ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Станіслава Єжи Лєца

 Станіслав Єжи Лєц Фрашки 1
РОЗМОВА

Розмова мовчанки й мовчання:
В ній жаху й відчаю звучання.

ПРО ЕГОЇСТА

Черв’яка з’їв у яблуці – і вже нудно йому.
Егоїст! Черв’яка б пожалів! А як тому?

ЕХ!!!

Аскети --
Жирують, маючи дієти.

ЕРУДИТ

Істинний ерудит
По книгах не шарудить.

ПРО НАТЯКИ

Боїшся натяків? – Не відкривай словник!
Там в кожне слово натяк вже проник.

ОСОБЛИВА ПРИКМЕТА

Ця прикмета його видає сама:
Пляма на совісті, якої нема.

ОБИДВІ

Обидві сторони медалі
В однім карбовані металі.

ЕХО

Пафосу ехо, комусь на втіху,
Іноді просто вмирає від сміху.

ДИВНО

Співають найгучніш “Осанну”,
Як відчувають в роті манну.

НАРОДЖЕНИЙ В СОРОЧЦІ

Щастя гном в однім вбачає:
Рідко блискавка влучає.

ЧИ Ж БУЛА?

Чи ж була на світі каста,
Щоб собі сказала: “Баста!”

ПРО ЛЮДИНУ

Душа жадає тіла –
Щоб і вона хворіла.

РЕЦЕПТ

Псами цькувать не станем ми:
Загризти можем і самі.

СПІЛЬНІСТЬ

І дух теж буде підневільний,
Як з тілом шлунок в нього спільний.

НАВРЯД

Те, що пройшло крізь сита,
Навряд чи вже еліта.

ПОГОДЖУВАЛЬНА ФРАШКА

Раз просять так категорично –
Я згоден, щоб жити вічно.

ПРО НАМІРИ

Жінки, до чоловіків ви занадто суворі:
Ніж сукні ваші, їх наміри не більш прозорі.

НЕ РОБИ

Комусь не роби, що б собі не бажав:
А раптом за щастя це він би вважав?!

ЗАВДАННЯ ФІЛОСОФІЇ

Звучать дозволить і плоті
В ідейній ноті.

ПРО ВІДНОСНІСТЬ

Знав я, друзі, сороканіжку –
Тридцять девять лиш мала ніг,
І життя все пролежала в ліжку.
Більшу кару хто б видумать міг!

ПРО ПІДЛАБУЗНИКІВ

Бог підлабузника дарунком гідним
Пошанував: прикрасив лобом мідним.

ЧУТЛИВІСТЬ

Страждав, як палили людей на кострі:
Від лоскоту диму в ніздрі.

ЗМІНА СТАТІ

Перетворення Жанни Д’Арк в Жан Д’Арма –
Метаморфоза найбільш кошмарна.

ПРО ДАНТЕ

Не захоплюйтесь так Дантом:
В царині пекла він був дилетантом.

ГУМАННІСТЬ

Начальника табору запитали у залі суду:
“Живцем в землю нащо ви закопали стільки люду?”
А той, сконфужений, промимрив через хвилину:
“Я б ніколи не наважився вбити людину.”

ПРО МЕМУАРИ

Мемуари проглядаю: текст, ілюстрації,–
А враження – мов присутній на ексгумації.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-10 11:50:22
Переглядів сторінки твору 2177
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Марач (М.К./М.К.) [ 2008-02-10 11:56:48 ]
Примітки

Жанна д’Арк (Орлеанська діва) (1412–1431) – народна героїня Франції. В ході Столітньої війни (1337–1453) очолила боротьбу французького народу проти англійських загарбників, в 1429 р. звільнила від облоги м. Орлеан. В 1430 р. потрапила в полон, була звинувачена в єресі і спалена на кострі.
Жандарм (від франц. gens d’armes – люди зброї) – особа, що перебуває на службі в жандармерії (поліції, організованій за військовим зразком).
Данте Алігієрі (1265–1321) – великий італійський поет. В своєму головному творі “Божественна комедія” через уявну мандрівку крізь пекло, чистилище і рай зображує складну моральну, політичну і релігійну систему світу, символізує шлях душі від гріховної твані до очищення.
Ексгумація – вийняття трупа з місця захоронення для медичної або криміналістичної експертизи.