ПРО ГІГАНТІВ

Гігант в нашім світі жить не зможе.
“Як! – здивувавсь пінчер. – І ти, доже?”

ПОРОЮ

Порою не бачить маестро,
Що давно вже нема оркестру.

НЕПІДРОБНІСТЬ

Одне лиш непідробне в снах –
Страх.

ЛОГІКА

Всі промахи наші й помилки
Себе возвеличують тільки.

ВІДПОВІДНІСТЬ

Чим твоя посада нижче,
Тим миска підвішена вище.

ВСУПЕРЕЧ ГЕНЕТИЦІ

Щоб породить Казанову, щодня
Треба жінка. І не одна!

НЕВЕЗІННЯ

Ловляться рибки й біля його хижі,
Та, на жаль, вже не свіжі.

ПРО ВІДКЛИК

Волаючого серед пустелі
Скоріш почують, ніж біля оселі.

* * *
Вгадать твої думки, небоже,
З богів, і то не кожний зможе.

ПРО СЛАВУ ОДНОГО ПИСЬМЕННИКА

Ми ковтали його, книжка за книжкою, –
Й ось мучимось зараз відрижкою.

ПРОГРЕС

А нині, пославши Христа на муки,
Пілат вмивав би водою руки?

ПРО ФУНДАМЕНТИ

Фундамент кладучи, не знаєш до пори,
Які замайорять на башті прапори.

НІ НА КРОК БЕЗ ВКАЗІВОК

“Ви ще живі чи віддали вже Богу душу?”
Не знаю – ждать директиви мушу.

ЇМ БИ ЗНЯТЬ НІМБИ

І в святого головні болі
Від перебування в ореолі.

ПРО СЕРЦЕ

“...Великого серця був чоловік!” –
Почув я, милуючись краєвидом.
Хто це? Поглянув у той бік:
Розмовляли людоїд з людоїдом.

ІДЕАЛЬНЕ ПОДРУЖЖЯ

Дружина, мов та лань – лиш глянь на стрункі її ноги!
Чоловік же, мов той олень – он які розкішні роги!

ПРО ЛЮДЕЙ

Зазнаєм поразки чи звитягу здобудем,
Здійматись нам вверх чи котитись згори –
Ми або в таборі переможців будем,
Або там, де в них концтабори.

ЦІННІСТЬ СЛІВ

Тоді оціним слів звучання,
Як буде у ціні мовчання.

ПРО ОЧІ

Якби він не підняв повік,
Вважав би я, що чоловік.

ПРО САМОРОЗКРИТТЯ

Не розкрився бутон у рози
Із-за власних колючок загрози.