ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.08.28 00:54
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.

Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -

Борис Костиря
2025.08.27 21:20
Голоси із покинутого будинку,
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.

Віктор Насипаний
2025.08.27 17:23
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.

Юрій Гундарєв
2025.08.27 09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…

-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Проза

 Чи...
Чи любиш ти мене завжди однаково – щомиті, щодня і щоночі – тоді, коли я їм пахучі полуниці, відриваючи яскраво-зелені хвостики від червоної плоті ягоди, і сік бризкає, і стікає по моїй тонесенькій, майже дитячій руці? Коли я нарізаю – дрібнесенько нарізаю цибулю на дошці, несамовито шаткую її гострим ножем – і гірко-гірко плачу над баняком зупи? Коли прокидаюся на світанку після довгих в’язких снів, усіх отих лабіринтів, усіх отих коридорів, усіх отих сходів, перейшовши їх і вирвавшись на сей бік, аби знову бігти, і бігти, і бігти – куди? навіщо? пощо? Чи любиш ти мене завжди однаково – щоранку – коли цмулю першу каву, занурившись скляним поглядом у завіконні пейзажі? Коли прокидається моя родина, моя золота орда, і заповнює своєю присутністю, своєю над-сутністю, своєю над-реальністю простір кухні, коли вони починають мене штурхати, тягти за мотузочки-ниточки-волосинки, ґвалтовно повертаючи тіло у тіло, душу у душу? Чи любиш ти мене завжди, незмінно, коли я засинаю, наморена у вічних химерах пошуків – грошей, роботи, себе, тебе – коли я падаю на подушку, і моє волосся теж падає, розтікається хвилею на білому льоні, пропахлому снами й безсоннями – і плечі мої здригаються від нечутних – бо невиплаканих – сліз. Коли я забуваю помолитися перед сном – чи ще гірше – то буває, коли раптом зірвешся серед ночі – і не можеш пригадати слів молитви – і пригадуєш, пригадуєш, і не можеш пригадати…а тоді починаєш молитися як знаєш, швидко-швидко, налякано, пропускаючи слова, бо вони кудись тікають, кудись розповзаються мурахами: «Зачекайте! Зачекааааа….». Чи любиш ти мене, коли я виходжу вночі на кухню, боса по зимній плитці, боса по білій плитці, і шукаю сяку-таку завалящу цигарку поміж горнятками на верхній полиці шафки? А потім сідаю на стіл, притуливши ноги до напівздохлої батареї, і курю у кватирку, і всоте обіцяю - і собі, і тобі - вранці розпочати нове життя, отак від самого ранку, просто з сьомої нуль-нуль, та до сьомої нуль-нуль мої обіцянки вивітрюються, як і запах курива з кухні, і знову сунуть у двері будні, і знову син пригадує на алярм: «Ой, ма, тебе викликали у школууууу!», і знову донька розмазує сльози по замурзаному личку: «А він мене біжаааааає!!!», і знову чоловік кидає на ходу: «Уже двадцяте. Не забудь про кредит на машину».
Чи любиш ти мене завжди однаково – із дня у день, із ночі в ніч – так, як я чекаю на тебе? Мене, забембану, мене, розлючену, мене, замріяну, мене, якої немає біля тебе, бо мене немає зовсім. Бо де я, де? У яких вигаданих віршах, у яких вимріяних ніках, на якій манюсінькій кухні, у якій переповненій маршрутці, у якому надцятому поверсі тулюся чолом до шибки, і дощ іде по той бік вікна, а я живу – по сей бік, і шибка роз’єднує, розпорює – навпіл, навпіл, навпіл…
Чи любиш ти мене завжди? Мене, яка ріже; мене, яка тікає; мене, яка білою крейдою креслить коло, вкотре креслить коло, а потім чемно вчиться жити у тих рамках крейдяного-непевного-несправжнього; мене, яка їсть полуниці; мене, яка їде в поїзді, їде до синього-синього моря – їде щоночі, щосну, - до моря, де білі чайки, до моря, де мокрі мушлі, до-моря-до-моря-до-моря-на-якому-не-бувала…
Дай мені білу хусточку, дай мені чисту хусточку, аби стерти рамки крейдяного кола, аби стерти пута крейдяного щастя, аби знати напевно, аби знати довічно, аби не перепитувати щомиті: чи ти мене любиш? чи ти любиш мене завжди однаково?






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-29 15:02:33
Переглядів сторінки твору 1852
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.512 / 5.5  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.855
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній