
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.
У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.
У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
2025.06.21
17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
2025.06.21
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ілюзія
О
Ілюзія
О
2025.06.21
15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко
2025.06.21
12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Рожеві метел
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Галина Сонценя /
Проза
Зі спостережень...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зі спостережень...
* * *
Чому їх вічно відштовхує від себе те, що активно притягується? І чому вони так легко промінюють взаємний потяг на випадкові стосунки з метою втратити цноту і... себе в цьому житті? (Зі спостережень за дивними істотами)
* * *
Душа – у шлунку. Геть асоціяції з їжею матеріяльною. Насичуючи шлунок незримою енергією, духовною їжею, можна позбутися відчуття голоду...
* * *
Існую, відчуваю, бачу, біжу, лечу, підіймаюсь, вдаряюсь, падаю, боляче, отже, живу
* * *
Туман, туман, туман стіною,
Пилюка, курява довкіл:
Працюють важко люди-бджоли.
Скажіть, навіщо все це їм?
Невже не манить їх до себе
Стежина-змійка у ліси?
Невже не кличуть їх джерела?
Невже нестомлені вони?
* * *
Читаєш людей, як цікаві або не дуже книги, як оповідання, романи, есе, детективи, триллери, підручники, публіцистику, словники, думи, вірші, поеми, бульварні газети або непристойні анекдоти...
* * *
Одні люблять смакувати слова - розтягуючи задоволення, занурюючись у глибини сенсу, инші ж – встановлювати рекорди з техніки читання.
* * *
Доглядай за ватрою в своїй душі, тоді сам здивуєшся, як від неї запаляться усі инші, навіть неплановані, ватри…
* * *
...А дощик бруд змиває, наче душ,
З землі, із вікон, з людських душ...
* * *
Доля дивиться на тебе містично: затоваришуймо, зненавидь мене, зійдись зі мною якось і покинь, зігноруй мене, візьми у свої сильні руки або стань моєю рабою. І тільки ти відчуваєш, що тобі з нею робити в цю хвилину. Напевно це знаття – теж Доля, а може його величність Випадок, але найймовірніше – це сплав твого Прагнення (свідомого та неусвідомленого бажання), твоєї Волі (сили, рішучости) і Набутої та Вродженої Здатности відповідати змінам, збігам, випадковостям, містичному...
* * *
Плагіяту не існує – новий контекст породжує новий зміст, зумовлює появу нових асоціяцій, нового сприйняття, нових смислів...
* * *
Світогляд не заперечують - світоглядом діляться...
* * *
Людина вперто шукає ключів, аби відчинити небеса. Вона не знає, що ключ – то вона сама..., ВОНА є дивом, а не магія (слів, снів, подарунків)... Бо все це – заради неї... Людина – самоціль...
Чому їх вічно відштовхує від себе те, що активно притягується? І чому вони так легко промінюють взаємний потяг на випадкові стосунки з метою втратити цноту і... себе в цьому житті? (Зі спостережень за дивними істотами)
* * *
Душа – у шлунку. Геть асоціяції з їжею матеріяльною. Насичуючи шлунок незримою енергією, духовною їжею, можна позбутися відчуття голоду...
* * *
Існую, відчуваю, бачу, біжу, лечу, підіймаюсь, вдаряюсь, падаю, боляче, отже, живу
* * *
Туман, туман, туман стіною,
Пилюка, курява довкіл:
Працюють важко люди-бджоли.
Скажіть, навіщо все це їм?
Невже не манить їх до себе
Стежина-змійка у ліси?
Невже не кличуть їх джерела?
Невже нестомлені вони?
* * *
Читаєш людей, як цікаві або не дуже книги, як оповідання, романи, есе, детективи, триллери, підручники, публіцистику, словники, думи, вірші, поеми, бульварні газети або непристойні анекдоти...
* * *
Одні люблять смакувати слова - розтягуючи задоволення, занурюючись у глибини сенсу, инші ж – встановлювати рекорди з техніки читання.
* * *
Доглядай за ватрою в своїй душі, тоді сам здивуєшся, як від неї запаляться усі инші, навіть неплановані, ватри…
* * *
...А дощик бруд змиває, наче душ,
З землі, із вікон, з людських душ...
* * *
Доля дивиться на тебе містично: затоваришуймо, зненавидь мене, зійдись зі мною якось і покинь, зігноруй мене, візьми у свої сильні руки або стань моєю рабою. І тільки ти відчуваєш, що тобі з нею робити в цю хвилину. Напевно це знаття – теж Доля, а може його величність Випадок, але найймовірніше – це сплав твого Прагнення (свідомого та неусвідомленого бажання), твоєї Волі (сили, рішучости) і Набутої та Вродженої Здатности відповідати змінам, збігам, випадковостям, містичному...
* * *
Плагіяту не існує – новий контекст породжує новий зміст, зумовлює появу нових асоціяцій, нового сприйняття, нових смислів...
* * *
Світогляд не заперечують - світоглядом діляться...
* * *
Людина вперто шукає ключів, аби відчинити небеса. Вона не знає, що ключ – то вона сама..., ВОНА є дивом, а не магія (слів, снів, подарунків)... Бо все це – заради неї... Людина – самоціль...
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію