ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.08.13 22:53
Невінчана вдова
Усе було готове до весілля: біла сукня зі шлейфом, який нестимуть діти; законвертовано запрошення гостям, ресторан замовлено... Затримка була за молодим. Воює в Газі – в цьому гніздовиську терористів, за будь-яку ціну готових нищить юдеїв не тільки в Ізр

Борис Костиря
2025.08.13 22:02
Блок спалює свої щоденники
Блок спалює свої щоденники.
Ми ніколи не дізнаємося
про таємницю "Скіфів"
і "Дванадцяти".
Це те саме, що Гоголь
спалює 2-й том "Мертвих душ".
Блок спалює свої щоденники.
Спалює важливі одкровення,

Артур Курдіновський
2025.08.13 20:49
Моя поезія (рондель)
Моя поезія - сумна,
Бо в мене доля невесела.
Мої пегасові джерела -
Не квіточки та не весна,

А смерть, самотність і війна,
Скорботи вбивчі децибели.
Моя поезія - сумна,

Леся Горова
2025.08.13 19:00
Перепочинок. Серпень.
Серпня шовковий дотик,
Літа дарунок теплий
Пахне посохлим зіллям.
В обрію теракотах
Зрілі пониклі стебла
Вправно насіння сіють:

Степу руда лямівка

М Менянин
2025.08.13 13:43
Адверза тактика
Адверза* тактика –
є така практика.
Мабуть і нині
щось в Україні.

Пройдено гірше все –
зась коїть більше це,
поруч нам жити –

Віктор Кучерук
2025.08.13 07:25
* * *
День щезає за днем,
Наче зерна в ріллі,
А ми далі живем
На поверхні землі.
Повні мріями вщерть,
Любим радість і сміх, –
І дівається смерть
Із майбутніх доріг.

Олег Герман
2025.08.13 00:31
Крик тиші
Голос розбився об скелі німі,
Тиша гнітюча тримає за горло.
Думи блукають в молочній пітьмі,
Мовчки стіна виростає з безодні.

Сіті незримі сплітають слова
І розчиняються в тінях пониклих.
Десь у глибинах дрімає душа,

Олена Побийголод
2025.08.12 23:09
1987. П’ять горщаток собачаток
Із Бориса Заходера

– Дайте півкіло усмішки,
банку сміху, хмарки трішки,
три столових ложки вітру
та зірниць чотири літра!
Писку-виску двісті грамів,
десять метрів шумів-гамів,

Іван Потьомкін
2025.08.12 22:40
***
Без кори й коріння
Про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в деревв,-різні:

Борис Костиря
2025.08.12 21:49
* * *
На стадіоні перемог і втрат
Стоїш, як початківець перед боєм,
І дивишся на сонце із-за брам,
Що не дають наповнитись собою.

Попереду ще стільки рубежів,
Поразок, зрад, тріумфів і трагедій.
І доля піднімає на ножі

Світлана Майя Залізняк
2025.08.12 17:09
Персефона. Передосінь
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Наголоси позна

Юрко Бужанин
2025.08.12 17:00
***
Промені сонця пестливо
Перебирають листя груші.
Поблизу рясніє слива
Гілками необтрушеними

І персики на осонні.
Рум’яняться гордовито.
Немов пастораль-симфонія,

Світлана Пирогова
2025.08.12 13:47
Загубились удвох
Загубились удвох,
як волошки у полі пшеничнім.
Чи це яв, а чи, може, їм сниться.
Гріє сонце обох.

Доторкнувсь до чола
і ні слова, ні звуку, цілунки.
Ніби той же юнак, і та юнка.

Юрій Гундарєв
2025.08.12 10:06
Тигран і Микита, шістнадцятивічні
У червні 2023 року російські окупанти в Бердянську вбили двох підлітків - 16-річних Тиграна Оганнісяна
та Микиту Ханганова, яких підозрювали у підготовці диверсії на залізниці.
Відважних друзів застрелили снайпери: Микита був вбитий пострілом у голову,

С М
2025.08.12 07:33
Кухня для душі (The Doors)
на годиннику час коли зачиняють
і треба йти і я це знаю
але оттак сидів би до ранку
повзуть автівки усі в очах
сяє ліхтарний порожній блиск
замер у мозку німий одчай
це ж єдине місце
це ж єдине місце

Артур Курдіновський
2025.08.12 07:30
Міський квітень (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Ось тут, на майданчику, серед панельних будинків,
Зустріли ми квітень. Хай стане він принцом казковим!
Легким амфібрахієм, ніжним, замріяним словом
Альтанку весна подарує, неначе з картинки.

