ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Левченко
2023.12.06 18:31
Душа до скону вигоріла вщент.
Вона померла, я її не чую...
А у мізках, як вирок- той момент -
позвав її, холодну і чужую...
Жаліти про кохання - вище
зло.
Та я жалію, Боже, як жалію!
Воно і їй в житті не помогло ,

Юлія Щербатюк
2023.12.06 13:17
Несподівано
У кінці листопада
Настала зима.

* * *
Сильна віхола
Заполонила місто
Снігу багато.

Юрій Гундарєв
2023.12.06 10:40
Николай Амосов - уникальный украинский хирург, философ, автор новаторских методик по геронтологии и проблемам искусственного интеллекта.
Человек кристальной чистоты. Будучи директором Института сердечно-сосудистой хирургии, требовал, чтобы в благодарност

Тетяна Левицька
2023.12.06 10:07
Читав мене, цікаву, по складах,
виношував у лоні серця — вірші,
купав блаженно в запашних медах,
шукав слова для щастя наймиліші.

Перетинав зруйновані мости,
оберігав, щоб знахар не зурочив,
осиротілу душу золотив

Іван Потьомкін
2023.12.06 08:43
Як по росяній траві йде дівча.
На голові несе глечик молока.
Співа з птаством – не змовка.
А ще так собі мудрує:
«Ось як грошики вторгую,
То сьогодні ж, до обіду,
Куплю крашанок в сусіда.
Треба трішки почекать

Світлана Бур
2023.12.06 08:31
Білим зефіром вляглася зима.
Білі покрівлі і біла земля.
Іншої фарби навколо нема.
В білому солоді біла імла.

Лоно все біле, чисте-пречисте.
Біла одежда дерев і кущів.
Білих сніжинок - свіже намисто.

Віктор Кучерук
2023.12.06 07:28
Моя дружина, гарна і добряча,
Чому тебе обтяжує граніт, –
Чому знедавна ти уже не бачиш
І не спроможна чути білий світ?
Чому без тебе я від сонця сліпну
І вже оглух од сміхів і плачів, –
Чому удень буравлю зором вікна
Й до скрипів прислухаюся вно

Микола Соболь
2023.12.06 05:52
Свічею окопною висвітли ніч.
Виведи тьму. Вибіли начисто.
Кулею плюється в лице потойбіч.
Фосфором кине з неба вогнисто.
Випалить спогад про мирне минуле.
Поруч засне побратим вічним сном…
Тиша? Ні-ні, ми про неї не чули.
Кров полилася на землю вин

Леся Горова
2023.12.05 23:45
Десь у якомусь кутку
згаслих почуттів
Я ревную його
як раніше, хоч це і смішно.
Згірклі бажання як тінь,
і такі пусті.
Вирву зІм'ятий лист
щоб спалити, й побачу пісню.

Олена Побийголод
2023.12.05 22:23
Із Данила Хармса

Сидить бульдог над кісткою,
припнутий до стовпа;
й до нього, голосистого,
враз таксик підступа.

«Поважаний бульдожику! –

Козак Дума
2023.12.05 21:11
Я свою облаштую ялинку
у окопі, з колючого дроту,
на розмоклому нині суглинку,
де лягло уже майже пів роти…

На гірлянди повішу колючі
не лимони – реальні гранати,
може в свято, хоч раз після Бучі,

Володимир Каразуб
2023.12.05 15:47
І вони постійно підкреслюють твоє ім’я,
Вимовляють у натовпі тихо щоб ти прислухався,
І розпізнав їхній голос серед тисячі голосів,
Як діти знаходять янголів за теплим шурхотом.
Тротуарами сонця, дощів, повз вікна тісних домів
За усмішкою з якою

Тетяна Левицька
2023.12.05 14:41
Сліди на узбережжі змила хвиля,
де в парі ми босоніж йшли убрід.
Ти водоспади фраз на мене вилляв,
та не оті, що залишають слід

в душі чутливій, латаній терпінням,
можливо, зацвітуть вряди-годи
коралові лілеї в шумовинні

Микола Дудар
2023.12.05 11:42
А ви чомусь так не сміливо…
А я до вас… пізніш про це
Ех, загубилося мірило -
Заполонилибся б живцем…
А що як я візьму й зіскочу
Із цього сну на інший сон?
Та ви, я бачу, неохоче
Перетинаєте кордон…

Наталія Кравченко
2023.12.05 10:51
На війні не розібратися, хто воює тут і з ким, І живучи кожен може виявитися далеко не тим. У цьому світі, де все постійно змінюється на війні, Не на війні життя стає сумним і не простим, а подвійною печалью вуалі, І, почувши подвійне звучання Анге

Світлана Бур
2023.12.05 09:40
Чарівно усміхнулась, мов весна,
Азарту наганяє, як у покер.
А то мов осінь сива, - враз сумна,
Чи, може, вже потрібен з фірми брокер?

