
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.28
22:01
Крізь хмару тютюнового диму
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити
2025.08.28
21:43
Із Бориса Заходера
– Скажіть, а хто пошкодив сир,
нарив у ньому стільки дір?
«Без жодних сумнівів, не я!» –
квапливо рохнула Свиня.
«Це загадка! – ґеґекнув Гусь,
– Скажіть, а хто пошкодив сир,
нарив у ньому стільки дір?
«Без жодних сумнівів, не я!» –
квапливо рохнула Свиня.
«Це загадка! – ґеґекнув Гусь,
2025.08.28
19:27
Цар москальський скликав кодло все на раду.
Пика скривлена, немов життю не радий.
Вся зібралася на раду ту «еліта».
Скоса зиркають, немовби пси побиті.
Забагато розвелося «горлопанів»,
Що говорять й по тверезому, й по п‘яні,
Що зажерлась влада та на
Пика скривлена, немов життю не радий.
Вся зібралася на раду ту «еліта».
Скоса зиркають, немовби пси побиті.
Забагато розвелося «горлопанів»,
Що говорять й по тверезому, й по п‘яні,
Що зажерлась влада та на
2025.08.28
06:17
Вишгород високий, Вишгород горбатий,
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува
2025.08.28
00:54
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.
Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.
Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -
2025.08.27
21:20
Голоси із покинутого будинку,
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.
2025.08.27
17:23
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.
2025.08.27
12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
2025.08.27
11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.
2025.08.27
09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…
-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…
-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем
2025.08.26
21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,
2025.08.26
11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.
Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.
Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,
2025.08.26
05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
2025.08.25
21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
2025.08.25
05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
2025.08.24
22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Фрашки 14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Фрашки 14
ПРО БАГАТОЖОНСТВО У МОРМОНІВ
Який гормон,
Такий і мормон.
ЗАКОНИ РИНКУ
Буде чорт і без рогів,
Якщо попит так звелів.
ВІД СТРАХУ
Якщо так її боявся,
То чого ж тоді злягався?
КОЛЬОРИ СВІТУ
Як грає кольорами світу всіма
Сокира, що кат над жертвою здійма!
ЛІТЕРАТУРНА РОЗМОВА
Двох дам я підслухав, де в сутінках алея:
“Ах, Захід! Які ж там люди, мій Боже!
Ти читала останній роман Хемінгуея?
Ну, зовсім дідуган уже, а ще може!”
ПРО БУРЮ
Чи ж не тому реве між віт,
Щоб продовживсь рід боліт?
ТАК І НІ
В найкошмарнішім навіть сні
Залишаються й “так”, і “ні”.
ПОТРЕБА У ВИНАХОДАХ
Якби вмирали від удару горошиною по носі,
То люди б не знали пороху й досі.
ЛЮДИНІ
Не покладайся лиш на долю,
Що в гробі відіспишся вволю.
ЗВЕРТАННЯ
“Мій чижику,” – почув, як шептала жінка чоловіку,
Хоч видно й так було, що не схожий на орла чи шуліку.
ЕПІТАФІЯ
Напис на надгробку: “Спочива в журбі
Тут правди шукач – та тільки не в собі.”
ТЕРЕЗИ СПРАВЕДЛИВОСТІ
Терези справедливості дивно налагоджені:
Тут гола правда вагоміш нарядженої.
ЗАСИЛЛЯ ІНОЗЕМЩИНИ
Набрався лоску й хуліган –
Зліта вже з губ: “Твою маман!”
ЗАПАСЛИВИЙ
З музею спер ще і тотем
Щоб із табу вже мать тандем.
СТРІЛЬЦІ
Багато з нас озброїлись би луком,
Володій він гарматним звуком.
ШЛЯХ ДО СЛАВИ
Хтось одразу на п’єдестал – ногами,
А хтось довго ще ходить кругами.
ЗАСЛУГИ
І в ахіллесовій п’яті рана –
Це також пенсія ветерана.
МОГУТЬ
Що громи – хай і гуркочуть,
Коли сто гусей ґелґочуть!
ПРО ФРАШКУ
Гаряча й норовиста фрашка-кобилиця:
Непросто осідлать її, та легко звалиться.
ДІВЧИНІ
Очі – зорі, губки – рози,
Щік пампушечки рум’яні;
Й це правда все – та чуть погрози,
Й зачислюють у графомани.
Який гормон,
Такий і мормон.
ЗАКОНИ РИНКУ
Буде чорт і без рогів,
Якщо попит так звелів.
ВІД СТРАХУ
Якщо так її боявся,
То чого ж тоді злягався?
КОЛЬОРИ СВІТУ
Як грає кольорами світу всіма
Сокира, що кат над жертвою здійма!
ЛІТЕРАТУРНА РОЗМОВА
Двох дам я підслухав, де в сутінках алея:
“Ах, Захід! Які ж там люди, мій Боже!
Ти читала останній роман Хемінгуея?
Ну, зовсім дідуган уже, а ще може!”
ПРО БУРЮ
Чи ж не тому реве між віт,
Щоб продовживсь рід боліт?
ТАК І НІ
В найкошмарнішім навіть сні
Залишаються й “так”, і “ні”.
ПОТРЕБА У ВИНАХОДАХ
Якби вмирали від удару горошиною по носі,
То люди б не знали пороху й досі.
ЛЮДИНІ
Не покладайся лиш на долю,
Що в гробі відіспишся вволю.
ЗВЕРТАННЯ
“Мій чижику,” – почув, як шептала жінка чоловіку,
Хоч видно й так було, що не схожий на орла чи шуліку.
ЕПІТАФІЯ
Напис на надгробку: “Спочива в журбі
Тут правди шукач – та тільки не в собі.”
ТЕРЕЗИ СПРАВЕДЛИВОСТІ
Терези справедливості дивно налагоджені:
Тут гола правда вагоміш нарядженої.
ЗАСИЛЛЯ ІНОЗЕМЩИНИ
Набрався лоску й хуліган –
Зліта вже з губ: “Твою маман!”
ЗАПАСЛИВИЙ
З музею спер ще і тотем
Щоб із табу вже мать тандем.
СТРІЛЬЦІ
Багато з нас озброїлись би луком,
Володій він гарматним звуком.
ШЛЯХ ДО СЛАВИ
Хтось одразу на п’єдестал – ногами,
А хтось довго ще ходить кругами.
ЗАСЛУГИ
І в ахіллесовій п’яті рана –
Це також пенсія ветерана.
МОГУТЬ
Що громи – хай і гуркочуть,
Коли сто гусей ґелґочуть!
ПРО ФРАШКУ
Гаряча й норовиста фрашка-кобилиця:
Непросто осідлать її, та легко звалиться.
ДІВЧИНІ
Очі – зорі, губки – рози,
Щік пампушечки рум’яні;
Й це правда все – та чуть погрози,
Й зачислюють у графомани.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію