ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.18 20:56
Ібрагіме, світ не справедливий -
світ не справедливий, Ібрагі...
Ти хіба не сам ту правду зриму,
вчив мене, стискаючи круги

надовкіл моїх непевних кроків
і навколо щойно зійшлих сил.
Паргали, гречине сяйноокий,

Юрій Лазірко
2026.07.18 17:24
Life stops… where silent e’s are craggy.
Define a quota for the sky and squint.
Make clouded music free and shaggy
by blowing out the note, a key imprint.

An obit finds in me a cover.
Am I a globe for lovers to be spun?
If there can be no way to h

Борис Костиря
2026.07.18 16:58
Навіщо я поглянув на цей сніг,
Що спопеляє блиском потойбічним
До глибини душі й кладе до ніг
Дари небес у сяйві споконвічнім?

Я щось важливе загубив на нім,
Пощезнули нюанси і відтінки.
Так слово сяє, як величний німб,

хома дідим
2026.07.18 11:10
розжарені піски балі
обвуглені тубільні пальми
тобі не сяяли ні разу
ти в курсі звісно і без мене
доступний вітчизняний ром
з карибським смаком
ну хімічним
а що лишилося до втіхи

Ірина Вовк
2026.07.18 11:00
Розділ V: Скарабей на дні Нілу Повернення в Єгипет після Березневих ід було довгим і мовчазним. Натовп в Александрії зустрічав її криками радості, але Клеопатра не чула їх. Вона сиділа на своїх ношах, за зачиненими завісами, міцно стискаючи в кулаці ш

Ірина Вовк
2026.07.18 10:57
Розділ ІV: Ніч перед ідами Листи з Александрії приходили на пергаменті, який пах нільською сіллю та нічним вітром, коли вона знову повернулася додому. Клеопатра не писала про кохання. Вона знала, що п'ятдесятирічному чоловікові, який засинає під шепі

Віктор Кучерук
2026.07.18 07:18
Ординських дій скривавлені сліди
Моїй землі несила приховати, -
Лежить повсюди дух гіркий біди,
Я досі сплю в чужій гостинній хаті.
Вгортаючись у ковдру не свою,
До сну заплющить намагаюсь очі,
Але, в безсонні маючись, не сплю,
Лише думками голову

Артур Курдіновський
2026.07.18 04:53
ГОЛОСИ МИНУЛОГО УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФА АРТУРА КУРДІНОВСЬКОГО "Слова читайте у ранкових росах, У кольорі осінньої іржі. Обходьте стороною безголосих! Цінуйте слово щирої душі!" Відомий, прекрасний, вдумливий письменник, який написав дві передмови

Іван Потьомкін
2026.07.17 21:38
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.

Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Важіль вічності




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-22 20:22:15
Переглядів сторінки твору 6847
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.748 / 6  (5.079 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.07.18 17:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 20:46:31 ]
Юрцю, як гарно! На мою скромну думку, ти зробив мудрий крок, трішки спростивши ритміку. Вірш ллється річечкою, не стрибаючи на порогах. І краплини-янголи дуже гарні. І небо зостару логічне. Слово "сам пан склєпал", але вдало, зрозуміло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:00:30 ]
Дякую Лесю,
Дошліфував кострубатості.
"зостару" - є таке слово, але воно рідко вживається...
Я якось у словнику випадково на нього напоровся.
У нас кажуть TGIF :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 21:09:05 ]
Не дуже зрозуміло із серцем. "вибити" щастя - не дуже доречно, хоч далі і йдеться про скульптора.
Цей вірш був би гарним на завершення... ти знаєш чого. Ні? Він якийсь підсумковий, summary.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:15:24 ]
То нехай буде, як підсумковй...
Можливо замінити на "вивести"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 21:19:37 ]
Чого це ти підсумовувати вирішив, Юрцю? Легких шляхів шукаєте, пане? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 21:22:51 ]
Юрцю, знайдемо. Вивести - не те. Тут треба кожне слово виважити. Вірш особливий, направду.
А що таке TGIF? Я в тих абревіейшенах не тямлю. І не запам'ятовую. Хіба ти мене навчиш, бо студенти щоразу мусять підказувати AIDS, DIC і таке інше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:23:15 ]
Ні, панно, не шукаю :)
А так - крапельок назбирав, як акордів, мо` яка пісня
буде ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:24:05 ]
TGIF is an acronym for the phrase Thank God It’s Friday (alternatively: Thank Goodness It’s Friday or Terribly Gleeful It’s Friday).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 21:28:35 ]
Як варіант:

"Серце навчене щастя лепити...

але тоді третій рядочок тре змінити для рифми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:38:26 ]
розродитись краплинам не в силах.
Є ще питання, але найперше - це. Це, пане Юрію, не українською. Українською - не під силу. Або ж - негодні:
Василь Стус - Життя, Вірші, ПраціНегодні ми світу, негодні навіть частки світу вмістити в собі р (вітер ві) Чи так же, любе? Інтуїцій ріка і радіоток, мов безумна рука — роздверять космос! ...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 21:43:13 ]
Зрозуміло, ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:51:51 ]
Як завше тішуся Вашим коментарям,
пане Валентине, (як і кожному іншому коментареві від щирого читача).
Замінив рядочок. Прошу, які ще є запитання?
З вдячністю,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:53:39 ]
Воно поміняло зміст, але мо` і на краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:55:24 ]
А як такий варіант (Дякую Чорнявко):

Серце навчене щастя ліпити
наче скульптор, із світла та тіні.
Є бажання - летіти й творити,
та чекання - тягар у коліні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 22:01:32 ]
Розродитися їм "понад силу" - як Вам?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 22:02:44 ]
Так краще. Але тепер чомусь мені те коліно муляє. Якось вже дуже анатомічно :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-22 22:05:08 ]
А я оце, як завше тішусь Вашими віршами, Юрцю;)
Я це вже казала. Та не казала того, що найбільше мені в них імпонує глибока духовність, надзвичайна чуттєва глибина і філософський вантаж:) Осе і є ваша родзинка! Кулінар Ви наш словесний:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 22:09:28 ]
O, так , Лесю - так і заміню!

Можна і без коліна (як тепер?):
***
Серце навчене щастя ліпити
наче скульптор, із світла та тіні.
Є бажання - летіти й творити,
та чекання - тягар у прозрінні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 22:10:38 ]
або:
***
Серце навчене щастя ліпити
наче скульптор, із світла та тіні.
Є бажання - летіти й творити,
та чекання - тягар для прозріння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 22:16:15 ]
Ай, Юрію, я теж так хотів би! До чого ж доладно все вийшло, і мене, до слів прискіпливого, зачепило за живе