ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Левченко
2023.12.06 18:31
Жаліти про кохання...
Душа до скону вигоріла вщент.
Вона померла, я її не чую...
А у мізках, як вирок- той момент -
позвав її, холодну і чужую...
Жаліти про кохання - вище
зло.
Та я жалію, Боже, як жалію!
Воно і їй в житті не помогло ,

Юлія Щербатюк
2023.12.06 13:17
Сніговий полон ( хайку)
Несподівано
У кінці листопада
Настала зима.

* * *
Сильна віхола
Заполонила місто
Снігу багато.

Юрій Гундарєв
2023.12.06 10:40
Николай Амосов
Николай Амосов - уникальный украинский хирург, философ, автор новаторских методик по геронтологии и проблемам искусственного интеллекта.
Человек кристальной чистоты. Будучи директором Института сердечно-сосудистой хирургии, требовал, чтобы в благодарност

Тетяна Левицька
2023.12.06 10:07
Багаття любові
Читав мене, цікаву, по складах,
виношував у лоні серця — вірші,
купав блаженно в запашних медах,
шукав слова для щастя наймиліші.

Перетинав зруйновані мости,
оберігав, щоб знахар не зурочив,
осиротілу душу золотив

Іван Потьомкін
2023.12.06 08:43
З голосу Езопа
Як по росяній траві йде дівча.
На голові несе глечик молока.
Співа з птаством – не змовка.
А ще так собі мудрує:
«Ось як грошики вторгую,
То сьогодні ж, до обіду,
Куплю крашанок в сусіда.
Треба трішки почекать

Світлана Бур
2023.12.06 08:31
Білі щедроти
Білим зефіром вляглася зима.
Білі покрівлі і біла земля.
Іншої фарби навколо нема.
В білому солоді біла імла.

Лоно все біле, чисте-пречисте.
Біла одежда дерев і кущів.
Білих сніжинок - свіже намисто.

Віктор Кучерук
2023.12.06 07:28
Чому?..
Моя дружина, гарна і добряча,
Чому тебе обтяжує граніт, –
Чому знедавна ти уже не бачиш
І не спроможна чути білий світ?
Чому без тебе я від сонця сліпну
І вже оглух од сміхів і плачів, –
Чому удень буравлю зором вікна
Й до скрипів прислухаюся вно

Микола Соболь
2023.12.06 05:52
Різдво
Свічею окопною висвітли ніч.
Виведи тьму. Вибіли начисто.
Кулею плюється в лице потойбіч.
Фосфором кине з неба вогнисто.
Випалить спогад про мирне минуле.
Поруч засне побратим вічним сном…
Тиша? Ні-ні, ми про неї не чули.
Кров полилася на землю вин

Леся Горова
2023.12.05 23:45
Пісняр
Десь у якомусь кутку
згаслих почуттів
Я ревную його
як раніше, хоч це і смішно.
Згірклі бажання як тінь,
і такі пусті.
Вирву зІм'ятий лист
щоб спалити, й побачу пісню.

Олена Побийголод
2023.12.05 22:23
1939. Бульдог і таксик
Із Данила Хармса

Сидить бульдог над кісткою,
припнутий до стовпа;
й до нього, голосистого,
враз таксик підступа.

«Поважаний бульдожику! –

Козак Дума
2023.12.05 21:11
Ялинка на нулі
Я свою облаштую ялинку
у окопі, з колючого дроту,
на розмоклому нині суглинку,
де лягло уже майже пів роти…

На гірлянди повішу колючі
не лимони – реальні гранати,
може в свято, хоч раз після Бучі,

Володимир Каразуб
2023.12.05 15:47
Голоси
І вони постійно підкреслюють твоє ім’я,
Вимовляють у натовпі тихо щоб ти прислухався,
І розпізнав їхній голос серед тисячі голосів,
Як діти знаходять янголів за теплим шурхотом.
Тротуарами сонця, дощів, повз вікна тісних домів
За усмішкою з якою

Тетяна Левицька
2023.12.05 14:41
Причал любові
Сліди на узбережжі змила хвиля,
де в парі ми босоніж йшли убрід.
Ти водоспади фраз на мене вилляв,
та не оті, що залишають слід

в душі чутливій, латаній терпінням,
можливо, зацвітуть вряди-годи
коралові лілеї в шумовинні

Микола Дудар
2023.12.05 11:42
***
А ви чомусь так не сміливо…
А я до вас… пізніш про це
Ех, загубилося мірило -
Заполонилибся б живцем…
А що як я візьму й зіскочу
Із цього сну на інший сон?
Та ви, я бачу, неохоче
Перетинаєте кордон…

Світлана Бур
2023.12.05 09:40
Без білої перуки
Чарівно усміхнулась, мов весна,
Азарту наганяє, як у покер.
А то мов осінь сива, - враз сумна,
Чи, може, вже потрібен з фірми брокер?

Думки її не розгадати нам.
Зима-пустуха незвичайна нині.
Щоденних ребусів осів туман.

