ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Годинник




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-29 10:01:23
Переглядів сторінки твору 8052
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.475 / 6  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 11:29:18 ]
Подобаєшся ти мені така. Варюню :) От тільки "шляхи на обличчі" - всі ці зморшки, шрами, закінчення дороги. купа гріхів - ніяк не можу співнести з твоєю аватаркою :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 11:35:49 ]
Любо, сама не знаю, ну звідки ці думки! І жену їх від себе, а воно все одно не відступає((
З любов'ю, твоя Варця;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 11:49:52 ]
То ти, мабуть, на ніч жіночі романи читаєш :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 11:54:00 ]
Я їх взагалі не читаю;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 10:35:27 ]
Хоча... "Унесенные ветром" то жіночий роман чи ні?;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-29 11:39:33 ]
Ой, як ж бо мені сподобалося...
і цей образ годинника, і пісок, і сіль...
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 11:54:27 ]
Дякую, Адріано, тебе тутечки давно не було!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-29 12:22:27 ]
Варю, вірш прекрасний! Мені лиш другий рядок
не подобається. Пісок тулився і змішався проростав... і далі по тексту? Відчуваєш?
Може краще: Змішавшись проростав? Надхнення
весняного!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 12:38:53 ]
Я узгодила часи, ніби краще, дякую)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-04-29 12:28:41 ]
Ваарю... я не хвалитиму, ні.
доста вже з тебе;)--
отже, годинник? пісочний годинник - це щось... навіть не уявляєш як ти ним близько пройшлась коло моєї сонної артерії...та ну нічого, колись покажу, тільки не зараз.
а мені, знаєш, завжди здавалось, що у моєму пісочному годиннику шумить море, просто його не видно. і риби там плавають такі казкові-казкові, просто їх не видно. і сонце там світить яскраве-яскраве, тільки його не видно. і десь там обов"язково заховані малееесенькі (але такі, що я неодмінно пройду) двері у зачарований піщаний світ, просто я їх іще не знайшла...
Варюнь, дякси:)
З любов"ю,
Ніка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 12:46:00 ]
Ніко, змінила;)
Дійсно, цікаві ті годинники, у них цілі світи!
З любов'ю, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2008-04-29 14:34:07 ]
Якби була оцінка, я б просто помилувалась гарним віршем, бо похвал і так вдосталь.Мені сподобались засоби, якими передано плин часу і настрій, вірш багатий на образи і заслуговує високої оцінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 17:09:42 ]
Дуже вдячна за увагу і розуміння, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 14:35:52 ]
Годинник зі "всохлим морем" - справді гарний образ, Варю! І так само глибокий рядок "...від фіри життя не минають шляхи на обличчі..."!
Щось у мене тема "годинників" пішла. Нещодавно читала прозу Сигизмунда Кржижановського, там одна з притч про пісочний годинник: вгорі - невтілені поки що миті, внизу - кладовище вже віджилих, аж раптом "життя і кладовище міняються місцями"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 17:10:44 ]
Неодмінно почитаю, бо досі не знайома з цим автором. Тема годинників? Йду читати)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-29 16:14:12 ]
Прийшло око критика, подивилося, задумалось:
***
Гмм? Раз зілля "небачене" - то як "героїня" знає, що він проростав???
Чи "небачене" у значенні - невідоме досі??? КОли так - тоді напевно
проситься "..." після "небачене" так, як слово "досі" робить з "небачене"
"невідоме".
***
"Колісниця світанку давно загубила свій схід,
Поспішає на захід – аби попрощатися з ніччю." - мдя... шкобає лоба.
Цікава закруточка. То виходить - для того, щоби попрощатися - потрібно
ще раз зустрітися. Не культурна виходить колісниця...
***
Варцю - ти пишеш ніби то тобі 100 років - "Закінчився дороги останній стрімкий завиток."

Око примружилось - світ розплився висохлим морем :)

З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 17:12:23 ]
Зілля виправила, так краще? Взагалі я хотіла сказати, що зілля не бачене досі ніким, окрім мене, але напевне пагано то показала))
А колісниця... А така вона не культурна, але ще покумекаю)))
Не наю, Юрцю, що то коїться, але воно саме пишеться;)
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-04-30 11:13:13 ]
Вірш нагадав мені мій - про піщаний годинник, тільки там були дещо інші світи. Варваро, загалом непогано, але не сподобалася друга строфа, дещо банально. А також тобі требе уникати такої кількості епітетів, які, по суті, нічого нового у вірш не додають. На мою думку, вони лише засмічують вірша (золотаво, оксамитово-чорна, важенна). Вони не є оригінальні. Я б зробила так (але то я, і тоді треба змінювати попередні строфи):
Закінчився дороги стрімкий завиток.
І гріхів ніби піщинок – до біса.
...................спадає завіса.
У годиннику - білий солоний пісок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 11:17:08 ]
А він є тут на сайті? Цікаво було б почитати. Тра вчитися, працювати, я то розумію.
Дякую;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-04-30 11:23:22 ]
Він є. "треба купити собі піщаного годинника". Тільки то верлібр.