ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Джем любові
Образ твору На тлі безсоння – тіло і оливи,
Бажання – як гарячка, хворобливе,
А лікуватись пізно, ніч уже,
І спогади розкраяні ножем,
І джем любові (яблука та сливи)
На хліб спливають золотим вужем.

На дні мовчання – днів німа когорта,
Кагор шумує у Дніпрі аорти,
А далі – де пісок-чортополох,
У чорній тиші – тепла ніч на двох,
І тих, що їм було усе до чорта,
Благословляє на світанку Бог…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-05-08 17:46:50
Переглядів сторінки твору 5006
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.139 / 5.5  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.130 / 5.5  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-09 12:55:41 ]
Ми нализались джему і повидла,
Вмололи разом баночку варення,
Трощили вафлі, поки не набридло,
І тут... На нас напало одкровення.
Та це ж любов! Та це ж воно - кохання!
Це доля, це покликання, це кредо!
І зі словами "це вже все, остання"
Беремося за третю банку меду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-12 19:38:45 ]
А головне - слово-то яке смачне: ДЖЕ-Е-М-М-МММ...
Це тобі не "Варення любові" і не "Повидло любові" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-05-12 17:53:30 ]
Ганнусю, знимочка чудова, нарешті явила світові і місту своє реальне. а не віртуальне личенько.
Я, власне, зазирнула не так рецепт почитати, як переконатися у правдивості здогадки - ви про різницю між джемом і повидлом запитав пан Комаров, чи хто інший? і такі-так - Олександр Матросович Комаров у нас так любить "дойти до самой сути"!
Ганнусю, смачніше, ніж вишневе, ще тільки малинове варення, а ще смачніше - вишня і малина! Мням! І віршик - мням!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-13 09:32:09 ]
Аня, ти так гарно розказала, що тепер ніякого сумніву на рахунок золотистого (не путати з чорним з Книжки Червоної) вужа на хлібі не має. Це ж треба - дівчина, судячи з фото, дуже вродлива, з добавкою крові сарматської, що рідко буває (через століття гени проявились) і варення варить і вірші складає та й в любові знать знає толк. Багата талантами земля наша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-15 09:50:23 ]
Аня, це врагі роду людського таке пишуть. Провокатори. Попи Гапони. Якщо це правда, то ясно, чого сармати загинули. В тебе не може бути ворогів. Перефразую Достоєвского: "Світ врятують сарматки".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2008-05-22 08:47:02 ]
Знаю точно,що мій коментар викличе море критики, але не можу,як віруючий,погодитись з :"І тих, що їм було усе до чорта,Благословляє на світанку Бог…" Ця м"яко кажучи,проблемно...Чомусь завше вважається,що поетична розкутість не має меж. Для мене, коли йдеться про чорта і Бога, межі є і для багатьох теж. Поезія - не лише слова,навіть вишукані,витончені...Слово - матеріальне. Очікую,що хтось скаже: "Вам місце на християнському форумі..." Але я звик говорити відкрито. Власне ці рядки мені пригадали слова з відомої пісні: "Я б душу дьяволу отдал за ночь с тобой". Не віддаваймо душ дияволу навіть у поезії...Це небезпечно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-22 10:52:55 ]
Боюсь, пане Тимофіє, що море вийде мілке, не тіштесь :) Не знаю, чи відповість вам автор, я просто пару слів хочу сказати. Мені здається, що ви в своєму правєдному пориві, м’ягко кажучи, не зовсім зрозуміли зміст сказаного. Бо там йдеться не про те, щоб віддати комусь душу, а про те, щоб відкинути всі сумніви, забути (хоч на деякий час) про всі перепони і з усім шалом віддатися коханню, яке і благословляє Бог...
Дивно, що доводиться "розжовувати" вам такі очевидні речі... Видно, іноді бажання бути "святєє Папи Римського" переважує здоровий глузд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-26 15:50:43 ]
Перечитав Аню твою, поезію, прослухав "Медею" і задумався. Як наш світ влаштований - одним бог дає талант і складати віршики і малювати гарно і варення з чорниць чи вишень варити, а інші по вині випадку чи із-за протиріч, закладених в них самою природою завжди затикаються на півдороги. Комаров напевно завжди буде в числі останніх. Ну та Комарову - Комарово, а сарматку Аню я просто недооцінював, за що мовчу зараз, як риба глибоководна. Тільки одну неточність знайшов. Певно не "одружена!, а "заміжня". Спасибі за лірику Аню. Сарматко Аню.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-05-26 20:58:56 ]
Так, Олександре, світ наш влаштований доволі химерно, та мушу тобі сказати, що вміння чи невміння писати й малювати - то далеко не найголовніше у цьому найкращому із найкращих світів:) Є значно цікавіші й важливіші речі - приміром, метелики над ромашковим полем, густа весняна трава, усмішка дитини, музика Моцарта, Любов врешті-решт. І бачити та відчувати оте - найголовніше - значно переважує сумнівне щастя писання текстів.
Зі щирим усміхом і найщирішими побажаннями тепла й кохання - сарматка Аня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-03 14:31:00 ]
Аня, прочитав твій коментар до Ніки Новікової, з"явився хитромудрий сумнів, чи не актриса ти хоча б обласного театру м. Тернополя? А може ще й режисер? З наступаючи тебе Днем народження і хай всі мрії здійсняться, здійснені повторяться, а нові мрії приходять на зміну здійсненим. Сармати були лихі вершники. З римлянами мірялися дружбою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-06-03 15:39:36 ]
Актриса? Обласного? Театру? Олександре, милий Олександре….що це за такі загумінкові масштаби? Де Ваш політ фантазії? Де думка окрилена? Чи ж не варта сарматка (вона ж – лиха вершниця) Королівського Шекспірівського театру, що у Стратфорд-он-Ейвон, або ж Ла Скала, чи принаймні «Шаушпільхауз» із Цюриха:)?
Немає нічого нездійсненного у цьому найкращому із найкращих світів:) Щиро вдячна за привітання!!!!!!!! Моє шануванням римлянам:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-03 16:49:31 ]
Аня, ти напевно тільки в Большом не бувала. А я так в грязь впав. Не було б так образливо, але ж перед сарматкою. Так мені і треба плебею. Піду втоплюся у річці. Анна ти прекрасна!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-04 08:29:01 ]
Ти мене в черговий раз заспокоїла. І звідки в сарматок цей дар?