ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо (рондель)
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
* * *
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
* 137 *
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
* * *
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
3. Добрий пастир
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Сонце
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Базарська трагедія листопада 1921 року
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у

Тетяна Левицька
2026.07.09 14:08
Не клич мене
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.

Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —

Борис Костиря
2026.07.09 13:53
* * *
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.

Ці вершники на трьох шалених конях

Володимир Бойко
2026.07.09 12:00
Свої - чужі
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.

Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються

хома дідим
2026.07.09 11:42
* 135 *
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями

Юхим Семеняко
2026.07.09 09:25
надіянадиво
Це рідна його країна,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.

Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,

С М
2026.07.09 09:15
Рокі Ракун (The Beatles)
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал

Віктор Кучерук
2026.07.09 07:18
* * *
Під кручею, улігшись горілиць,
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит

Борис Костиря
2026.07.08 13:50
Пробіжка на морозі
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.

Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то

Тетяна Левицька
2026.07.08 13:08
Не ловіть мене
Не ловіть мене, як рибку срібну —
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Проза / Вірші забрані з відділу поезія

 Небесні алгоритми
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-03-06 17:41:39
Переглядів сторінки твору 8082
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.079 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.142 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2026.06.30 01:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-07 22:07:02 ]
Усе так глибоко закодоване, що аж лежить на поверхні для того, хто хоче бачити.
Рішення зберігати бісер у відповідному місці розумію. На жаль, абсолютної надійності не дає.
Хоч, врешті, не всі приходять на ПМ з бажанням витоптатися по найчутливіших струнах людської душі, є й інші автори. Може, колись настануть інші часи. Сподіваймось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-16 21:21:25 ]
Навіть дуже сильні іноді потребують паузи в польоті. Тим паче, що творчої паузи немає, навпаки - нова висота. Може, Господь посилає нам випробовування, щоб підняти вище?

"Дайте - прийти до себе - зовсім чи просто в гості,
вилити світло в небо та не набрати злості."

Із себе ти й не виходив, це ти, це - тільки ти, і ніхто окрім тебе.

"Будьте мені за ката, майте на кару міру". На кару за що?
Просто до геніальності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-17 16:17:36 ]
Кара - "за життя", Лесю.
Вона і кара і нагорода...
Дякую за щирі слова Ле`.
З теплом і повагою,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-17 11:32:48 ]
Дещо несподіваний поворот після наших з тобою вчорашніх розмов не на ПМ... На ПМ, Юрчику, популярне все, навіть НЕпоезія.
Але від імені "свиней", перед якими ти не хочеш розкидувати свій бісер, скажу те, що казала вже: в останніх двох віршах ти справжній. За те і люблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-17 14:12:02 ]
Можна було б і дату публікації подивитись, і дати коментарів - 6 БЕРЕЗНЯ!
Якщо спосіб тушити - це роздмухувати, то Юрій - на правильному шляху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-17 16:10:48 ]
Привіт Черунь,
Леся вірно зауважила - перший коментар вже досить давній.
В той час, я мав на думці виставляти тут філософського напрямку поезію.
Якось дивлячись на те, що мій перший твір "Анінна" отримав аж цілих "4.5" (потім я його
ще раз виставив) народного рейтінгу, а в цей же час твір (не буду називати автора і назви - але тематика -
голі ніжки - ліжко) отримав "6" - мені просто не хотілось більше показувати щось таке на люди.
І справа не в оцінці самій, як у глибині смаків читача.
Я нічим і нікого не хотів образити власним коментарем.
А тепер, коли я вирішив зайнятись більше поезією, аніж порожньою балаканиною про геніальність (чи то
недолугість) ПМівських авторів, ця сторінка виявилась якраз доброю для "щоденника".
Не тримаю ні на кого і ні за що ні зла ні образи - "на вкус і цвет таваріщей нєт" :)
Просто в тіні - мені зараз затишніше...
Щиро і теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-06-17 16:40:21 ]
Юрію, скажіть правду! Яка у вас там температура за бортом? Напевно шалена спека, бо як інакше припустити, що наше філософствування може зацікавити читача більше, аніж "ніжки - ліжко"? :)))

Тільки надмірна спека начисто вбиває "бажання"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-18 06:43:26 ]
За бортом нині було не зле до 86 по Фарангайту.
А ще нині веселку побачив - значить не все так сіро в нашому житті. :)
Але зазвичай добиває не спека, а вологість - до океану ми близько -
тому часто як у лазні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-06-17 13:25:24 ]
"від в серці кривди" - ?

