ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.17
19:19
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив
2026.09.17
16:48
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.
Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..
2026.09.17
15:22
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...
2026.09.17
12:57
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.
Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій
2026.09.17
11:16
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.09.17
10:39
Я жодної ілюзії у світу не просив,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
Бо ілюзії — це срібні драхми,
Які Прометей збирав у шкіряну торбу
І дарував жителям острова мрій,
Де поклонялися клишоногому Поліфему,
Що знав вогонь і стеріг овець.
Я жодної ілюзії не цінував,
2026.09.17
08:51
хто бачив світ, примружуючи очі,
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
той не забуде, як згасає день,
коли його пополудні лоскоче
сліпа нудьга, співаючи пісень.
давно все передбачено за нас
в минулому... тепер... і повсякчас.
2026.09.17
06:19
Втекти б звідсіль від обстрілів щоденних,
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
Втекти б скоріш і не іти назад
У ці місця здавен благословенні
Громами безкінечних канонад.
Податися б кудись і пережити
Біду поодаль в тиші та теплі,
А не страхатися несамовито
Тут стогонів стражденної зем
2026.09.16
23:43
заманулося приблуді
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
прогулятися між люди
чи змінилося щось раптом
інший тренд аспект
чи фактор
хто просунувся на моді
хто зашився на городі
хто просвітлення зазнавши
2026.09.16
21:49
Спека безглузда розпечене місто тримає в лещатах.
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
Дихати нічим і нікуди бігти — нудьга неминуча.
Втрата свободи, надії й дороги до відступу втрата
Сенсів нових набуває й висвітлює правду разючу.
Час витікає крізь пальці, для вічності лиш нескінченни
2026.09.16
18:50
А вересень, мов злодій,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
зайшов у літній ліс.
У пазусі
рапсодій
журних сюди приніс.
Міняти колір кронам
намірився тихцем.
Не стрівши заборони,
2026.09.16
17:31
Дубова карета та пара волів —
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
Куди ми втечем з осередку ланів?
Кому сповідаємось в ніч серед зір,
Як сонце сховає себе межи гір?
Вози при дорозі, краватки коней,
Чи стрінеться нам на шляху Апулей*
В часи полохливі непевних мірил,
2026.09.16
16:34
І
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
Закони – альфа і омеґа
конституційності, однак
вони виконуються як
дитячі іграшки у лєґо
у клоунаді про барdак.
Та не сміємося наразі,
бо наші буки та ази:
2026.09.16
14:45
Нашіптує безсоння повсякчас
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
натхненних віршів сонячні сюжети.
Ще пам'ятаю, як кружляли вальс
і відривались від землі на злеті.
Хотілося, щоб свічка воскова
на підвіконні танула до ранку
і наодинці мовились слова —
2026.09.16
14:00
Безкрила осінь, безвиїзна осінь.
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
Олешки в блокаді їстоньки просять.
Сухариків банка - запас золотий.
Ні світла, ні газу, куди їм іти,
Як міни повсюди, зиркають вирви,
Снаряди летять. Хіба люди винні?
Будинки зруйновані. Щит це живий.
Виснажлива осі
2026.09.16
13:37
Відрахунок ведеться на долі секунди.
Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щось повинно відбутися саме тепер.
Ці секунди, як лицарі, в лати закуті.
Я поглянув у даль і в знемозі завмер.
Може, випити залпом гіркої цикути.
Я прорвався у небо, у вічний етер.
Щось повинно відбутися. Маятн
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Фрашки 1
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Фрашки 1
РОЗМОВА
Розмова мовчанки й мовчання:
В ній жаху й відчаю звучання.
ПРО ЕГОЇСТА
Черв’яка з’їв у яблуці – і вже нудно йому.
Егоїст! Черв’яка б пожалів! А як тому?
ЕХ!!!
Аскети --
Жирують, маючи дієти.
ЕРУДИТ
Істинний ерудит
По книгах не шарудить.
ПРО НАТЯКИ
Боїшся натяків? – Не відкривай словник!
Там в кожне слово натяк вже проник.
ОСОБЛИВА ПРИКМЕТА
Ця прикмета його видає сама:
Пляма на совісті, якої нема.
ОБИДВІ
Обидві сторони медалі
В однім карбовані металі.
ЕХО
Пафосу ехо, комусь на втіху,
Іноді просто вмирає від сміху.
ДИВНО
Співають найгучніш “Осанну”,
Як відчувають в роті манну.
НАРОДЖЕНИЙ В СОРОЧЦІ
Щастя гном в однім вбачає:
Рідко блискавка влучає.
ЧИ Ж БУЛА?
Чи ж була на світі каста,
Щоб собі сказала: “Баста!”
ПРО ЛЮДИНУ
Душа жадає тіла –
Щоб і вона хворіла.
РЕЦЕПТ
Псами цькувать не станем ми:
Загризти можем і самі.
СПІЛЬНІСТЬ
І дух теж буде підневільний,
Як з тілом шлунок в нього спільний.