Думки її не розгадати нам.
Зима-пустуха незвичайна нині.
Щоденних ребусів осів туман.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ігор Білецький Академік
2023.11.24

Дмитро Крейда
2023.11.10

Галина Шибко
2023.11.06

Олександр БУЙ
2023.11.01

Мамутова Кістка
2023.10.26

Сніг Теплий
2023.10.19

Данило Фарба
2023.10.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тарас Федюк (1954) / Вірші

 ***
Чорний волик був чорний,
бо це мій улюблений колір, панове.
Він стояв під горою,
гора була сірою
так у житті повелося.
Він жував едельвейс, горицвіт,
ломикамінь
та інші поважні рослини,
Що отруйні, напевне,
а волик живий і чорніший,
як зразу.

Його роги,
як руки і ноги добродія Шіви,
Його очі,
неначе туркменський інжир
на базарі Привозі,
Його груди…
о Господи,
текст мені звідкись знайомий,
Як і заповідь Божа,
що рекомендує
не красти нічого.

Його… Поруч пастух.
Він на дудочці по барабану
Грав, бо що тут поробиш,
як волик пасеться,
а дудочка грає.
Малер із фатерлянду розклав
свій мольберт
і змальовував нишком,
Отже, скоро почнеться,
у червні,
у третій декаді, здається.

Водограй туркотів
про всі звиви і вивихи
власні і прісно.
В небі тихо кружляв
симпатичний орел з с.м.т. Коломия…
Час закінчувать мову
дозволену, браття,
і Шахерезада
У снопи шкандибати пішла.
Але волик був чорний.




Найвища оцінка Ганна Осадко 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Сянька Радомська 3 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-19 11:43:20
Переглядів сторінки твору 3469
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.511 / 5.13  (5.009 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.266 / 6  (4.986 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.08.23 12:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сянька Радомська (М.К./Л.П.) [ 2007-02-20 00:06:20 ]
Знову ж таки, як і у „О, цей по дорозі
ще й чорний по-чорному жук…” занадто велике нагромадження образів. Йдеться про волика(це так ніжно віл?), але напхано стільки усього.

Для прикладу, „Шахерезада
У снопи шкандибати пішла” -
треба бути неабияким письменником, щоб вдало „закріпачити” Шехеризаду, адже тут зразу ж згадується Шевченків „Сон”. Вам це не вдалось. Вийшло не професійно.
І ото в кінці „Але волик був чорний”, мене зовсім вбило. Тарасе, розберіться з власними думками. Впорядкуйте їх.
Не варта таку хаотичність виносити на загал.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-02-20 09:04:19 ]
Йдеться не лише про волика (так, це так ніжно "віл"). Йдеться про життя назагал. Яскраве і багатогранне життя - тому й таке розмаїття образів. Тому й твір наскрізь іронічний - і отой "Але волик був чорний" - як остання крапка. А ще вчитайтеся в перегуки з іншими творами, наявні у вірші. Бодай у ті, що лежать на поверхні. Бо ж окрім "Сну", присутня цитація із Пісні Пісень, а, окрім того, віршовий розмір (гекзаметр) певно вказує на розповідну манеру Гомера. Важливо звернути увагу на прийоми каталогізації, виокремити отого маляра із фатерлянду ( поки що - доки волик пасеться, а дудочка грає, ще тихо, та в червні, у третій, здається, декаді - воно ж почнеться, ой як почнеться, і автор про це знає). Знає, що оця буколіка - так, саме буковинська буколіка - то лише декорації до чогось глибошого і страшнішого.
Вчитуйтеся у вірші! Будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2007-02-20 09:38:29 ]
Як на мене, то вірш справді вартий найвищих оцінок. Можливо, декому справді годилося б перечитати його кілька разів, щоб зрозуміти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-13 21:26:55 ]
Надзвичайний твір. Образність дуже органічна і в той же час багатошарова. Майстерно дуже. І спонукає перечитувати (для есетичного задоволення). А пан Тарас із Коломийщини? Чи не родич Павла Федюка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-08-01 15:23:00 ]
Ні, Василинко, пан Федюк не із Коломийщини. Він народився в м. Ананьєві Одеської області, зараз мешкає у Києві.