Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.29
05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
2026.01.28
20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
2026.01.28
20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
2026.01.28
19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
2026.01.28
18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
2026.01.28
13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
2026.01.28
11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
2026.01.28
09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
2026.01.27
20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
2026.01.27
18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
2026.01.27
13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
2026.01.27
11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
2026.01.27
11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
2026.01.27
10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
2026.01.26
21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
2026.01.16
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 19
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 19
НОРМА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ФОРМИ
Абстракція випада з усіх норм,
Бо має найбільше форм.
ДАЙТЕ Ж ХОЧ СЛОВО СКАЗАТЬ
Залиште наодинці мене хоч на мить –
Я хочу із вами поговорить.
КЛЯП, ДО ЯКОГО ЗВИК
Власний язик –
Це кляп, до якого вже звик.
ЧИ Ж ТАКІ ВЖЕ ХОРОБРІ?
Якби всі бики пахли тарганами,
То й тореадорів не було б між нами.
ЯКЩО З РУК, ТО БЕНТЕЖИТЬ І ЗВУК
Музика ручної роботи –
Й скільки радості в ній і скорботи!
ПРАВА В ЗАКОНІ
Не бачить справедливості нам з вами,
Як плутаєм закони із правами.
ЦЕ ЗАЙВЕ
А світ і не повинен
Прощати того, хто не винен.
ЗАДУШЛИВІ ЧАСИ
Буває, що й дихання спира,
Коли не кричиш “Ура!”
ВІД ЧОГО СИНЬ?
Іноді я перестаю вірить і в блакить:
Вся вись у синяках – здається в ту мить.
НЕЗДІЙСНЕННА МРІЯ
Щоб мать слухачів стільки, як тих, що підслуховують, –
На це вже й не розраховують.
ПРИ НАГОДІ
В свободи є певні збочення, здається,
Бо ворогам своїм і віддається.
ЯКЩО ГОЛИЙ КОРОЛЬ
Якщо голий король, то й лакеї
Одразу знімають лівреї.
НАГАЛЬНА ПОТРЕБА
Буть моторизованим – потреба нагальна,
Хоча б для того, щоб мати гальма.
СМАК НАУКИ
Коли людоїди хочуть відчуть смак науки,
Вони відрубують вченим язики, а не руки.
ПИСК МОДИ
Модна новинка:
Намордник-невидимка.
НЕ ГУСТО
Із часу створення Всевишнім людини
Протези – ось в ній удосконалення єдині!
МЕТАМОРФОЗИ
Золотого тільця знову й знову
Перетворюєм на дійну корову.
ПОТЕНЦІЙНИЙ ДОВГОЖИТЕЛЬ
Жить набридло вже хлопу
Й чекає тільки потопу.
ХАЙ ЛИШАЄТЬСЯ ЗВІРОМ
Важко гладити звіра,
Якщо на нім людська шкіра.
НЕ ПХАЙ
Не пхай в один мішок всього,
Бо не піднімеш його.
ЗНАЙ МІРУ
Хто в сні зрить могутнім себе,
Хай гучно так не хропе.
БІЛЬШ, НІЖ РЕАЛЬНО
Піддався на мить лиш ілюзії
Й весь вік лікувавсь від контузії.
ЗАСТОРОГА
Хай ті, кому дістались плоди злочину,
Не випльовують кісточок на землю, дощем змочену.
НАГАДАТЬ НЕ ЗАЙВЕ
Сходять з розуму – нагадую, хто забув –
Тільки ті, у кого він був.
БАГАТОРАЗОВА
Совість у нього чиста,
Хоч вже й була у вжитку разів триста.
СУТТЄВІШЕ
Як хочеш проникнуть в епохи таємниці,
То важлива не так мудрість її, як дурниці.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
Щоб стати самим собою,
Треба злитись перш із юрбою.
ВИПРАВДАННЯ
Виправдання тих, які досягли вершини:
Далі вже не було стежини.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Дехто не бачить зір навіть у тьмі ночей,
Аж поки в нього іскри не посиплються з очей.
СКРИТНІСТЬ
Не усі фенікси, підвівшись із попелу,
Зізнаються у гріхах минулих зопалу.
ПРО МУТАЦІЮ ГОЛОСУ
Це скільки треба зжерти солов’їв,
Щоб і виття перейшло у спів?!
ЯКБИ ЗНАТТЯ
Ідеальна підробка хай до поневірянь звикає:
Її така ж доля, що й оригінал, чекає.
ЯК Є ХОЧ КРАПЛЯ ЧЕСТІ
Чи ж після ляпаса на щоці
Знімають відбитки пальців знавці?!
НЕОБХІДНИЙ АТРИБУТ
На сцені будь-якого поважного форуму
Повинна буть яма, куди б провалювались від сорому.
ЗАПОВІТНА МРІЯ
Мрію про якір такої ваги,
Щоб тягнув за собою береги.
ШЛЯХ ЕПОХИ
Закарбовується епохи шлях
Навіть на мозолях.
ДОСВІД ПІДТВЕРДЖУЄ
Пересвідчуємось у цьому знов і знов:
Що випливає із досвіду? – Кров.
КОЖЕН БАЧИТЬ СВОЄ
Й колесо тортур для пустомель
Не більш, ніж чудернацька карусель.
КОЛИСЬ І ТЕПЕР
Раніш із вождями хоронили дружин їх і ще багатьох людей,
А зараз – лиш оберемки їхніх ідей.
НЕВИПРАВДАНИЙ РИЗИК
Ризикуєш, чіпляючись за життя,
Разом із ним піти в небуття.
СПРИЯТЛИВІ УМОВИ
Клімат для деградації був просто ідеальним:
Високий демографічний тиск в поєднанні з низьким інтелектуальним.
НЕ ПОБАЧИШ ЗБЛИЗЬКА
Вбік відійди трохи,
Щоб побачить профіль епохи.
ЕПОХИ СУЦІЛЬНОЇ БРЕХНІ
Бувають часи настільки смутні,
Що брешуть, навіть розмовляючи вві сні.
МЕТА ДОСЯГНУТА
Й коли вже добіг до мети навпростець,
Я оглянувся й побачив: ЛЄЦ.
Абстракція випада з усіх норм,
Бо має найбільше форм.
ДАЙТЕ Ж ХОЧ СЛОВО СКАЗАТЬ
Залиште наодинці мене хоч на мить –
Я хочу із вами поговорить.
КЛЯП, ДО ЯКОГО ЗВИК
Власний язик –
Це кляп, до якого вже звик.
ЧИ Ж ТАКІ ВЖЕ ХОРОБРІ?
Якби всі бики пахли тарганами,
То й тореадорів не було б між нами.
ЯКЩО З РУК, ТО БЕНТЕЖИТЬ І ЗВУК
Музика ручної роботи –
Й скільки радості в ній і скорботи!
ПРАВА В ЗАКОНІ
Не бачить справедливості нам з вами,
Як плутаєм закони із правами.
ЦЕ ЗАЙВЕ
А світ і не повинен
Прощати того, хто не винен.
ЗАДУШЛИВІ ЧАСИ
Буває, що й дихання спира,
Коли не кричиш “Ура!”
ВІД ЧОГО СИНЬ?
Іноді я перестаю вірить і в блакить:
Вся вись у синяках – здається в ту мить.
НЕЗДІЙСНЕННА МРІЯ
Щоб мать слухачів стільки, як тих, що підслуховують, –
На це вже й не розраховують.
ПРИ НАГОДІ
В свободи є певні збочення, здається,
Бо ворогам своїм і віддається.
ЯКЩО ГОЛИЙ КОРОЛЬ
Якщо голий король, то й лакеї
Одразу знімають лівреї.
НАГАЛЬНА ПОТРЕБА
Буть моторизованим – потреба нагальна,
Хоча б для того, щоб мати гальма.
СМАК НАУКИ
Коли людоїди хочуть відчуть смак науки,
Вони відрубують вченим язики, а не руки.