НАВРЯД
Те, що пройшло крізь сита,
Навряд чи вже еліта.
ПОГОДЖУВАЛЬНА ФРАШКА
Раз просять так категорично –
Я згоден, щоб жити вічно.
ПРО НАМІРИ
Жінки, до чоловіків ви занадто суворі:
Ніж сукні ваші, їх наміри не більш прозорі.
НЕ РОБИ
Комусь не роби, що б собі не бажав:
А раптом за щастя це він би вважав?!
ЗАВДАННЯ ФІЛОСОФІЇ
Звучать дозволить і плоті
В ідейній ноті.
ПРО ВІДНОСНІСТЬ
Знав я, друзі, сороканіжку –
Тридцять девять лиш мала ніг,
І життя все пролежала в ліжку.
Більшу кару хто б видумать міг!
ПРО ПІДЛАБУЗНИКІВ
Бог підлабузника дарунком гідним
Пошанував: прикрасив лобом мідним.
ЧУТЛИВІСТЬ
Страждав, як палили людей на кострі:
Від лоскоту диму в ніздрі.
ЗМІНА СТАТІ
Перетворення Жанни Д’Арк в Жан Д’Арма –
Метаморфоза найбільш кошмарна.
ПРО ДАНТЕ
Не захоплюйтесь так Дантом:
В царині пекла він був дилетантом.
ГУМАННІСТЬ
Начальника табору запитали у залі суду:
“Живцем в землю нащо ви закопали стільки люду?”
А той, сконфужений, промимрив через хвилину:
“Я б ніколи не наважився вбити людину.”
ПРО МЕМУАРИ
Мемуари проглядаю: текст, ілюстрації,–
А враження – мов присутній на ексгумації.
Розмова мовчанки й мовчання:
В ній жаху й відчаю звучання.
ПРО ЕГОЇСТА
Черв’яка з’їв у яблуці – і вже нудно йому.
Егоїст! Черв’яка б пожалів! А як тому?
ЕХ!!!
Аскети --
Жирують, маючи дієти.
ЕРУДИТ
Істинний ерудит
По книгах не шарудить.
ПРО НАТЯКИ
Боїшся натяків? – Не відкривай словник!
Там в кожне слово натяк вже проник.
ОСОБЛИВА ПРИКМЕТА
Ця прикмета його видає сама:
Пляма на совісті, якої нема.
ОБИДВІ
Обидві сторони медалі
В однім карбовані металі.
ЕХО
Пафосу ехо, комусь на втіху,
Іноді просто вмирає від сміху.
ДИВНО
Співають найгучніш “Осанну”,
Як відчувають в роті манну.
НАРОДЖЕНИЙ В СОРОЧЦІ
Щастя гном в однім вбачає:
Рідко блискавка влучає.
ЧИ Ж БУЛА?
Чи ж була на світі каста,
Щоб собі сказала: “Баста!”
ПРО ЛЮДИНУ
Душа жадає тіла –
Щоб і вона хворіла.
РЕЦЕПТ
Псами цькувать не станем ми:
Загризти можем і самі.
СПІЛЬНІСТЬ
І дух теж буде підневільний,
Як з тілом шлунок в нього спільний.
НАВРЯД
Те, що пройшло крізь сита,
Навряд чи вже еліта.
ПОГОДЖУВАЛЬНА ФРАШКА
Раз просять так категорично –
Я згоден, щоб жити вічно.
ПРО НАМІРИ
Жінки, до чоловіків ви занадто суворі:
Ніж сукні ваші, їх наміри не більш прозорі.
НЕ РОБИ
Комусь не роби, що б собі не бажав:
А раптом за щастя це він би вважав?!
ЗАВДАННЯ ФІЛОСОФІЇ
Звучать дозволить і плоті
В ідейній ноті.
ПРО ВІДНОСНІСТЬ
Знав я, друзі, сороканіжку –
Тридцять девять лиш мала ніг,
І життя все пролежала в ліжку.
Більшу кару хто б видумать міг!
ПРО ПІДЛАБУЗНИКІВ
Бог підлабузника дарунком гідним
Пошанував: прикрасив лобом мідним.
ЧУТЛИВІСТЬ
Страждав, як палили людей на кострі:
Від лоскоту диму в ніздрі.
ЗМІНА СТАТІ
Перетворення Жанни Д’Арк в Жан Д’Арма –
Метаморфоза найбільш кошмарна.
ПРО ДАНТЕ
Не захоплюйтесь так Дантом:
В царині пекла він був дилетантом.
ГУМАННІСТЬ
Начальника табору запитали у залі суду:
“Живцем в землю нащо ви закопали стільки люду?”
А той, сконфужений, промимрив через хвилину:
“Я б ніколи не наважився вбити людину.”
ПРО МЕМУАРИ
Мемуари проглядаю: текст, ілюстрації,–
А враження – мов присутній на ексгумації.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0803 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0803 seconds