Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.05
13:20
був ліс
несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці
несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці
2026.09.05
13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.
Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.
Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.
2026.09.05
11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.
Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.
Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води
2026.09.05
11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог
2026.09.05
07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
2026.09.05
04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
2026.09.05
04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
2026.09.04
22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
2026.09.04
21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
2026.09.04
21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
2026.09.04
18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
2026.09.04
17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
2026.09.04
16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
2026.09.04
14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
2026.09.04
14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
2026.09.04
11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галина Сонценя /
Проза
Зі спостережень...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зі спостережень...
* * *
Чому їх вічно відштовхує від себе те, що активно притягується? І чому вони так легко промінюють взаємний потяг на випадкові стосунки з метою втратити цноту і... себе в цьому житті? (Зі спостережень за дивними істотами)
* * *
Душа – у шлунку. Геть асоціяції з їжею матеріяльною. Насичуючи шлунок незримою енергією, духовною їжею, можна позбутися відчуття голоду...
* * *
Існую, відчуваю, бачу, біжу, лечу, підіймаюсь, вдаряюсь, падаю, боляче, отже, живу
* * *
Туман, туман, туман стіною,
Пилюка, курява довкіл:
Працюють важко люди-бджоли.
Скажіть, навіщо все це їм?
Невже не манить їх до себе
Стежина-змійка у ліси?
Невже не кличуть їх джерела?
Невже нестомлені вони?
* * *
Читаєш людей, як цікаві або не дуже книги, як оповідання, романи, есе, детективи, триллери, підручники, публіцистику, словники, думи, вірші, поеми, бульварні газети або непристойні анекдоти...
* * *
Одні люблять смакувати слова - розтягуючи задоволення, занурюючись у глибини сенсу, инші ж – встановлювати рекорди з техніки читання.
* * *
Доглядай за ватрою в своїй душі, тоді сам здивуєшся, як від неї запаляться усі инші, навіть неплановані, ватри…
* * *
...А дощик бруд змиває, наче душ,
З землі, із вікон, з людських душ...
* * *
Доля дивиться на тебе містично: затоваришуймо, зненавидь мене, зійдись зі мною якось і покинь, зігноруй мене, візьми у свої сильні руки або стань моєю рабою. І тільки ти відчуваєш, що тобі з нею робити в цю хвилину. Напевно це знаття – теж Доля, а може його величність Випадок, але найймовірніше – це сплав твого Прагнення (свідомого та неусвідомленого бажання), твоєї Волі (сили, рішучости) і Набутої та Вродженої Здатности відповідати змінам, збігам, випадковостям, містичному...
* * *
Плагіяту не існує – новий контекст породжує новий зміст, зумовлює появу нових асоціяцій, нового сприйняття, нових смислів...
* * *
Світогляд не заперечують - світоглядом діляться...
* * *
Людина вперто шукає ключів, аби відчинити небеса. Вона не знає, що ключ – то вона сама..., ВОНА є дивом, а не магія (слів, снів, подарунків)... Бо все це – заради неї... Людина – самоціль...
Чому їх вічно відштовхує від себе те, що активно притягується? І чому вони так легко промінюють взаємний потяг на випадкові стосунки з метою втратити цноту і... себе в цьому житті? (Зі спостережень за дивними істотами)
* * *
Душа – у шлунку. Геть асоціяції з їжею матеріяльною. Насичуючи шлунок незримою енергією, духовною їжею, можна позбутися відчуття голоду...
* * *
Існую, відчуваю, бачу, біжу, лечу, підіймаюсь, вдаряюсь, падаю, боляче, отже, живу
* * *
Туман, туман, туман стіною,
Пилюка, курява довкіл:
Працюють важко люди-бджоли.
Скажіть, навіщо все це їм?
Невже не манить їх до себе
Стежина-змійка у ліси?
Невже не кличуть їх джерела?
Невже нестомлені вони?
* * *
Читаєш людей, як цікаві або не дуже книги, як оповідання, романи, есе, детективи, триллери, підручники, публіцистику, словники, думи, вірші, поеми, бульварні газети або непристойні анекдоти...
* * *
Одні люблять смакувати слова - розтягуючи задоволення, занурюючись у глибини сенсу, инші ж – встановлювати рекорди з техніки читання.
* * *
Доглядай за ватрою в своїй душі, тоді сам здивуєшся, як від неї запаляться усі инші, навіть неплановані, ватри…
* * *
...А дощик бруд змиває, наче душ,
З землі, із вікон, з людських душ...
* * *
Доля дивиться на тебе містично: затоваришуймо, зненавидь мене, зійдись зі мною якось і покинь, зігноруй мене, візьми у свої сильні руки або стань моєю рабою. І тільки ти відчуваєш, що тобі з нею робити в цю хвилину. Напевно це знаття – теж Доля, а може його величність Випадок, але найймовірніше – це сплав твого Прагнення (свідомого та неусвідомленого бажання), твоєї Волі (сили, рішучости) і Набутої та Вродженої Здатности відповідати змінам, збігам, випадковостям, містичному...
* * *
Плагіяту не існує – новий контекст породжує новий зміст, зумовлює появу нових асоціяцій, нового сприйняття, нових смислів...
* * *
Світогляд не заперечують - світоглядом діляться...
* * *
Людина вперто шукає ключів, аби відчинити небеса. Вона не знає, що ключ – то вона сама..., ВОНА є дивом, а не магія (слів, снів, подарунків)... Бо все це – заради неї... Людина – самоціль...
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
