Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.10
18:06
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.
2026.11.10
12:22
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.
***
А де-не-де є мода вічна
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.
***
А де-не-де є мода вічна
2026.11.10
07:14
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.
2026.11.09
23:45
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих
2026.11.09
16:15
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“
Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі
2026.11.09
15:58
Усі шишки на ялинці
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!
Та ялинці геть не спиться:
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!
Та ялинці геть не спиться:
2026.11.09
14:35
Дід в гірському селі під Женевою
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.
На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.
На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.
2026.11.09
12:39
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.11.09
11:24
А вже листопад із сумними вітрами,
Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.
Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.
2026.11.09
09:29
Де ті духи що дрімають,
Духам вічним спати треба?—
У надриві зволікання
Їх нетлінне — не від Неба!
Хто відчує — буде вільним
Від зневіри і шляхетства,
Буде плавати в ефірі,
Називатися мистецтвом,
Духам вічним спати треба?—
У надриві зволікання
Їх нетлінне — не від Неба!
Хто відчує — буде вільним
Від зневіри і шляхетства,
Буде плавати в ефірі,
Називатися мистецтвом,
2026.11.09
06:57
Жовтіють вікна, рожевіє обрій,
Кричать ворони - все, як і раніш, -
Мені сьогодні невимовно добре
Отут, де досі краєвиди ті ж.
Мене сюди завжди ведуть дороги,
І тільки тут душа моя - своя, -
Зникають зразу болі і тривоги,
Коли знайоме роздивляюсь я.
Кричать ворони - все, як і раніш, -
Мені сьогодні невимовно добре
Отут, де досі краєвиди ті ж.
Мене сюди завжди ведуть дороги,
І тільки тут душа моя - своя, -
Зникають зразу болі і тривоги,
Коли знайоме роздивляюсь я.
2026.11.08
15:06
Московський карлик світ увесь ляка,
Що ядерну він зброю в діло пустить,
Свої ракети ядерні запустить.
І кінець світу всіх тоді чека.
Всі москалі відправляться у рай,
А вороги згорять в огні пекельнім.
Ну, звісно, перспективи невеселі,
Від москалів
Що ядерну він зброю в діло пустить,
Свої ракети ядерні запустить.
І кінець світу всіх тоді чека.
Всі москалі відправляться у рай,
А вороги згорять в огні пекельнім.
Ну, звісно, перспективи невеселі,
Від москалів
2026.11.08
14:41
Чи буду далі я писати
Лиш кров'ю у сумних листах,
Які долатимуть пасати?
І з клітки визволиться птах.
Чи буду я писати ранок,
Чудовий виснажений день
І присмерк, як відкрита рана,
Як приспів зболених пісень?
Лиш кров'ю у сумних листах,
Які долатимуть пасати?
І з клітки визволиться птах.
Чи буду я писати ранок,
Чудовий виснажений день
І присмерк, як відкрита рана,
Як приспів зболених пісень?
2026.11.08
12:35
політ нормальний
чим би не політ
знайти слова
в обіймах
із незримим
тобі до снаг тонкий
осяжний світ
сяйливий часом
чим би не політ
знайти слова
в обіймах
із незримим
тобі до снаг тонкий
осяжний світ
сяйливий часом
2026.11.08
10:00
Кохатися між тривогами,
наче крізь дощ між краплями, -
до останнього стогону,
між ночами і ранками.
2026 рік
наче крізь дощ між краплями, -
до останнього стогону,
між ночами і ранками.
2026 рік
2026.11.08
08:56
ІІ. ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ: Тріумф і трагедія людського Генія
4. «ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ: Сфумато, або Серпанок для Мони Лізи»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три дії)
Дійові особи:
Леонардо да Вінчі – геніальний італійський митець, уче
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...4. «ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ: Сфумато, або Серпанок для Мони Лізи»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три дії)
Дійові особи:
Леонардо да Вінчі – геніальний італійський митець, уче
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.11.08
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
С М (2025) /
Вірші
/
JABFLA
Маґдалено (Frank Zappa)
Єй!
Ха!
Гух!
Живав мужичок
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти
Її звали Маґдалена
Маґдалена . . .
Старенький пеньок
Повернувся домів
До себе в Монреалі
Роздивився доньку
У тій блузці при світлі
І казав собі
“О це промовляє!”
Потягнувся до цицьки
Схопив оце міцно
І доньку до стіни
Притиснув
(СИНІЙ ХРЕСТ!)
Маґдалена . . .
О доню мила, не тікай, коли
Рідний канадський твій тато поблизу
О доню мила, не тікай, коли
Рідний канадський твій тато поблизу
Важко працюю, ти не розумієш
На сироп кленовий для місцевих млинчиків
Як тобі се уявити?
Що робиться з чоловіком?
Що робиться з чоловіком?
Як тобі се уявити?
Що робиться з чоловіком?
Що робиться з чоловіком?
Старенький пеньок
Із руками засмальцованими
У тому Монреалі
Трохи слину пустив
Як тягнувся до цицьки
І казав собі це
“Ось чого я хотів би!”
Але дівчина вперлася
Сказала “Гівна тобі!”
І коридором побігла
Слушно, Маґдалено!
О доню мила, не тікай, коли
Рідний канадський твій тато поблизу
О доню мила, не тікай, коли
Рідний канадський твій тато поблизу
Важко працюю, ти не розумієш
На сироп кленовий для місцевих млинчиків
Як тобі се уявити?
Що робиться з чоловіком?
Що робиться з чоловіком?
Як тобі се уявити?
Що робиться з чоловіком?
Що робиться з чоловіком?
(Тож!)
Маґдалено, наді мною не смійся
В коридорі цім, твої блузка й цицьки о
Якщо мама нас застане колись
До адвоката вона стане дзвонити
ДУ-ДУ-ДУ-ТУ ДУ-ДУ-ТІ-Ю
ДУ-ДУ-ДУ-ТУ ДУ-ДУ-ТІ-Ю
ДУ-ДУ-ДУ-ТУ ДУ-ДУ-ТІ-Ю
ДУ-ДУ-ДУ-ТУ ДУ-ДУ-ТІ-Ю-ААХ
Маґдалено, Маґдалено, Маґдалено, Маґдалено
Дитино смогових вітрів Лос-Анджелеса
Хотів би я тебе завести до комори й познімати всі одежки, поки ти не станеш одверто оголеною
Натерти майонезом
І каопектатом, усе твоє тіло, піти гуляти на
Голлівудський бульвар, і ми можемо
Можемо йти вулицями через зірки, на яких оце Джон Провост і Ліо Джі Керол, о разом, бейбі
Можемо піти танцювати в Cinegrill
Уяви собі: Френк Пернелл і ми, до темряви
Ти не розумієш, моя бейбі?
Я не думав, не вимагав, знай, це так важко для мене, просто . . .
Бачив, як ти стояла під пестицидною стрічкою Shell увечері
У світлі
Із твоїми маленькими пипками, що випирали у прозору тканинку, я просто казав: “Боже
Боже мій, я віддав свою сперму ось цьому!” І тепер я просто
Ох, так збудила мене, я просто
Я не знаю, що робити, Маґдалено, ти же розумієш? О я тебе схопив, але
Але не будь проти мене, знаєш
Твоя мама не довідається, бейбі, і я хочу, щоб ти вернулася
Я думаю, ти мене розумієш? Я хочу, щоби . . .
Ось я на колінах, Маґдалено! Я хочу, щоби ти вернулася до мене, бейбі
Я хочу, щоби ти обернулася до автомата Sparkletts
І все! І все! У маленькім шартрезовім коридорі з маленькою неоновою картинкою Ісуса, на стіні
І я хочу, щоби ти зробила крок, бейбі
Я хочу, щоби ти пройшлася на своїх п’ятидюймових шпильках, які купила у Frederick’s
Тоді ж, коли ти і твоя мама отримали ту білизну минулого року на Різдво
І я хочу, щоб ти вернулася до мене, бейбі
До мене, бейбі, чи не розумієш мене, бейбі?
