ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.28
22:30
Тихо Янгол над церквою летів,
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
То посланець Господній
І весело загубив ненароком
з крилець пір’ї ну, розсипаючи…
Зі сміхом погляд на нас униз кидає
Все спустився, підняти хотів.
Та побачив в ту мить Україну.
І не стримав сердешний сльозу
2024.03.28
22:29
Зачепила чимось дзеркало
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
Воно впало і розбилось
Ці уламки не зібрати
У них не видно відображення,
Хочеться просто взяти і збрехати.
У кривому дзеркалі щось відбилось
Хочу дізнатися, що відображає дзеркало?
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
2024.03.28
22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
2024.03.28
22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
2024.03.28
22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
2024.03.28
22:09
Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Чорнява Жінка (1965) /
Публіцистика
АНТИПО, або Щоденник Антипоетичного змагання
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
АНТИПО, або Щоденник Антипоетичного змагання
06.03.08
08:56 Ранок на ПМ розпочався трохи суєтно, навіть поспіхом:
ні собі сорочку, ні тварям божим чобіток:
Як завжди – нам з тобою ніколи
Бджолою милуватись босою…
09:38 Потроху приходить осмислення сьогодення
і постають небуденні питання:
ти робиш що можеш і те що не зміг
щоб бути хоч чимось допоки не зник
10:01 Тривога нависла над галявиною перегонів,
«там чудеса, там лєший бродит»:
Іде неспокій
Наче змій
Будь чужий сокіл
Життя триває
10:30 У філософське розмірковування вривається
гнівне звинувачування, обстановка накаляється,
у повітрі запахло смаженим:
А ти – не українець,
бо з храму вірі втік,
13:00 – 13:25 Киснева подушка у вигляді віршів Марії Матіос
13:26 Свіжий вітер неземного кохання роздмухує хмари:
всім гарно, всі отримали, що хотіли:
Це неземне блаженство, нагорода
За те, що в тебе я є, в мене ти.
І далі - без зупину соло аж до 16:32!
Просто Карлсон на батарейках!
15:03:
Прошу, не відхиляй мого бажання;
15:27
В своїх мріях тебе я лоскочу
І у райське кохання бреду.
Запанує між нами кохання.
Ти прекрасна й водночас проста.
15:52
І ти мені подобаєшся дуже
І я мабуть також люблю тебе.
(15:22 Галантний Ман’єрист не в змозі навіть своїми Стансами
зупинити цей потік з першої чакри)
16:25
Повз красивих дівчат я пройшов,
Та тому що ішов за тобою.
Ти десь звезла та твоя краса
У думках залишилась постійних.
16:32
Твої перса дівочі неначе плоди,
Наче грона мого винограду…
16:50 Останній акорд всеосяжного кохання
виявився небуденним:
Любов – у ній існує щастя;
Любов - це наймиліша праці;
Любов – веде людину у перед;
Любов – то найсолодший в світі мед.
Любов...
16:50 Хіба вистачить сил протистояти такому напору?
Тут і жінка від чоловічого імені заволає:
Как обожаю я тебя,люблю и восхищаюсь я,
Небесной красотой и нежностью твоей,
О, милый мой ты ангелок, я счастьем полон впрок,
Судьба тебя мне подарила, как солнцем душу озарила,
Подарок Бога и судьбы, все это ты, все это ты.
16:48 У другій половині дня приходить розуміння,
що все не так просто, підбиваються невеселі,
але самокритичні підсумки:
Возможно, весенняя давит пора,
Мозги закипают и варятся просто,
………………………………………..
Но все же прозренья в умах настает:
Мужчины, свою осознайте ничтожность,
Мы выглядим с вами, как стадо горил.
17:00 На ПМ фієста, five o’clock під солодкі
і звабливі співи Золотої Жінки.
17:02 Скільки б пташечка не пєла,
а вічні питання залишаються без відповіді:
Життя...Чомусь те слово так багато значить.
Чому?НЕ дасть відповіді на це уже ніхто...
17:22 Але учасники перегонів ні на мить не втрачають
ясності розуму, самокритика загострюється навіть у жінок,
які намагаються вибороти у чоловіків право на приматів:
у деяких вчинках ми все ще горили
і в очах первісний страх…
19:16 Відчувається вечір! Градус підіймається,
відвертість наростає:
Варю, не боронись! Ти віддайся бажанню!
21:25 Ну, не без цього, грип же в Україні:
А ми такі хворі, що нікого лікувати.
Лишилось – почати із себе.
Аби почати.
22:13 Але життя бере своє… Всі до роботи!
Не гай часу, мій принце, —
цілуй!
22:16 Не зважаючи на пізній час, виявилось чимало бажаючих допомогти:
І ми з тобою - до плеча плече!
22:19 Ні, нащо нам конкуренція? Розборки, домовленості, консенсуси…
Для чого я тобі?
Пусти мене, пусти
Я більше не беру
Того, що не моє.