В реальності лавки нема і тепла - ні краплинк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Годинник
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-04-29 10:01:23
Переглядів сторінки твору 7821
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.475 / 6  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 11:29:18 ]
Подобаєшся ти мені така. Варюню :) От тільки "шляхи на обличчі" - всі ці зморшки, шрами, закінчення дороги. купа гріхів - ніяк не можу співнести з твоєю аватаркою :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 11:35:49 ]
Любо, сама не знаю, ну звідки ці думки! І жену їх від себе, а воно все одно не відступає((
З любов'ю, твоя Варця;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 11:49:52 ]
То ти, мабуть, на ніч жіночі романи читаєш :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 11:54:00 ]
Я їх взагалі не читаю;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 10:35:27 ]
Хоча... "Унесенные ветром" то жіночий роман чи ні?;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-29 11:39:33 ]
Ой, як ж бо мені сподобалося...
і цей образ годинника, і пісок, і сіль...
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 11:54:27 ]
Дякую, Адріано, тебе тутечки давно не було!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-29 12:22:27 ]
Варю, вірш прекрасний! Мені лиш другий рядок
не подобається. Пісок тулився і змішався проростав... і далі по тексту? Відчуваєш?
Може краще: Змішавшись проростав? Надхнення
весняного!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 12:38:53 ]
Я узгодила часи, ніби краще, дякую)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-04-29 12:28:41 ]
Ваарю... я не хвалитиму, ні.
доста вже з тебе;)--
отже, годинник? пісочний годинник - це щось... навіть не уявляєш як ти ним близько пройшлась коло моєї сонної артерії...та ну нічого, колись покажу, тільки не зараз.
а мені, знаєш, завжди здавалось, що у моєму пісочному годиннику шумить море, просто його не видно. і риби там плавають такі казкові-казкові, просто їх не видно. і сонце там світить яскраве-яскраве, тільки його не видно. і десь там обов"язково заховані малееесенькі (але такі, що я неодмінно пройду) двері у зачарований піщаний світ, просто я їх іще не знайшла...
Варюнь, дякси:)
З любов"ю,
Ніка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 12:46:00 ]
Ніко, змінила;)
Дійсно, цікаві ті годинники, у них цілі світи!
З любов'ю, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2008-04-29 14:34:07 ]
Якби була оцінка, я б просто помилувалась гарним віршем, бо похвал і так вдосталь.Мені сподобались засоби, якими передано плин часу і настрій, вірш багатий на образи і заслуговує високої оцінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 17:09:42 ]
Дуже вдячна за увагу і розуміння, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 14:35:52 ]
Годинник зі "всохлим морем" - справді гарний образ, Варю! І так само глибокий рядок "...від фіри життя не минають шляхи на обличчі..."!
Щось у мене тема "годинників" пішла. Нещодавно читала прозу Сигизмунда Кржижановського, там одна з притч про пісочний годинник: вгорі - невтілені поки що миті, внизу - кладовище вже віджилих, аж раптом "життя і кладовище міняються місцями"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 17:10:44 ]
Неодмінно почитаю, бо досі не знайома з цим автором. Тема годинників? Йду читати)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-29 16:14:12 ]
Прийшло око критика, подивилося, задумалось:
***
Гмм? Раз зілля "небачене" - то як "героїня" знає, що він проростав???
Чи "небачене" у значенні - невідоме досі??? КОли так - тоді напевно
проситься "..." після "небачене" так, як слово "досі" робить з "небачене"
"невідоме".
***
"Колісниця світанку давно загубила свій схід,
Поспішає на захід – аби попрощатися з ніччю." - мдя... шкобає лоба.
Цікава закруточка. То виходить - для того, щоби попрощатися - потрібно
ще раз зустрітися. Не культурна виходить колісниця...
***
Варцю - ти пишеш ніби то тобі 100 років - "Закінчився дороги останній стрімкий завиток."

Око примружилось - світ розплився висохлим морем :)

З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 17:12:23 ]
Зілля виправила, так краще? Взагалі я хотіла сказати, що зілля не бачене досі ніким, окрім мене, але напевне пагано то показала))
А колісниця... А така вона не культурна, але ще покумекаю)))
Не наю, Юрцю, що то коїться, але воно саме пишеться;)
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-04-30 11:13:13 ]
Вірш нагадав мені мій - про піщаний годинник, тільки там були дещо інші світи. Варваро, загалом непогано, але не сподобалася друга строфа, дещо банально. А також тобі требе уникати такої кількості епітетів, які, по суті, нічого нового у вірш не додають. На мою думку, вони лише засмічують вірша (золотаво, оксамитово-чорна, важенна). Вони не є оригінальні. Я б зробила так (але то я, і тоді треба змінювати попередні строфи):
Закінчився дороги стрімкий завиток.
І гріхів ніби піщинок – до біса.
...................спадає завіса.
У годиннику - білий солоний пісок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 11:17:08 ]
А він є тут на сайті? Цікаво було б почитати. Тра вчитися, працювати, я то розумію.
Дякую;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-04-30 11:23:22 ]
Він є. "треба купити собі піщаного годинника". Тільки то верлібр.