ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2025.10.27 00:05
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.

Борис Костиря
2025.10.26 21:36
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.

Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,

Іван Потьомкін
2025.10.26 21:12
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться (Що взяти з того, в кого не всі дома?), Зійшов Корній на гору край села І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує. «Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.- А де ж обіцяні хліб-сіль?» «Та ж хліб ми вже здал

Вячеслав Руденко
2025.10.26 18:54
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо

Володимир Бойко
2025.10.26 17:41
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.

А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,

Сергій СергійКо
2025.10.26 16:29
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к

Ніна Виноградська
2025.10.26 15:27
Прадавнина з мого роду) 1 Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо

Євген Федчук
2025.10.26 15:13
Сидять в корчмі над шляхом козаки.
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не

Володимир Ляшкевич
2025.10.26 14:35
І на останок зникнуть обрії і далі,
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.

Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о

Тетяна Левицька
2025.10.26 06:06
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.

«Тебе ж, — волала рідна мати, —

Віктор Кучерук
2025.10.26 05:33
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…

Сергій СергійКо
2025.10.25 22:51
Про бійку між Гітлером і Сталіним)

“Друга світова спецоперація” –
Так назвали б ту війну сьогодні.
Дві країни – звіра два, дві нації
– Прагнули кінця цивілізації
І на компроміс були не згодні.
Кігті один в одного встромляли,

Борис Костиря
2025.10.25 22:26
Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,

Світлана Пирогова
2025.10.25 21:03
Не нагадуй мені про себе,
Бо валізи осінь готує.
Заблокую споминів сервер,
Все минуле сховаю в тубу.

Не нагадуй мені про себе,
Зона серця вже недосяжна.
Не для мене моделінг-вебка,

Олександр Буй
2025.10.25 19:20
Горне хвилею скреслу кригу
Повновода ріка Десна…
Мій старий молодий Чернігів!
У нас доля на двох одна.

Починалася світла віра
Від Антонієвих печер –
І курганів твоїх кумири
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Скрипка (1966) / Вірші

 Веселковий твіст
Агати блищуть, наче райдуга,
Що зігнула горба за дорогу.
А на дорозі - два мандрівника,
Вони щасливі, повні радощів.
А любі губи - барви заходу.
Аба-ба-ба, на небі - перша зірка.
Агати блищуть, наче райдуга,
Їх запалює усмішка твоя.
Хайла-ла-ла,
Хайла-ла-ла.
Весе-веселкова,
різнокольорова
усмішка твоя.
А верби-дуби бавлять листями.
Їх лопотіння - наче казка ночі.
А ти, ти, ти - подібна до каміння,
На них лягли дві дощові краплини.
А небо - біле, барви цукру.
Аба-ба-ба, дорога зве на захід.
А верби-дуби бавлять листями.
Щось запитує усмішка твоя.
Хайла-ла-ла,
Хайла-ла-ла.
Весе-веселкова,
різнокольорова,
усмішка твоя.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-03-14 11:44:09
Переглядів сторінки твору 3722
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.610 / 5  (4.647 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 4.610 / 5  (4.590 / 5.07)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.843
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-03-14 16:04:31 ]
Веселковий твіст. Олег Скрипка
Та сама чудесна пісенна мистерія, підкріплена, і це вирішальний факт, досвідом і постійною практикою автора. Що стосується неофітів, то їм може видатись, що містерія, це те, що вони в голові видумають. Ні, шановні учні, містерія, це тільки та штучка, яку виконують і дуже добре виконують.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-03-14 16:36:35 ]
До речі, застерігаємо від римейків. Навіть закликаю вас не наслідувати шановного пана Олега Скрипку частково, наслідуйте повністю - взяти в руки, на плечі, в голову, і працювати, і, відповідно, отримувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-14 17:56:13 ]
Шановний "прихильник таланту Олега Скрипки"! (господи... раніше якось було простіше до вас звертатись) - ну... це ж зрозуміло і пухнастим котикам на вербах, що містерію - виконують (насамперед!) Чи може ви мали на увазі яку специфічну думку, яку... "неофітам" і не розгледіти ось так просто. Але ж і містерії різними бувають... і виконавці, чи автори - також відрізняються. Ось У Т.Шевченка є містерія-поема "Великий Льох"...
Це що - мусить бути вистава одного актора... чи двох... чи може щось більше?...

Ні-ні, немає однозначності у ваших словах, шановний. Чи може йдеться мова виключно про музичні речі, які і справді мають образ дійства?То ж бачите - стільки запитань.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-03-31 18:24:31 ]
Шановна Тетяно, я себе не вважаю прихильником сучасного процесу на українській музичній сцені. Безумовно, що там у мене поетичних авторитетів немає.
Що стосується поняття "неофіт" (новий прихильник якого-небудь учення, суспільного руху або новак у чому-небудь), то писалося для авторів, що роблять перші кроки в поезії. Щодо тих, які вже себе знайшли не писалося нічого. Від них очікуємо хорошої поезії.
Щодо самого поняття містерії і її витоків - то це завжди дійство. І ще те дійство! Про це дійство знав і в них вірогідно брав участь і Тарас Григорович Шевченко і Леся Українка, але, я так розумію, що переважна більшість наших читачів і авторів не мають про містерію жодних знань.
Справжня містерія - це процес надсвідомого проникнення у інші сфери через певні обряди, під керівництвом ініційованих мудреців... Я трохи дотичний до цих процесів у своїй майбутній книжці "Кінець древності".
Так чи інакше, як музиканти, гурт ВВ, в т.ч. Олег Скрипка, мають вміння до таких проникненнь в інші сфери і це результат тривалої роботи в "обрядовому плані", до чого шановну публіку і закликаю. Успіхів!