Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.02
16:24
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!
2026.11.02
14:31
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.
Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,
2026.11.02
12:44
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»
Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,
2026.11.02
12:18
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума
2026.11.02
09:59
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…
У День пам'яті помер
2026.11.02
05:58
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.
2026.11.02
01:34
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.
Годинник цок-цок, та мені все одно,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.
Годинник цок-цок, та мені все одно,
2026.11.01
23:35
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами
2026.11.01
22:49
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
Відродження та епохи Бароко)
І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.
«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
2026.11.01
22:06
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х
2026.11.01
17:44
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.
Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.
Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора
2026.11.01
15:33
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.
І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.
В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
Я прийму перед стратою, в лати закутий.
І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.
В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.
2026.11.01
13:03
Чотиривірш - строфа, що складається з чотирьох рядків і зазвичай має закінчену думку, має французьку назву: катрен.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!
Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!
Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.
2026.11.01
07:41
Не квітнуть верби, сохнуть лози
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...
2026.10.31
23:30
Книжкові сторінки покинуто біля моря
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь
Є розповідь, один король
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь
Є розповідь, один король
2026.10.31
23:04
жовтнева девальвація
завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...завершується
майже релігійно
ясно у всякого власна релігія
погода міняється
тьмариться передобіднє світло
крізь холодну вогкість
сорка у громіздкому
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 19
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 19
НОРМА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ФОРМИ
Абстракція випада з усіх норм,
Бо має найбільше форм.
ДАЙТЕ Ж ХОЧ СЛОВО СКАЗАТЬ
Залиште наодинці мене хоч на мить –
Я хочу із вами поговорить.
КЛЯП, ДО ЯКОГО ЗВИК
Власний язик –
Це кляп, до якого вже звик.
ЧИ Ж ТАКІ ВЖЕ ХОРОБРІ?
Якби всі бики пахли тарганами,
То й тореадорів не було б між нами.
ЯКЩО З РУК, ТО БЕНТЕЖИТЬ І ЗВУК
Музика ручної роботи –
Й скільки радості в ній і скорботи!
ПРАВА В ЗАКОНІ
Не бачить справедливості нам з вами,
Як плутаєм закони із правами.
ЦЕ ЗАЙВЕ
А світ і не повинен
Прощати того, хто не винен.
ЗАДУШЛИВІ ЧАСИ
Буває, що й дихання спира,
Коли не кричиш “Ура!”
ВІД ЧОГО СИНЬ?
Іноді я перестаю вірить і в блакить:
Вся вись у синяках – здається в ту мить.
НЕЗДІЙСНЕННА МРІЯ
Щоб мать слухачів стільки, як тих, що підслуховують, –
На це вже й не розраховують.
ПРИ НАГОДІ
В свободи є певні збочення, здається,
Бо ворогам своїм і віддається.
ЯКЩО ГОЛИЙ КОРОЛЬ
Якщо голий король, то й лакеї
Одразу знімають лівреї.
НАГАЛЬНА ПОТРЕБА
Буть моторизованим – потреба нагальна,
Хоча б для того, щоб мати гальма.
СМАК НАУКИ
Коли людоїди хочуть відчуть смак науки,
Вони відрубують вченим язики, а не руки.
ПИСК МОДИ
Модна новинка:
Намордник-невидимка.
НЕ ГУСТО
Із часу створення Всевишнім людини
Протези – ось в ній удосконалення єдині!
МЕТАМОРФОЗИ
Золотого тільця знову й знову
Перетворюєм на дійну корову.
ПОТЕНЦІЙНИЙ ДОВГОЖИТЕЛЬ
Жить набридло вже хлопу
Й чекає тільки потопу.
ХАЙ ЛИШАЄТЬСЯ ЗВІРОМ
Важко гладити звіра,
Якщо на нім людська шкіра.
НЕ ПХАЙ
Не пхай в один мішок всього,
Бо не піднімеш його.
ЗНАЙ МІРУ
Хто в сні зрить могутнім себе,
Хай гучно так не хропе.
БІЛЬШ, НІЖ РЕАЛЬНО
Піддався на мить лиш ілюзії
Й весь вік лікувавсь від контузії.
ЗАСТОРОГА
Хай ті, кому дістались плоди злочину,
Не випльовують кісточок на землю, дощем змочену.
