Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Фрашки 1
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Фрашки 1
РОЗМОВА
Розмова мовчанки й мовчання:
В ній жаху й відчаю звучання.
ПРО ЕГОЇСТА
Черв’яка з’їв у яблуці – і вже нудно йому.
Егоїст! Черв’яка б пожалів! А як тому?
ЕХ!!!
Аскети --
Жирують, маючи дієти.
ЕРУДИТ
Істинний ерудит
По книгах не шарудить.
ПРО НАТЯКИ
Боїшся натяків? – Не відкривай словник!
Там в кожне слово натяк вже проник.
ОСОБЛИВА ПРИКМЕТА
Ця прикмета його видає сама:
Пляма на совісті, якої нема.
ОБИДВІ
Обидві сторони медалі
В однім карбовані металі.
ЕХО
Пафосу ехо, комусь на втіху,
Іноді просто вмирає від сміху.
ДИВНО
Співають найгучніш “Осанну”,
Як відчувають в роті манну.
НАРОДЖЕНИЙ В СОРОЧЦІ
Щастя гном в однім вбачає:
Рідко блискавка влучає.
ЧИ Ж БУЛА?
Чи ж була на світі каста,
Щоб собі сказала: “Баста!”
ПРО ЛЮДИНУ
Душа жадає тіла –
Щоб і вона хворіла.
РЕЦЕПТ
Псами цькувать не станем ми:
Загризти можем і самі.
СПІЛЬНІСТЬ
І дух теж буде підневільний,
Як з тілом шлунок в нього спільний.
НАВРЯД
Те, що пройшло крізь сита,
Навряд чи вже еліта.
ПОГОДЖУВАЛЬНА ФРАШКА
Раз просять так категорично –
Я згоден, щоб жити вічно.
ПРО НАМІРИ
Жінки, до чоловіків ви занадто суворі:
Ніж сукні ваші, їх наміри не більш прозорі.
НЕ РОБИ
Комусь не роби, що б собі не бажав:
А раптом за щастя це він би вважав?!
ЗАВДАННЯ ФІЛОСОФІЇ
Звучать дозволить і плоті
В ідейній ноті.
ПРО ВІДНОСНІСТЬ
Знав я, друзі, сороканіжку –
Тридцять девять лиш мала ніг,
І життя все пролежала в ліжку.
Більшу кару хто б видумать міг!
ПРО ПІДЛАБУЗНИКІВ
Бог підлабузника дарунком гідним
Пошанував: прикрасив лобом мідним.
ЧУТЛИВІСТЬ
Страждав, як палили людей на кострі:
Від лоскоту диму в ніздрі.
ЗМІНА СТАТІ
Перетворення Жанни Д’Арк в Жан Д’Арма –
Метаморфоза найбільш кошмарна.
ПРО ДАНТЕ
Не захоплюйтесь так Дантом:
В царині пекла він був дилетантом.
ГУМАННІСТЬ
Начальника табору запитали у залі суду:
“Живцем в землю нащо ви закопали стільки люду?”
А той, сконфужений, промимрив через хвилину:
“Я б ніколи не наважився вбити людину.”
ПРО МЕМУАРИ
Мемуари проглядаю: текст, ілюстрації,–
А враження – мов присутній на ексгумації.
Розмова мовчанки й мовчання:
В ній жаху й відчаю звучання.
ПРО ЕГОЇСТА
Черв’яка з’їв у яблуці – і вже нудно йому.
Егоїст! Черв’яка б пожалів! А як тому?
ЕХ!!!
Аскети --
Жирують, маючи дієти.
ЕРУДИТ
Істинний ерудит
По книгах не шарудить.
ПРО НАТЯКИ
Боїшся натяків? – Не відкривай словник!
Там в кожне слово натяк вже проник.
ОСОБЛИВА ПРИКМЕТА
Ця прикмета його видає сама:
Пляма на совісті, якої нема.
ОБИДВІ
Обидві сторони медалі
В однім карбовані металі.
ЕХО
Пафосу ехо, комусь на втіху,
Іноді просто вмирає від сміху.
ДИВНО
Співають найгучніш “Осанну”,
Як відчувають в роті манну.
НАРОДЖЕНИЙ В СОРОЧЦІ
Щастя гном в однім вбачає:
Рідко блискавка влучає.
ЧИ Ж БУЛА?
Чи ж була на світі каста,
Щоб собі сказала: “Баста!”
ПРО ЛЮДИНУ
Душа жадає тіла –
Щоб і вона хворіла.
РЕЦЕПТ
Псами цькувать не станем ми:
Загризти можем і самі.
СПІЛЬНІСТЬ
І дух теж буде підневільний,
Як з тілом шлунок в нього спільний.
НАВРЯД
Те, що пройшло крізь сита,
Навряд чи вже еліта.
ПОГОДЖУВАЛЬНА ФРАШКА
Раз просять так категорично –
Я згоден, щоб жити вічно.
ПРО НАМІРИ
Жінки, до чоловіків ви занадто суворі:
Ніж сукні ваші, їх наміри не більш прозорі.
НЕ РОБИ
Комусь не роби, що б собі не бажав:
А раптом за щастя це він би вважав?!
ЗАВДАННЯ ФІЛОСОФІЇ
Звучать дозволить і плоті
В ідейній ноті.
ПРО ВІДНОСНІСТЬ
Знав я, друзі, сороканіжку –
Тридцять девять лиш мала ніг,
І життя все пролежала в ліжку.
Більшу кару хто б видумать міг!
ПРО ПІДЛАБУЗНИКІВ
Бог підлабузника дарунком гідним
Пошанував: прикрасив лобом мідним.
ЧУТЛИВІСТЬ
Страждав, як палили людей на кострі:
Від лоскоту диму в ніздрі.
ЗМІНА СТАТІ
Перетворення Жанни Д’Арк в Жан Д’Арма –
Метаморфоза найбільш кошмарна.
ПРО ДАНТЕ
Не захоплюйтесь так Дантом:
В царині пекла він був дилетантом.
ГУМАННІСТЬ
Начальника табору запитали у залі суду:
“Живцем в землю нащо ви закопали стільки люду?”
А той, сконфужений, промимрив через хвилину:
“Я б ніколи не наважився вбити людину.”
ПРО МЕМУАРИ
Мемуари проглядаю: текст, ілюстрації,–
А враження – мов присутній на ексгумації.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
