ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознака,
І поклик з-попід вій, -
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.

Тетяна Левицька
2026.09.13 17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.

С М
2026.09.13 13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру

Борис Костиря
2026.09.13 13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.

хома дідим
2026.09.12 21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи

Вячеслав Руденко
2026.09.12 21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.

Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,

Ольга Садкова
2026.09.12 21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.

Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 ІНТИМНЕ ІНТЕРВ'Ю
Візьму у вас інтимне інтерв'ю.
Чи справді Ви такий, як написали?
Чи Ви кохали жінку? А свою?
Чого боялись? А чого чекали?

Що обіцяли в темряві нічній,
Кохану обіймаючи за плечі?
Чи щиро обіцяли? Чи одній?
Чи справдили обіцяне надвечір?

Чи часто помилялись? Чи кляли?
Чи плакали, коли боліло дуже?
А що відповідаєте, коли
Немитими руками лізуть в душу?

Чи Ви однаковий у будень і у свято?
Чи Вам однаково, чи літо, чи зима?
Та годі бо про це: питань багато,
А відповіді знаю я сама.




Найвища оцінка Олександр Комаров 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Віталій Дорощук 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-17 20:08:32
Переглядів сторінки твору 4392
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.576 / 5.36  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.896
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-17 21:03:07 ]
Гмм,
Цікаве інтерв`ю, Ле`.
А звідкіля така певність, що "відповіді знаю я сама"?
Часом хочеться помилитись чи просто перевірити власні передчуття? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Пилипенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-18 11:30:29 ]
Лесю, ви дуже влучно втрапили. Так би мовити, у живе й болюче. А то чоловіки часом зазнаються... І ось Ви їх так легко й невимушено на місце ставите!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-04-18 12:01:50 ]
Лесю, дуже гарно. Коли б жінки не брали таких інтерв’ю у чоловіків, звідки їм знати щось про себе самих узагалі? Жінка для чоловіка загадка, а чоловіка видно як на долоні, без інтерв’ю, по черевиках, наприклад, чи по зачісці... Гарне інтерв’ю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-08 11:52:05 ]
Пані Леся, наскільки я зрозумів в тебе має вийти збірка віршів. Коли і де можна придбати? От хочеться почитати. По деяких рядках можна подискутувати, але це кожному своє. Цей вірш не гірше Колумбів. І оцінка відповідно. А от пані Людмила Калиновська явно перегнула. Судити про чоловіка по черевиках чи зачісці? А якщо в нього на той час можливості не було привести себе в порядок чи часу не вистачило. Не всі подавляють світ інтелектом як Штірліц. Більшість в окопах і в дощ і в сніг. Хоча крапля істини є. Але тільки крапля.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-28 09:54:31 ]
Третій катрен. Мені не подобається зміна часу.
Не краще:
... А що відповідали Ви, коли
Невмитими руками лізли в Вашу душу?...?
Та все одно вірш надзвичайний!!!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-11 13:44:47 ]
Оцей віршик Ваш мені дуже навіть. І справа не в тому, що легко читається. Питань, Леся багато задали. А те що на все знаєте відповідь - більш ніж сумнів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-11 19:57:31 ]
Сашо (Олесю), а що цікавіше - задавати питання чи відповідати? А відповіді - вони щодня інші. Ото б дав собі хтось працю проаналізувати інтерв'ю однієї людини різних років!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-12 11:22:24 ]
Пані Лесю, як добре, що Ви не з твердолобих!!! А ще думали, наче - біологічна націоналістка. Та на щастя є питання на які відповіді не змінится поки Земля крутиться. В усякому разі так хоч хтось ввазає.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-12 19:57:38 ]
Олесю, твердість лоба - не завжди добре і не завжди погано. Я - таки біологічна націоналістка. Але я біологічно люблю і Стуса, і Пушкіна, (довгий перелік інтернаціональних імен) і всіх, хто з повагою ставиться до моєї землі і мого права народитися українкою і бути нею. У Пушкіна Ви не знайдете слів зневаги до України (принаймні я не знайшла). Моя перша мова - російська, і повірте, нею я володію краще, ніж 90% росіян. Всі мої книжки виходять в авторській редакції - і авторські переклади російською мовою також. Може, я біологічна російська націоналістка? Не сприймаю лише біологічної ненависті до України, якою пашать деякі люди. Оце і все. І давайте закриємо цю тему.