ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.28
14:27
Стежки дитинства пролягали полем,
Вони зеленими стрічками жваво вИлись,
Їх гріло сонячне гаряче коло.
На цій землі зростали ніжні теплі крила.
Весна: кульбаб легкі чуби літали,
Червоних маків трепетали влітку щічки.
Пшеничні ниви позирали в далі.
Вони зеленими стрічками жваво вИлись,
Їх гріло сонячне гаряче коло.
На цій землі зростали ніжні теплі крила.
Весна: кульбаб легкі чуби літали,
Червоних маків трепетали влітку щічки.
Пшеничні ниви позирали в далі.
2024.03.28
14:03
Минуле вже не повернути.
Що гіркі плоди гріха, що гіркі ті муки.
Я знаю лише роки дадуть забути мої гріхи на сповіді,
Бо демон не може знати ані думок,
ані глибин моєї душі
А може не забуду свої гріхи,
Бо демон не дасть забути
Ті приховані гріх
Що гіркі плоди гріха, що гіркі ті муки.
Я знаю лише роки дадуть забути мої гріхи на сповіді,
Бо демон не може знати ані думок,
ані глибин моєї душі
А може не забуду свої гріхи,
Бо демон не дасть забути
Ті приховані гріх
2024.03.28
13:26
Стікаю лавою
ув океан віршастості,
де вправно плаваю
без акваланга й ластів я.
В роздолля римами
полуменисто дмухаю.
Чуття нестримані
ув океан віршастості,
де вправно плаваю
без акваланга й ластів я.
В роздолля римами
полуменисто дмухаю.
Чуття нестримані
2024.03.28
13:12
Харківські сльози, серпневі краплинки,
Ллються на листя живе.
Хмарка у небі, як біла хустинка,
Тихо в майбутнє пливе.
Харківські сльози - це звуки тривоги,
Ті, що розколюють сон.
Харкове! Буде твоя Перемога!
Ллються на листя живе.
Хмарка у небі, як біла хустинка,
Тихо в майбутнє пливе.
Харківські сльози - це звуки тривоги,
Ті, що розколюють сон.
Харкове! Буде твоя Перемога!
2024.03.28
11:28
Все залежить - де і з ким…
Хто і що запропонує…
- А чому вас поміж тим
Хто небудь не замалює?
Все залежить від числа
І від вашої вимови…
- А чому якась строфа
Хто і що запропонує…
- А чому вас поміж тим
Хто небудь не замалює?
Все залежить від числа
І від вашої вимови…
- А чому якась строфа
2024.03.28
10:38
Герой цього вірша - сучасний французький драматург, письменник і філософ Ерік-Емманюель Шмітт.
До речі, у його п‘єсі «Загадкові варіації», що з незмінним успіхом іде на сцені київського Молодого театру, одну з головних ролей першим зіграв у свій час Ален
До речі, у його п‘єсі «Загадкові варіації», що з незмінним успіхом іде на сцені київського Молодого театру, одну з головних ролей першим зіграв у свій час Ален
2024.03.28
08:14
Горіхи розпустили чорні крила
( Воронячі!) на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила,
І треться в гіллі голому Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
( Воронячі!) на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила,
І треться в гіллі голому Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.
Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
2024.03.28
05:54
Небо досміялося до сліз.
Тиша верховодила до грому, –
Жінці відмовляю навідріз
Навіть носа висунути з дому.
Блискає у хмарах і гримить
Гучно та невисоко, – надворі
Сірості скорилася блакить
І сьогодні не отак, як вчора.
Тиша верховодила до грому, –
Жінці відмовляю навідріз
Навіть носа висунути з дому.
Блискає у хмарах і гримить
Гучно та невисоко, – надворі
Сірості скорилася блакить
І сьогодні не отак, як вчора.
2024.03.27
22:08
Не може бути чоловік поганим, якщо із птаством розмовляє спозарана.
Достоту не відомо ще, по кому потомні вивчатимуть нашу епоху:
по президентах чи по тобі самому?
Ні, не регочучи на кутні, а з болем в серці можна й гудить,
бажаючи добра в майбутнім.
2024.03.27
22:03
Так пахло небом, небом пахло так,
Коли разом ми випурхнули в поле…
Уперше цілувалися, відтак
Тут буде, вибачай, не до престолу…
Такими ідучи у білий світ
Блукати внім не довго, запевняю:
Весна і є той самий свіжий хіт,
Яким ідуть удвох до свого ра
Коли разом ми випурхнули в поле…
Уперше цілувалися, відтак
Тут буде, вибачай, не до престолу…
Такими ідучи у білий світ
Блукати внім не довго, запевняю:
Весна і є той самий свіжий хіт,
Яким ідуть удвох до свого ра
2024.03.27
22:00
На згарищах відлуння тих страхіть…
Ще й запевнятимуть в любові повоєнній
Дай Боже нашим правнукам узріть
Що це той самий приспів від Гієни…
І діда заспівали і мене
Свої й чужі, ну словом - потруїли…
А ми ще ті… і нам не "каби де…"
У нас свої для
Ще й запевнятимуть в любові повоєнній
Дай Боже нашим правнукам узріть
Що це той самий приспів від Гієни…
І діда заспівали і мене
Свої й чужі, ну словом - потруїли…
А ми ще ті… і нам не "каби де…"
У нас свої для
2024.03.27
10:27
У білому вінку всміхалась юна вишня,
Птахи кружляли з піснею весни.
І сонце життєдайне піднімалось вище,
Пливли на небі хмар легкі човни.
А він дивився у дівочі сині очі,
В яких бриніла райдужна краса.
І білий світ здавався чистим і урочим.
Птахи кружляли з піснею весни.
І сонце життєдайне піднімалось вище,
Пливли на небі хмар легкі човни.
А він дивився у дівочі сині очі,
В яких бриніла райдужна краса.
І білий світ здавався чистим і урочим.
2024.03.27
08:44
Краплин дрібних у ранку сірім дотик,
І слід вологий на долоньках трав.
Та світить кущ, що видається жовтим,
Загубленим з учора клаптем шовку,
Який від сонця вітер відірвав.
Застлало небо, й дОнизу провисло
Суцільне підволожене сукно,
І слід вологий на долоньках трав.
Та світить кущ, що видається жовтим,
Загубленим з учора клаптем шовку,
Який від сонця вітер відірвав.
Застлало небо, й дОнизу провисло
Суцільне підволожене сукно,
2024.03.27
07:22
Ядро душі жагуче –
пашить металів сплав.
Почав клектати гучно
вулкан, що довго спав.
Був вкритий шаром криги,
але прорвав той шар,
зірвав з душі вериги
у поблиску Стожар.
пашить металів сплав.
Почав клектати гучно
вулкан, що довго спав.
Був вкритий шаром криги,
але прорвав той шар,
зірвав з душі вериги
у поблиску Стожар.
2024.03.27
06:04
Наповнений по горло незабутнім,
Своїм думкам не змінюю маршрут, –
Пригадую струмочки каламутні
І чисті ріки в згадках постають.
Не обчухрала пам’ять пережите,
Запона літ не скрила дороге, –
То міг собі щось якісне купити,
То коштів не бувало на
Своїм думкам не змінюю маршрут, –
Пригадую струмочки каламутні
І чисті ріки в згадках постають.
Не обчухрала пам’ять пережите,
Запона літ не скрила дороге, –
То міг собі щось якісне купити,
То коштів не бувало на
2024.03.27
00:08
Прийшло розуміння. А що було треба,
Щоб випити з чаші прозріння сповна?
Комусь - лише слово. Комусь - тихе небо.
Комусь - ця підступна та підла війна.
Завісили небо безрадісні хмари...
Усе пригадалось, як тільки дійшло,
Як з реготом тикали ми в ша
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щоб випити з чаші прозріння сповна?
Комусь - лише слово. Комусь - тихе небо.
Комусь - ця підступна та підла війна.
Завісили небо безрадісні хмари...
Усе пригадалось, як тільки дійшло,
Як з реготом тикали ми в ша
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.03.28
2024.03.26
2024.03.26
2024.03.20
2024.03.18
2024.03.15
2024.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Фрашки 1
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Фрашки 1
РОЗМОВА
Розмова мовчанки й мовчання:
В ній жаху й відчаю звучання.
ПРО ЕГОЇСТА
Черв’яка з’їв у яблуці – і вже нудно йому.
Егоїст! Черв’яка б пожалів! А як тому?
ЕХ!!!
Аскети --
Жирують, маючи дієти.
ЕРУДИТ
Істинний ерудит
По книгах не шарудить.
ПРО НАТЯКИ
Боїшся натяків? – Не відкривай словник!
Там в кожне слово натяк вже проник.
ОСОБЛИВА ПРИКМЕТА
Ця прикмета його видає сама:
Пляма на совісті, якої нема.
ОБИДВІ
Обидві сторони медалі
В однім карбовані металі.
ЕХО
Пафосу ехо, комусь на втіху,
Іноді просто вмирає від сміху.
ДИВНО
Співають найгучніш “Осанну”,
Як відчувають в роті манну.
НАРОДЖЕНИЙ В СОРОЧЦІ
Щастя гном в однім вбачає:
Рідко блискавка влучає.
ЧИ Ж БУЛА?
Чи ж була на світі каста,
Щоб собі сказала: “Баста!”
ПРО ЛЮДИНУ
Душа жадає тіла –
Щоб і вона хворіла.
РЕЦЕПТ
Псами цькувать не станем ми:
Загризти можем і самі.
СПІЛЬНІСТЬ
І дух теж буде підневільний,
Як з тілом шлунок в нього спільний.
