ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Група крові
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
***
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…

М Менянин
2025.11.29 18:07
Дай знать
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Туманність
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Світлана Пирогова
2025.11.29 16:33
Вірші для дітей
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Тернопіль. 10 днів по тому
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Час марних надій (серед падолисту)
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття

С М
2025.11.29 09:09
Мов Подорожній Камінь (Bob Dylan)
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не

Віктор Кучерук
2025.11.29 07:11
* * *
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.

Тетяна Левицька
2025.11.29 01:38
Боже, Боже...
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!

Іван Потьомкін
2025.11.28 22:16
***
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,

М Менянин
2025.11.28 21:41
Грув* і грім
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.

+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +

Артур Курдіновський
2025.11.28 19:39
Відпускаю (діалог у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)

***

Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…

В Горова Леся
2025.11.28 17:51
Маленька пташко...
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.

І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Від сорому
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі

Віктор Кучерук
2025.11.28 06:14
* * *
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Важіль вічності
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-22 20:22:15
Переглядів сторінки твору 6108
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.748 / 6  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.11.21 21:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 20:46:31 ]
Юрцю, як гарно! На мою скромну думку, ти зробив мудрий крок, трішки спростивши ритміку. Вірш ллється річечкою, не стрибаючи на порогах. І краплини-янголи дуже гарні. І небо зостару логічне. Слово "сам пан склєпал", але вдало, зрозуміло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:00:30 ]
Дякую Лесю,
Дошліфував кострубатості.
"зостару" - є таке слово, але воно рідко вживається...
Я якось у словнику випадково на нього напоровся.
У нас кажуть TGIF :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 21:09:05 ]
Не дуже зрозуміло із серцем. "вибити" щастя - не дуже доречно, хоч далі і йдеться про скульптора.
Цей вірш був би гарним на завершення... ти знаєш чого. Ні? Він якийсь підсумковий, summary.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:15:24 ]
То нехай буде, як підсумковй...
Можливо замінити на "вивести"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 21:19:37 ]
Чого це ти підсумовувати вирішив, Юрцю? Легких шляхів шукаєте, пане? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 21:22:51 ]
Юрцю, знайдемо. Вивести - не те. Тут треба кожне слово виважити. Вірш особливий, направду.
А що таке TGIF? Я в тих абревіейшенах не тямлю. І не запам'ятовую. Хіба ти мене навчиш, бо студенти щоразу мусять підказувати AIDS, DIC і таке інше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:23:15 ]
Ні, панно, не шукаю :)
А так - крапельок назбирав, як акордів, мо` яка пісня
буде ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:24:05 ]
TGIF is an acronym for the phrase Thank God It’s Friday (alternatively: Thank Goodness It’s Friday or Terribly Gleeful It’s Friday).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 21:28:35 ]
Як варіант:

"Серце навчене щастя лепити...

але тоді третій рядочок тре змінити для рифми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:38:26 ]
розродитись краплинам не в силах.
Є ще питання, але найперше - це. Це, пане Юрію, не українською. Українською - не під силу. Або ж - негодні:
Василь Стус - Життя, Вірші, ПраціНегодні ми світу, негодні навіть частки світу вмістити в собі р (вітер ві) Чи так же, любе? Інтуїцій ріка і радіоток, мов безумна рука — роздверять космос! ...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 21:43:13 ]
Зрозуміло, ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:51:51 ]
Як завше тішуся Вашим коментарям,
пане Валентине, (як і кожному іншому коментареві від щирого читача).
Замінив рядочок. Прошу, які ще є запитання?
З вдячністю,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:53:39 ]
Воно поміняло зміст, але мо` і на краще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:55:24 ]
А як такий варіант (Дякую Чорнявко):

Серце навчене щастя ліпити
наче скульптор, із світла та тіні.
Є бажання - летіти й творити,
та чекання - тягар у коліні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 22:01:32 ]
Розродитися їм "понад силу" - як Вам?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 22:02:44 ]
Так краще. Але тепер чомусь мені те коліно муляє. Якось вже дуже анатомічно :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-22 22:05:08 ]
А я оце, як завше тішусь Вашими віршами, Юрцю;)
Я це вже казала. Та не казала того, що найбільше мені в них імпонує глибока духовність, надзвичайна чуттєва глибина і філософський вантаж:) Осе і є ваша родзинка! Кулінар Ви наш словесний:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 22:09:28 ]
O, так , Лесю - так і заміню!

Можна і без коліна (як тепер?):
***
Серце навчене щастя ліпити
наче скульптор, із світла та тіні.
Є бажання - летіти й творити,
та чекання - тягар у прозрінні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 22:10:38 ]
або:
***
Серце навчене щастя ліпити
наче скульптор, із світла та тіні.
Є бажання - летіти й творити,
та чекання - тягар для прозріння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Я Велес (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 22:16:15 ]
Ай, Юрію, я теж так хотів би! До чого ж доладно все вийшло, і мене, до слів прискіпливого, зачепило за живе