ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час 4x

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х

Ярослав Чорногуз
2025.11.11 18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.

І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине

Віктор Насипаний
2025.11.11 18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише

Іван Потьомкін
2025.11.11 16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Дудар
2025.11.11 10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…

Ольга Олеандра
2025.11.11 10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.

Олександр Сушко
2025.11.11 10:04
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.

Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,

Олександр Сушко
2025.11.11 06:57
Артур Курдіновський

Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав

Ярослав Чорногуз
2025.11.10 23:45
Осінній день, осінній день,
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.

Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі

Олександр Буй
2025.11.10 22:37
Щоб троянди рук твоїх не зранили,
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?

Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –

Борис Костиря
2025.11.10 22:14
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,

М Менянин
2025.11.10 22:07
Голів трьох щодня, щогодини
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.

Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –

Олена Побийголод
2025.11.10 19:15
Із Йосипа Бродського (1940-1996)

1

Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Жанна Люта (1960) / Вірші

 Валентинка Зеньови
Безгрішний ти,
невпрогрішенний аж
До мікседеми!
Вмикай форсаж —
малюй пейзаж
Твого Едему.

І не тремти. Терпи.
Терпи за всіх.
Сюжет типовий.
Ще не вродилась Єва,
що на гріх
тебе намовить.




Найвища оцінка Вероніка Новікова 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олександр Некрот 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-14 21:15:06
Переглядів сторінки твору 4661
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.225 / 5.35  (4.689 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.086 / 5.25  (4.528 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.674
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.01.05 12:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-14 21:20:50 ]
Жааанцю!! Привіт! Я так сумувала :( Навіть почала складатись потихеньку на квиточок до Парижу... Та виявилось, радше пішки дійшла б...
А яка присвята! Щоб таке оцінити доведеться нашому камандіру вилізти із танка і із хмілю заодно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 21:25:13 ]
Жанцю,
А я то думаю шо то мені на спині баламкаєсі і над макітров, як кольца сатурна сновигає.
А то - моя безгрішність.
Дякую Жанцю - висилаю ті замість Валентинка цалуса сногшібатєльного і рідкісно-француватого.
:)*(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-14 21:26:16 ]
Спасайся, кто может! Жанцю, з таким текстом під такою присвятою - капець тобі. Не пережиє Зеньо, їй-бо, поміняє голови на знимці місцями... В него Ша-бля!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 21:29:26 ]
Ти бач, вже подіяло! А я ледве з того Парижу вибралася при святі. Всьо цілується, мов несамовите. Зеню, дозволяю прикластися до колінця із француватим цалусом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 21:30:55 ]
Звідки такі знання спеціальних (та ще й сучасних) медичних, технічних, а також малярських термінів? Я вражений, вашою здатністю віднаходити такі рими та ще й так вправно їх застосовувати. А ще ж винаходити такі новотвори, що нагадують щось давно забуте, як ось - невпрогрішенний!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 21:40:19 ]
Довго жила, багато бачила. Мудрих людей слухала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 21:43:04 ]
п.Валентине, а де є Ваша Валентинка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-14 21:45:08 ]
Ох, Жанцю, і скіко (лише по секрету) тобі оце нині досвід століть накрапав?
П"ять, шість?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 21:49:34 ]
Була колись Валентинка, жила у передмісті Риги - Даугавгриві. Потім знайшла мене випадково у Хмельницькому (була родом з Поділля), але життя мене закрутило так, що відцентрова сила відкидала на дуже далекі відстані - Туркменія, Грузія, Білорусія, Рассєя матушка Узбекистан... Більше Валентинки не було і не буде. Що ж до католицького святого, то я не на його честь названий, а свято кохання для мене - Купайла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 21:52:50 ]
Століть - міного-міного. А досвіду... Одна Юдита чого варта! А Жанна? Воювала-воювала, а чим скінчилося? Во!
А Валентинові я дещо присочинила. Звиняйте, бо за три хвилини ліпше хіба Зеньо склепає.