ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.04.05 20:00
Не бузувір я, хоч і не в жодній вірі.
Хрещений ( як і заведено було в моєму роді).
Сам, без помочі дяка (батька хрещеного, до речі),
По-церковнослов’янськи одспівував померлу бабу Ганну.
Заворожений, стояв перед ворітьми на кладовище,
Як реквієм невт

Віктор Кучерук
2025.04.05 11:42
Розпізнаю війни запеклість
І лють, і злість її щодня, –
Іще засмучує далекість
І душу точить незнання.
Я так давно тебе не бачив,
Через появу в нас біди,
Що знемагаю без побачень,
Як степ улітку без води.

Віктор Насипаний
2025.04.05 07:02
В село якось примчав дорослий внук
До свого діда врешті в гості:
- Авто я маю, хату, ноутбук.
Мене шанують на роботі.

І непогана, звісно, зарплатня.
Я, діду, програміст хороший.
До долара прив’язана вона.

Микола Соболь
2025.04.05 06:55
Осяде пил на убиті тіла,
понівечені жили доріг,
моя любове, аби ж ти могла,
врятувати в ту мить Кривий Ріг,
ще кров гаряча стікає з чола,
лежать дітки убиті, поглянь,
моя любове, аби ж ти могла…
я б віддав тебе всю без вагань.

Хельґі Йогансен
2025.04.05 00:14
— Добрий ранок, кохана! Як спалось?
— Жартівник! Це вже майже обід.
Таки справді без чогось дванадцять,
Лиш спросоння не видно мені.
На столі пахне тепла ще кава,
Сонце сяє грайливо в вікні.
Ти усміхнена, ніжна і гарна,
Наче Еос, мов цвіт навесні.

Борис Костиря
2025.04.04 21:50
Ця синиця вміщає в собі
цілий Всесвіт.
Синиця вміщає в собі
голку Кощія.
Так велике ховається
у малому.
Зруйнуєш малий Всесвіт,
розвалиться великий.

Борис Костиря
2025.04.04 21:45
Руйнується немічне тіло, мов замок.
Руйнується плоть, як уламки сторіч.
Руйнується те, що виходить із рамок,
Немовби відлуння лихих протиріч.

І те, що цвіло, переходить в занепад.
А те, що буяло, упало в труху.
І нас поглинає ненависті невід

Тетяна Левицька
2025.04.04 21:17
Нестерпілось, незлюбилось,
навіть уві сні...
Ніч заквецяла чорнилом
зорі чарівні.
Вітер хмари поганяє
пружним батогом...
Сніг пухнастим горностаєм
стелиться кругом.

Ігор Терен
2025.04.04 21:16
І
Ніколи кажуть не кажи, – ніколи.
Не має сенсу парадигма ця,
немає ні початку, ні кінця
абсурду, що вертається по колу
сансарою во ім’я гаманця.
Америка «кришує» Україну
як рекетир і поки тліє край,

Іван Потьомкін
2025.04.04 19:13
«Чому розладналися твої заручини з Томом?» «Бачиш, він обдурив мене: казав, що є фахівцем з печінки й нирок,а насправді працює в м’ясній лавці». 2 «Чому ти не відповіла на мій лист?» «Я не отримала його. З іншого боку, мені не подобається, що в ньому

Ольга Олеандра
2025.04.04 12:06
В міцних обіймах прохолоди
Після тягучого дощу
Хвилюються Дніпрові води
Розходяться Дніпрові води
По змоченому згарищу.
Віки прокочуються ними
І чайки звично ґелґотять
Середньовічні довгі зими

Микола Соболь
2025.04.04 10:50
Хай квітень нас розсудить і мине.
Впаде на землю квітом абрикоси.
За все, що не збулось, пробач мене
і за холодні, світанкові роси.
Переродись у дрібочку тепла,
почуй, як вітер небозвід колише,
коли сльоза по шибі потекла,
хай не карає спогадами бі

Козак Дума
2025.04.04 09:25
Гаптується часом верета вінчальна,
вкриває гілля білий квіт,
та вітер навіює присмак печалі
і линуть думки у політ,
а цвіт опадає із віт…

Доносить віола безмірності звуки,
лунає прийдешнього суть –

Юрій Гундарєв
2025.04.04 09:16
квітня - День народження видатної американської співачки українського походження.
До речі, зверніть увагу, як римуються: Квітень і Квітка…


Українка Квітослава Цісик народилася і все життя прожила у США. Батько, скрипаль родом зі Львова, називав її К

Віктор Кучерук
2025.04.04 05:51
А душа моя безкрила
Рветься пташкою в політ,
Бо в уяві сотворила
Без наруг і воєн світ.
Чи утримати зумію
Горем змучену украй,
Раз не втратила надію
Десь потрапити у рай.

