ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.20 09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / С М (2025) / Вірші

 Ані до чого (Van der Graaf Generator)
Образ твору  
[ Танець у піску на морі ]
 
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були усі шанси й вислизали із руки
Мовби піски
Я знаю, більше не танцювати так мені тут
 
Я чекатиму, поки день не зійде над обрії
Сподіваючись упіймати ще спогадів
Тоді я мушу далі повзти, я весь ось у цім
Слова останні наслухаючи, що ж
Але їх немає, світанок зове, але я застряг
Мені некомфортно, й не збагну, чому оттак
І хочеться плакати
Я знаю, більше не танцювати нам отут
 
Дивлюся угору, і засліплює
Тепло, що в мені усередині
Ті смаки, які в душі моїй
Але мертвий усередині, я стою один
 
 
[ Танець у морозі ]
 
Я носив настрої, як-оце гардероб
Речі вірної нема під руками
Коли ти пішла, я чув, моє тіло дзвенить
А мій розум завиває
Хай було запізно, іще осмислити сенси усього
О знаєш, як потрібна ти, але чомусь
Немає віри, що відчула ти любов
 
В якийсь момент утрати тебе, усе надто скоро
Країна чудес у снігу та морозі довкола
Я озирнувся і видів, я ані до чого
Без твоїх рук у моїх, я мертвий
Нереальна реальність, а ігри, які я грав, не ті, не ті
Ти не усміхаєшся, і нема де ховатися
І за своєю маскою
Я знаю, ніколи не плакав би я так, отут
 
Якби я міг перейтися словом
Цим запалити твій огонь
Уся ця вода, що навколо мене, була би любов’ю
Що огортала мене
 
Дивлюся крізь оці сльози, що засліпляють
Серце моє кров’ю спливає
Аби я міг би забути і
Заніміти
Але, межи слів, як мені зупинитися
Я люблю тебе
О, я люблю тебе
Я люблю тебе
Тебе я люблю, я люблю тебе, я все люблю тебе, я люблю тебе, я все люблю тебе
Я люблю тебе, я люблю тебе, я люблю тебе
 
 
 
 
 
 
 
 


 
 
оригінальний текст:  * Lost * 
знаходимо також через Google, вказавши у шпальті пошуку Van der Graaf Generator Lost lyrics
 
 
дисклеймер:
оригінальний арт, музика, текст оговорюються як матеріали,
права на які є відповідно застереженими, а їх використання
на цій сторінці як таке, котре не має комерційного характеру.

 
 
 





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-06-18 22:09:56
Переглядів сторінки твору 65
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.345 / 5.78)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.347 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.893
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.19 22:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2026-06-19 06:49:54 ]
Цього разу, несподівано творчо- розхристане звучання мені, наче оркестрові вставки розпливаються, а потім згуртовуються в цільньно згармонійовані острови. Дійсно дуже харизматична композиція...і текст, звісно, правдиво підсилює,оту, дещо безумну увертюристику. Смаковито - цікаво. Дяка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-06-19 21:36:50 ]



о так, він перебирає спогади, намагаючись зрозуміти, де саме загубив те, що було для нього найдорожчим, але відповіді так і не знаходить

і тому вертається до суті, а суть невибаглива, "я люблю тебе", хай як там, і більше нічого


група своєрідно цікава, нішева
дуже всяко імпонує їхній Дейвід Джексон, це той тип,
обвішаний всякими саксофонами й іншими дудками
який договорює те, чого не зміг висловити співак словами

кожна їхня річ, яку приводиться перекладати,
це якийсь шматок життя, атож
не всякий рік перекладаєш Van der Graaf Generator

останній раз це була зима 2021




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-06-19 12:59:43 ]
Рок-поезія може навчити нас розкутості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-06-19 21:43:24 ]



Борисе, дякую всяко шанобливо

це прогресивний рок, або "проґ"
він, здається, більше не існує вже

те, що тепер звуть "проґресів" це зовсім інша музика

я не сприймаю весь проґ, насправді, безумовно
він є всякий, його чимало
мені подобається не менше т.зв. "кентерберійська сцена"
там трохи джезовіше & космічніше, вжеж

було бажання такої музики, у 1970х
тепер ніхто нічого такого вже не бажає

ми схиляємо коліна перед вівтарем того, що колись мало сміливість

бути