Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.21
19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків.
Все складалося так
2026.07.21
18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.
Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.
Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб
2026.07.21
17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба
2026.07.21
12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.
Я у морозі загубив надію,
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.
Я у морозі загубив надію,
2026.07.21
11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости
2026.07.21
10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?
2026.07.21
10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.
Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.
Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує
2026.07.21
07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у
2026.07.21
07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон»
Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади.
Клеопат
2026.07.21
06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини
«Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів».
(З написів на піра
2026.07.21
02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..
Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..
Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.
2026.07.20
22:45
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?
Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?
Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.
2026.07.20
22:22
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
зустріч наша у тім літі
індіанським літі
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
зустріч наша у тім літі
індіанським літі
2026.07.20
15:43
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.
Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.
Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,
2026.07.20
13:43
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.
2026.07.20
12:40
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.
Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.
Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галина Сонценя /
Проза
Зі спостережень...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Зі спостережень...
* * *
Чому їх вічно відштовхує від себе те, що активно притягується? І чому вони так легко промінюють взаємний потяг на випадкові стосунки з метою втратити цноту і... себе в цьому житті? (Зі спостережень за дивними істотами)
* * *
Душа – у шлунку. Геть асоціяції з їжею матеріяльною. Насичуючи шлунок незримою енергією, духовною їжею, можна позбутися відчуття голоду...
* * *
Існую, відчуваю, бачу, біжу, лечу, підіймаюсь, вдаряюсь, падаю, боляче, отже, живу
* * *
Туман, туман, туман стіною,
Пилюка, курява довкіл:
Працюють важко люди-бджоли.
Скажіть, навіщо все це їм?
Невже не манить їх до себе
Стежина-змійка у ліси?
Невже не кличуть їх джерела?
Невже нестомлені вони?
* * *
Читаєш людей, як цікаві або не дуже книги, як оповідання, романи, есе, детективи, триллери, підручники, публіцистику, словники, думи, вірші, поеми, бульварні газети або непристойні анекдоти...
* * *
Одні люблять смакувати слова - розтягуючи задоволення, занурюючись у глибини сенсу, инші ж – встановлювати рекорди з техніки читання.
* * *
Доглядай за ватрою в своїй душі, тоді сам здивуєшся, як від неї запаляться усі инші, навіть неплановані, ватри…
* * *
...А дощик бруд змиває, наче душ,
З землі, із вікон, з людських душ...
* * *
Доля дивиться на тебе містично: затоваришуймо, зненавидь мене, зійдись зі мною якось і покинь, зігноруй мене, візьми у свої сильні руки або стань моєю рабою. І тільки ти відчуваєш, що тобі з нею робити в цю хвилину. Напевно це знаття – теж Доля, а може його величність Випадок, але найймовірніше – це сплав твого Прагнення (свідомого та неусвідомленого бажання), твоєї Волі (сили, рішучости) і Набутої та Вродженої Здатности відповідати змінам, збігам, випадковостям, містичному...
* * *
Плагіяту не існує – новий контекст породжує новий зміст, зумовлює появу нових асоціяцій, нового сприйняття, нових смислів...
* * *
Світогляд не заперечують - світоглядом діляться...
* * *
Людина вперто шукає ключів, аби відчинити небеса. Вона не знає, що ключ – то вона сама..., ВОНА є дивом, а не магія (слів, снів, подарунків)... Бо все це – заради неї... Людина – самоціль...
Чому їх вічно відштовхує від себе те, що активно притягується? І чому вони так легко промінюють взаємний потяг на випадкові стосунки з метою втратити цноту і... себе в цьому житті? (Зі спостережень за дивними істотами)
* * *
Душа – у шлунку. Геть асоціяції з їжею матеріяльною. Насичуючи шлунок незримою енергією, духовною їжею, можна позбутися відчуття голоду...
* * *
Існую, відчуваю, бачу, біжу, лечу, підіймаюсь, вдаряюсь, падаю, боляче, отже, живу
* * *
Туман, туман, туман стіною,
Пилюка, курява довкіл:
Працюють важко люди-бджоли.
Скажіть, навіщо все це їм?
Невже не манить їх до себе
Стежина-змійка у ліси?
Невже не кличуть їх джерела?
Невже нестомлені вони?
* * *
Читаєш людей, як цікаві або не дуже книги, як оповідання, романи, есе, детективи, триллери, підручники, публіцистику, словники, думи, вірші, поеми, бульварні газети або непристойні анекдоти...
* * *
Одні люблять смакувати слова - розтягуючи задоволення, занурюючись у глибини сенсу, инші ж – встановлювати рекорди з техніки читання.
* * *
Доглядай за ватрою в своїй душі, тоді сам здивуєшся, як від неї запаляться усі инші, навіть неплановані, ватри…
* * *
...А дощик бруд змиває, наче душ,
З землі, із вікон, з людських душ...
* * *
Доля дивиться на тебе містично: затоваришуймо, зненавидь мене, зійдись зі мною якось і покинь, зігноруй мене, візьми у свої сильні руки або стань моєю рабою. І тільки ти відчуваєш, що тобі з нею робити в цю хвилину. Напевно це знаття – теж Доля, а може його величність Випадок, але найймовірніше – це сплав твого Прагнення (свідомого та неусвідомленого бажання), твоєї Волі (сили, рішучости) і Набутої та Вродженої Здатности відповідати змінам, збігам, випадковостям, містичному...
* * *
Плагіяту не існує – новий контекст породжує новий зміст, зумовлює появу нових асоціяцій, нового сприйняття, нових смислів...
* * *
Світогляд не заперечують - світоглядом діляться...
* * *
Людина вперто шукає ключів, аби відчинити небеса. Вона не знає, що ключ – то вона сама..., ВОНА є дивом, а не магія (слів, снів, подарунків)... Бо все це – заради неї... Людина – самоціль...
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