С М
2025.04.03 22:44
фіолет розсуд мій скрив
вихідні зовсім не ті
наче блазень & не знаю сам
із небесами цілуюся

фіолет наокіл
занепасти чи то зійти
чи у халепі чи радості
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20

Павло Сікорський
2025.02.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Слово про Ра
Змінились лодії – Нефтіда на Ісіду,
Тефтун протерла око на чолі у Ра,
роль "права дихати" на сцені суїциду
вдалась для Шу. Дух відняла у Клео гра.

Ледь теплі Геб і Нут ласкали тіло Сета,
воно звивалось дюнами, немов змія.
Прийми ж, Осирисе, від Гора амулета –
останню із цариць – вона тепер твоя.

А Нун воскрес і жили наповняє Нілу,
а Сет крадеться і займає береги.
У легіонах міць, у Римі Вічнім сила,
а по гробницях поховалися боги.

Немов нашестя саранчі, ота присутність.
І згине час… Хіба таке бува?
І тільки Ра триматиме свою могутність
за ребра пірамід й папірусні слова.

20 Лютого 2008

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-20 18:49:09
Переглядів сторінки твору 3002
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.814 / 6  (5.071 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.122 / 5.73)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.820
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2025.04.03 05:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 21:16:09 ]
Ось коли пошкодував, що профан у міфології! Відчуваю, що добре і цікаво, і... ступор!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 22:16:41 ]
Перечитую. Переконуюся - розумію правильно. Почитай, що ти написав у кінці своїх пояснень: Всі знають, хто Я Клео. Всі не знають. Знаю тільки я: ти для Клео - Антій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-21 22:09:55 ]
На рубаї


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-21 22:42:03 ]
Юрцю, а піраміди вздрів? Чи то не у Львові? Тут у нас Сет підкрадається "з своєю усмішкою хижой". Розрубав Чорі начетверо! Тра клеїти докупи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гринчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 14:19:59 ]
Пане Юрію, так гарно бачити інтелектуала-поета, що не лише рими вміє до купи клеїти, але й теми цікаві знаходити. Окреме дякую, за Вашу увагу до моєї творчості. Вражена чуйністтю, це рідкість. В надії на подальше спілкування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-01 17:51:56 ]
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-10-01 12:55:11 ]

Юрію, я теж прочитав вашого "єгипетського" вірша. Він, безумовно, цікавий, але з огляду на суттєві подробиці життя усієї грецької діаспори у опісляптоломеївському Єгипті, у вірші говориться про речі, в основному, грекам маловідомі. При дворі Клеопатри теж притримувалися культу Серапіса. Та й після вавілонян із асірійцями Єгипет був уже зовсім-зовсім іншим.
Хоча офіційно вважається, що "Книга Мертвих" свій останній вплив втратила якраз в часи Клеопатри і Цезарів Юлія та Августа, та це був вплив нечисельних жерців і величних напівзруйнованих пам'яток старовини.

Тож я про те, що ви цікаво пов'язуєте Клеопатру із найдавнішістю Єгипта, але деякі моменти у вас там таки "не грають"

"Прийми ж, Осирисе, від Гора амулета –
останню із цариць – вона тепер твоя."

(Тут впевненості не мало би бути, бо вона в Осириса не вірила, могла й не знати про такого...)

"А Нун воскрес і жили наповняє Нілу,
а Сет крадеться і займає береги."

Займав береги якраз Юлій Цезар, він же новий Бог римського Пантеону. :)

Тобто питання в деяких нюансах, які обов'язково потрібно враховувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-01 17:52:25 ]
Маєте рацію, Майстерні, нюанси складають багатогранність і правдивість вірша.
Можливо я не ставив собі за тверду мету ототожнювати саме той вірш з історичиними фактами.
Вірш раче символічний - така собі переливка метафоризму, фентезі, де оперують не факти, а
гра в ототожнення.
З вдячністю,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-10-01 21:44:02 ]
Юрію, власне це все, що ви відчули і відтворили, вельми цікаво і, як на мене, виправдано, бо являє певну цілісність епох. Даючи свій коментар я прагнув увиразнити думку, що саме через можливе уточнення деяких символічних рішень, які торкаються сучасних для Клеопатри речей, є шанс іще якісніше виконати поетичне надзавдання, що досить виразно вимальовується за рядками "Слова про Ра". Та поспішати особливо нікуди. Тут бо ж ідеться про Вічність. :)