ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.

Тетяна Левицька
2026.09.13 17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.

С М
2026.09.13 13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Жанна Люта (1960) / Вірші

 Валентинка Зеньови
Безгрішний ти,
невпрогрішенний аж
До мікседеми!
Вмикай форсаж —
малюй пейзаж
Твого Едему.

І не тремти. Терпи.
Терпи за всіх.
Сюжет типовий.
Ще не вродилась Єва,
що на гріх
тебе намовить.




Найвища оцінка Вероніка Новікова 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олександр Некрот 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-14 21:15:06
Переглядів сторінки твору 5179
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.225 / 5.35  (4.689 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.086 / 5.25  (4.528 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.674
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.01.05 12:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-14 21:20:50 ]
Жааанцю!! Привіт! Я так сумувала :( Навіть почала складатись потихеньку на квиточок до Парижу... Та виявилось, радше пішки дійшла б...
А яка присвята! Щоб таке оцінити доведеться нашому камандіру вилізти із танка і із хмілю заодно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 21:25:13 ]
Жанцю,
А я то думаю шо то мені на спині баламкаєсі і над макітров, як кольца сатурна сновигає.
А то - моя безгрішність.
Дякую Жанцю - висилаю ті замість Валентинка цалуса сногшібатєльного і рідкісно-француватого.
:)*(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-14 21:26:16 ]
Спасайся, кто может! Жанцю, з таким текстом під такою присвятою - капець тобі. Не пережиє Зеньо, їй-бо, поміняє голови на знимці місцями... В него Ша-бля!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 21:29:26 ]
Ти бач, вже подіяло! А я ледве з того Парижу вибралася при святі. Всьо цілується, мов несамовите. Зеню, дозволяю прикластися до колінця із француватим цалусом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 21:30:55 ]
Звідки такі знання спеціальних (та ще й сучасних) медичних, технічних, а також малярських термінів? Я вражений, вашою здатністю віднаходити такі рими та ще й так вправно їх застосовувати. А ще ж винаходити такі новотвори, що нагадують щось давно забуте, як ось - невпрогрішенний!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 21:40:19 ]
Довго жила, багато бачила. Мудрих людей слухала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 21:43:04 ]
п.Валентине, а де є Ваша Валентинка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-14 21:45:08 ]
Ох, Жанцю, і скіко (лише по секрету) тобі оце нині досвід століть накрапав?
П"ять, шість?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 21:49:34 ]
Була колись Валентинка, жила у передмісті Риги - Даугавгриві. Потім знайшла мене випадково у Хмельницькому (була родом з Поділля), але життя мене закрутило так, що відцентрова сила відкидала на дуже далекі відстані - Туркменія, Грузія, Білорусія, Рассєя матушка Узбекистан... Більше Валентинки не було і не буде. Що ж до католицького святого, то я не на його честь названий, а свято кохання для мене - Купайла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-14 21:52:50 ]
Століть - міного-міного. А досвіду... Одна Юдита чого варта! А Жанна? Воювала-воювала, а чим скінчилося? Во!
А Валентинові я дещо присочинила. Звиняйте, бо за три хвилини ліпше хіба Зеньо склепає.