Тотальна кримінальна війна в Українській Радянській Соціалістичній Республіці (1972 - 1991)

Розділ 5. Війна бігунів у Кривому Розі

З "асфальтових війн" в Україні найбільше відомо про війну бігунів у Кривому Розі. На початку 1980-х в місті виникли молодіжні угруповання котрі воювали між собою. Через свою тактику бою вони отримали назву бігуни - вони бігли групою, кидали гранати, використовували зброю і просто зносили все на своєму шляху.

Угруповання оголошували одне одному війну за допомогою зенітних знарядь часів Другої світової війни, які стояли на березі Саксагані на меморіальному постаменті. Наприклад, якщо вранці стовбур зенітки дивився в бік Зарічного, значить, угруповання КРЕС оголосило йому війну. Якщо зенітка була повернена в сторону КРЕС, значить війна з боку Зарічного. Якщо було опущене вниз, оголошено тимчасове перемир'я і можна не переживати за своїх близьких...

Бігуни об'єднувалися в загони за територіальною ознакою. Залежно від місця проживання кожне з угруповань носило назву "бики", "коні", "голубці", "вокзальні".

Кожне угруповання ділилося на вікові групи. "Старшаки" - 17 - 18 років, "малолітки" - 15 - 16 років, "мультики" - 14 - 15 років і наймолодші "пупси" - 12 - 13 років. Вікові групи ділилися на " шістки", на чолі яких стояли ",авторитети". На чолі угруповання стояв "руль". В угрупованнях також була і своя "служба безпеки" завданням якої було виявляти зрадників, що здавали " бігунів" міліції чи ворожим угрупованням. Зрадників вивозили за місто і катували, а потім вбивали. Ті хто дивом врятувався потім по 2 - 3 рази змінювали місце проживання і роками жили в страху що їх знайдуть.

Якщо хтось хотів приєднатись до угруповання, його кандидатуру обговорювали на загальних зборах, які проходили за гаражами чи в дитячих садках після увечері. Кандидат мав зайти на ворожу територію і зробити " диверсію" - вистрілити противнику в сідницю або в ногу і втекти. За новеньким спостерігали в бою. Дані про хід бою надавав "кадебіст" - бігун що спостерігав за боєм, не маючи права втручатися. Потому була нарада керівництва угруповання і за її підсумками все вирішувалось: боягузів виганяли, а достойні поповнювали ряди угруповання.

Під час обов'язкових зборів раз на тиждень старші члени угруповання пили горілку, а " малоліткам" дозволялося випити трохи пива. Також вони багато тренувались та робили зброю. "Бігуни" навіть створювали спортивні зали, адже пріоритетом була гарна спортивна форма бійця.

Більшу частину зброї бігуни виготовляли самостійно - наприклад, спеціальні мідні трубки стріляли не гірше нарізної гвинтівки іжевського виробництва. "Самопали" начинялись дробом і цвяхами. В Жовтневому районі вигадали саморобні гранати гачки - трійнички для лову великої риби. Потрапивши на одяг противника, запалена граната плуталася в одежі і зірвати рибальський гачок було просто неможливо. За оцінками експертів, такі самопальні пристрої були потужнішими, ніж гранати Ф - 1 в півтора рази. Такі "гранати" завдавали дуже тяжкі каліцтва, відривали кисті, вибивали очі...

У місті діяли одночасно 15 - 25 угруповань і в кожному могло бути більше тисячі чоловік. На обліку в Саксаганському Райвідділку Управління Міністерства Внутрішніх Справ на обліку перебували 800 осіб.

Кураторами угруповань могли бути як дорослі кримінальники так і міліціонери. Історики називають цифру в 300 загиблих у "війні бігунів" у Кривому Розі.

Також, за деякими даними, від "бігунів" загалом за 10 років постраждало більше 1000 випадкових перехожих, які просто опинились не в тому місці не в той час. На жертву могли накинутись групою у під'їзді будинку і катувати так, що кров заливала стіну до другого поверху. В хід йшли ножі, палиці, цегла, вогнепальна зброя[1].

Розділ 6. Колапс (1983 - 1988)

Початок і середина 1980-х років були часом тотального хаосу. Територія республіки була ареною боротьби між різноманітними кримінальними угрупованнями. Випадки канібалізму стали буденним явищем. Намагання відродити функціонування економіки драконівськими методами призводило до заколотів , котрі нещадно подавлялися та аварій. Найбільшою з них стала Чорнобильська катастрофа, головною причиною якої стало порушення інструкції, котра забороняє проводити експерименти на діючих реакторах.

Чорнобильська катастрофа спричинила паніку масштабів якої ми не знаємо, оскільки документи про це знаходяться під грифом "секретно".

З відкритих джерел відомо що партійне керівництво України (котре де-факто контролювало лише окремі райони Києва) планувало через деякий час повернути населення до Прип'яті та Чорнобиля. Якби це сталося, обидва міста стали б містами "безперервних похоронних процесій." Лише втручання міжнародної спільноти завадило здійснити ці плани.

Розділ 7. Відродження

Відродження України прийшло із початком втілення в життя повернення до ринкових відносин із Перебудовою. Легалізація підприємництва частково оживила зруйновану економіку. Однак масштаб зруйнування економіки помножений на факт приховування війни в минулому призвів до того що задекларований курс на соціал-демократичний капіталізм, який утвердився в Західній Європі та Північній Америці не відбувся. Світова економічна криза 2008 року та економічна депресія, що настала вслід за нею унеможливили ці шанси.

Більш успішним став процес відродження громадсько - політичної сфери біля витоків якого стояла зокрема громадська організація "Екологічна ініціатива" на чолі з Сергієм Конєвим. У вересні 1989 року було створено Народний Рух України. Закономірним результатом цього відродження стало проголошення "Декларації про Державний суверенітет Української РСР" та "Акту проголошення незалежності України" 24 серпня 1991 року.

Новостворена держава успадкувала тотальну розруху та громадянську війну, що вже затухала, проте на сході вона так і не закінчилась до 2014 року, коли розпочалась російсько-українська війна. Процес відродження економіки йшов до 1993 року і був зупинений політичними катаклізмами в Російській Федерації та Україні. Нове відновлення економіки настало аж наприкінці 1990-х років.

Висновки

Секторальна громадянська війна мафіозно-кримінального характеру в Українській Радянській Соціалістичній Республіці була закономірним наслідком неефективної командно-адміністративної економіки яка керувалася з центру.

Внаслідок системної кризи та екологічної катастрофи, що поставила під загрозу існування біосфери в Україні війна ця отримала багато назв однією з яких стала "Війна Судного Дня".

Внаслідок цієї війни загинула Радянська Україна і відродилася вже в тому вигляді якою ми її бачили до 2000 року.