Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.05
22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
2025.12.05
17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
2025.12.05
15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
2025.12.05
14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.
Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.
Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
2025.12.05
14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.
"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.
"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,
2025.12.05
11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться.
«Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р
2025.12.05
09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
2025.12.05
09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
2025.12.04
21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
2025.12.04
19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
2025.12.04
17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2025.12.04
13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
2025.12.04
13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
2025.12.04
10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
2025.12.04
06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
2025.12.04
05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любов Шиндер /
Вірші
без назви
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
без назви
мертві одинаки у мене під ліжком,
розбиті шибки у мене в домі.
я йду від них тихо і нишком,
доки ноги не звело в судомі.
хворі ластівки ліплять гнізда,
я біжу до тебе в палату.
я не хочу щоб було пізно,
місце в морзі нам можуть не дати.
зранку грають старі платівки.
чай у чашці і запах ліків.
фотографії знов на плівку,
маєш доступ до свіжих знімків:
тітка осінь і жовте листя,
рідний погляд з вікна лікарні.
дуже жаль що далеко від міста.
були всі сподівання марні.
Луї Армстронг з відкритих вікон,
стара таврія й довге літо.
всі розмови відвертим криком,
мене гарно розчісано й вмито.
стара вишня й зелені сходи,
дід у рамці і чорна стрічка.
на зупинці я вийшла з моди.
Ви так гарно топили пічку.
скляний хлопець сидить на полиці.
мій племінник й новий конструктор.
коли ж встигає вона напитись,
кучерява дивачка кондуктор?
намальований мною папа.
все по датам лежить у папці.
піаніно й стара канапа,
і магічні турецькі капці.
літаки й інсулін у руку,
"Катерина" до сліз і вечірні новини.
серед спогадів мало звуків,
у альбомах старі світлини.
книжки майже за алфавітом,
зовсім трохи пенсійного пилу.
я була більш ніж центром світу...
і приходжу до вас на могилу.
шість томів про смарагдове місто,
запах лісу і мокрі корови.
треба якомога зручніше сісти,
щоб дивитись на хибні спроби.
синя сукня і Зевс в простиралі.
перемога у грі навиліт.
якщо воля міцніше сталі,
то чекай поки інший схибить.
перший потяг : з столиці в гори
і галявини мерзлих яблук.
я ще досі не знаю тори
і забула про перший фартух.
я - нагода якшвидше померти.
я твоя невиправна вада.
якщо в тебе залізні нерви,
заходь в гості, я буду рада.
розбиті шибки у мене в домі.
я йду від них тихо і нишком,
доки ноги не звело в судомі.
хворі ластівки ліплять гнізда,
я біжу до тебе в палату.
я не хочу щоб було пізно,
місце в морзі нам можуть не дати.
зранку грають старі платівки.
чай у чашці і запах ліків.
фотографії знов на плівку,
маєш доступ до свіжих знімків:
тітка осінь і жовте листя,
рідний погляд з вікна лікарні.
дуже жаль що далеко від міста.
були всі сподівання марні.
Луї Армстронг з відкритих вікон,
стара таврія й довге літо.
всі розмови відвертим криком,
мене гарно розчісано й вмито.
стара вишня й зелені сходи,
дід у рамці і чорна стрічка.
на зупинці я вийшла з моди.
Ви так гарно топили пічку.
скляний хлопець сидить на полиці.
мій племінник й новий конструктор.
коли ж встигає вона напитись,
кучерява дивачка кондуктор?
намальований мною папа.
все по датам лежить у папці.
піаніно й стара канапа,
і магічні турецькі капці.
літаки й інсулін у руку,
"Катерина" до сліз і вечірні новини.
серед спогадів мало звуків,
у альбомах старі світлини.
книжки майже за алфавітом,
зовсім трохи пенсійного пилу.
я була більш ніж центром світу...
і приходжу до вас на могилу.
шість томів про смарагдове місто,
запах лісу і мокрі корови.
треба якомога зручніше сісти,
щоб дивитись на хибні спроби.
синя сукня і Зевс в простиралі.
перемога у грі навиліт.
якщо воля міцніше сталі,
то чекай поки інший схибить.
перший потяг : з столиці в гори
і галявини мерзлих яблук.
я ще досі не знаю тори
і забула про перший фартух.
я - нагода якшвидше померти.
я твоя невиправна вада.
якщо в тебе залізні нерви,
заходь в гості, я буду рада.
| Найвища оцінка | Сашко Лютий | 5.5 | Любитель поезії / Майстер-клас |
| Найнижча оцінка | Жорж Дикий | 5.25 | Любитель поезії / Любитель поезії |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
