОДІ
В свободи є певні збочення, здається,
Бо ворогам своїм і віддається.
ЯКЩО ГОЛИЙ КОРОЛЬ
Якщо голий король, то й лакеї
Одразу знімають лівреї.
НАГАЛЬНА ПОТРЕБА
Буть моторизованим – потреба нагальна,
Хоча б для того, щоб мати гальма.
СМАК НАУКИ
Коли людоїди хочуть відчуть смак науки,
Вони відрубують вченим язики, а не руки.
ПИСК МОДИ
Модна новинка:
Намордник-невидимка.
НЕ ГУСТО
Із часу створення Всевишнім людини
Протези – ось в ній удосконалення єдині!
МЕТАМОРФОЗИ
Золотого тільця знову й знову
Перетворюєм на дійну корову.
ПОТЕНЦІЙНИЙ ДОВГОЖИТЕЛЬ
Жить набридло вже хлопу
Й чекає тільки потопу.
ХАЙ ЛИШАЄТЬСЯ ЗВІРОМ
Важко гладити звіра,
Якщо на нім людська шкіра.
НЕ ПХАЙ
Не пхай в один мішок всього,
Бо не піднімеш його.
ЗНАЙ МІРУ
Хто в сні зрить могутнім себе,
Хай гучно так не хропе.
БІЛЬШ, НІЖ РЕАЛЬНО
Піддався на мить лиш ілюзії
Й весь вік лікувавсь від контузії.
ЗАСТОРОГА
Хай ті, кому дістались плоди злочину,
Не випльовують кісточок на землю, дощем змочену.
НАГАДАТЬ НЕ ЗАЙВЕ
Сходять з розуму – нагадую, хто забув –
Тільки ті, у кого він був.
БАГАТОРАЗОВА
Совість у нього чиста,
Хоч вже й була у вжитку разів триста.
СУТТЄВІШЕ
Як хочеш проникнуть в епохи таємниці,
То важлива не так мудрість її, як дурниці.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
Щоб стати самим собою,
Треба злитись перш із юрбою.
ВИПРАВДАННЯ
Виправдання тих, які досягли вершини:
Далі вже не було стежини.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Дехто не бачить зір навіть у тьмі ночей,
Аж поки в нього іскри не посиплються з очей.
СКРИТНІСТЬ
Не усі фенікси, підвівшись із попелу,
Зізнаються у гріхах минулих зопалу.
ПРО МУТАЦІЮ ГОЛОСУ
Це скільки треба зжерти солов’їв,
Щоб і виття перейшло у спів?!
ЯКБИ ЗНАТТЯ
Ідеальна підробка хай до поневірянь звикає:
Її така ж доля, що й оригінал, чекає.
ЯК Є ХОЧ КРАПЛЯ ЧЕСТІ
Чи ж після ляпаса на щоці
Знімають відбитки пальців знавці?!
НЕОБХІДНИЙ АТРИБУТ
На сцені будь-якого поважного форуму
Повинна буть яма, куди б провалювались від сорому.
ЗАПОВІТНА МРІЯ
Мрію про якір такої ваги,
Щоб тягнув за собою береги.
ШЛЯХ ЕПОХИ
Закарбовується епохи шлях
Навіть на мозолях.
ДОСВІД ПІДТВЕРДЖУЄ
Пересвідчуємось у цьому знов і знов:
Що випливає із досвіду? – Кров.
КОЖЕН БАЧИТЬ СВОЄ
Й колесо тортур для пустомель
Не більш, ніж чудернацька карусель.
КОЛИСЬ І ТЕПЕР
Раніш із вождями хоронили дружин їх і ще багатьох людей,
А зараз – лиш оберемки їхніх ідей.
НЕВИПРАВДАНИЙ РИЗИК
Ризикуєш, чіпляючись за життя,
Разом із ним піти в небуття.
СПРИЯТЛИВІ УМОВИ
Клімат для деградації був просто ідеальним:
Високий демографічний тиск в поєднанні з низьким інтелектуальним.
НЕ ПОБАЧИШ ЗБЛИЗЬКА
Вбік відійди трохи,
Щоб побачить профіль епохи.
ЕПОХИ СУЦІЛЬНОЇ БРЕХНІ
Бувають часи настільки смутні,
Що брешуть, навіть розмовляючи вві сні.
МЕТА ДОСЯГНУТА
Й коли вже добіг до мети навпростець,
Я оглянувся й побачив: ЛЄЦ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
