ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 ***




Найвища оцінка Я Велес 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-19 19:38:37
Переглядів сторінки твору 13363
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.050 / 5.63  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.669 / 5.25  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 19:41:32 ]
Панове майстрове,в Ужгороді я вчилася, а тепер зрідка-зрідка буваю у справах. А живу в малесенькому угорському селі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 19:46:01 ]
вуличками древніми бродила.
Мо, блукала? Щось те бродіння мені нагадує Байкал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 19:56:47 ]
Так, Василинко, пан Валентин підкреслив цей нюанс.
Можливо є сенс "бродила" привести і до молодого вина? Бо гарно потім переплетуться таке бродіння з любові крилами?
"тут любові " - можливо достатньо "і любові" - бо прив'язка до місця раніше вже відбулась?

Як цікаво, а ваше село ближче до угорського кордону, так? І всі навколо розмовляють угорською, і ви теж умієте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 19:59:38 ]
Пані Василинко, гарний вірш. Поки я його читала, встигла пройтись рідними, ослизлими зимою вулицями, що на них ніц не видно під жовтими ліхтарями! Вже навіть майже видерлась на схил, щоб подивитись нічне, засинаюче місто... А тут і останній рядок!
Така-то сила Ваших віршів, я Вам скажу!:)
Одне хіба - туга не болить байдужим людям, але місто, мені чомусь здається - є повним відображенням почуттів. І туги в тому числі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:04:53 ]
Пані Василино, маю підозру, що вірш написаний швидко і зразу ж надрукований. Є слова-русизми (древніми), є такі, що "на межі" (діла), є розмовні (на пішоходнім мості). Дружня порада: написали - хай полежить, потім читаєте, "як чужий", усі шорсткості видно краще.
Добра і натхнення Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:10:40 ]
Ніка встигла надіслати коментар, поки я свій набирав. Прочитав я його (Н.Н.) і стало мені соромно за свій. Не романтичний я останнім часом! А Ніка - добра і романтична душа, по коментарях щодо своїх віршів пам'ятаю. Так що, Василино, не ображайтесь.:).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 20:26:01 ]
І чудово, тепер ми разом.
Я думаю, що ви не ображаєтесь, на подекуди гострі і справедливі погляди колег, хоча інколи це і не просто, як і кожному з нас...
У вас хороший творчий потенціал, тільки би з ним справитися, що завше нелегко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:30:32 ]
Щиро дякую усім. Пані Ніко, ви великий майстер підтримувати людину. Після ваших слів хочеться ще писати. Це особливий талант – бачити щось непогане в інших.
Володимире, мені приємно, що ви прочитали уважно. Щодо "древні" – це архаїзм, то руські собі потім привласнили його. "Діла" мені теж не подобаються. Думатиму. Не знаю, що з мостом робити – він справді пішохідний:). А "бродити" у нас (не тут) це тільки у значенні блукати. Асоціацій з іншим бродінням умене не виникало. Тісто у нас викисає, а вино грає, виграє. Але треба щось робити. Я не звикла, що вірші мої хтось читає, все лиш для себе було раніше. Буду більше старатися. ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 20:35:26 ]
Василинко, я мав на увазі тільки можливе поєднання різних значень слова "бродить" - і блукання без мети, і знаходячись у стані, в процесі бродіння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 20:42:38 ]
Ось так, правильно, люба Василинко: все найкраще - людям. І вірші також:)!
Нехай лише трохи омиються водами часу та корисними заувагами розумних людей і стануть, ніби морські камінці, гладенькими і приємно-досконалими, хоч до щоки тули. Успіхів Вам.
З любов"ю, Ніка:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:49:40 ]
Щирість гарна запорука майстерності :)) Майстерності можна навчитися, а щирість або є, або ні. У Вас вона є :))

Тільки от "же" це русизм, як не крути :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:08:46 ]
Прекрасно. А ось це закінчення
...крихти споминів кидаючи в ріку...
просто геніальне

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:10:00 ]
До речі, "же" - зовсім не русизм, пані Жінко Чорнява

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:11:03 ]
Я думаю, що кожна людина у віршах для себе щира. Можна фальшивити, якщо це тільки напоказ, та й то ледве чи... Просто кожен і щирість по-своєму розуміє. А часу у мене вже не так і багато залишилося, тож досконалість мені, либонь, не загрожує :). Що ж до зауваг – інколи боляче, але я ж при тверезому розумі, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 21:12:07 ]


Чорнява Жінка (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 20:49:40]

Тільки от "же" це русизм, як не крути :))

Іван Карпенко-Карий. НаймичкаА коли вже на те іде, щоб заробить, то чом же й мені більше не заробить? .... Чом же він ні до кого більш не причепився, а тілько до тебе? М а р у с я. ...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 21:13:45 ]
Живцем Поховані - Іван Нечуй-ЛевицькийЧом же батько не позивався з графом? Чом не просили графа? ... Чом не позивались? — Тим не позивались, що в руках документів не стало. ...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 21:14:50 ]
ЧЖ - ще чи досить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:25:09 ]
Василина, я зовсім не хотіла вас образити. Мені справді подобається Ваша щирість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:30:13 ]
Для ВБ і Я Велеса:

Святослав Караванський. "Російсько-укрїнський словник складної лексики":

ЖЕ (как же так? = як то так?); (где же ты был? = де ти в ката був?); (куда же пойти? = куди ж його пыти?); (а чья же? = а то ж чия?); (это почему же? = а то чому?); (да скажите же = та ж кажыть).
Ще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 21:30:59 ]
То ви переконалися, ЧЖ, що не мали рації у своїх категоричних твердженнях: "Тільки от "же" це русизм, як не крути :))"