НАГАДАТЬ НЕ ЗАЙВЕ
Сходять з розуму – нагадую, хто забув –
Тільки ті, у кого він був.
БАГАТОРАЗОВА
Совість у нього чиста,
Хоч вже й була у вжитку разів триста.
СУТТЄВІШЕ
Як хочеш проникнуть в епохи таємниці,
То важлива не так мудрість її, як дурниці.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
Щоб стати самим собою,
Треба злитись перш із юрбою.
ВИПРАВДАННЯ
Виправдання тих, які досягли вершини:
Далі вже не було стежини.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Дехто не бачить зір навіть у тьмі ночей,
Аж поки в нього іскри не посиплються з очей.
СКРИТНІСТЬ
Не усі фенікси, підвівшись із попелу,
Зізнаються у гріхах минулих зопалу.
ПРО МУТАЦІЮ ГОЛОСУ
Це скільки треба зжерти солов’їв,
Щоб і виття перейшло у спів?!
ЯКБИ ЗНАТТЯ
Ідеальна підробка хай до поневірянь звикає:
Її така ж доля, що й оригінал, чекає.
ЯК Є ХОЧ КРАПЛЯ ЧЕСТІ
Чи ж після ляпаса на щоці
Знімають відбитки пальців знавці?!
НЕОБХІДНИЙ АТРИБУТ
На сцені будь-якого поважного форуму
Повинна буть яма, куди б провалювались від сорому.
ЗАПОВІТНА МРІЯ
Мрію про якір такої ваги,
Щоб тягнув за собою береги.
ШЛЯХ ЕПОХИ
Закарбовується епохи шлях
Навіть на мозолях.
ДОСВІД ПІДТВЕРДЖУЄ
Пересвідчуємось у цьому знов і знов:
Що випливає із досвіду? – Кров.
КОЖЕН БАЧИТЬ СВОЄ
Й колесо тортур для пустомель
Не більш, ніж чудернацька карусель.
КОЛИСЬ І ТЕПЕР
Раніш із вождями хоронили дружин їх і ще багатьох людей,
А зараз – лиш оберемки їхніх ідей.
НЕВИПРАВДАНИЙ РИЗИК
Ризикуєш, чіпляючись за життя,
Разом із ним піти в небуття.
СПРИЯТЛИВІ УМОВИ
Клімат для деградації був просто ідеальним:
Високий демографічний тиск в поєднанні з низьким інтелектуальним.
НЕ ПОБАЧИШ ЗБЛИЗЬКА
Вбік відійди трохи,
Щоб побачить профіль епохи.
ЕПОХИ СУЦІЛЬНОЇ БРЕХНІ
Бувають часи настільки смутні,
Що брешуть, навіть розмовляючи вві сні.
МЕТА ДОСЯГНУТА
Й коли вже добіг до мети навпростець,
Я оглянувся й побачив: ЛЄЦ.
Абстракція випада з усіх норм,
Бо має найбільше форм.
ДАЙТЕ Ж ХОЧ СЛОВО СКАЗАТЬ
Залиште наодинці мене хоч на мить –
Я хочу із вами поговорить.
КЛЯП, ДО ЯКОГО ЗВИК
Власний язик –
Це кляп, до якого вже звик.
ЧИ Ж ТАКІ ВЖЕ ХОРОБРІ?
Якби всі бики пахли тарганами,
То й тореадорів не було б між нами.
ЯКЩО З РУК, ТО БЕНТЕЖИТЬ І ЗВУК
Музика ручної роботи –
Й скільки радості в ній і скорботи!
ПРАВА В ЗАКОНІ
Не бачить справедливості нам з вами,
Як плутаєм закони із правами.
ЦЕ ЗАЙВЕ
А світ і не повинен
Прощати того, хто не винен.
ЗАДУШЛИВІ ЧАСИ
Буває, що й дихання спира,
Коли не кричиш “Ура!”
ВІД ЧОГО СИНЬ?
Іноді я перестаю вірить і в блакить:
Вся вись у синяках – здається в ту мить.
НЕЗДІЙСНЕННА МРІЯ
Щоб мать слухачів стільки, як тих, що підслуховують, –
На це вже й не розраховують.
ПРИ НАГОДІ
В свободи є певні збочення, здається,
Бо ворогам своїм і віддається.
ЯКЩО ГОЛИЙ КОРОЛЬ
Якщо голий король, то й лакеї
Одразу знімають лівреї.
НАГАЛЬНА ПОТРЕБА
Буть моторизованим – потреба нагальна,
Хоча б для того, щоб мати гальма.
СМАК НАУКИ
Коли людоїди хочуть відчуть смак науки,
Вони відрубують вченим язики, а не руки.
ПИСК МОДИ
Модна новинка:
Намордник-невидимка.
НЕ ГУСТО
Із часу створення Всевишнім людини
Протези – ось в ній удосконалення єдині!
МЕТАМОРФОЗИ
Золотого тільця знову й знову
Перетворюєм на дійну корову.
ПОТЕНЦІЙНИЙ ДОВГОЖИТЕЛЬ
Жить набридло вже хлопу
Й чекає тільки потопу.
ХАЙ ЛИШАЄТЬСЯ ЗВІРОМ
Важко гладити звіра,
Якщо на нім людська шкіра.
НЕ ПХАЙ
Не пхай в один мішок всього,
Бо не піднімеш його.
ЗНАЙ МІРУ
Хто в сні зрить могутнім себе,
Хай гучно так не хропе.
БІЛЬШ, НІЖ РЕАЛЬНО
Піддався на мить лиш ілюзії
Й весь вік лікувавсь від контузії.
ЗАСТОРОГА
Хай ті, кому дістались плоди злочину,
Не випльовують кісточок на землю, дощем змочену.
НАГАДАТЬ НЕ ЗАЙВЕ
Сходять з розуму – нагадую, хто забув –
Тільки ті, у кого він був.
БАГАТОРАЗОВА
Совість у нього чиста,
Хоч вже й була у вжитку разів триста.
СУТТЄВІШЕ
Як хочеш проникнуть в епохи таємниці,
То важлива не так мудрість її, як дурниці.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
Щоб стати самим собою,
Треба злитись перш із юрбою.
ВИПРАВДАННЯ
Виправдання тих, які досягли вершини:
Далі вже не було стежини.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Дехто не бачить зір навіть у тьмі ночей,
Аж поки в нього іскри не посиплються з очей.
СКРИТНІСТЬ
Не усі фенікси, підвівшись із попелу,
Зізнаються у гріхах минулих зопалу.
ПРО МУТАЦІЮ ГОЛОСУ
Це скільки треба зжерти солов’їв,
Щоб і виття перейшло у спів?!
ЯКБИ ЗНАТТЯ
Ідеальна підробка хай до поневірянь звикає:
Її така ж доля, що й оригінал, чекає.
ЯК Є ХОЧ КРАПЛЯ ЧЕСТІ
Чи ж після ляпаса на щоці
Знімають відбитки пальців знавці?!
НЕОБХІДНИЙ АТРИБУТ
На сцені будь-якого поважного форуму
Повинна буть яма, куди б провалювались від сорому.
ЗАПОВІТНА МРІЯ
Мрію про якір такої ваги,
Щоб тягнув за собою береги.
ШЛЯХ ЕПОХИ
Закарбовується епохи шлях
Навіть на мозолях.
ДОСВІД ПІДТВЕРДЖУЄ
Пересвідчуємось у цьому знов і знов:
Що випливає із досвіду? – Кров.
КОЖЕН БАЧИТЬ СВОЄ
Й колесо тортур для пустомель
Не більш, ніж чудернацька карусель.
КОЛИСЬ І ТЕПЕР
Раніш із вождями хоронили дружин їх і ще багатьох людей,
А зараз – лиш оберемки їхніх ідей.
НЕВИПРАВДАНИЙ РИЗИК
Ризикуєш, чіпляючись за життя,
Разом із ним піти в небуття.
СПРИЯТЛИВІ УМОВИ
Клімат для деградації був просто ідеальним:
Високий демографічний тиск в поєднанні з низьким інтелектуальним.
НЕ ПОБАЧИШ ЗБЛИЗЬКА
Вбік відійди трохи,
Щоб побачить профіль епохи.
ЕПОХИ СУЦІЛЬНОЇ БРЕХНІ
Бувають часи настільки смутні,
Що брешуть, навіть розмовляючи вві сні.
МЕТА ДОСЯГНУТА
Й коли вже добіг до мети навпростець,
Я оглянувся й побачив: ЛЄЦ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
