"Новий" пан,
На вибори пішов,
Дав свою кандидатуру,
Щоб не вляпатись,в натурі,
Запросив підтримку та халтуру,
Щоб кричали,голосили,
І до дошки приліпили,
Його пику з дуру.
Чесно гроші віддавав,
Роздавав подарки,
Наливав всім чарки,
Обіцяв і призивав,
Взятки, то справжнісінькі давав,
Та на мітингах кричав:
"Все життя за вас стояв",
Теплесеньке словечко всім сказав,
Та за руку,довго всіх вітав,
Голосувати за себе призивав.
Тут звідкіля не візьмись,
Вискочив один із гурту,
Та сміливості набрався?
І рішуче так спитався:
"А де буде ваша хата?
Та де будете ви жити?
Часто будете до нас ходити?
Чим поможете в натурі?
Бо збідніли ми до хурі,
Одежину носимо з війни,
Засалилися вже ми,
І чорніємо як негри,
І повзе вже наша хата,
Аж до лугу та до річки,
Як спинити зможемо це ми?"
"Та небійтеся нічого",
Каже хрипло кандидат,
"Як дорвуся я до влади,
Ой, та що ж це я кажу,
Коли виберете ви мене,
Буде манна, масло,все,
В кожній хаті те і се,
Так розквітне наш багатий,рідний край,
Бо у Раді буду я кричати,
Та за вас горою там стояти,
/І грішми собі кармани набивати/,
А за вас я буду лозунги держати,
Кульки надувати,
Хто полізе,кулаком по морді так угрію,
Щоб усі побачили,
За нород свій постояти як умію".
"А народу-то що буде?"
"Не зурочили б ви люди!
Поговорити про що буде,
Кого можна й заклеймити,
А мені допомогти,
Політично підрости,
І дібратися до Ради,
Заповідної мети."