ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.23 12:35
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.

Приречений немічний птах

Іван Потьомкін
2026.07.23 12:06
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по

Ірина Вовк
2026.07.23 11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ (Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери) Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се

Віктор Кучерук
2026.07.23 07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.

Олег Герман
2026.07.23 03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.

Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.

С М
2026.07.22 22:09
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем

Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тарас Федюк (1954) / Вірші

 ***
Образ твору Ти колись прочитаєш це.
Знов холодний циклон з Росії.
Упадуть на твоє лице
Відблиск слів і господні вії.

У «Корчмі» що таки – корчма,
Де і зараз усе погано,
Ти мовчала мені двома
Золотими, як лід, губами.

І летіли над стіл птахи
Часом – пальців, а часом – диму,
І сміялись легкі гріхи,
І так легко з такими ними.

Обірвалось, як не було,
Бо і що там було крім кави.
Замітало корчемне скло
Золотими, як лід, снігами.

Я не знаю тепер, де ти.
Пахне воском різдвяна меса.
В кришталевій – до самоти –
Попільничці горить адреса.

Зеленіє в снігах вагон.
І залізна, як лід, дорога.
Забувати – нема кого.
І згадати – нема для кого.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-28 10:23:51
Переглядів сторінки твору 5961
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.085 / 5.5  (5.009 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.986 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.08.23 12:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-28 17:02:42 ]
Сашо, то як, не доживемо до весни? Не дотягнемо, правда?
Якщо Федюк пише "маячню", то я поїхала в Париж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-28 17:06:55 ]
Ну от, Жанцю, а мені знову місце у багажному відсіку? Чи на цей раз і для мене знайдеться мітла?;))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-28 17:07:44 ]
Добре, мо з тими віями і справді "перебор". Але вірш дуже гарний, така образність...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-28 17:12:21 ]
Чого на мітлі? Ти на конику, на Пегасику, він у тебе літає! Погодуй його перед польотом отим усім маразмом, що "крєпчаєт", знаєш, як полетить!
Ти колись прочитаєш це...
Вже й напам'ять вивчила. Так лягає на душу... Зразу видно - маячня і несмак. Правда?
Чи то нам, Нікусю, пороблено, чи то їм?
Але це спонукало мене глибше познайомитися з поезією автора. Піди почитай - сильнюще! І твоє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-28 17:25:54 ]
Н-даааааааа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-02-28 17:39:36 ]
:))) коменти віджигають:)) панове, а ви справді не знаєте, хто такий Федюк?:))

Жанно, Ви б ще до Тарковського або Вакарчука на каву напросилися - їхні сторінки на сайті також є:) Впевнена, що Федюку якщо я знадобляться попільнички, то аж ніяк не тому, що він якимось дивом прочитає коментар ЕНП..до речі..коментар суб’єктивний та анітрохи не претендуючий на істину в останній інстанції. ЕНП в своєму коментарі підкреслює, що це - особиста думка, ніяких ярликів не навішує...чи, може, я чогось не добачаю?..Чогось глобального, що можуть побачити своїм рентгенівским поглядом "санітари сайту"?:)))))

PS:Модераторе, давайте ще Федюка - не шкодуйте!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-28 18:44:23 ]
До Тарковського важко, до Висоцького - також, хоч і спробую, а до Вакарчука чи Федюка - запросто, маю телефончик. Ну, знаю я, що він лауреат, ну, знаю, що його ПМ вирішили "мочити", але від того його вірші гіршими не стають. А тих, що на сайті, я якось не читала, не траплялося мені.
А комп'ютери у наших хлопців є, і вони періодично заглядають, що про них пишуть. Тому замість валер'янки й добре слово годиться.
І Марічки Матіос у мене телефончик також є. А от вашого - немає. Значить ми у різних світах живемо.
Цей світ - вигаданий, і я - вигадана, тому мені все можна. Ви ж не знаєте, хто я?
А Федюка друкуйте ще!
Ой і посміються ж хлопці в Одесі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2008-02-28 20:48:48 ]
Все ми поділяємо, не розділяючи, пане Валентине.
Мої коментарі видаляються. Марна справа писати знову. Трясця матерей їхніх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-02-29 16:20:08 ]
Жанночко, то Ви як підете до вищеперерахованих осіб, спитайтеся,, може хтось із них і надиктує вам мій номер. Для повноти колекції, так би мовити:)))) До речі, я не в курсі, як воно там у вигаданих світах, а от у реальному такі колекційні телефони повинні мати..ну..скажімо у кожному поважаючому себе видавництві:) так що - не раритет, ні:)
До речі, пролийте світло (може якось приватно), чого це ПМ вирішили мочити Федюка? Як на мене, то дошкуляти авторові можливо тільки ігноруючи його, бо ж гірше байдужості вигадати неможливо. А так..ну, в кожного окремого читача є якісь свої погляди..позитивні вони чи негативні - авторові все знадобиться для повноти картини світу...