
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.14
22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
2025.10.14
21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.
2025.10.14
20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
2025.10.14
19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.
Небажані
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.
Небажані
2025.10.14
12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією.
Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть.
Злі генії добре вміють прикидатися добрими.
Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників.
Імідж благод
2025.10.14
10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
2025.10.13
23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
2025.10.13
22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.
Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.
Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест
2025.10.13
22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
2025.10.13
20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.
Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.
Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
2025.10.13
06:56
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний
2025.10.13
04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес
2025.10.12
22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
2025.10.12
19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
2025.10.12
19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
2025.10.12
14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Фрашки 14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Фрашки 14
ПРО БАГАТОЖОНСТВО У МОРМОНІВ
Який гормон,
Такий і мормон.
ЗАКОНИ РИНКУ
Буде чорт і без рогів,
Якщо попит так звелів.
ВІД СТРАХУ
Якщо так її боявся,
То чого ж тоді злягався?
КОЛЬОРИ СВІТУ
Як грає кольорами світу всіма
Сокира, що кат над жертвою здійма!
ЛІТЕРАТУРНА РОЗМОВА
Двох дам я підслухав, де в сутінках алея:
“Ах, Захід! Які ж там люди, мій Боже!
Ти читала останній роман Хемінгуея?
Ну, зовсім дідуган уже, а ще може!”
ПРО БУРЮ
Чи ж не тому реве між віт,
Щоб продовживсь рід боліт?
ТАК І НІ
В найкошмарнішім навіть сні
Залишаються й “так”, і “ні”.
ПОТРЕБА У ВИНАХОДАХ
Якби вмирали від удару горошиною по носі,
То люди б не знали пороху й досі.
ЛЮДИНІ
Не покладайся лиш на долю,
Що в гробі відіспишся вволю.
ЗВЕРТАННЯ
“Мій чижику,” – почув, як шептала жінка чоловіку,
Хоч видно й так було, що не схожий на орла чи шуліку.
ЕПІТАФІЯ
Напис на надгробку: “Спочива в журбі
Тут правди шукач – та тільки не в собі.”
ТЕРЕЗИ СПРАВЕДЛИВОСТІ
Терези справедливості дивно налагоджені:
Тут гола правда вагоміш нарядженої.
ЗАСИЛЛЯ ІНОЗЕМЩИНИ
Набрався лоску й хуліган –
Зліта вже з губ: “Твою маман!”
ЗАПАСЛИВИЙ
З музею спер ще і тотем
Щоб із табу вже мать тандем.
СТРІЛЬЦІ
Багато з нас озброїлись би луком,
Володій він гарматним звуком.
ШЛЯХ ДО СЛАВИ
Хтось одразу на п’єдестал – ногами,
А хтось довго ще ходить кругами.
ЗАСЛУГИ
І в ахіллесовій п’яті рана –
Це також пенсія ветерана.
МОГУТЬ
Що громи – хай і гуркочуть,
Коли сто гусей ґелґочуть!
ПРО ФРАШКУ
Гаряча й норовиста фрашка-кобилиця:
Непросто осідлать її, та легко звалиться.
ДІВЧИНІ
Очі – зорі, губки – рози,
Щік пампушечки рум’яні;
Й це правда все – та чуть погрози,
Й зачислюють у графомани.
Який гормон,
Такий і мормон.
ЗАКОНИ РИНКУ
Буде чорт і без рогів,
Якщо попит так звелів.
ВІД СТРАХУ
Якщо так її боявся,
То чого ж тоді злягався?
КОЛЬОРИ СВІТУ
Як грає кольорами світу всіма
Сокира, що кат над жертвою здійма!
ЛІТЕРАТУРНА РОЗМОВА
Двох дам я підслухав, де в сутінках алея:
“Ах, Захід! Які ж там люди, мій Боже!
Ти читала останній роман Хемінгуея?
Ну, зовсім дідуган уже, а ще може!”
ПРО БУРЮ
Чи ж не тому реве між віт,
Щоб продовживсь рід боліт?
ТАК І НІ
В найкошмарнішім навіть сні
Залишаються й “так”, і “ні”.
ПОТРЕБА У ВИНАХОДАХ
Якби вмирали від удару горошиною по носі,
То люди б не знали пороху й досі.
ЛЮДИНІ
Не покладайся лиш на долю,
Що в гробі відіспишся вволю.
ЗВЕРТАННЯ
“Мій чижику,” – почув, як шептала жінка чоловіку,
Хоч видно й так було, що не схожий на орла чи шуліку.
ЕПІТАФІЯ
Напис на надгробку: “Спочива в журбі
Тут правди шукач – та тільки не в собі.”
ТЕРЕЗИ СПРАВЕДЛИВОСТІ
Терези справедливості дивно налагоджені:
Тут гола правда вагоміш нарядженої.
ЗАСИЛЛЯ ІНОЗЕМЩИНИ
Набрався лоску й хуліган –
Зліта вже з губ: “Твою маман!”
ЗАПАСЛИВИЙ
З музею спер ще і тотем
Щоб із табу вже мать тандем.
СТРІЛЬЦІ
Багато з нас озброїлись би луком,
Володій він гарматним звуком.
ШЛЯХ ДО СЛАВИ
Хтось одразу на п’єдестал – ногами,
А хтось довго ще ходить кругами.
ЗАСЛУГИ
І в ахіллесовій п’яті рана –
Це також пенсія ветерана.
МОГУТЬ
Що громи – хай і гуркочуть,
Коли сто гусей ґелґочуть!
ПРО ФРАШКУ
Гаряча й норовиста фрашка-кобилиця:
Непросто осідлать її, та легко звалиться.
ДІВЧИНІ
Очі – зорі, губки – рози,
Щік пампушечки рум’яні;
Й це правда все – та чуть погрози,
Й зачислюють у графомани.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію