Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
2026.10.25
17:27
Скачуть блискітки і примхи
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.
Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.
Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —
2026.10.25
17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
2026.10.25
15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
2026.10.25
14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.
Я жду листа, що нині заспокоїть,
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.
Я жду листа, що нині заспокоїть,
2026.10.25
14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
2026.10.25
14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються
2026.10.25
12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.
Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.
Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,
2026.10.25
07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
2026.10.24
21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.
2026.10.24
20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галина Сонценя /
Проза
Зі спостережень...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зі спостережень...
* * *
Чому їх вічно відштовхує від себе те, що активно притягується? І чому вони так легко промінюють взаємний потяг на випадкові стосунки з метою втратити цноту і... себе в цьому житті? (Зі спостережень за дивними істотами)
* * *
Душа – у шлунку. Геть асоціяції з їжею матеріяльною. Насичуючи шлунок незримою енергією, духовною їжею, можна позбутися відчуття голоду...
* * *
Існую, відчуваю, бачу, біжу, лечу, підіймаюсь, вдаряюсь, падаю, боляче, отже, живу
* * *
Туман, туман, туман стіною,
Пилюка, курява довкіл:
Працюють важко люди-бджоли.
Скажіть, навіщо все це їм?
Невже не манить їх до себе
Стежина-змійка у ліси?
Невже не кличуть їх джерела?
Невже нестомлені вони?
* * *
Читаєш людей, як цікаві або не дуже книги, як оповідання, романи, есе, детективи, триллери, підручники, публіцистику, словники, думи, вірші, поеми, бульварні газети або непристойні анекдоти...
* * *
Одні люблять смакувати слова - розтягуючи задоволення, занурюючись у глибини сенсу, инші ж – встановлювати рекорди з техніки читання.
* * *
Доглядай за ватрою в своїй душі, тоді сам здивуєшся, як від неї запаляться усі инші, навіть неплановані, ватри…
* * *
...А дощик бруд змиває, наче душ,
З землі, із вікон, з людських душ...
* * *
Доля дивиться на тебе містично: затоваришуймо, зненавидь мене, зійдись зі мною якось і покинь, зігноруй мене, візьми у свої сильні руки або стань моєю рабою. І тільки ти відчуваєш, що тобі з нею робити в цю хвилину. Напевно це знаття – теж Доля, а може його величність Випадок, але найймовірніше – це сплав твого Прагнення (свідомого та неусвідомленого бажання), твоєї Волі (сили, рішучости) і Набутої та Вродженої Здатности відповідати змінам, збігам, випадковостям, містичному...
* * *
Плагіяту не існує – новий контекст породжує новий зміст, зумовлює появу нових асоціяцій, нового сприйняття, нових смислів...
* * *
Світогляд не заперечують - світоглядом діляться...
* * *
Людина вперто шукає ключів, аби відчинити небеса. Вона не знає, що ключ – то вона сама..., ВОНА є дивом, а не магія (слів, снів, подарунків)... Бо все це – заради неї... Людина – самоціль...
Чому їх вічно відштовхує від себе те, що активно притягується? І чому вони так легко промінюють взаємний потяг на випадкові стосунки з метою втратити цноту і... себе в цьому житті? (Зі спостережень за дивними істотами)
* * *
Душа – у шлунку. Геть асоціяції з їжею матеріяльною. Насичуючи шлунок незримою енергією, духовною їжею, можна позбутися відчуття голоду...
* * *
Існую, відчуваю, бачу, біжу, лечу, підіймаюсь, вдаряюсь, падаю, боляче, отже, живу
* * *
Туман, туман, туман стіною,
Пилюка, курява довкіл:
Працюють важко люди-бджоли.
Скажіть, навіщо все це їм?
Невже не манить їх до себе
Стежина-змійка у ліси?
Невже не кличуть їх джерела?
Невже нестомлені вони?
* * *
Читаєш людей, як цікаві або не дуже книги, як оповідання, романи, есе, детективи, триллери, підручники, публіцистику, словники, думи, вірші, поеми, бульварні газети або непристойні анекдоти...
* * *
Одні люблять смакувати слова - розтягуючи задоволення, занурюючись у глибини сенсу, инші ж – встановлювати рекорди з техніки читання.
* * *
Доглядай за ватрою в своїй душі, тоді сам здивуєшся, як від неї запаляться усі инші, навіть неплановані, ватри…
* * *
...А дощик бруд змиває, наче душ,
З землі, із вікон, з людських душ...
* * *
Доля дивиться на тебе містично: затоваришуймо, зненавидь мене, зійдись зі мною якось і покинь, зігноруй мене, візьми у свої сильні руки або стань моєю рабою. І тільки ти відчуваєш, що тобі з нею робити в цю хвилину. Напевно це знаття – теж Доля, а може його величність Випадок, але найймовірніше – це сплав твого Прагнення (свідомого та неусвідомленого бажання), твоєї Волі (сили, рішучости) і Набутої та Вродженої Здатности відповідати змінам, збігам, випадковостям, містичному...
* * *
Плагіяту не існує – новий контекст породжує новий зміст, зумовлює появу нових асоціяцій, нового сприйняття, нових смислів...
* * *
Світогляд не заперечують - світоглядом діляться...
* * *
Людина вперто шукає ключів, аби відчинити небеса. Вона не знає, що ключ – то вона сама..., ВОНА є дивом, а не магія (слів, снів, подарунків)... Бо все це – заради неї... Людина – самоціль...
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
