ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / С М (2025) / Вірші / Aqualung

 Дивуючись (Jethro Tull)
Образ твору  
Ось дивувався
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне
 
Ось дивувався
Чи роки нас не зрадять
За її летом в кухні
Посмакуй аромат, хех
Від тостів, масло топиться
Прийде, зронить крихти в постіль, ужеж
Головою хитнеш
 
Але, віддаючи
Стаєш тим, ким
Бути мав
 
 
 
 
 
 
 
 


 
оригінальний текст:  * Wond’ring Aloud * 
знаходимо також через Google, вказавши у шпальті пошуку Jethro Tull Wond’ring Aloud lyrics
підрядник:  * Wond’ring Aloud * 
 
 
дисклеймер:
оригінальний арт, музика, текст оговорюються як матеріали,
права на які є відповідно застереженими, а їх використання
на цій сторінці як таке, котре не має комерційного характеру.

 
 
 





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-08-02 20:38:01
Переглядів сторінки твору 647
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.220 / 6  (5.397 / 5.83)
* Рейтинг "Майстерень" 5.220 / 6  (5.399 / 5.83)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.20 12:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2026-08-02 23:21:54 ]
Не віриться в те, що за текстом не криється глибока філософія про любов як про альтернативу багато чого іншому, про крихкість людського щастя та важливість самовіддачі.
Дозовано, щоб випадково не залишитись там, у царстві пісень і ліричних образів, чому б не слухати?
З повагом Ю.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-08-03 16:13:34 ]



вдячний, всяко вдячний, о Юхиме
як би тут пояснити
я намагаюся показати, як виглядають деякі класичні рок-альбоми

але те, як воно класично записано і перевидається всяко
ще не обов’язково є відповідним до ідей, на яких зводилася ця архітектура

боюся Вас трохи заморочити

але ось, була прямо скажемо, практично поема Андерсона
під умовною назвою "Wond’ring Aloud, Again"
(я мислю, сама поема не мала назви)

її текст можна взяти ось тут:  * Wond’ring Aloud, Again * 
і навіть звук є, на перевиданні Акваланґу, тобто
на додаткових доріжках, будь ласка:



*

сама група, на момент запису історичного альбому,
обмежилася початковим фрагментом цієї поеми,
всього довжиною в 1:51 хв

(Aqualung — четвертий студійний альбом Jethro Tull, який вийшов 19 березня 1971 року)

моя теперішня публікація представляє увазі 5-ту доріжку із того класичного альбому Aqualung

*

"Living in the Past" — збірка Jethro Tull, яка вийшла 23 червня 1972 року (подвійний альбом),
(https://uk.wikipedia.org/wiki/Living_in_the_Past),
окрім синглів та концертних версій/імпровізацій, включала, як доріжку № 15, "пісню" під назвою "Wond’ring Again"

яка власне, черпає текст із того-ж-таки запису



текст можете відстежити на вище вказаній веб-сторінці musixmatch.com

чи я зроблю повну версію всієї п’єси?
поки що не знаю, все можливо




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2026-08-03 22:49:12 ]
Ми з Вами думали про одне і те ж. Я знав про те, чим Ви остерігаєтесь заморочити мені голову, бо сам робив те ж саме. На мою думку, неправильно підходити до розгляду творів, не знаючи про те, чим вони викликані, що було потім після того як щось було спочатку. Зараз існують усі можливості не тільки для музичної самоосвіти, а і для будь-якої іншої, які забезпечуються багатоканальним інтелектом штучного походження.
І скільки не гукай «Гу-у-у-у-глі-і», озватися може останній.
З подякою і повагом, Ю.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-08-03 13:32:47 ]
Поезія самособоюнаповнення, повернення до себе справжнього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-08-03 16:16:02 ]



о так, це фрагмент життя, Борисе, і він самоцінний

дуже дякую за приязну увагу, бо
він суттєвий