Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.10
21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
2026.09.10
21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
2026.09.10
19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
2026.09.10
15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
2026.09.10
12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
2026.09.10
08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
2026.09.10
08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
2026.09.10
06:52
Ніким непереконана
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
2026.09.09
21:29
віршики
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
2026.09.09
19:40
Ніч наблизилась тихенько.
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
2026.09.09
14:59
Де ж нам знайти королеву,
Де ж украсти один міліон???
Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?
Де ж украсти один міліон???
Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?
2026.09.09
13:21
Пробач, мій хороший, іще не готова
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз
2026.09.09
12:53
«АХІЛЛЕС: Кров на вівтарі Стріловержця»
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)
«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)
«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,
2026.09.09
12:31
Так не хоче мороз відступати
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.
2026.09.09
12:01
Для меншої частки минулого серпня,
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.
Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.
Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи
2026.09.09
08:50
Втікаємо — від поглядів байдужих круговерті,
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.
Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.
Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Стельмахер (1997) /
Вірші
Околиця
Ось двір, що знайомий з дитинства:
Повсюди сміття і бита черепиця.
Парканом огороджено - там будівництво:
Будівництву вже років тридцять.
Місцевий житель, облізлий пес,
Спить під лавкою, фарбованою лиш двічі.
Ще пʼяний сусід на ній змерз
Насмерть у минулому січні.
Ну а зараз вже вільха заквітла —
В садку виховують майбутню спільноту.
У підʼїзді навпроти через брак світла
Дівчата втрачають, не знаходять цноту.
Натовп парубків квартали минає,
Вони ще не встигли жити почати.
Відповідай їм твердо, як цигарок немає —
Вони вночі на справу, молодший на чатах.
Околиця має спосіб зробити з вас дужих:
Видасть і тобі перепустку тут в девʼяності.
Примусить під клеєм стрибати в калюжах,
Призначить зустріч за стадіоном о шостій.
Розбиті за діло губи і в синцях обличчя —
Особистий доказ, чи можна тиснути долоні.
Околиця не патякає в кабінеті з дільничним,
І не приймає, якщо наміри твої червоні.
Біль у скроні не зупинять анальгетики,
І знання етики також не знадобиться,
Коли куля в голові перемішає всі прикметники,
І ти второпаєш, що ввічливість - дрібниця.
І краще б летіти тобі звідси, лебідко,
Щоб серце не тремтіло від драматичних моментів.
Тут кожен школяр знає, де добра тітка
Відпустить цигарки без документів.
Тут знову аптекар, побачивши очі знайомі,
Продасть, зітхаючи, шприц.
Тому, хто в глибокому капюшоні,
Приховав декілька таємниць.
І ти потрапив туди, де немає різниці
Ні внутрішній світ, ні хист до малювання.
І нехай воля сьогодні присниться
Тим, хто вчора перебував на впізнанні.
А ти не дивись впритул та не відводь очей.
Кажи голосно, щоб почули неодмінно.
Випрями спину та не опускай плечей.
Бити щосили означає — вчитись на відмінно.
Комісійні, гральні автомати та ломбарди.
Околиця — це сморід сечі у ліфті.
Це в подарунок ручної роботи нарди,
Та під лайкою на стінах графіті.
Тепер розумієш, чого у околиці з'явилась причина,
Чому проводжає в спину погляд загрозливий?
Чому кожна друга тут не повна родина,
І для чого в кишені олівець загострений?
Околиця знає ціну словам і вчить відповідати за них:
Вартість розплати - зуб на асфальті.
Вона відсортує своїх від чужих
Синіми позначками на ключицях та пальцях.
Комусь мріється не залишитись в цих стінах,
Що пригнічують в самій своїй основі.
А ти чи відчуєш тремтіння в колінах,
Як вулиця покличе на двобій до першої крові?
2026
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Околиця
На околиці міста
Вдихають інше повітря.
Зірвуть золоте намисто
Хлопці з подвірʼя.
Там існує повірʼя:
Той, хто з народження босий,
Може привласнити
І не почує «Досить!»…
На околиці міста
Немає книгарні.
Проте варіантів триста
Потрапити до буцегарні.
І намагання марні
Домовитись на свою користь.
Околиця тебе роздягне,
Нічого не залишивши натомість.
Андрій Стельмахер
Ось двір, що знайомий з дитинства:
Повсюди сміття і бита черепиця.
Парканом огороджено - там будівництво:
Будівництву вже років тридцять.
Місцевий житель, облізлий пес,
Спить під лавкою, фарбованою лиш двічі.
Ще пʼяний сусід на ній змерз
Насмерть у минулому січні.
Ну а зараз вже вільха заквітла —
В садку виховують майбутню спільноту.
У підʼїзді навпроти через брак світла
Дівчата втрачають, не знаходять цноту.
Натовп парубків квартали минає,
Вони ще не встигли жити почати.
Відповідай їм твердо, як цигарок немає —
Вони вночі на справу, молодший на чатах.
Околиця має спосіб зробити з вас дужих:
Видасть і тобі перепустку тут в девʼяності.
Примусить під клеєм стрибати в калюжах,
Призначить зустріч за стадіоном о шостій.
Розбиті за діло губи і в синцях обличчя —
Особистий доказ, чи можна тиснути долоні.
Околиця не патякає в кабінеті з дільничним,
І не приймає, якщо наміри твої червоні.
Біль у скроні не зупинять анальгетики,
І знання етики також не знадобиться,
Коли куля в голові перемішає всі прикметники,
І ти второпаєш, що ввічливість - дрібниця.
І краще б летіти тобі звідси, лебідко,
Щоб серце не тремтіло від драматичних моментів.
Тут кожен школяр знає, де добра тітка
Відпустить цигарки без документів.
Тут знову аптекар, побачивши очі знайомі,
Продасть, зітхаючи, шприц.
Тому, хто в глибокому капюшоні,
Приховав декілька таємниць.
І ти потрапив туди, де немає різниці
Ні внутрішній світ, ні хист до малювання.
І нехай воля сьогодні присниться
Тим, хто вчора перебував на впізнанні.
А ти не дивись впритул та не відводь очей.
Кажи голосно, щоб почули неодмінно.
Випрями спину та не опускай плечей.
Бити щосили означає — вчитись на відмінно.
Комісійні, гральні автомати та ломбарди.
Околиця — це сморід сечі у ліфті.
Це в подарунок ручної роботи нарди,
Та під лайкою на стінах графіті.
Тепер розумієш, чого у околиці з'явилась причина,
Чому проводжає в спину погляд загрозливий?
Чому кожна друга тут не повна родина,
І для чого в кишені олівець загострений?
Околиця знає ціну словам і вчить відповідати за них:
Вартість розплати - зуб на асфальті.
Вона відсортує своїх від чужих
Синіми позначками на ключицях та пальцях.
Комусь мріється не залишитись в цих стінах,
Що пригнічують в самій своїй основі.
А ти чи відчуєш тремтіння в колінах,
Як вулиця покличе на двобій до першої крові?
2026
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