Я хочу, щоб ти вернулася
Я на колінах, бейбі
Я маю намір, хочу зняти твій тренувальний бюстгальтер
Чи не розумієш мене?
Зняти твої марунові трусики
Я стану на коліна, бейбі, ти же розумієш, що
я тобі кажу?
Мама не довідається, вона грає у бридж з дівчатами
А ти і я . . .
Ти і я будемо щось смоктати, бейбі
Тільки ти і я, ти же розумієш?
Ми можемо любитися всю ніч
І не дізнається жоден
Нумо, Маґдалено!
Будь ласка, дівчинко
Вернися до тата
Що я зробив тобі поганого?
Боже, я лише слідував сексуальному імпульсу, як чув на шоу Джонні Карсона із книги іще чогось, що я написав
Я не знав, що роблю
Я захопився
Що можу сказати, як, як . . .
Вертайся, бейбі
Нумо
О, прошу, ти маєш вернутися, бейбі, вернутися
Вернися до тата!
Нумо, Маґдалено, до тата, бейбі, ти маєш вернутися, бейбі, вернутися
Вернися, бейбі, вернися
Мама не довідається
Мама не довідається
Вернися, бейбі, вернися
Вернися, бейбі, вернися
Маґдалено, вернися
Вернися до тата
Вернися, бейбі
Вернися, бейбі
Вернися
Вернися
Вернися
Вернися
ВЕРНИСЯ!
Вернися до тата
Зійди, пройдися біля мене
Я на колінах, не розумієш?
Мама не довідається
Я же тобі казав . . .
(Тебе люблю я, Маґдалено!)
Ти знаєш . . .
Я казав . . .
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Маґдалено (Frank Zappa)
Єй!
Ха!
Гух!
Живав мужичок
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти
Її звали Маґдалена
Маґдалена . . .
Старенький пеньок
Повернувся домів
До себе в Монреалі
Роздивився доньку
У тій блузці при світлі
І казав собі
“О це промовляє!”
Потягнувся до цицьки
Схопив оце міцно
І доньку до стіни
Притиснув
(СИНІЙ ХРЕСТ!)
Маґдалена . . .
О доню мила, не тікай, коли
Рідний канадський твій тато поблизу
О доню мила, не тікай, коли
Рідний канадський твій тато поблизу
Важко працюю, ти не розумієш
На сироп кленовий для місцевих млинчиків
Як тобі се уявити?
Що робиться з чоловіком?
Що робиться з чоловіком?
Як тобі се уявити?
Що робиться з чоловіком?
Що робиться з чоловіком?
Старенький пеньок
Із руками засмальцованими
У тому Монреалі
Трохи слину пустив
Як тягнувся до цицьки
І казав собі це
“Ось чого я хотів би!”
Але дівчина вперлася
Сказала “Гівна тобі!”
І коридором побігла
Слушно, Маґдалено!
О доню мила, не тікай, коли
Рідний канадський твій тато поблизу
О доню мила, не тікай, коли
Рідний канадський твій тато поблизу
Важко працюю, ти не розумієш
На сироп кленовий для місцевих млинчиків
Як тобі се уявити?
Що робиться з чоловіком?
Що робиться з чоловіком?
Як тобі се уявити?
Що робиться з чоловіком?
Що робиться з чоловіком?
(Тож!)
