ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Павло Якимчук (1958) / Проза

 Гнатова алгебра

ГНАТОВА АЛГЕБРА

Десь після третього курсу навчання в інституті, перебуваючи на канікулах в рідному селі, студент Володька збирався вечеряти, коли хтось постукав у двері.
– Заходьте, відкрито! – відгукнувся Володька.
В хату зайшов сусід, дядько Гнат. Це був кремезний небритий чолов’яга в кирзових чоботях і замизканій маринарці*, з - під якої виглядала відносно чиста сорочка в дрібну синю клітинку.
Дядько Гнат усе життя прожив у рідному селі, мав тільки чотири класи освіти, бо восьмирічка була в сусідньому селі, а батька рано не стало і хтось повинен був допомагати матері по господарству. А потім і в колгоспі треба було комусь робити, щоб город не одрізали. Проте, життям своїм дядько Гнат був цілком задоволений, бо руки мав справні, будинок новий збудував і в господарстві порядок – корова, свиней двоє, гуси, кури і таке інше.
– Здоров, Володька! – загримів він радісним басом, – я оце побачив, що ти приїхав, то дай, думаю, зайду хоч поговорити з ученим чоловіком, та й по сто грам випити не гріх, – і він поставив на стіл пляшку самогону.
– Здрастуйте, дядьку Гнате. Сідайте до столу, в мене якраз картопля зварилась, – відповів йому Володька, нарізаючи шмат сала великим саморобним ножем.
– Ти б хоч розказав, як там у місті люди живуть.
– Та нічого живуть, дядьку, тільки горілка в їх погана, дуже спиртом смердить. Аж перекрутить тебе всього, коли вип’єш. А наша ж така ласкавенька. Ну, будьмо!
Випили та й почали мовчки закусувати. Жуючи шмат сала з картоплею та часником, дядько Гнат пильно придивлявся до Володьчиних книжок, які рядком стояли поруч на підвіконні. Ворушачи губами, він мовчки прочитав по складах назву найтовстішої книги, і сказав:
– Слухай, Володька, дай мому Мітьці “Ал-геб-ру” почитати.
– А що, Ваш Мітька просто так алгебру читає? – здивувався Володька.
– Аякже! Читає, весь час читає. Гній викинути не заставиш, а книжки вже всі перечитав. Грамотний, зараза, вже в дев’ятий перейшов. А оце простудився й лежить з температурою, так просив мене взяти у тебе щось, бо читати нічого.
– Ну, будь ласка, беріть,– засміявся Володька, – Мітька, певно, буде дуже радий алгебру почитати. Тільки скажіть, хай довго не затримує.
Посиділи ще трохи, поговорили про те, про се.
– А скажи мені, Володька, ким ти робити будеш, як вивчишся?
– Отримаю диплом інженера-електрика. Я практику проходив на заводі “Елетроважмаж”, так мене там хвалили і на роботу запросили. Мабуть після закінчення інституту там і буду працювати.
Почали прощатися. Дядько Гнат про алгебру не забув, засунув під пахву і швиденько поніс додому.
– Ну що, тату, взяли що-небудь почитати? – зустрів його Мітька.
– Аякже, взяв. Ось, на!
– Що ж це ви взяли? Це ж – алгебра.
– А ти її що, вже читав?
– Та читав, чита-а-в, – схопився за голову Мітька, – чотири роки читав, але так і не дочитав до кінця!
– Ну от якраз і дочитаєш тепер, поки хворієш.
– Та ви що, тату, це ж вища ма-те-ма-ти-ка!
Дядько Гнат трохи помовчав, починаючи щось здогадуватися, а потім відрізав:
– Ну, то й що, що математика! Он Володька всі математики читає, в нього їх ціле підвіконня, то він скоро буде інженером робити в місті на великому заводі. А ти читаєш якусь юринду! Так що давай, читай, і Володька казав, щоб довго не затримував, бо вона йому й самому потрібна.
І, не чекаючи відповіді, він гепнув дверима та й пішов до хліва гній викидати.
01.12.2006
*Маринарка – запозичений з польської мови синонім слова піджак або жакет. Широко вживається на Поділлі, Волині та багатьох інших областях Правобережної України, де в різні часи панували поляки.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-26 17:04:36
Переглядів сторінки твору 1275
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.741 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.484 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.07.16 20:01
Автор у цю хвилину відсутній