Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.28
21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога
2026.09.28
18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?
2026.09.28
16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.
Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.
Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,
2026.09.28
15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.
Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.
Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...
2026.09.28
15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
2026.09.28
15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.
Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.
Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
2026.09.28
13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!
Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!
Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі
2026.09.28
10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.
В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.
В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.
2026.09.28
07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ
Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у
2026.09.28
06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.
2026.09.28
01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.
Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.
Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону
2026.09.27
23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш
2026.09.27
20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
2026.09.27
17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.
2026.09.27
15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.
Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.
Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
2026.09.27
10:30
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.
Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.
Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Гундарів (1955) /
Проза
Перпетуум Нобіле
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Перпетуум Нобіле
Отже, Шведська академія оголосила ім‘я нового лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний угорський письменник Ласло Краснагоркаї (László Krasznahorkai), який є одним із найвідоміших сучасних авторів Центральної Європи. До речі, Краснагоркаї, неодноразово критикуючи режим Віктора Орбана в Угорщині, закликав підтримати Україну у війні проти рф і висловив сподівання, щоби Путін залишив планету…
Цього разу Нобелівський комітет відійшов від незмінної позиції останніх років щодо вручення премій малорозкрученим авторам, всіляко ігноруючи фаворитів публіки, й присудив нагороду справді яскравому, причому відомому письменнику, лавреату Букерівськоє премії. Хоча за бортом претендентів цього року залишилися такі мега-зірки, як Харукі Муракамі (вкотре!), Джоан Ролінг, Стівен Кінг, український автор бестселерів Андрій Курков, який мав шанс стати першим володарем Нобеля від України, а також російські письменники Людмила Улицька і Володимир Сорокін, які у лютому 2022 року засудили агресію рф проти України й емігрували до Німеччини.
Стиль нинішнього лавреата нерідко порівнюють з Миколою Гоголем, Семюелем Бекетом і, звісна річ, Францом Кафкою.
«Коли я не читаю Кафку, я думаю про Кафку. Коли я не думаю про Кафку, я скучаю за думками про нього. Якщо я не думав про нього якийсь час, я дістаю його й читаю знов. Ось як це працює», - стверджує Краснагоркаї.
Угорський письменник багато подорожує: побував у Монголії та Китаї, плавав по Атлантиці, об‘їздив ледь не всю Європу й США, був у Боснії й (тричі!) в Японії.
Під час роботи над книгою «Війна і війна» деякий час жив у нью-йоркській квартирі Аллена Гінзберга, згодом назвавши підтримку легендарного поета-бітника вирішальною для завершення романа.
Фірмовий стиль Ласло Краснагоркаї - потік свідомості, що складається з дуже довгих речень, суцільний масив тексту без абзаців. Звичайно, все це значною мірою ускладнює процес читання його книг. Утім, а хіба справжня література колись була простою забавою?!
Ще учора академіки надто стало
відмітали гігантів, наче примар,
тож над Стокгольмом повз пролітали
і Стефан Цвейг, і Франко, і Ремарк…
Сьогодні комітет чистими руками
вписує нове ім‘я без підказки:
це - Ласло Краснагоркаї,
гідний внук Гоголя й Кафки.
2026 рік
Цього разу Нобелівський комітет відійшов від незмінної позиції останніх років щодо вручення премій малорозкрученим авторам, всіляко ігноруючи фаворитів публіки, й присудив нагороду справді яскравому, причому відомому письменнику, лавреату Букерівськоє премії. Хоча за бортом претендентів цього року залишилися такі мега-зірки, як Харукі Муракамі (вкотре!), Джоан Ролінг, Стівен Кінг, український автор бестселерів Андрій Курков, який мав шанс стати першим володарем Нобеля від України, а також російські письменники Людмила Улицька і Володимир Сорокін, які у лютому 2022 року засудили агресію рф проти України й емігрували до Німеччини.
Стиль нинішнього лавреата нерідко порівнюють з Миколою Гоголем, Семюелем Бекетом і, звісна річ, Францом Кафкою.
«Коли я не читаю Кафку, я думаю про Кафку. Коли я не думаю про Кафку, я скучаю за думками про нього. Якщо я не думав про нього якийсь час, я дістаю його й читаю знов. Ось як це працює», - стверджує Краснагоркаї.
Угорський письменник багато подорожує: побував у Монголії та Китаї, плавав по Атлантиці, об‘їздив ледь не всю Європу й США, був у Боснії й (тричі!) в Японії.
Під час роботи над книгою «Війна і війна» деякий час жив у нью-йоркській квартирі Аллена Гінзберга, згодом назвавши підтримку легендарного поета-бітника вирішальною для завершення романа.
Фірмовий стиль Ласло Краснагоркаї - потік свідомості, що складається з дуже довгих речень, суцільний масив тексту без абзаців. Звичайно, все це значною мірою ускладнює процес читання його книг. Утім, а хіба справжня література колись була простою забавою?!
Ще учора академіки надто стало
відмітали гігантів, наче примар,
тож над Стокгольмом повз пролітали
і Стефан Цвейг, і Франко, і Ремарк…
Сьогодні комітет чистими руками
вписує нове ім‘я без підказки:
це - Ласло Краснагоркаї,
гідний внук Гоголя й Кафки.
2026 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
