Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.02
23:45
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
2026.05.02
20:57
я дійсно знаю
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
2026.05.02
16:50
назбирав доріг
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук
2026.05.02
15:48
Каравул! Знову цей поет Куриловський помирає у своєму вірші! Скільки можна це терпіти? А можливо, цього разу і справді помре? Якщо так, то я вже написав рекомендацію до Вищого Суду, після якої цей вторинний поет НАВРЯД ЧИ потрапить до Раю! Я вважаю, що та
2026.05.02
15:36
Явдохи де?...
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,
2026.05.02
14:23
Я повітряні замки будую,
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.
2026.05.02
11:35
Славетний французький актор Жан Рено випустив роман «Втеча», в якому порушує тему депортації українських дітей.
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві
2026.05.02
06:09
Просвітлий настрій, невичерпність мрій,
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан
2026.05.02
02:53
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.
Хоча й навколо згубні холоди,
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.
Хоча й навколо згубні холоди,
2026.05.01
21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
2026.05.01
20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
2026.05.01
20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
2026.05.01
19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел
2026.05.01
16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
2026.05.01
12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
2026.05.01
12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 19
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 19
НОРМА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ФОРМИ
Абстракція випада з усіх норм,
Бо має найбільше форм.
ДАЙТЕ Ж ХОЧ СЛОВО СКАЗАТЬ
Залиште наодинці мене хоч на мить –
Я хочу із вами поговорить.
КЛЯП, ДО ЯКОГО ЗВИК
Власний язик –
Це кляп, до якого вже звик.
ЧИ Ж ТАКІ ВЖЕ ХОРОБРІ?
Якби всі бики пахли тарганами,
То й тореадорів не було б між нами.
ЯКЩО З РУК, ТО БЕНТЕЖИТЬ І ЗВУК
Музика ручної роботи –
Й скільки радості в ній і скорботи!
ПРАВА В ЗАКОНІ
Не бачить справедливості нам з вами,
Як плутаєм закони із правами.
ЦЕ ЗАЙВЕ
А світ і не повинен
Прощати того, хто не винен.
ЗАДУШЛИВІ ЧАСИ
Буває, що й дихання спира,
Коли не кричиш “Ура!”
ВІД ЧОГО СИНЬ?
Іноді я перестаю вірить і в блакить:
Вся вись у синяках – здається в ту мить.
НЕЗДІЙСНЕННА МРІЯ
Щоб мать слухачів стільки, як тих, що підслуховують, –
На це вже й не розраховують.
ПРИ НАГОДІ
В свободи є певні збочення, здається,
Бо ворогам своїм і віддається.
ЯКЩО ГОЛИЙ КОРОЛЬ
Якщо голий король, то й лакеї
Одразу знімають лівреї.
НАГАЛЬНА ПОТРЕБА
Буть моторизованим – потреба нагальна,
Хоча б для того, щоб мати гальма.
СМАК НАУКИ
Коли людоїди хочуть відчуть смак науки,
Вони відрубують вченим язики, а не руки.
ПИСК МОДИ
Модна новинка:
Намордник-невидимка.
НЕ ГУСТО
Із часу створення Всевишнім людини
Протези – ось в ній удосконалення єдині!
МЕТАМОРФОЗИ
Золотого тільця знову й знову
Перетворюєм на дійну корову.
ПОТЕНЦІЙНИЙ ДОВГОЖИТЕЛЬ
Жить набридло вже хлопу
Й чекає тільки потопу.
ХАЙ ЛИШАЄТЬСЯ ЗВІРОМ
Важко гладити звіра,
Якщо на нім людська шкіра.
НЕ ПХАЙ
Не пхай в один мішок всього,
Бо не піднімеш його.
ЗНАЙ МІРУ
Хто в сні зрить могутнім себе,
Хай гучно так не хропе.
БІЛЬШ, НІЖ РЕАЛЬНО
Піддався на мить лиш ілюзії
Й весь вік лікувавсь від контузії.
ЗАСТОРОГА
Хай ті, кому дістались плоди злочину,
Не випльовують кісточок на землю, дощем змочену.
НАГАДАТЬ НЕ ЗАЙВЕ
Сходять з розуму – нагадую, хто забув –
Тільки ті, у кого він був.
БАГАТОРАЗОВА
Совість у нього чиста,
Хоч вже й була у вжитку разів триста.
СУТТЄВІШЕ
Як хочеш проникнуть в епохи таємниці,
То важлива не так мудрість її, як дурниці.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
Щоб стати самим собою,
Треба злитись перш із юрбою.
ВИПРАВДАННЯ
Виправдання тих, які досягли вершини:
Далі вже не було стежини.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Дехто не бачить зір навіть у тьмі ночей,
Аж поки в нього іскри не посиплються з очей.
СКРИТНІСТЬ
Не усі фенікси, підвівшись із попелу,
Зізнаються у гріхах минулих зопалу.
ПРО МУТАЦІЮ ГОЛОСУ
Це скільки треба зжерти солов’їв,
Щоб і виття перейшло у спів?!
ЯКБИ ЗНАТТЯ
Ідеальна підробка хай до поневірянь звикає:
Її така ж доля, що й оригінал, чекає.
ЯК Є ХОЧ КРАПЛЯ ЧЕСТІ
Чи ж після ляпаса на щоці
Знімають відбитки пальців знавці?!
НЕОБХІДНИЙ АТРИБУТ
На сцені будь-якого поважного форуму
Повинна буть яма, куди б провалювались від сорому.
ЗАПОВІТНА МРІЯ
Мрію про якір такої ваги,
Щоб тягнув за собою береги.
ШЛЯХ ЕПОХИ
Закарбовується епохи шлях
Навіть на мозолях.
ДОСВІД ПІДТВЕРДЖУЄ
Пересвідчуємось у цьому знов і знов:
Що випливає із досвіду? – Кров.
КОЖЕН БАЧИТЬ СВОЄ
Й колесо тортур для пустомель
Не більш, ніж чудернацька карусель.
КОЛИСЬ І ТЕПЕР
Раніш із вождями хоронили дружин їх і ще багатьох людей,
А зараз – лиш оберемки їхніх ідей.
НЕВИПРАВДАНИЙ РИЗИК
Ризикуєш, чіпляючись за життя,
Разом із ним піти в небуття.
СПРИЯТЛИВІ УМОВИ
Клімат для деградації був просто ідеальним:
Високий демографічний тиск в поєднанні з низьким інтелектуальним.
НЕ ПОБАЧИШ ЗБЛИЗЬКА
Вбік відійди трохи,
Щоб побачить профіль епохи.
ЕПОХИ СУЦІЛЬНОЇ БРЕХНІ
Бувають часи настільки смутні,
Що брешуть, навіть розмовляючи вві сні.
МЕТА ДОСЯГНУТА
Й коли вже добіг до мети навпростець,
Я оглянувся й побачив: ЛЄЦ.
Абстракція випада з усіх норм,
Бо має найбільше форм.
ДАЙТЕ Ж ХОЧ СЛОВО СКАЗАТЬ
Залиште наодинці мене хоч на мить –
Я хочу із вами поговорить.
КЛЯП, ДО ЯКОГО ЗВИК
Власний язик –
Це кляп, до якого вже звик.
ЧИ Ж ТАКІ ВЖЕ ХОРОБРІ?
Якби всі бики пахли тарганами,
То й тореадорів не було б між нами.
ЯКЩО З РУК, ТО БЕНТЕЖИТЬ І ЗВУК
Музика ручної роботи –
Й скільки радості в ній і скорботи!
ПРАВА В ЗАКОНІ
Не бачить справедливості нам з вами,
Як плутаєм закони із правами.
ЦЕ ЗАЙВЕ
А світ і не повинен
Прощати того, хто не винен.
ЗАДУШЛИВІ ЧАСИ
Буває, що й дихання спира,
Коли не кричиш “Ура!”
ВІД ЧОГО СИНЬ?
Іноді я перестаю вірить і в блакить:
Вся вись у синяках – здається в ту мить.
НЕЗДІЙСНЕННА МРІЯ
Щоб мать слухачів стільки, як тих, що підслуховують, –
На це вже й не розраховують.
ПРИ НАГОДІ
В свободи є певні збочення, здається,
Бо ворогам своїм і віддається.
ЯКЩО ГОЛИЙ КОРОЛЬ
Якщо голий король, то й лакеї
Одразу знімають лівреї.
НАГАЛЬНА ПОТРЕБА
Буть моторизованим – потреба нагальна,
Хоча б для того, щоб мати гальма.
СМАК НАУКИ
Коли людоїди хочуть відчуть смак науки,
Вони відрубують вченим язики, а не руки.
ПИСК МОДИ
Модна новинка:
Намордник-невидимка.
НЕ ГУСТО
Із часу створення Всевишнім людини
Протези – ось в ній удосконалення єдині!
МЕТАМОРФОЗИ
Золотого тільця знову й знову
Перетворюєм на дійну корову.
ПОТЕНЦІЙНИЙ ДОВГОЖИТЕЛЬ
Жить набридло вже хлопу
Й чекає тільки потопу.
ХАЙ ЛИШАЄТЬСЯ ЗВІРОМ
Важко гладити звіра,
Якщо на нім людська шкіра.
НЕ ПХАЙ
Не пхай в один мішок всього,
Бо не піднімеш його.
ЗНАЙ МІРУ
Хто в сні зрить могутнім себе,
Хай гучно так не хропе.
БІЛЬШ, НІЖ РЕАЛЬНО
Піддався на мить лиш ілюзії
Й весь вік лікувавсь від контузії.
ЗАСТОРОГА
Хай ті, кому дістались плоди злочину,
Не випльовують кісточок на землю, дощем змочену.
НАГАДАТЬ НЕ ЗАЙВЕ
Сходять з розуму – нагадую, хто забув –
Тільки ті, у кого він був.
БАГАТОРАЗОВА
Совість у нього чиста,
Хоч вже й була у вжитку разів триста.
СУТТЄВІШЕ
Як хочеш проникнуть в епохи таємниці,
То важлива не так мудрість її, як дурниці.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
Щоб стати самим собою,
Треба злитись перш із юрбою.
ВИПРАВДАННЯ
Виправдання тих, які досягли вершини:
Далі вже не було стежини.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Дехто не бачить зір навіть у тьмі ночей,
Аж поки в нього іскри не посиплються з очей.
СКРИТНІСТЬ
Не усі фенікси, підвівшись із попелу,
Зізнаються у гріхах минулих зопалу.
ПРО МУТАЦІЮ ГОЛОСУ
Це скільки треба зжерти солов’їв,
Щоб і виття перейшло у спів?!
ЯКБИ ЗНАТТЯ
Ідеальна підробка хай до поневірянь звикає:
Її така ж доля, що й оригінал, чекає.
ЯК Є ХОЧ КРАПЛЯ ЧЕСТІ
Чи ж після ляпаса на щоці
Знімають відбитки пальців знавці?!
НЕОБХІДНИЙ АТРИБУТ
На сцені будь-якого поважного форуму
Повинна буть яма, куди б провалювались від сорому.
ЗАПОВІТНА МРІЯ
Мрію про якір такої ваги,
Щоб тягнув за собою береги.
ШЛЯХ ЕПОХИ
Закарбовується епохи шлях
Навіть на мозолях.
ДОСВІД ПІДТВЕРДЖУЄ
Пересвідчуємось у цьому знов і знов:
Що випливає із досвіду? – Кров.
КОЖЕН БАЧИТЬ СВОЄ
Й колесо тортур для пустомель
Не більш, ніж чудернацька карусель.
КОЛИСЬ І ТЕПЕР
Раніш із вождями хоронили дружин їх і ще багатьох людей,
А зараз – лиш оберемки їхніх ідей.
НЕВИПРАВДАНИЙ РИЗИК
Ризикуєш, чіпляючись за життя,
Разом із ним піти в небуття.
СПРИЯТЛИВІ УМОВИ
Клімат для деградації був просто ідеальним:
Високий демографічний тиск в поєднанні з низьким інтелектуальним.
НЕ ПОБАЧИШ ЗБЛИЗЬКА
Вбік відійди трохи,
Щоб побачить профіль епохи.
ЕПОХИ СУЦІЛЬНОЇ БРЕХНІ
Бувають часи настільки смутні,
Що брешуть, навіть розмовляючи вві сні.
МЕТА ДОСЯГНУТА
Й коли вже добіг до мети навпростець,
Я оглянувся й побачив: ЛЄЦ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