А не твоє — пусти,
23:25 Остання пісня нічних дзвонариків
Ты мне чуждишься в темноте,
Ты мне каждешься в море лиц
… і на Майстернях розпочалася нова доба!
Пишіть, друзі! Перегони форева!!!
:))
08:56 Ранок на ПМ розпочався трохи суєтно, навіть поспіхом:
ні собі сорочку, ні тварям божим чобіток:
Як завжди – нам з тобою ніколи
Бджолою милуватись босою…
09:38 Потроху приходить осмислення сьогодення
і постають небуденні питання:
ти робиш що можеш і те що не зміг
щоб бути хоч чимось допоки не зник
10:01 Тривога нависла над галявиною перегонів,
«там чудеса, там лєший бродит»:
Іде неспокій
Наче змій
Будь чужий сокіл
Життя триває
10:30 У філософське розмірковування вривається
гнівне звинувачування, обстановка накаляється,
у повітрі запахло смаженим:
А ти – не українець,
бо з храму вірі втік,
13:00 – 13:25 Киснева подушка у вигляді віршів Марії Матіос
13:26 Свіжий вітер неземного кохання роздмухує хмари:
всім гарно, всі отримали, що хотіли:
Це неземне блаженство, нагорода
За те, що в тебе я є, в мене ти.
І далі - без зупину соло аж до 16:32!
Просто Карлсон на батарейках!
15:03:
Прошу, не відхиляй мого бажання;
15:27
В своїх мріях тебе я лоскочу
І у райське кохання бреду.
Запанує між нами кохання.
Ти прекрасна й водночас проста.
15:52
І ти мені подобаєшся дуже
І я мабуть також люблю тебе.
(15:22 Галантний Ман’єрист не в змозі навіть своїми Стансами
зупинити цей потік з першої чакри)
16:25
Повз красивих дівчат я пройшов,
Та тому що ішов за тобою.
Ти десь звезла та твоя краса
У думках залишилась постійних.
16:32
Твої перса дівочі неначе плоди,
Наче грона мого винограду…
16:50 Останній акорд всеосяжного кохання
виявився небуденним:
Любов – у ній існує щастя;
Любов - це наймиліша праці;
Любов – веде людину у перед;
Любов – то найсолодший в світі мед.
Любов...
16:50 Хіба вистачить сил протистояти такому напору?
Тут і жінка від чоловічого імені заволає:
Как обожаю я тебя,люблю и восхищаюсь я,
Небесной красотой и нежностью твоей,
О, милый мой ты ангелок, я счастьем полон впрок,
Судьба тебя мне подарила, как солнцем душу озарила,
Подарок Бога и судьбы, все это ты, все это ты.
16:48 У другій половині дня приходить розуміння,
що все не так просто, підбиваються невеселі,
але самокритичні підсумки:
Возможно, весенняя давит пора,
Мозги закипают и варятся просто,
………………………………………..
Но все же прозренья в умах настает:
Мужчины, свою осознайте ничтожность,
Мы выглядим с вами, как стадо горил.
17:00 На ПМ фієста, five o’clock під солодкі
і звабливі співи Золотої Жінки.
17:02 Скільки б пташечка не пєла,
а вічні питання залишаються без відповіді:
Життя...Чомусь те слово так багато значить.
Чому?НЕ дасть відповіді на це уже ніхто...
17:22 Але учасники перегонів ні на мить не втрачають
ясності розуму, самокритика загострюється навіть у жінок,
які намагаються вибороти у чоловіків право на приматів:
у деяких вчинках ми все ще горили
і в очах первісний страх…
19:16 Відчувається вечір! Градус підіймається,
відвертість наростає:
Варю, не боронись! Ти віддайся бажанню!
21:25 Ну, не без цього, грип же в Україні:
А ми такі хворі, що нікого лікувати.
Лишилось – почати із себе.
Аби почати.
22:13 Але життя бере своє… Всі до роботи!
Не гай часу, мій принце, —
цілуй!
22:16 Не зважаючи на пізній час, виявилось чимало бажаючих допомогти:
І ми з тобою - до плеча плече!
22:19 Ні, нащо нам конкуренція? Розборки, домовленості, консенсуси…
Для чого я тобі?
Пусти мене, пусти
Я більше не беру
Того, що не моє.
А не твоє — пусти,
23:25 Остання пісня нічних дзвонариків
Ты мне чуждишься в темноте,
Ты мне каждешься в море лиц
… і на Майстернях розпочалася нова доба!
Пишіть, друзі! Перегони форева!!!
:))
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Предгрозовое"
• Перейти на сторінку •
"ПЛАЧ ПО ЗАНЕПАЛОМУ РЕЙТИНГУ (думки вголос одного з учасників «поетичних змагань»)"
• Перейти на сторінку •
"ПЛАЧ ПО ЗАНЕПАЛОМУ РЕЙТИНГУ (думки вголос одного з учасників «поетичних змагань»)"
Про публікацію