НАВРЯД
Те, що пройшло крізь сита,
Навряд чи вже еліта.
ПОГОДЖУВАЛЬНА ФРАШКА
Раз просять так категорично –
Я згоден, щоб жити вічно.
ПРО НАМІРИ
Жінки, до чоловіків ви занадто суворі:
Ніж сукні ваші, їх наміри не більш прозорі.
НЕ РОБИ
Комусь не роби, що б собі не бажав:
А раптом за щастя це він би вважав?!
ЗАВДАННЯ ФІЛОСОФІЇ
Звучать дозволить і плоті
В ідейній ноті.
ПРО ВІДНОСНІСТЬ
Знав я, друзі, сороканіжку –
Тридцять девять лиш мала ніг,
І життя все пролежала в ліжку.
Більшу кару хто б видумать міг!
ПРО ПІДЛАБУЗНИКІВ
Бог підлабузника дарунком гідним
Пошанував: прикрасив лобом мідним.
ЧУТЛИВІСТЬ
Страждав, як палили людей на кострі:
Від лоскоту диму в ніздрі.
ЗМІНА СТАТІ
Перетворення Жанни Д’Арк в Жан Д’Арма –
Метаморфоза найбільш кошмарна.
ПРО ДАНТЕ
Не захоплюйтесь так Дантом:
В царині пекла він був дилетантом.
ГУМАННІСТЬ
Начальника табору запитали у залі суду:
“Живцем в землю нащо ви закопали стільки люду?”
А той, сконфужений, промимрив через хвилину:
“Я б ніколи не наважився вбити людину.”
ПРО МЕМУАРИ
Мемуари проглядаю: текст, ілюстрації,–
А враження – мов присутній на ексгумації.
Розмова мовчанки й мовчання:
В ній жаху й відчаю звучання.
ПРО ЕГОЇСТА
Черв’яка з’їв у яблуці – і вже нудно йому.
Егоїст! Черв’яка б пожалів! А як тому?
ЕХ!!!
Аскети --
Жирують, маючи дієти.
ЕРУДИТ
Істинний ерудит
По книгах не шарудить.
ПРО НАТЯКИ
Боїшся натяків? – Не відкривай словник!
Там в кожне слово натяк вже проник.
ОСОБЛИВА ПРИКМЕТА
Ця прикмета його видає сама:
Пляма на совісті, якої нема.
ОБИДВІ
Обидві сторони медалі
В однім карбовані металі.
ЕХО
Пафосу ехо, комусь на втіху,
Іноді просто вмирає від сміху.
ДИВНО
Співають найгучніш “Осанну”,
Як відчувають в роті манну.
НАРОДЖЕНИЙ В СОРОЧЦІ
Щастя гном в однім вбачає:
Рідко блискавка влучає.
ЧИ Ж БУЛА?
Чи ж була на світі каста,
Щоб собі сказала: “Баста!”
ПРО ЛЮДИНУ
Душа жадає тіла –
Щоб і вона хворіла.
РЕЦЕПТ
Псами цькувать не станем ми:
Загризти можем і самі.
СПІЛЬНІСТЬ
І дух теж буде підневільний,
Як з тілом шлунок в нього спільний.
НАВРЯД
Те, що пройшло крізь сита,
Навряд чи вже еліта.
ПОГОДЖУВАЛЬНА ФРАШКА
Раз просять так категорично –
Я згоден, щоб жити вічно.
ПРО НАМІРИ
Жінки, до чоловіків ви занадто суворі:
Ніж сукні ваші, їх наміри не більш прозорі.
НЕ РОБИ
Комусь не роби, що б собі не бажав:
А раптом за щастя це він би вважав?!
ЗАВДАННЯ ФІЛОСОФІЇ
Звучать дозволить і плоті
В ідейній ноті.
ПРО ВІДНОСНІСТЬ
Знав я, друзі, сороканіжку –
Тридцять девять лиш мала ніг,
І життя все пролежала в ліжку.
Більшу кару хто б видумать міг!
ПРО ПІДЛАБУЗНИКІВ
Бог підлабузника дарунком гідним
Пошанував: прикрасив лобом мідним.
ЧУТЛИВІСТЬ
Страждав, як палили людей на кострі:
Від лоскоту диму в ніздрі.
ЗМІНА СТАТІ
Перетворення Жанни Д’Арк в Жан Д’Арма –
Метаморфоза найбільш кошмарна.
ПРО ДАНТЕ
Не захоплюйтесь так Дантом:
В царині пекла він був дилетантом.
ГУМАННІСТЬ
Начальника табору запитали у залі суду:
“Живцем в землю нащо ви закопали стільки люду?”
А той, сконфужений, промимрив через хвилину:
“Я б ніколи не наважився вбити людину.”
ПРО МЕМУАРИ
Мемуари проглядаю: текст, ілюстрації,–
А враження – мов присутній на ексгумації.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію