ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.22 12:19
Опинившись посеред гармидеру,
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…

Володимир Мацуцький
2026.09.22 12:00
Казочка для дітей та їхніх батьків)

Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.

Артур Курдіновський
2026.09.22 11:42
Твоє перо застигло в чорній тузі.
Немає слуг, палаців та карет.
Лише життя затягує корсет...
Нестерпно жити у важкій задусі!

За правду більше страти не боюся!
Недосконалий світ - крихкий намет.
Тобі новий підкориться сонет -

Ірина Вовк
2026.09.22 07:05
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 ***




Найвища оцінка Я Велес 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-19 19:38:37
Переглядів сторінки твору 14643
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.050 / 5.63  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.669 / 5.25  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 19:41:32 ]
Панове майстрове,в Ужгороді я вчилася, а тепер зрідка-зрідка буваю у справах. А живу в малесенькому угорському селі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 19:46:01 ]
вуличками древніми бродила.
Мо, блукала? Щось те бродіння мені нагадує Байкал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 19:56:47 ]
Так, Василинко, пан Валентин підкреслив цей нюанс.
Можливо є сенс "бродила" привести і до молодого вина? Бо гарно потім переплетуться таке бродіння з любові крилами?
"тут любові " - можливо достатньо "і любові" - бо прив'язка до місця раніше вже відбулась?

Як цікаво, а ваше село ближче до угорського кордону, так? І всі навколо розмовляють угорською, і ви теж умієте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 19:59:38 ]
Пані Василинко, гарний вірш. Поки я його читала, встигла пройтись рідними, ослизлими зимою вулицями, що на них ніц не видно під жовтими ліхтарями! Вже навіть майже видерлась на схил, щоб подивитись нічне, засинаюче місто... А тут і останній рядок!
Така-то сила Ваших віршів, я Вам скажу!:)
Одне хіба - туга не болить байдужим людям, але місто, мені чомусь здається - є повним відображенням почуттів. І туги в тому числі:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:04:53 ]
Пані Василино, маю підозру, що вірш написаний швидко і зразу ж надрукований. Є слова-русизми (древніми), є такі, що "на межі" (діла), є розмовні (на пішоходнім мості). Дружня порада: написали - хай полежить, потім читаєте, "як чужий", усі шорсткості видно краще.
Добра і натхнення Вам!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:10:40 ]
Ніка встигла надіслати коментар, поки я свій набирав. Прочитав я його (Н.Н.) і стало мені соромно за свій. Не романтичний я останнім часом! А Ніка - добра і романтична душа, по коментарях щодо своїх віршів пам'ятаю. Так що, Василино, не ображайтесь.:).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 20:26:01 ]
І чудово, тепер ми разом.
Я думаю, що ви не ображаєтесь, на подекуди гострі і справедливі погляди колег, хоча інколи це і не просто, як і кожному з нас...
У вас хороший творчий потенціал, тільки би з ним справитися, що завше нелегко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:30:32 ]
Щиро дякую усім. Пані Ніко, ви великий майстер підтримувати людину. Після ваших слів хочеться ще писати. Це особливий талант – бачити щось непогане в інших.
Володимире, мені приємно, що ви прочитали уважно. Щодо "древні" – це архаїзм, то руські собі потім привласнили його. "Діла" мені теж не подобаються. Думатиму. Не знаю, що з мостом робити – він справді пішохідний:). А "бродити" у нас (не тут) це тільки у значенні блукати. Асоціацій з іншим бродінням умене не виникало. Тісто у нас викисає, а вино грає, виграє. Але треба щось робити. Я не звикла, що вірші мої хтось читає, все лиш для себе було раніше. Буду більше старатися. ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 20:35:26 ]
Василинко, я мав на увазі тільки можливе поєднання різних значень слова "бродить" - і блукання без мети, і знаходячись у стані, в процесі бродіння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-19 20:42:38 ]
Ось так, правильно, люба Василинко: все найкраще - людям. І вірші також:)!
Нехай лише трохи омиються водами часу та корисними заувагами розумних людей і стануть, ніби морські камінці, гладенькими і приємно-досконалими, хоч до щоки тули. Успіхів Вам.
З любов"ю, Ніка:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 20:49:40 ]
Щирість гарна запорука майстерності :)) Майстерності можна навчитися, а щирість або є, або ні. У Вас вона є :))

Тільки от "же" це русизм, як не крути :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:08:46 ]
Прекрасно. А ось це закінчення
...крихти споминів кидаючи в ріку...
просто геніальне

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:10:00 ]
До речі, "же" - зовсім не русизм, пані Жінко Чорнява

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:11:03 ]
Я думаю, що кожна людина у віршах для себе щира. Можна фальшивити, якщо це тільки напоказ, та й то ледве чи... Просто кожен і щирість по-своєму розуміє. А часу у мене вже не так і багато залишилося, тож досконалість мені, либонь, не загрожує :). Що ж до зауваг – інколи боляче, але я ж при тверезому розумі, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 21:12:07 ]


Чорнява Жінка (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 20:49:40]

Тільки от "же" це русизм, як не крути :))

Іван Карпенко-Карий. НаймичкаА коли вже на те іде, щоб заробить, то чом же й мені більше не заробить? .... Чом же він ні до кого більш не причепився, а тілько до тебе? М а р у с я. ...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 21:13:45 ]
Живцем Поховані - Іван Нечуй-ЛевицькийЧом же батько не позивався з графом? Чом не просили графа? ... Чом не позивались? — Тим не позивались, що в руках документів не стало. ...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 21:14:50 ]
ЧЖ - ще чи досить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:25:09 ]
Василина, я зовсім не хотіла вас образити. Мені справді подобається Ваша щирість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-19 21:30:13 ]
Для ВБ і Я Велеса:

Святослав Караванський. "Російсько-укрїнський словник складної лексики":

ЖЕ (как же так? = як то так?); (где же ты был? = де ти в ката був?); (куда же пойти? = куди ж його пыти?); (а чья же? = а то ж чия?); (это почему же? = а то чому?); (да скажите же = та ж кажыть).
Ще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-19 21:30:59 ]
То ви переконалися, ЧЖ, що не мали рації у своїх категоричних твердженнях: "Тільки от "же" це русизм, як не крути :))"