Всім привіт!

Юрію, чи маємо права розчаровуватись у житті, розчаровуватись у шляхах, нам дарованих?
Зовсім не шкодить подекуди махнути рукою на суєтне і далі зосереджено працювати над гармоніями, якими опіковуємося.

Недавно із вуст акторів зі старого радянського фільму "Граф Монте Крісто" почув сентенції, напевно таки авторства Гюго (не перевіряв за книжкою), - що раз Господь сотворив людину, і дав їй стільки свободи, то значить багато що потрібно ще досотворити, і саме людині...

Отже терпіння, - ми, схоже, на вірному шляху. Робимо, що повинні. І не розчаровуємось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-17 16:27:47 ]
О, дякую Майстерні за заувагу - я подумаю над цим рядком.
Немає жодних образ, жодних розчарувань - просто інакший погляд на текучість справ. Я відчуваю, що можу ще багато осягнути і незадоволений - лише
собою. Кому з авторів дійсно буде потрібна моя думка на якийсь конкретно-взятий твір - нехай пишуть на мило - я постраюсь відповісти.
З творчою наснагою для Вас і ПМу,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-06-17 16:47:03 ]
Дякуємо!

Літо, одначе, футбол, далекі мандри, деяка бездуховність оточуючого середовища, яка так ніжно охоплює сильних духом, і не відпускає...

Важко знайти ті нестачі, що викликають творчий неспокій, наснагу... :)