Маґдалено, наді мною не смійся
В коридорі цім, твої блузка й цицьки о
Якщо мама нас застане колись
До адвоката вона стане дзвонити
ДУ-ДУ-ДУ-ТУ ДУ-ДУ-ТІ-Ю
ДУ-ДУ-ДУ-ТУ ДУ-ДУ-ТІ-Ю
ДУ-ДУ-ДУ-ТУ ДУ-ДУ-ТІ-Ю
ДУ-ДУ-ДУ-ТУ ДУ-ДУ-ТІ-Ю-ААХ
Маґдалено, Маґдалено, Маґдалено, Маґдалено
Дитино смогових вітрів Лос-Анджелеса
Хотів би я тебе завести до комори й познімати всі одежки, поки ти не станеш одверто оголеною
Натерти майонезом
І каопектатом, усе твоє тіло, піти гуляти на
Голлівудський бульвар, і ми можемо
Можемо йти вулицями через зірки, на яких оце Джон Провост і Ліо Джі Керол, о разом, бейбі
Можемо піти танцювати в Cinegrill
Уяви собі: Френк Пернелл і ми, до темряви
Ти не розумієш, моя бейбі?
Я не думав, не вимагав, знай, це так важко для мене, просто . . .
Бачив, як ти стояла під пестицидною стрічкою Shell увечері
У світлі
Із твоїми маленькими пипками, що випирали у прозору тканинку, я просто казав: “Боже
Боже мій, я віддав свою сперму ось цьому!” І тепер я просто
Ох, так збудила мене, я просто
Я не знаю, що робити, Маґдалено, ти же розумієш? О я тебе схопив, але
Але не будь проти мене, знаєш
Твоя мама не довідається, бейбі, і я хочу, щоб ти вернулася
Я думаю, ти мене розумієш? Я хочу, щоби . . .
Ось я на колінах, Маґдалено! Я хочу, щоби ти вернулася до мене, бейбі
Я хочу, щоби ти обернулася до автомата Sparkletts
І все! І все! У маленькім шартрезовім коридорі з маленькою неоновою картинкою Ісуса, на стіні
І я хочу, щоби ти зробила крок, бейбі
Я хочу, щоби ти пройшлася на своїх п’ятидюймових шпильках, які купила у Frederick’s
Тоді ж, коли ти і твоя мама отримали ту білизну минулого року на Різдво
І я хочу, щоб ти вернулася до мене, бейбі
До мене, бейбі, чи не розумієш мене, бейбі?
Я хочу, щоб ти вернулася
Я на колінах, бейбі
Я маю намір, хочу зняти твій тренувальний бюстгальтер
Чи не розумієш мене?
Зняти твої марунові трусики
Я стану на коліна, бейбі, ти же розумієш, що
я тобі кажу?
Мама не довідається, вона грає у бридж з дівчатами
А ти і я . . .
Ти і я будемо щось смоктати, бейбі
Тільки ти і я, ти же розумієш?
Ми можемо любитися всю ніч
І не дізнається жоден
Нумо, Маґдалено!
Будь ласка, дівчинко
Вернися до тата
Що я зробив тобі поганого?
Боже, я лише слідував сексуальному імпульсу, як чув на шоу Джонні Карсона із книги іще чогось, що я написав
Я не знав, що роблю
Я захопився
Що можу сказати, як, як . . .
Вертайся, бейбі
Нумо
О, прошу, ти маєш вернутися, бейбі, вернутися
Вернися до тата!
Нумо, Маґдалено, до тата, бейбі, ти маєш вернутися, бейбі, вернутися
Вернися, бейбі, вернися
Мама не довідається
Мама не довідається
Вернися, бейбі, вернися
Вернися, бейбі, вернися
Маґдалено, вернися
Вернися до тата
Вернися, бейбі
Вернися, бейбі
Вернися
Вернися
Вернися
Вернися
ВЕРНИСЯ!
Вернися до тата
Зійди, пройдися біля мене
Я на колінах, не розумієш?
Мама не довідається
Я же тобі казав . . .
(Тебе люблю я, Маґдалено!)
Ти знаєш . . .
Я казав . . .
оригінальний текст: * Magdalena *
дисклеймер:
оригінальний арт, музика, текст оговорюються як матеріали,
права на які є відповідно застереженими, а їх використання
на цій сторінці як таке, котре не має комерційного характеру.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
