ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.02.18 18:20
На небі – хоча б хмаринка!
Хтось ніби граблями вискріб.
Поникла моя зоринка –
боюся, не згасла в іскрі б.

Розкрилилась ніч привільно,
півсвіту уже накрила,
а місяць блукав безцільно

Володимир Невесенко
2026.02.18 18:04
Поник в заграві горизонт,
багрянцем хмари обдало,
і, мов згори спускався зонт,
спадала сутінь на село.

Тьмяніла неба бірюза,
дзвенів кришталем ожелест ,
мечем, уткнутим в гарбуза,

Володимир Невесенко
2026.02.18 17:58
Лізе в очі пітьма тягуча,
біля вуха дзеленька час.
Звисла туча, немов онуча,
закриваючи Волопас.
Тільки й видно: зорить окраєць
закоптілих у тьмі небес.
Он збліднілий мигає Заєць,
ось яріє Великий Пес.

Володимир Невесенко
2026.02.18 17:54
Столочений день утомно
за обрій злетів пелюсткою,
похнюпився звід розлогий
і світоч небесний згас.
Густий опустився морок
і світ закапканив пусткою,
і мов розчинився простір,
і ніби спинився час...

Іван Потьомкін
2026.02.18 17:48
Коли вийшов Ізраїль з Єгипту,
Дім Яакова – від чужого народу,
Стала Юдея Йому за святиню,
Ізраїль – підвладним Йому.
Побачило море й побігло,
Йордан порачкував назад,
Гори стрибали, немов барани,
Пагорби – немов ягнята.

Володимир Бойко
2026.02.18 16:34
І розворушили давні київські князі угро-фінське болото на нашу голову. Хтось зостається у пам’яті, а хтось – у прокльонах. Поки виборсувався із трясовини давніх ілюзій – вляпався у новітні фантазії. За кількістю накопиченої отрути деякі токсичні

Сергій Губерначук
2026.02.18 14:52
І кажуть всі мені,
що добрий я –
дивуються…
А мені ж смішно! –
Злують.
А я добрий – хай кажуть…

20 червня 1989 р., Київ

Ігор Терен
2026.02.18 14:01
Літературна братія богеми
і їхні солідарні читачі
у холоді, а може й на печі
цураються докучливої теми,
що грюкає і будить уночі.

ІІ
О, лірики, щоб ви були здорові

Борис Костиря
2026.02.18 13:10
Так день новий із гуркотом новим
Тебе нещадно візьме і розбудить,
Забравши із нірвани, ніби дим,
І кинувши у заржавілий будень.

Хоч сон несе не тільки сяйва благ,
Але й безодню страхів і кошмарів,
Про нього ти складаєш квіти саг,

Юрій Гундарів
2026.02.18 12:07
У Мадриді закрилося улюблене кафе Хемінгуея і Пікассо, що пропрацювало 140 років…
Gran Caf de Gijn відкрилося 1888 року в класичному для того часу стилі – з мармуровими столами, дзеркалами і червоними оксамитовими шторами. Згодом заклад став популярним с

Пиріжкарня Асорті
2026.02.18 11:30
ливарна лірика гартує
метали чорного литва
вона по своєму амбітна
й нова

багата й щедра золотарська
взірцями жовтого литва
& по криничному глибока

Ольга Олеандра
2026.02.18 10:32
Що тобі належить, друже?
Що ти любиш? Що тобі байдуже?
Чим ти обираєш, пострічавшись з ранком,
свою на сьогодні важну забаганку?

Як ти обираєш пензлі та палітру
для свого сьогодні й по життю ужитку?
Часто вносиш зміни, додаєш деталі?

С М
2026.02.17 21:34
маю кепські звички о третій п’ю чаї
а солонина до обіду
хай тиждень іще повисить
стріляє ліпший друг щурів на
гусячі харчі
мислиш місця вистачає у цих
простирадлах ~ чи?

Ярослав Чорногуз
2026.02.17 19:48
Ти моє кохання - чарівлива ніжність,
Ти моє кохання - сонце золоте.
Ти моє кохання - трав духмяна свіжість,
Ти моє кохання - почуття святе.


Ти моя любове - сяєво проміння,
Ти моя любове - колихання віт,

Володимир Мацуцький
2026.02.17 13:30
Куди крокує
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?

Тетяна Левицька
2026.02.17 12:27
Зимовий день, паєтками на снігу,
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.

На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталка Білецька (1981) / Вірші

 ***
Коли світають вранішні міста,
і пахне димом, грозами і небом,
я відчуваю вкотре, що не так
іду від тебе.
Люстерки слів розбилися, і лід
вчорашніх днів і вечорів торішніх
вже не рятує...
крає площу слід –
такий виткий, немов модерні вірші.
А вдома – чай, і курить чоловік,
і видихає кільцями образи.
Я загубила власним прощам лік,
як вчора у метро із шпильки стрази.
Немає слів і поглядів нема.
Захрипне чайник, не почутий вчасно.
Цей дощ над містом – справді, як стіна
між нинішнім і між реальним часом...
Та рано ще прощатись назавжди
і плакати на зорі й електрички.
Цей світ перемагає, доки ти
мене чекаєш на порозі річки...





Найвища оцінка Володимир Ляшкевич 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Сергій Татчин 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-24 11:18:23
Переглядів сторінки твору 3872
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.595 / 5.25  (4.771 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 4.783 / 5.5  (4.782 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.01.03 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Заверуха (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-24 16:02:24 ]
Дуже подобаються усі ваші поезії... Жіночні і читаються легко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-24 19:21:44 ]
І мені подобаються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-05-14 21:31:03 ]
Йшов мимо, зайшов ще раз. Сподобалося ще раз, надзвичайно. Хоча вірш, загалом, жіночий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печарська Орися Москва (М.К./М.К.) [ 2006-10-14 02:09:50 ]
а жіночі вірші -- то класна штука. Приєднуюсь до думок колег, якщо можна, то додам дрібку критики: мені чому трішки ріже вухо (чи то око) слово стрази, римується воно добре,але як на мене випадає з контексту...
але то мухи (в сенсі дрібниці): наприклад, навіть велика Ліна Костенко боялась досконалості строфи -- бо що потім робити з тим всім. вибачте, мене на філософію понесло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Білецька (М.К./М.К.) [ 2006-10-28 23:27:53 ]
Дякую за увагу. Щодо зауваження Аерін: навпаки, я намагалась додати "реалістичної життєвості" цій поезії, а також передати характер моєї ліричної героїні,котра, як богемна жінка, не може залишатися байдужою до "вишнього й земного" (високої любові й, наприклад, детальок дизайну зовнішнього образу - вона ж приїхала до КОХАНОГО, то цілком природнє бажання: окрім духовного обширу, перейняти його ще й візуальними "родзинками". В людині має бути все красиво...Пам"ятаєте класика?) Хоча читачам завжди видніше. Ще раз дякую.