Я уже добряче пожив на світі і знаю що є такі штуки як "секторальна провокація". Можливо поліція зупинила мене випадково, а можливо то була "секторальна провокація" від моїх ворогів - бо поліцію цікавило моє можливе співробітництво із Росією, внаслідок чого то привід зробити обстеження мого телефону (скоріше за все тих людей, які їм "накапали на мене" цікавило що я у себе пишу. Знайте, що якщо ви дізнались про це то нічого. Однак якщо постраждають ті люди яким я це відсилав - то крайніми будете ви).

Дійсно, за свій бунт проти начальства я отримав клеймо "неадекват" , яке мене на довгі роки виключило з суспільства. Мені було відмовлено у членстві у Всеукраїнському об'єднанні "Свобода", хоча чимала частина свободівців була за мене, однак "друзі" мого колишнього начальства зробили мені соціальну ізоляцію.

Мені була порада піти в церкву, однак виявилося що зроблена мені параша ще й святою водичкою була покроплена - я мав зробити публічне покаяння за бунт. І байдуже що начальство із частиною колективу місця де я працював зробило мені хуйву тобто "крису".

До церкви то я іноді ходжу. Тільки з людьми там не спілкуюся, по одній причині: я не знаю тих людей. Я он і так майже десять років пропрацював із людьми і вважав їх своїми, а ті люди мені капость зробили ("капость" тут іще м'яко сказано).

Штука ця була зроблена мені не просто так. Це робилося для того аби я зрадив Україну, перейшовши спочатку до Московського патріархату, а потім і на бік колаборантів. Я неодноразово чув собі вслід "ти за Україну, а українці тобі лайно зробили".

Я вирішив не йти від України, однак за зроблену мені капость в мене були думки піти від християнства. Саме восени 2016 року я відкрив пісні Тимура Муцураєва та інших чеченських бардів дев'яностих років і думав прийняти іслам. Я розумію нинішню ситуацію в Європі. Там майбутнє за ісламом, бо християнство в європейських країнах вмирає разом із народами що його сповідують, вони просто перестали себе відтворювати (я про це вже писав у своєму есе "Ласкаво просимо до емірату Україна!" Повторюватись не буду). Іслам є одною з найближчих релігій до християнства. Мусульмани не визнають Ісуса Богом, однак у Корані він один із пророків.

Тепер про Росію. Чому я ніколи не буду з нею співпрацювати. Річ у тому що на дев'яносто п'ять відсотків Росія пішла тим шляхом яким у 1933 році пішла Німеччина. Там повторилося все один в один: економічна криза і як наслідок до влади прийшли реваншисти що сіяли в душу обивателя гасла " переглянути результати несправедливості", якою вони вважали поразки тих країн. Разом із тим у російському суспільстві, як і в німецькому пропагандисти - психопати стали сіяти зло, у вигляді ідей ксенофобії і людиноненависництва. Про це все я казав ще з середини нульових і отримав за це " почесне звання" "дурника".

Здобувши інтернет, я отримав доступ до всіх соцмереж. До 2017 року ще не існувало закону про блокування російських соцмереж і я в них заходив, подивитись із цікавості, що ж там є. Так от у мережі "Свояк РФ" та "Сканер соцсвязей друзья - подруги" я познаходив половину дівчат із свого колишнього колективу. Реєстрація в російській соцмережі то іще та дурня, бо зареєструвавшись, людина потрапляє на гачок російських спецслужб. Ніколи я там не стояв, за винятком livejoornal в якому я вперше опублікував свої літературні твори. Взагалі -то ЖивийЖурнал створили американці, але з часом його викупила російська КДБешна мафія і, як і слідувало очікувати, перетворила його на помийку російського шовінізму. Дуже шкода цю соцмережу, бо в ній можна було публікувати свої думки, а Фейсбук для цього набагато гірший, бо цензура в ньому ще та.

Отож, дівчатка, "похаб" і "дурник" тобто я, розповідав вам що не можна дружити і заводити романи з москалями, бо це погано закінчується. Ви їздили в Крим, нєвєстилися з ними, заводили романчики, а нас ви зраджували й підставляли. Знаю напевно бо рівно двадцять років тому на День Конституції України була погана ситуація, де дівуля - провокатор намагалася закрити моїх друзів із УНА - УНСО за обвинуваченням у вбивстві якого вони не скоювали. Інцидент той розрулився погано, але міг розрулитися ще гірше.

Тобто ми українські хлопці - патріоти внаслідок того що багато молодих україночок нас продавали або зраджували "з ідейних міркувань" опинялися у тюрмах, дурках або відразу в могилах. Москалі дивилися на цих дівчаток як на "шалавочок" і відтак думали що такими є всі українки, що на щастя виявилось не так.

Внаслідок цього тепер чимала частина українських жінок, вже заміжніх, потрапили на гачок російських спецслужб, бо переважна частина тих хлопчиків із Росії була законспірованими співробітниками ФСБ та ГРУ. Тепер вони їм погрожують і всіляко шантажують, змушуючи працювати проти України, що є тяжким кримінальним злочином, котрий у воєнних умовах карається довічним ув'язненням.

P. S. Я в курсі того що існує думка бусифікувати мене по бєспрєдєлу за довгий язик. Мені люди показали лазєйку як це можливо. Я ніколи не заперечував що із мобілізацією в нас бардак, причому бардак мафіозний і давній. В перші роки незалежності України людей по бєспрєдєлу на вулицях ловили психбригади, потім це були мусора, ну а тепер мафія до цього залучила армію, аби люди боялись не ворога, а Збройних Сил України. Так що невдовзі я піду до свого районного ТЦК сам.