Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.
А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.
Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би
сяють, ніби зірочки.
Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»
А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!
У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні
Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.
Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Чарлз Буковскі Динозаврія, Ми (1)
В ось це
Де посміхаються крейдяні обличчя (3)
Де сміється Мадам Смерть
Де зіпсовані ліфти
Де політичні ландшафти розмиті
Де пакувальник супермаркету має вищу освіту
Де жирна риба вихаркує свою жирну здобич
Де сонце зникло
Ми
Народжені такими
В ось це
У ці повністю божевільні війни
У ці видовища розбитих фабричних вікон порожнечі
У бари де люди більше не спілкуються
У бійки які закінчуються стріляниною і поножовщиною
Народжені в це
У лікарні настільки дорогі що дешевше померти
У адвокатури які деруть стільки що дешевше визнати себе винним
У країну де в'язниці повні а божевільні закриті
У місце де маси величають дурнів як прекрасних героїв
Народжені в ось це
Приходячи і виживаючи у цьому
Вмираючи у цьому
Змовкаючи у цьому
Кастровані
Розбещені
Знедолені
Тільки у цьому
Обдурені цим
Використані для цього
Гадячі на це
Збожеволілі і хворі у цьому
Розлючені
Оскотинені
У цьому
Серце почорніло
Пальці тягнуться до горла
Пістолета
Ножа
Бомби
Пальці тягнуться до байдужого бога (4)
Пальці тягнуться до пляшки
Таблетки
Порошку
Ми народжені серед похмурої мертвеччини
Ми народжені з урядом який 60 років бере у борг
Який невдовзі не зможе виплачувати навіть відсотки за борг
І банки згорять
Гроші знеціняться
На вулицях убиватимуть безкарно не ховаючись
Тут будуть убивці і оскаженілі юрми
Земля знеціниться
Харчів буде давати все менше
Ядерною зброєю володітимуть все більше
Від вибухів здригатиметься земля
Опромінені люди-роботи будуть вистежувати одне одного
Багаті і обрані спостерігатимуть з космічних платформ
Пекло Данте нагадуватиме дитячий майданчик
Сонця не буде видно і завжди буде ніч
Дерева загинуть
Усі рослини загинуть
Опромінені люди пожиратимуть м'ясо опромінених людей
Море буде отруєним
Озера і ріки зникнуть
Дощ буде новою цінністю
Гниючі трупи людей і тварин смердітимуть у темному вітрі
Кількох останніх уцілілих наздоженуть жахливі нові хвороби
І космічні платформи зруйнує зношеність
Запаси закінчаться
Закономірний результат тотального розпаду
І настане найпрекрасніша тиша яку ніколи не чули
Народжені у цьому
Сонце все ще ховатиметься там
Чекаючи нової глави. (5)
(1) Назва дивна, у вірші ніразу не згадуються динозаври. Але опис хаосу, корупції та кінця світу, можливо, натякає на те, що людську расу чекає доля динозаврів - вимирання.
(2) "Народжені такими" повторюється кілька разів, підкреслюючи, що наша доля може стати долею цих попередників.
(3) Посміхаються крейдяні обличчя - класичний образ в детективній літературі, де мертве тіло обводять крейдою. Мертві сміються над живими, ніби радіючи тому, що вони вже мертві і їм більше не доведеться страждати
(4) Пальці тягнуться до байдужого бога / Пальці тягнуться до пляшки / Таблетки / Порошку - опис в дусі антиутопії (наприклад, Олдос Хакслі "Чудовий новий світ") про роль наркотиків в постапокаліптичні часи, коли світ лежить в руїнах. На відміну від більшості творів постмодерністської літератури, «Динозаврія, Ми» була написана не в середині двадцятого століття, а в 1993 році, коли постапокаліптична суєта вщухла.
(5) Крапка - єдиний розділовий знак у цьому творі.
Лейкемія з 1988 року. "Динозаврія, Ми" написана безнадійно хворим поетом за рік до смерті з розумінням наближення свого кінця.
Charles Bukowski Dinosauria, We
Born like this
Into this
As the chalk faces smile
As Mrs. Death laughs
As the elevators break
As political landscapes dissolve
As the supermarket bag boy holds a college degree
As the oily fish spit out their oily prey
As the sun is masked
We are
Born like this
Into this
Into these carefully mad wars
Into the sight of broken factory windows of emptiness
Into bars where people no longer speak to each other
Into fist fights that end as shootings and knifings
Born into this
Into hospitals which are so expensive that it’s cheaper to die
Into lawyers who charge so much it’s cheaper to plead guilty
Into a country where the jails are full and the madhouses closed
Into a place where the masses elevate fools into rich heroes
Born into this
Walking and living through this
Dying because of this
Muted because of this
Castrated
Debauched
Disinherited
Because of this
Fooled by this
Used by this
Pissed on by this
Made crazy and sick by this
Made violent
Made inhuman
By this
The heart is blackened
The fingers reach for the throat
The gun
The knife
The bomb
The fingers reach toward an unresponsive god
The fingers reach for the bottle
The pill
The powder
We are born into this sorrowful deadliness
We are born into a government 60 years in debt
That soon will be unable to even pay the interest on that debt
And the banks will burn
Money will be useless
There will be open and unpunished murder in the streets
It will be guns and roving mobs
Land will be useless
Food will become a diminishing return
Nuclear power will be taken over by the many
Explosions will continually shake the earth
Radiated robot men will stalk each other
The rich and the chosen will watch from space platforms
Dante’s Inferno will be made to look like a children’s playground
The sun will not be seen and it will always be night
Trees will die
All vegetation will die
Radiated men will eat the flesh of radiated men
The sea will be poisoned
The lakes and rivers will vanish
Rain will be the new gold
The rotting bodies of men and animals will stink in the dark wind
The last few survivors will be overtaken by new and hideous diseases
And the space platforms will be destroyed by attrition
The petering out of supplies
The natural effect of general decay
And there will be the most beautiful silence never heard
Born out of that.
The sun still hidden there
Awaiting the next chapter.
1993
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Луїс Сернуда Твоя тонка фігура"
