Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.29
05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
2026.01.28
20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
2026.01.28
20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
2026.01.28
19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
2026.01.28
18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
2026.01.28
13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
2026.01.28
11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
2026.01.28
09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
2026.01.27
20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
2026.01.27
18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
2026.01.27
13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
2026.01.27
11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
2026.01.27
11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
2026.01.27
10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
2026.01.26
21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
2026.01.16
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Фрашки 1
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Фрашки 1
РОЗМОВА
Розмова мовчанки й мовчання:
В ній жаху й відчаю звучання.
ПРО ЕГОЇСТА
Черв’яка з’їв у яблуці – і вже нудно йому.
Егоїст! Черв’яка б пожалів! А як тому?
ЕХ!!!
Аскети --
Жирують, маючи дієти.
ЕРУДИТ
Істинний ерудит
По книгах не шарудить.
ПРО НАТЯКИ
Боїшся натяків? – Не відкривай словник!
Там в кожне слово натяк вже проник.
ОСОБЛИВА ПРИКМЕТА
Ця прикмета його видає сама:
Пляма на совісті, якої нема.
ОБИДВІ
Обидві сторони медалі
В однім карбовані металі.
ЕХО
Пафосу ехо, комусь на втіху,
Іноді просто вмирає від сміху.
ДИВНО
Співають найгучніш “Осанну”,
Як відчувають в роті манну.
НАРОДЖЕНИЙ В СОРОЧЦІ
Щастя гном в однім вбачає:
Рідко блискавка влучає.
ЧИ Ж БУЛА?
Чи ж була на світі каста,
Щоб собі сказала: “Баста!”
ПРО ЛЮДИНУ
Душа жадає тіла –
Щоб і вона хворіла.
РЕЦЕПТ
Псами цькувать не станем ми:
Загризти можем і самі.
СПІЛЬНІСТЬ
І дух теж буде підневільний,
Як з тілом шлунок в нього спільний.
НАВРЯД
Те, що пройшло крізь сита,
Навряд чи вже еліта.
ПОГОДЖУВАЛЬНА ФРАШКА
Раз просять так категорично –
Я згоден, щоб жити вічно.
ПРО НАМІРИ
Жінки, до чоловіків ви занадто суворі:
Ніж сукні ваші, їх наміри не більш прозорі.
НЕ РОБИ
Комусь не роби, що б собі не бажав:
А раптом за щастя це він би вважав?!
ЗАВДАННЯ ФІЛОСОФІЇ
Звучать дозволить і плоті
В ідейній ноті.
ПРО ВІДНОСНІСТЬ
Знав я, друзі, сороканіжку –
Тридцять девять лиш мала ніг,
І життя все пролежала в ліжку.
Більшу кару хто б видумать міг!
ПРО ПІДЛАБУЗНИКІВ
Бог підлабузника дарунком гідним
Пошанував: прикрасив лобом мідним.
ЧУТЛИВІСТЬ
Страждав, як палили людей на кострі:
Від лоскоту диму в ніздрі.
ЗМІНА СТАТІ
Перетворення Жанни Д’Арк в Жан Д’Арма –
Метаморфоза найбільш кошмарна.
ПРО ДАНТЕ
Не захоплюйтесь так Дантом:
В царині пекла він був дилетантом.
ГУМАННІСТЬ
Начальника табору запитали у залі суду:
“Живцем в землю нащо ви закопали стільки люду?”
А той, сконфужений, промимрив через хвилину:
“Я б ніколи не наважився вбити людину.”
ПРО МЕМУАРИ
Мемуари проглядаю: текст, ілюстрації,–
А враження – мов присутній на ексгумації.
Розмова мовчанки й мовчання:
В ній жаху й відчаю звучання.
ПРО ЕГОЇСТА
Черв’яка з’їв у яблуці – і вже нудно йому.
Егоїст! Черв’яка б пожалів! А як тому?
ЕХ!!!
Аскети --
Жирують, маючи дієти.
ЕРУДИТ
Істинний ерудит
По книгах не шарудить.
ПРО НАТЯКИ
Боїшся натяків? – Не відкривай словник!
Там в кожне слово натяк вже проник.
ОСОБЛИВА ПРИКМЕТА
Ця прикмета його видає сама:
Пляма на совісті, якої нема.
ОБИДВІ
Обидві сторони медалі
В однім карбовані металі.
ЕХО
Пафосу ехо, комусь на втіху,
Іноді просто вмирає від сміху.
ДИВНО
Співають найгучніш “Осанну”,
Як відчувають в роті манну.
НАРОДЖЕНИЙ В СОРОЧЦІ
Щастя гном в однім вбачає:
Рідко блискавка влучає.
ЧИ Ж БУЛА?
Чи ж була на світі каста,
Щоб собі сказала: “Баста!”
ПРО ЛЮДИНУ
Душа жадає тіла –
Щоб і вона хворіла.
РЕЦЕПТ
Псами цькувать не станем ми:
Загризти можем і самі.
СПІЛЬНІСТЬ
І дух теж буде підневільний,
Як з тілом шлунок в нього спільний.
НАВРЯД
Те, що пройшло крізь сита,
Навряд чи вже еліта.
ПОГОДЖУВАЛЬНА ФРАШКА
Раз просять так категорично –
Я згоден, щоб жити вічно.
ПРО НАМІРИ
Жінки, до чоловіків ви занадто суворі:
Ніж сукні ваші, їх наміри не більш прозорі.
НЕ РОБИ
Комусь не роби, що б собі не бажав:
А раптом за щастя це він би вважав?!
ЗАВДАННЯ ФІЛОСОФІЇ
Звучать дозволить і плоті
В ідейній ноті.
ПРО ВІДНОСНІСТЬ
Знав я, друзі, сороканіжку –
Тридцять девять лиш мала ніг,
І життя все пролежала в ліжку.
Більшу кару хто б видумать міг!
ПРО ПІДЛАБУЗНИКІВ
Бог підлабузника дарунком гідним
Пошанував: прикрасив лобом мідним.
ЧУТЛИВІСТЬ
Страждав, як палили людей на кострі:
Від лоскоту диму в ніздрі.
ЗМІНА СТАТІ
Перетворення Жанни Д’Арк в Жан Д’Арма –
Метаморфоза найбільш кошмарна.
ПРО ДАНТЕ
Не захоплюйтесь так Дантом:
В царині пекла він був дилетантом.
ГУМАННІСТЬ
Начальника табору запитали у залі суду:
“Живцем в землю нащо ви закопали стільки люду?”
А той, сконфужений, промимрив через хвилину:
“Я б ніколи не наважився вбити людину.”
ПРО МЕМУАРИ
Мемуари проглядаю: текст, ілюстрації,–
А враження – мов присутній на ексгумації.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
