ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.21 21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier

Кока Черкаський
2026.05.21 20:19
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!

Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,

Костянтин Ватульов
2026.05.21 18:45
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.

Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість

Вячеслав Руденко
2026.05.21 16:00
У сьогодні про тишу прошу -
Знак згори мені–чапля північна,
Світ давно у знемозі двобічній,
Двері в пекло відкриті дощу.

Заплети довгі коси весні!
Вже закінчене справжнє минуле,
Деградує лискуче поснуле,

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –

Борис Костиря
2026.05.21 12:45
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.

Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,

Юрій Гундарів
2026.05.21 09:41
Сьогодні - Всесвітній день вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!

По ночах небо геть червоне,

Ірина Вовк
2026.05.21 09:06
Тут спочиває Той, хто зводив храми на руїнах власного серця. Князь, що тримав небо над Руссю, поки його власна земля йшла з-під ніг у глибини річкові. Ліворуч від нього – Любава, тиха течія його юності, що втопила в собі його перші сни. Вона – жива

С М
2026.05.20 20:20
Раптом одчуєш як минає це життя
Порух рук моторніше за усвідомлення
Майбутні ґенерації непережитих мрій
Надіюсь їх зустріти поки порух не зносивсь
І жити щоби видіти світання на зорі

Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що ві

Костянтин Ватульов
2026.05.20 17:04
Щастя — найневизначеніша і найдорожча річ у світі.
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і

Вячеслав Руденко
2026.05.20 16:36
В довгій тиші - відьми,миші,
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …

Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні

Ірина Вовк
2026.05.20 12:04
БІЛИЙ САРКОФАГ: НІЧ НА СТРІТЕННЯ ДЛЯ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА На схилі віку, коли вишгородські вітри стали надто холодними, Ярослав сів на березі свого життя, де зустрілися дві стихії: Любов і Мудрість. Перед його внутрішнім зором, мов у мутних водах Дніпра,

Борис Костиря
2026.05.20 11:33
О першій ночі я не сплю.
Шукаю в темнім океані
Величну і нову зорю,
Думки і почуття жадані.
У магмі ночі віднайду
Мінливу трепетну жар-птицю,
Яка народжена з вогню,
Яка мені колись наснилась.

Тетяна Левицька
2026.05.20 10:42
Розілляла ніч каву розчинну
на долівку вугільних небес.
Ти не бійся, моя серпантинна,
обіцяю, тебе не покину...
Знову лячно? Нехай йому грець!

Та хіба ти не звикла до струсів,
потрясінь і ударів судьби?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Нестор Німцов / Вірші

 Моя гальба
Ми так мріяли в путь - та не встигли,
День промчався повз нас на захід.
На загублений місяць-підкову
Осідає пилюка дорожня.

Серпень. Сливи сливе достигли.
Осінь ос прижене до ягід.
Важко в світ народитися слову -
Моя гальба чомусь порожня.

Хміль вивітрюючи, блукаю
По річок пересохлих руслах,
По морях жалюгідно-прісних,
Сповідаюся зірці кожній.

Полетів би до Вирію-раю
На запряжених клином буслах,
Щоб не бачити видив зловісних
В моїй гальбі ущент порожній.

Все проспати і все пропити
Зазираючи в спину Долі.
Засипає пісок зневіри
Мрій померлих могилу безмовну...

Чи за гриву Удачу вхопити,
Вісь зламати у замкнутім колі,
І крізь Всесвіту латані діри
Нести гальбу по вінця повну?




Найвища оцінка Чорнява Жінка 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-23 22:28:26
Переглядів сторінки твору 4659
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.682 / 5.4  (4.682 / 5.3)
* Рейтинг "Майстерень" 4.495 / 5.25  (4.609 / 5.29)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2011.02.22 22:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-23 23:19:26 ]
Серпень. Сливи сливе достигли.
Осінь ос прижене до ягід.
.......................
Полетів би до Вирію-раю
На запряжених клином буслах

Красивий звукопис!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 13:41:22 ]
Дуже образний вірш,при чому крізь яскраву образність виразно прослідковується глибина теми поезії.Тільки дуже шкода,шо відсутня біографія автора,бо не знаєш, як звертатися до людини-на Ти чи Ви.Чому ховаєтеся за віршами?Не сприйміть це як докір.Просто хочу бачити очі людини,а не тільки її серце.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-03-24 14:50:00 ]
Багаті метафори, яскрава образність - дуже цікавий твір. Мені сподобалося :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-03-24 15:42:33 ]
Дуже добре. Глибоко і талановито.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-03-24 19:07:51 ]
Я теж вважаю, що талановито і загалом дуже-дуже добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-03-24 19:07:53 ]
Заздрю образності!
Ви цікаво бачите світ!
Дякую Вам дуже!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Німцов (М.К./Л.П.) [ 2008-03-25 02:18:41 ]
І я всім дякую, приємно дуже...
Тетяні Бондар і всім: Можна на "ти", так ближче до шкіри:-)))
Я щойно зареєструвався на сайті, тому пригальмовую трохи, важко одразу зорієнтуватися. Але намагатимусь твори регулярно викладати і біографію най2ближчим часом.... От лише легенду якусь вигадаю:-)
Запрошую на www.nestor.in.ua


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 16:17:31 ]
Нестор Німцов-псевдонім?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Німцов (М.К./Л.П.) [ 2008-03-27 02:15:03 ]
2 Тетяна Бондар:
Взагалі-то, мій псевдонім Нестор, але в реєстрації треба вказувати ще й прізвище, тому взяв наше родове прізвисько- НІмцов( наголос на "і") :-)