Хто не знав армійської дисципліни, той не знає ціни хвилині

армія

Писався рік вісімдесятий,
З Батьками тихо ми жили,
На фабрику собі ходили,
Сікли у полі бур'яки.

Так тихо-мирно час проходив,
Ніхто-нікого не чіпав,
Аж раптом.!?...повістка приходить,
Воєнкомат мене позвав.

В ту добу мав я вісімнадцять,
Мозги іще не сформував,
Та вже отєчество позвало,
Щоб долг йому я віддавав!??

Не дуже то мені хотілось,
Я в них тоді нічо не брав,
Та каже Тато--Йди служити,
Бо буде з того кримінал!!-

Тай проводи ми учинили,
Присутніх було пів села,
Фамілія ,рідня,сусіди,
І вся компанія моя.

У Львові три дні ночували,
Від нар боліли вже бока,
Перед відправкою до войска,
Зустрів я Любка Финика.

=Нічо не бійся,йди служити,
Про все дозвідався вже я,
=Куда пошлють,чого чекати!???,
=То вже проблема не твоя!!

Там де цвітуть камені рясно,
Там де вологість й комарня,
Десь біля Фінської границі,
І звется то-----Карелія!!

В Петрове місто нас послали,
Довкіль болота і ліса,
І комарі нас сильно жрали,
Такова *служба то була.

Онучі й чоботи нам дали,
І гімностьорку також мав,
Такого розміру то було,
Шо два раза ся обмотав!!!

Тут кожне рано на сніданок,
Пюре горохове було,
А пок скінчилось построєньє,
Пюре желудок рознесло.

Комбат зібрав нас скоро рано,
І нам такий він дав приказ,
=Копать від мене й до обєда,
Приду я посмотреть на вас!!=

Підйом поставив всіх на ноги,
Коли днєвальний закричав,
За десять шоста в зимне рано,
А я іше зовсім не спав!

Схопивши портки і онучі,
Я гомностьорку ше шукав,
А мій товариш-сослуживець,
На шию зверху мені впав.

Шість кілометрів до сніданку,
Два роки вірно я топтав,
Не раз,не два щиросердечно,
Устав совєтський проклинав.

Ну а пізніше,-личку дали,
І так єфрейтором я став,
Спокійні були всі довкола,
І кожен з того реготав.

Бо борщ без м'яса,--то є зупа,
Козак без вусів ---д...а є,
Ну а вояка з однов личков,
То натуральне є телє.

Ще треті півні не співали,
Ніхто-ніде не гомонів*,
Вояки тихо-мирно спали,
А я на тумбочці сопів.

Тоді паршиво мені стало,
І я єфрейтора не хтів,
Сказав тихенько то комбату,
І він мене порозумів.

Ту єдну личку мені зняли,
Між тим минули довгі дні,
І так зробили як казали...
Одну забрали...---дали дві!??

І так сєржантом я зробився,
По році служби в ПВО,
На пользу родіни трудився,
Пропало б пропадом воно.

А як прийшла зима сувора,
Під стріху снігу намело,
Чимало зим в житті я бачив,
Але такого,!!----- не було!!!

Мороз за сорок,мерзне тіло,
І вітер лютий завива,
І техніку оту військову,
З-під снігу рота вигріба(є).

Довкіль сугроби і замети,
Під снігом плац і КПП,
Не вгомониться та погода,
І сніг мете,мете ,мете!!!!

Лопати дали всім у руки,
Вірйовки дали до фіга,
І приказали до обіда,
Увесь той сніг шоб порівня(ти).

То вже під дємбель стало легше,
Робив собі шо вже хотів,
І думкою що скоро вдома,
Послідній місяць тільки й жив.

Не так усе було погано,
Два роки чесно відслужив,
Та краще б було,щоб ту школу,
Заочно вдома проходив!!!

Писано 26.01.року 2019 s.v.r.
Мої два роки в армії,трохи прикрашено