Іван Потьомкін
2023.12.05 08:57
***
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ігор Білецький Академік
2023.11.24

Дмитро Крейда
2023.11.10

Галина Шибко
2023.11.06

Олександр БУЙ
2023.11.01

Мамутова Кістка
2023.10.26

Сніг Теплий
2023.10.19

Данило Фарба
2023.10.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тарас Федюк (1954) / Вірші

 ***
О, цей по дорозі
ще й чорний по-чорному жук,
як тінь від акації,
власне, як тінь від колючки.
Наразі, моя декларована тихо
дорога до штучки,
точніше, до штуки -
ковтає чужинський каблук.

Секрети майстерності в тому -
що мишка хвостом
у будь-який час може
ціле яйце завалити.
Гризеш олівця без одвіту.
Сидиш, оковитий.
І аркуш не вмієш,
а хочеш - бо хочеться -
том.

Маестро в селі. Творча криза.
Печальний маестр.
Ні сліду. Ні учнів. Ні школи.
Спивається школа.
Рукопис ворушиш у грубці,
як Гоголь Микола,
що риску підводить
під чорний полтавський реєстр.

Рядок до рядочка. І знову, і ось тобі є
що креслити, що
порубати, як ірода витязь…
І хочеться коротко, сильно
і страшно напитись,
а в хаті спиртного -
лише чоловічий картьє.

І - звичка не пити,
як дівка у хаті стоїть,
і піч колупає,
і курить в рукав вишиванки.
Із саду нічного
до шиї підсвистує віть.
І в білій долоні -
обвуглений палець циганки.




Найвища оцінка Ганна Осадко 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-02-19 11:54:13
Переглядів сторінки твору 4310
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.062 / 5.63  (5.009 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.084 / 5.67  (4.986 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.08.23 12:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сянька Радомська (М.К./Л.П.) [ 2007-02-20 00:02:42 ]
Знову ж таки, як і у „О, цей по дорозі
ще й чорний по-чорному жук…” занадто велике нагромадження образів. Йдеться про волика(це так ніжно віл?), але напхано стільки усього.

Для прикладу, „Шахерезада
У снопи шкандибати пішла” -
треба бути неабияким письменником, щоб вдало „закріпачити” Шехеризаду, адже тут зразу ж згадується Шевченків „Сон”. Вам це не вдалось. Вийшло не професійно.
І ото в кінці „Але волик був чорний”, мене зовсім вбило. Тарасе, розберіться з власними думками. Впорядкуйте їх.
Не варта таку хаотичність виносити на загал.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сянька Радомська (М.К./Л.П.) [ 2007-02-20 00:05:14 ]
Це мало бути не під той вірш, пробачте за неуважність :(

А до цього я хотіла сказати так:
Занадто велике нагромадження образів.
Знаю, буває, коли слова переповнюють, та не варто усе втискати в один вірш.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-20 08:53:46 ]
Якщо образи природно і гармонійно взаємодоповнюють один одного, то не можна говорити про "нагромадження". Назагал, поезія Федюка нагадує мені такі велетенські пазли - на 2-3 тисячі фрагментів. І справжній талант - знайти потрібне місце для кожного елемента. Бо що таке, врешті, поезія? Лише уміння вибрати потрібні слова і правильно їх поскладати, аби вийшла ота "картина". Бо ж усі (ну, чи майже всі) слова віршів - загальновідомі - усі з орфографічного словника - та не всі уміють намалювати ними образи.
Далі - важливою рисою творів Федюка є їхня інтертекстуальність. Це вже інша проблема - треба, щоби читач умів "вичитувати" той інший, прихований пласт, тобто, щоби він був знайомий із оригіналом, на який спирається автор. Тоді вірш починає жити ще багатогранніше, яскравіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-20 13:20:34 ]
Дозвольте і мені з цього приводу висловити думку! :)) ПОДОБАЄТЬСЯ мені поезія Тараса! Сьогодні вперше його почитав і я відчуваю тут СТИЛЬ! Подивіться, Ксенечко, навіть тут:
І - звичка не пити,
як дівка у хаті стоїть,
і піч колупає,
і курить в рукав вишиванки...
Хіба це не знахідка? І так у кожному вірші. Я відчуваю тут гарний смак і почуття. Виклад СВОЄРІДНИЙ, але це і є тим, що відрізняє нас одне від одного, робить ВПІЗНАВАНИМИ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сянька Радомська (М.К./Л.П.) [ 2007-02-20 20:16:22 ]
Розумієте, Ганно, коли я читаю вірш, я хочу насолоджуватись ним, а не читати його по декілька разів "вичитувати" той інший прихований пласт. Це цілком субєктивно, адже кожен поет має свого читача :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сянька Радомська (М.К./Л.П.) [ 2007-02-20 20:18:35 ]
Справді, Ярославе, вірш особливий і впізнається. А особливо мені запамятався обвуглений палець циганки. Задумалась я над цим образом ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-13 23:18:37 ]
Ксеня, це вірш сьогорічного Лавреата Держпремії. Тому Вам би личило б більше "почоту" висловити авторові. От пані Ганна Вам пояснила все про автора, а Ви йому трояка вліпили. Не харашо, Товарісч! :-)