ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2025.10.03 20:50
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?

Артур Курдіновський
2025.10.03 17:17
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!

Вересень сльозливий

Марія Дем'янюк
2025.10.03 12:22
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - з бурштину модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,

С М
2025.10.03 12:21
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Годинник




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-29 10:01:23
Переглядів сторінки твору 7906
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.475 / 6  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 11:29:18 ]
Подобаєшся ти мені така. Варюню :) От тільки "шляхи на обличчі" - всі ці зморшки, шрами, закінчення дороги. купа гріхів - ніяк не можу співнести з твоєю аватаркою :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 11:35:49 ]
Любо, сама не знаю, ну звідки ці думки! І жену їх від себе, а воно все одно не відступає((
З любов'ю, твоя Варця;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 11:49:52 ]
То ти, мабуть, на ніч жіночі романи читаєш :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 11:54:00 ]
Я їх взагалі не читаю;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 10:35:27 ]
Хоча... "Унесенные ветром" то жіночий роман чи ні?;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-29 11:39:33 ]
Ой, як ж бо мені сподобалося...
і цей образ годинника, і пісок, і сіль...
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 11:54:27 ]
Дякую, Адріано, тебе тутечки давно не було!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-29 12:22:27 ]
Варю, вірш прекрасний! Мені лиш другий рядок
не подобається. Пісок тулився і змішався проростав... і далі по тексту? Відчуваєш?
Може краще: Змішавшись проростав? Надхнення
весняного!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 12:38:53 ]
Я узгодила часи, ніби краще, дякую)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-04-29 12:28:41 ]
Ваарю... я не хвалитиму, ні.
доста вже з тебе;)--
отже, годинник? пісочний годинник - це щось... навіть не уявляєш як ти ним близько пройшлась коло моєї сонної артерії...та ну нічого, колись покажу, тільки не зараз.
а мені, знаєш, завжди здавалось, що у моєму пісочному годиннику шумить море, просто його не видно. і риби там плавають такі казкові-казкові, просто їх не видно. і сонце там світить яскраве-яскраве, тільки його не видно. і десь там обов"язково заховані малееесенькі (але такі, що я неодмінно пройду) двері у зачарований піщаний світ, просто я їх іще не знайшла...
Варюнь, дякси:)
З любов"ю,
Ніка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 12:46:00 ]
Ніко, змінила;)
Дійсно, цікаві ті годинники, у них цілі світи!
З любов'ю, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2008-04-29 14:34:07 ]
Якби була оцінка, я б просто помилувалась гарним віршем, бо похвал і так вдосталь.Мені сподобались засоби, якими передано плин часу і настрій, вірш багатий на образи і заслуговує високої оцінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 17:09:42 ]
Дуже вдячна за увагу і розуміння, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 14:35:52 ]
Годинник зі "всохлим морем" - справді гарний образ, Варю! І так само глибокий рядок "...від фіри життя не минають шляхи на обличчі..."!
Щось у мене тема "годинників" пішла. Нещодавно читала прозу Сигизмунда Кржижановського, там одна з притч про пісочний годинник: вгорі - невтілені поки що миті, внизу - кладовище вже віджилих, аж раптом "життя і кладовище міняються місцями"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 17:10:44 ]
Неодмінно почитаю, бо досі не знайома з цим автором. Тема годинників? Йду читати)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-29 16:14:12 ]
Прийшло око критика, подивилося, задумалось:
***
Гмм? Раз зілля "небачене" - то як "героїня" знає, що він проростав???
Чи "небачене" у значенні - невідоме досі??? КОли так - тоді напевно
проситься "..." після "небачене" так, як слово "досі" робить з "небачене"
"невідоме".
***
"Колісниця світанку давно загубила свій схід,
Поспішає на захід – аби попрощатися з ніччю." - мдя... шкобає лоба.
Цікава закруточка. То виходить - для того, щоби попрощатися - потрібно
ще раз зустрітися. Не культурна виходить колісниця...
***
Варцю - ти пишеш ніби то тобі 100 років - "Закінчився дороги останній стрімкий завиток."

Око примружилось - світ розплився висохлим морем :)

З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 17:12:23 ]
Зілля виправила, так краще? Взагалі я хотіла сказати, що зілля не бачене досі ніким, окрім мене, але напевне пагано то показала))
А колісниця... А така вона не культурна, але ще покумекаю)))
Не наю, Юрцю, що то коїться, але воно саме пишеться;)
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-04-30 11:13:13 ]
Вірш нагадав мені мій - про піщаний годинник, тільки там були дещо інші світи. Варваро, загалом непогано, але не сподобалася друга строфа, дещо банально. А також тобі требе уникати такої кількості епітетів, які, по суті, нічого нового у вірш не додають. На мою думку, вони лише засмічують вірша (золотаво, оксамитово-чорна, важенна). Вони не є оригінальні. Я б зробила так (але то я, і тоді треба змінювати попередні строфи):
Закінчився дороги стрімкий завиток.
І гріхів ніби піщинок – до біса.
...................спадає завіса.
У годиннику - білий солоний пісок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-30 11:17:08 ]
А він є тут на сайті? Цікаво було б почитати. Тра вчитися, працювати, я то розумію.
Дякую;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-04-30 11:23:22 ]
Він є. "треба купити собі піщаного годинника". Тільки то верлібр.