Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.14
18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
2026.11.14
14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
2026.11.14
13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
2026.11.14
13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що і так десь замешкалась,
Загубилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так при
Неминуча зима, що і так десь замешкалась,
Загубилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так при
2026.11.14
10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
2026.11.14
08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.
2026.11.13
20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
2026.11.13
13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
2026.11.13
10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
2026.11.13
06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
2026.11.12
23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
2026.11.12
22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
2026.11.12
20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
2026.11.12
20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
2026.11.12
15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
2026.11.12
11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас…
4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Гундарів (1955) /
Проза
Перпетуум Нобіле
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Перпетуум Нобіле
Отже, Шведська академія оголосила ім‘я нового лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний угорський письменник Ласло Краснагоркаї (László Krasznahorkai), який є одним із найвідоміших сучасних авторів Центральної Європи. До речі, Краснагоркаї, неодноразово критикуючи режим Віктора Орбана в Угорщині, закликав підтримати Україну у війні проти рф і висловив сподівання, щоби Путін залишив планету…
Цього разу Нобелівський комітет відійшов від незмінної позиції останніх років щодо вручення премій малорозкрученим авторам, всіляко ігноруючи фаворитів публіки, й присудив нагороду справді яскравому, причому відомому письменнику, лавреату Букерівськоє премії. Хоча за бортом претендентів цього року залишилися такі мега-зірки, як Харукі Муракамі (вкотре!), Джоан Ролінг, Стівен Кінг, український автор бестселерів Андрій Курков, який мав шанс стати першим володарем Нобеля від України, а також російські письменники Людмила Улицька і Володимир Сорокін, які у лютому 2022 року засудили агресію рф проти України й емігрували до Німеччини.
Стиль нинішнього лавреата нерідко порівнюють з Миколою Гоголем, Семюелем Бекетом і, звісна річ, Францом Кафкою.
«Коли я не читаю Кафку, я думаю про Кафку. Коли я не думаю про Кафку, я скучаю за думками про нього. Якщо я не думав про нього якийсь час, я дістаю його й читаю знов. Ось як це працює», - стверджує Краснагоркаї.
Угорський письменник багато подорожує: побував у Монголії та Китаї, плавав по Атлантиці, об‘їздив ледь не всю Європу й США, був у Боснії й (тричі!) в Японії.
Під час роботи над книгою «Війна і війна» деякий час жив у нью-йоркській квартирі Аллена Гінзберга, згодом назвавши підтримку легендарного поета-бітника вирішальною для завершення романа.
Фірмовий стиль Ласло Краснагоркаї - потік свідомості, що складається з дуже довгих речень, суцільний масив тексту без абзаців. Звичайно, все це значною мірою ускладнює процес читання його книг. Утім, а хіба справжня література колись була простою забавою?!
Ще учора академіки надто стало
відмітали гігантів, наче примар,
тож над Стокгольмом повз пролітали
і Стефан Цвейг, і Франко, і Ремарк…
Сьогодні комітет чистими руками
вписує нове ім‘я без підказки:
це - Ласло Краснагоркаї,
гідний внук Гоголя й Кафки.
2026 рік
Цього разу Нобелівський комітет відійшов від незмінної позиції останніх років щодо вручення премій малорозкрученим авторам, всіляко ігноруючи фаворитів публіки, й присудив нагороду справді яскравому, причому відомому письменнику, лавреату Букерівськоє премії. Хоча за бортом претендентів цього року залишилися такі мега-зірки, як Харукі Муракамі (вкотре!), Джоан Ролінг, Стівен Кінг, український автор бестселерів Андрій Курков, який мав шанс стати першим володарем Нобеля від України, а також російські письменники Людмила Улицька і Володимир Сорокін, які у лютому 2022 року засудили агресію рф проти України й емігрували до Німеччини.
Стиль нинішнього лавреата нерідко порівнюють з Миколою Гоголем, Семюелем Бекетом і, звісна річ, Францом Кафкою.
«Коли я не читаю Кафку, я думаю про Кафку. Коли я не думаю про Кафку, я скучаю за думками про нього. Якщо я не думав про нього якийсь час, я дістаю його й читаю знов. Ось як це працює», - стверджує Краснагоркаї.
Угорський письменник багато подорожує: побував у Монголії та Китаї, плавав по Атлантиці, об‘їздив ледь не всю Європу й США, був у Боснії й (тричі!) в Японії.
Під час роботи над книгою «Війна і війна» деякий час жив у нью-йоркській квартирі Аллена Гінзберга, згодом назвавши підтримку легендарного поета-бітника вирішальною для завершення романа.
Фірмовий стиль Ласло Краснагоркаї - потік свідомості, що складається з дуже довгих речень, суцільний масив тексту без абзаців. Звичайно, все це значною мірою ускладнює процес читання його книг. Утім, а хіба справжня література колись була простою забавою?!
Ще учора академіки надто стало
відмітали гігантів, наче примар,
тож над Стокгольмом повз пролітали
і Стефан Цвейг, і Франко, і Ремарк…
Сьогодні комітет чистими руками
вписує нове ім‘я без підказки:
це - Ласло Краснагоркаї,
гідний внук Гоголя й Кафки.
2026 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
