118] Побачиш тих, хто між вогненних мук
119] Таємно тішиться у сподіванні
120] Колись піднестись до блаженних лук.

Данте Аліг’єрі, Божественна комедія, Пекло, Пісня перша.

Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;
підуть в люди добрими
ходою неспинною,
мого серця обрієм
і душі частиною…

А я піду у Світ безмежний
один самотній босоніж,
і на шляху збудую вежу
на перехресті роздоріж
добра і зла. Дороговказом
проляже промінь без доріг,
і не здригне обличчя м’язом
і не стрибне душа до ніг.
Піду тим променем у тиші
шерхотіння світла й тьми,
згадаю сумно мої вірші,
які залишив між людьми…

Вже в останнє їх згадаю,
поки ще свербить земне,
та і те за мить минаю,
крок за кроком все мине…

Десь за Стіксом є ворота
в Рай чи Пекло без ознак.
І тепер одна турбота:
на паром знайти п’ятак,
щоб з Хароном у безсмертність
плисти смертному мені
через вічність і безмежність
у турботи неземні…

Ось і берег Потойбіччя.
Скрізь палаюча пітьма.
У пітьмі – мерців обличчя
черга (мабуть, не дарма)
до воріт Петра, з мішками,
не до раю – до воріт,
у мішках важкі, як камінь,
глиби доларів і піт
тих, кого ті обікрали
ще зажИво, на землі:
не пахали, не орали,
мають гроші чималі.
Всі на дозвіл в Рай чекають,
різних націй і епох.
Ці за гроші, ті плекають,
що і так пропустить Бог.

В перших є мерці знайомі:
Дональд, Сі і Вови два.
Біля них стирчить на стрьомі
їхня спільна голова.
На всі боки поглядає,
(щоб ніхто не вбив мерців)
стиха так Петра питає:
– Ти закрив ворота ці?
Одкривай, бо звалим грішми,
чи зламаємо плечем…
І Петро святий і грішний
вже дзвенить своїм ключем.

За воротами – сад Раю.
Квіти, пташки… словом Рай.
Від воріт до небокраю –
все для щастя – вибирай,
відгодовуй свою пику
(задарма, щоб ти не крав)

Та мерці вчинили бійку:
хто з них має більше прав
у тім Раї бути першим,
першим красти, як завжди.
(Злодій є таким і вмерши,
хоча мертвий – півбіди).

Бійку старші підхопили:
Гітлер, Сталін, Трумен, Гровс*.
В бійці сад і підпалили,
уцілів, хто в Пекло вповз…

Ще і досі сад палає.
Сам Петро ледь не згорів.
Вже не Він охороняє
божий Рай о цій порі.
Та до Раю знову черга
божих і не божих душ,
від кацапа «печенега»
до француза з Мулен Руж.

«Що робити з цим народом» –
сивий Бог ще посивів.
Все живе старіє згодом:
вже не вміє те що вмів.
Тому вирішив, хай гине
злеє людство на Землі,
кожен з них, як злодій, винен,
навіть Папи вчинки злі.

Хоч Всевишній Батько мудрий,
не догледів, що несе
людство Світу… Стиснув груди:
«Хай тепер воює все!»

І речей вчинилась бійка,
де там той Армагеддон!
Квітку з’їла більша квітка,
паляницю з’їв батон,
битись стали чай і чайник,
ложка й ложка – на ножах,
старий овоч, як повчальник
на город наводить жах.

Словом все у лютій битві,
і зникати стало все,
навіть тих, що ще не вбиті
до могили страх несе.
Без речей – міста і села,
все, що зробиться – уб’ють
ті, кому та смерть весела,
і до інших мають лють.
У лісах дерева стогнуть,
в кожнім стовбурі – черв’як
на очах трухліє стовбур,
і спасти його ніяк.

Хочеш їсти – губи в сварці,
верхня нижню в злі гризе.
Все, що було в скороварці,
з’їло жадібне бізе.
Вже і тих хитає голод,
хто при владі, при грошах.
Всюди порожньо і голо.
Обійняв все людство жах.

Та Всевишній має серце:
«Гинуть люди на Землі,
може, припинити все це,
може, вже не будуть злі?…»
І схилився головою,
сивий вже нема куди:
«Душу чи зроблю новою
без нової в тім біди?»

Досі в роздумі Всевишній…

Може то мені був сон,
як дрімав в саду у вишні
на краю вцілілих зон,
де за краєм все горіло,
вибухало і гуло…
Що ж мою так душу гріло,
чи на справді то було?

Відкриваю очі, чую:
вибух, постріл, дрона свист.
Не в саду, в війні ночую
я живий, і в цьому зміст,
що живий на цій планеті,
де немає майбуття,
лише Смерть в своїй кареті
має право на життя.

Серпень 2026 рік

*Генерал-майор Армії США Леслі Гровс
був військовим керівником усього Мангеттенського проєкту.
Саме він повністю відповідав за:
1.Створення атомних бомб
(саме він найняв наукового керівника Роберта Оппенгеймера).
2.Вибір японських міст для потенційних цілей.
3.Написання та підготовку
фінального бойового наказу про скидання бомб.