Юрію, а напишіть пару есейчиків про "ваш Нью-Йорк" - неймовірно цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-18 06:51:09 ]
Це хороша ідейка про есейчики - обміркую і щось
намазюкаю - такою фарбою яка є...
На завтра замовив бажання (під веселку) - Росія має програти шведам,
так, як люблю баланс - колись Полтава - тепер Innsbruck...
Go Sweden, go!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-06-17 17:02:57 ]
Юрію, думаю, ваші поради всім потрібні, особливо поетам-початківцям, здебільшого тим, для яких поезія не розвага, а щось більще і які прагнуть на ПМ набратися певного досвіду. Оцінювання теж є важливою складовою, бо якщо виставляється 6 за вірш, який викликає асоціації на рівні примітивного інтиму, то ПМ можуть перетворитися на бульварну пресу, щедро нашпиговану полуничкою. А не хотілося б.
Мені завжди потрібна ваша думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 21:02:54 ]
Юрчику, котику... (зараз піде такий собі дівчачий слізливий монолог)
людина завжди має чинити як, як відчуває. тобто, ну ... е ... яке ми ще можемо знайти мірило власним вчинкам, окрім того, що відчуваємо? чується - дооообра справа, тепло від неї на серці, совість муркоче - робимо раз, робимо і вдруге; чується - зле, користі - катма, та і біда одна на серці - не робимо. бо страждати не любить ніхто (за деяким, зазначеним у медичних довідниках, виключенням)... так це я до чого?.. ага… так. вибач мене, Юрцю. вибач, що через мене, та ще і через таку дурницю, як цифри, ти мав недобрі переживання. і… мова про "ґеніальність" - то лише враження, враження якоїсь миті, враження якогось відповідного натсрою. а воно, оте враження, річ дуже плинна. раз - спалахнуло, погоріло трохи, пальці обпекло і полетіло собі геть у траву. а ми говоримо про вічне, і ти це розумієш як мало хто інший здатен зрозуміти. вічне важко осмислити за раз, за два... до цього осмислення, розуміється мені, треба дорости. дорости духовно, долізти уявою, серцем... а ще ми говоримо про людей, і не просто собі про людей (хоть і у загальному смислі то тема дужже цікава:), а про людей творчих, відчуття і емоції яких майже завжди знаходяться на граничній позначці (тут Ніка геть не естетично закочує очі і намагається згадати оте мудре, з біології, про пороги болю, які в залежності від багатьох речей у різних людей є різними. не згадує. злісно стукає себе по лобі: от дриветень...). ми говоримо про людей-поетів, людей-естетів в усьому, що їх оточує, які є імпульсивнішими, вразливішими, слабшими, а основне для даного випадку - палкішими і відвертішими у вияві своїх почуттів (покликання, так сказать, :)) забов"язує до певної сміливості і внутрішньої розкомплектованості на рівні заглиблення у своє найдивніше підсвідоме). і ще. згадалось…(скоріш за все недоречно, але мисль – єсть хорошо, думки треба поважати, бо образяться і більше не приходитимуть…) одна моя дообра подруга завше казала, що найбільше у своєму житті щаслива, що не народилась поетом (навіть не сказати, щоб це повторювалось у мою адресу, вона просто згадувала себе у моєму віці:), бо, за її словами, відчувати усе так сильно у нормальної людини ніколи б не стало серця. а в неї воно з молодості слабе :)) але то таке... дурний ліричний відступ.
Юрчику, милий, не переймайся пустим, коли буде що сказати - кажи, я завжди рада буду почути. будь-що, абсолютно... зуб даю! (ох, чує моє серденько цокіт вставних щелеп у скорому майбутньому...:)
не зникай, і світла тобі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-06 05:05:53 ]
Нікусь,
Ото, дитинцю, написала.
Уклін мій Тобі - дай своє талановите чоло - най поцьомкаю.
Боронь Боже - Я ні на кого і ні на що не гніваюсь.
Це Ти вибач, за моє нерозуміння. Я не зникаю - просто насолоджуюсь тишею,
бо так, як вона пригортає - так ніхто. Кому цікаво - то заходитиме сюди на
віртуальну філіжанку кави з коньячком. Колись - просто жив - цими виставами -
цими очікуваннями на реакцію друзів. Тепер - зрозумів, що це не є так важливо.
А твори продовжую читати і Твої - безумовно. Ти пиши, як серце підказує і
не дивися, що там говорять (і що я говорю). Я Тобі скажу одну річ - є вірші -
гра слів - є - римоване безглуздя - а є - правдиві вірші - їх мало, але вони є.
Ось коли автор, перечитавши власного вірша видусить із серця сльозу чи то радість,
захоче 100 разів перечитати його собі - це правдивий вірш.
Я ціную Твій талант і чекатиму на нові твори з нетерпінням.
З повагою,
ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-19 19:41:59 ]
Обов`язково почуємось,
З теплом Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 02:36:21 ]
Останнім часом мені здавалося, що я загубила на ПМ найцінніше вміння - бути читачем; твори оцінювала з боку "хто перший побачить потенційні покращення", чи "наскільки це щіро за 10-бальною шкалою", чи за іншими сумнівними критеріями...
Є кілька авторів, що з перших рядків вводять мене у ступор захоплення, через що Оцінка Відносної Гарності (брр) їх творів не з"являється навіть у переддумці.
Сьогодні, не могла заснути (застуда + муки совісті Безчитацтва))) й пішла шукати ваші нові твори:)), і... зрозуміла, що в мене ще є шанс навчитися бути Читачем.
За це - велике дякую)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-06 05:14:48 ]
Це я дякую, Ондо Лінде - за бажання прийти сюди і вислухати мене,
за перший вірш українською - це мене насправді втішило - і Ти можеш.
Ю мейд май дей зен. :)
Скільки того щастя треба для людини - одне тепле слово - і всесвіт
тане.
З вдячністю,
ЛЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-06 17:44:51 ]
Юро, Всесвіте...
Ти зібрав у цій поетичній "криївці" стільки досконалих вірщів, з яких майже кожен має право на оцінку, виставлену за "Амінну молитву".
Твій вірш про маму - цвях у серце.
"І ніби все на світі погасили" - але вогонь любові горить у серці сина і запалює свічку пам'яті.
Ну, хто так може? Почитайте, замисліться.
І помовчімо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-06 18:45:36 ]
Ле` це дякуючи Твоєму віршеві про маму.
Яке то щастя - насолоджуватись материнською присутністю.
Нехай всі матері будуть завжди з нами.