Iдеалiсти, хай вони
На себе глянуть з сторони,
Рожевi скинуть окуляри
На землю спустяться з пiд хмари.
Наш свiт давно родився злим,
Честь, совiсть - просто рiдкий дим.
Республiка чи королiвство
Обман, крадiжка, пiдкуп, вбивство
Знаряддя влади на шляху
Насильства, злоби i страху.
Микола вiрить є дорога
До щастя не така нiчога.
Не кров'ю, потом вкрита вщерть,
Удача перша там чим смерть.
Чужими скроплене сльозами
Бiдою вкриється з роками
Украдене в когось життя,
А вже не буде вороття.
В жорстокий вiк здобувши славу
Лиш той пiзнав її поправу
Хто не згубив при цьому честь,
Хто не пiддавсь на сiм нашесть.
Та з глубини, менi на диво,
Якраз шепоче хтось смiливо:
- Не потiшайся ти над ним
Не скоро i не днем одним
В наш край нагряне другий звичай
I вiтер змiн до нас закличе
Порядок, право i закон,
Бездарностi розвiє фон.
В серцях горiтиме надiя,
Любов'ю стане ностальгiя,
Не золотий, стальний ланцюг
Скує докупи всiх злодюг,
А мудрiсть з розумом по праву
Проникне в владу i в державу.