Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.02
23:45
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
2026.05.02
20:57
я дійсно знаю
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
про сніги
про відчуття відлиги
подячний сонцю
що колись
зринає з-поза криги
у цім нема фальшивих нот
мій пульс ритмічний рівний
2026.05.02
16:50
назбирав доріг
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук
осінній день
у торбину виткану
зірками
не забрав мене
туди лишень
де міняють
серця стук
2026.05.02
15:48
Каравул! Знову цей поет Куриловський помирає у своєму вірші! Скільки можна це терпіти? А можливо, цього разу і справді помре? Якщо так, то я вже написав рекомендацію до Вищого Суду, після якої цей вторинний поет НАВРЯД ЧИ потрапить до Раю! Я вважаю, що та
2026.05.02
15:36
Явдохи де?...
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,
Кругом самі Ельвіри!
Вони вже скрізь в прозорих гніздах Акви,
Ховають згенеровані клавіри
Під пильним гострим оком Бодгісаттви.
А Тростянець? А Рахів? А трембіти?
Яку хустинку загубили в горах?
Хто віднайде її під проводом освіти ,
2026.05.02
14:23
Я повітряні замки будую,
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.
У ілюзію кутаю біль,
Поминаю Всевишнього всує,
Із минулого злизую сіль.
Над папірусом сліпну щоночі,
З лабузиння зерно дістаю
Відганяю видіння пророчі,
Що штовхають з небес в течію.
2026.05.02
11:35
Славетний французький актор Жан Рено випустив роман «Втеча», в якому порушує тему депортації українських дітей.
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві
2026.05.02
06:09
Просвітлий настрій, невичерпність мрій,
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан
2026.05.02
02:53
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.
Хоча й навколо згубні холоди,
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.
Хоча й навколо згубні холоди,
2026.05.01
21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн
2026.05.01
20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.
Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід
2026.05.01
20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків
2026.05.01
19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел
2026.05.01
16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує
2026.05.01
12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.
Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний
2026.05.01
12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Фрашки 14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Фрашки 14
ПРО БАГАТОЖОНСТВО У МОРМОНІВ
Який гормон,
Такий і мормон.
ЗАКОНИ РИНКУ
Буде чорт і без рогів,
Якщо попит так звелів.
ВІД СТРАХУ
Якщо так її боявся,
То чого ж тоді злягався?
КОЛЬОРИ СВІТУ
Як грає кольорами світу всіма
Сокира, що кат над жертвою здійма!
ЛІТЕРАТУРНА РОЗМОВА
Двох дам я підслухав, де в сутінках алея:
“Ах, Захід! Які ж там люди, мій Боже!
Ти читала останній роман Хемінгуея?
Ну, зовсім дідуган уже, а ще може!”
ПРО БУРЮ
Чи ж не тому реве між віт,
Щоб продовживсь рід боліт?
ТАК І НІ
В найкошмарнішім навіть сні
Залишаються й “так”, і “ні”.
ПОТРЕБА У ВИНАХОДАХ
Якби вмирали від удару горошиною по носі,
То люди б не знали пороху й досі.
ЛЮДИНІ
Не покладайся лиш на долю,
Що в гробі відіспишся вволю.
ЗВЕРТАННЯ
“Мій чижику,” – почув, як шептала жінка чоловіку,
Хоч видно й так було, що не схожий на орла чи шуліку.
ЕПІТАФІЯ
Напис на надгробку: “Спочива в журбі
Тут правди шукач – та тільки не в собі.”
ТЕРЕЗИ СПРАВЕДЛИВОСТІ
Терези справедливості дивно налагоджені:
Тут гола правда вагоміш нарядженої.
ЗАСИЛЛЯ ІНОЗЕМЩИНИ
Набрався лоску й хуліган –
Зліта вже з губ: “Твою маман!”
ЗАПАСЛИВИЙ
З музею спер ще і тотем
Щоб із табу вже мать тандем.
СТРІЛЬЦІ
Багато з нас озброїлись би луком,
Володій він гарматним звуком.
ШЛЯХ ДО СЛАВИ
Хтось одразу на п’єдестал – ногами,
А хтось довго ще ходить кругами.
ЗАСЛУГИ
І в ахіллесовій п’яті рана –
Це також пенсія ветерана.
МОГУТЬ
Що громи – хай і гуркочуть,
Коли сто гусей ґелґочуть!
ПРО ФРАШКУ
Гаряча й норовиста фрашка-кобилиця:
Непросто осідлать її, та легко звалиться.
ДІВЧИНІ
Очі – зорі, губки – рози,
Щік пампушечки рум’яні;
Й це правда все – та чуть погрози,
Й зачислюють у графомани.
Який гормон,
Такий і мормон.
ЗАКОНИ РИНКУ
Буде чорт і без рогів,
Якщо попит так звелів.
ВІД СТРАХУ
Якщо так її боявся,
То чого ж тоді злягався?
КОЛЬОРИ СВІТУ
Як грає кольорами світу всіма
Сокира, що кат над жертвою здійма!
ЛІТЕРАТУРНА РОЗМОВА
Двох дам я підслухав, де в сутінках алея:
“Ах, Захід! Які ж там люди, мій Боже!
Ти читала останній роман Хемінгуея?
Ну, зовсім дідуган уже, а ще може!”
ПРО БУРЮ
Чи ж не тому реве між віт,
Щоб продовживсь рід боліт?
ТАК І НІ
В найкошмарнішім навіть сні
Залишаються й “так”, і “ні”.
ПОТРЕБА У ВИНАХОДАХ
Якби вмирали від удару горошиною по носі,
То люди б не знали пороху й досі.
ЛЮДИНІ
Не покладайся лиш на долю,
Що в гробі відіспишся вволю.
ЗВЕРТАННЯ
“Мій чижику,” – почув, як шептала жінка чоловіку,
Хоч видно й так було, що не схожий на орла чи шуліку.
ЕПІТАФІЯ
Напис на надгробку: “Спочива в журбі
Тут правди шукач – та тільки не в собі.”
ТЕРЕЗИ СПРАВЕДЛИВОСТІ
Терези справедливості дивно налагоджені:
Тут гола правда вагоміш нарядженої.
ЗАСИЛЛЯ ІНОЗЕМЩИНИ
Набрався лоску й хуліган –
Зліта вже з губ: “Твою маман!”
ЗАПАСЛИВИЙ
З музею спер ще і тотем
Щоб із табу вже мать тандем.
СТРІЛЬЦІ
Багато з нас озброїлись би луком,
Володій він гарматним звуком.
ШЛЯХ ДО СЛАВИ
Хтось одразу на п’єдестал – ногами,
А хтось довго ще ходить кругами.
ЗАСЛУГИ
І в ахіллесовій п’яті рана –
Це також пенсія ветерана.
МОГУТЬ
Що громи – хай і гуркочуть,
Коли сто гусей ґелґочуть!
ПРО ФРАШКУ
Гаряча й норовиста фрашка-кобилиця:
Непросто осідлать її, та легко звалиться.
ДІВЧИНІ
Очі – зорі, губки – рози,
Щік пампушечки рум’яні;
Й це правда все – та чуть погрози,
Й зачислюють у графомани.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