ПИСК МОДИ
Модна новинка:
Намордник-невидимка.
НЕ ГУСТО
Із часу створення Всевишнім людини
Протези – ось в ній удосконалення єдині!
МЕТАМОРФОЗИ
Золотого тільця знову й знову
Перетворюєм на дійну корову.
ПОТЕНЦІЙНИЙ ДОВГОЖИТЕЛЬ
Жить набридло вже хлопу
Й чекає тільки потопу.
ХАЙ ЛИШАЄТЬСЯ ЗВІРОМ
Важко гладити звіра,
Якщо на нім людська шкіра.
НЕ ПХАЙ
Не пхай в один мішок всього,
Бо не піднімеш його.
ЗНАЙ МІРУ
Хто в сні зрить могутнім себе,
Хай гучно так не хропе.
БІЛЬШ, НІЖ РЕАЛЬНО
Піддався на мить лиш ілюзії
Й весь вік лікувавсь від контузії.
ЗАСТОРОГА
Хай ті, кому дістались плоди злочину,
Не випльовують кісточок на землю, дощем змочену.
НАГАДАТЬ НЕ ЗАЙВЕ
Сходять з розуму – нагадую, хто забув –
Тільки ті, у кого він був.
БАГАТОРАЗОВА
Совість у нього чиста,
Хоч вже й була у вжитку разів триста.
СУТТЄВІШЕ
Як хочеш проникнуть в епохи таємниці,
То важлива не так мудрість її, як дурниці.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
Щоб стати самим собою,
Треба злитись перш із юрбою.
ВИПРАВДАННЯ
Виправдання тих, які досягли вершини:
Далі вже не було стежини.
КРАЙНІЙ ЗАСІБ
Дехто не бачить зір навіть у тьмі ночей,
Аж поки в нього іскри не посиплються з очей.
СКРИТНІСТЬ
Не усі фенікси, підвівшись із попелу,
Зізнаються у гріхах минулих зопалу.
ПРО МУТАЦІЮ ГОЛОСУ
Це скільки треба зжерти солов’їв,
Щоб і виття перейшло у спів?!
ЯКБИ ЗНАТТЯ
Ідеальна підробка хай до поневірянь звикає:
Її така ж доля, що й оригінал, чекає.
ЯК Є ХОЧ КРАПЛЯ ЧЕСТІ
Чи ж після ляпаса на щоці
Знімають відбитки пальців знавці?!
НЕОБХІДНИЙ АТРИБУТ
На сцені будь-якого поважного форуму
Повинна буть яма, куди б провалювались від сорому.
ЗАПОВІТНА МРІЯ
Мрію про якір такої ваги,
Щоб тягнув за собою береги.
ШЛЯХ ЕПОХИ
Закарбовується епохи шлях
Навіть на мозолях.
ДОСВІД ПІДТВЕРДЖУЄ
Пересвідчуємось у цьому знов і знов:
Що випливає із досвіду? – Кров.
КОЖЕН БАЧИТЬ СВОЄ
Й колесо тортур для пустомель
Не більш, ніж чудернацька карусель.
КОЛИСЬ І ТЕПЕР
Раніш із вождями хоронили дружин їх і ще багатьох людей,
А зараз – лиш оберемки їхніх ідей.
НЕВИПРАВДАНИЙ РИЗИК
Ризикуєш, чіпляючись за життя,
Разом із ним піти в небуття.
СПРИЯТЛИВІ УМОВИ
Клімат для деградації був просто ідеальним:
Високий демографічний тиск в поєднанні з низьким інтелектуальним.
НЕ ПОБАЧИШ ЗБЛИЗЬКА
Вбік відійди трохи,
Щоб побачить профіль епохи.
ЕПОХИ СУЦІЛЬНОЇ БРЕХНІ
Бувають часи настільки смутні,
Що брешуть, навіть розмовляючи вві сні.
МЕТА ДОСЯГНУТА
Й коли вже добіг до мети навпростець,
Я оглянувся й побачив: ЛЄЦ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
