ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.04.15 21:23
Величезні ангари і сховища
зберігають мовчання.
Нескінченні простори...
Підприємства-гіганти в місті
припадають пилом віків.
На них лише крякають
ворони, передвіщаючи
майбутні потрясіння.

Ірина Білінська
2025.04.15 18:54
І ти мені явилася у сні,
журлива музо, зірвана з орбіти…
Кому довічні дала ти обіти,
що цвіт убрався у студений сніг?
Кому віддала крила золоті,
сама упавши у німу безодню? —
Колодязі глибокі і безводні,
а ночі — невиразні і густі.

Іван Потьомкін
2025.04.15 14:58
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від н

Володимир Бойко
2025.04.15 14:09
«Миротворці» - трамп із маском
Терендять російську казку.
Схаменіться, ви ж не діти –
Скільки можна терендіти!

Козак Дума
2025.04.15 13:57
Я камінь філософський не шукав,
а намагався сенс буття збагнути.
Відвідав не один життя анклав
і рвав не раз одвічні долі пута.

Ішов угору в бурю і туман,
спускався долу у палюче сонце.
Блукав поміж химерій і оман,

Юрій Гундарєв
2025.04.15 09:26
квітня у засвіти відійшов один із корифеїв латиноамериканського магічного реалізму.
Всесвітньо відомий перуанський письменник завжди щиро підтримував Україну. У листопаді 2014 року він побував у Києві та Дніпрі. Так, під час зустрічі зі студентами Київсь

Тетяна Левицька
2025.04.15 07:33
Остання крапля впала зі щоки
і відлягло, мов відпустила в літо
того, ким сповивала всі думки,
рапсодії присвячувала світлі.

Нам потай заздрив осяйний дивак,
що не пізнав шаленої любові.
Та спурхнув птах у небо, як літак,

Віктор Кучерук
2025.04.15 06:06
Коли чужий ступає до порога,
Чи зупиняється в чеканні край воріт, –
Оповіщає гавканням тривогу
Управний охоронець наш – Джигіт.
Нема в гостей ніякої надії
Зайти у двір, бо пес і круть, і верть, –
Як хижий звір, собака шаленіє,
Зі зла аж наїжачуєт

Борис Костиря
2025.04.14 21:29
Де знаходиться
справжня сутність людини?
На яких хвилях?
На якій глибині?
Ми ковзаємо поверхнею,
не торкаючись
глибинної магми.
Чи не злякаємося ми,

Віктор Кучерук
2025.04.14 15:26
Оглядає вулиці
Безгомінна ніч, –
До парканів тулиться
Вздовж пустих узбіч.
Стала на обочині,
Вибившись із сил, –
Чи іти не хочеться
Далі їй звідсіль?

Козак Дума
2025.04.14 14:39
Не говоріть мені про бога,
не заїкайтеся про честь!
Вони втонули од знемоги
у цьому безмірі безчесть.

І не кажіть мені про гідність,
а за сумління – нічичирк!
Гнітить духовна світу бідність

Іван Потьомкін
2025.04.14 13:28
Щойно Мойсей з’явивсь на небі ,
Як янголи навперебій просити зачали
Всевишнього - не віддавать Тору людині:
«Як можеш Ти позбутися того,
Що виношував задовго до створіння світу?»
«Чи гідний цей чоловік такої честі?»
Незрушно дививсь Господь на

Юрій Гундарєв
2025.04.14 09:28
квітня під час виконання бойового завдання на літаку F-16 загинув український льотчик Павло Іванов.
Герою України було лише 26 років…

Літак F-шістнадцять.
Пілот - двадцять шість.
Замовкла рація.
Зупинилась мить…

Тетяна Левицька
2025.04.13 23:33
Моїх поезій чуйний режисер,
вишневих сакур садівник жаданий.
Я завагітніла від тебе і тепер
ношу під серцем сонце полум'яне.

Дві лінії на смужечці надій —
тест позитивний... гормональні зміни...
Перлини щастя на веселці вій,

Борис Костиря
2025.04.13 21:53
Минуле повернутися не може
Як цілісність, як цілий континент,
Та все-таки воно усіх тривожить,
Як вічність, переплавлена в момент.

Минуле повертається в частинах
Чи в образах, гештальтах і листах.
Минуле проповзе крізь павутину

Євген Федчук
2025.04.13 13:55
Спеленатий арканами він їхав на коні
Між двох монголів, що кінці тримали
І холодно на нього позирали.
А в нього думи в голові сумні.
Бо ж розумів, що смерть його чека.
Тохта слова на вітер не кидає.
Та ніякого розпачу немає,
Хай смерть йому і буде
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Джем любові
Образ твору На тлі безсоння – тіло і оливи,
Бажання – як гарячка, хворобливе,
А лікуватись пізно, ніч уже,
І спогади розкраяні ножем,
І джем любові (яблука та сливи)
На хліб спливають золотим вужем.

На дні мовчання – днів німа когорта,
Кагор шумує у Дніпрі аорти,
А далі – де пісок-чортополох,
У чорній тиші – тепла ніч на двох,
І тих, що їм було усе до чорта,
Благословляє на світанку Бог…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-05-08 17:46:50
Переглядів сторінки твору 5155
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.139 / 5.5  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.130 / 5.5  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-09 12:55:41 ]
Ми нализались джему і повидла,
Вмололи разом баночку варення,
Трощили вафлі, поки не набридло,
І тут... На нас напало одкровення.
Та це ж любов! Та це ж воно - кохання!
Це доля, це покликання, це кредо!
І зі словами "це вже все, остання"
Беремося за третю банку меду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-12 19:38:45 ]
А головне - слово-то яке смачне: ДЖЕ-Е-М-М-МММ...
Це тобі не "Варення любові" і не "Повидло любові" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-05-12 17:53:30 ]
Ганнусю, знимочка чудова, нарешті явила світові і місту своє реальне. а не віртуальне личенько.
Я, власне, зазирнула не так рецепт почитати, як переконатися у правдивості здогадки - ви про різницю між джемом і повидлом запитав пан Комаров, чи хто інший? і такі-так - Олександр Матросович Комаров у нас так любить "дойти до самой сути"!
Ганнусю, смачніше, ніж вишневе, ще тільки малинове варення, а ще смачніше - вишня і малина! Мням! І віршик - мням!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-13 09:32:09 ]
Аня, ти так гарно розказала, що тепер ніякого сумніву на рахунок золотистого (не путати з чорним з Книжки Червоної) вужа на хлібі не має. Це ж треба - дівчина, судячи з фото, дуже вродлива, з добавкою крові сарматської, що рідко буває (через століття гени проявились) і варення варить і вірші складає та й в любові знать знає толк. Багата талантами земля наша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-15 09:50:23 ]
Аня, це врагі роду людського таке пишуть. Провокатори. Попи Гапони. Якщо це правда, то ясно, чого сармати загинули. В тебе не може бути ворогів. Перефразую Достоєвского: "Світ врятують сарматки".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2008-05-22 08:47:02 ]
Знаю точно,що мій коментар викличе море критики, але не можу,як віруючий,погодитись з :"І тих, що їм було усе до чорта,Благословляє на світанку Бог…" Ця м"яко кажучи,проблемно...Чомусь завше вважається,що поетична розкутість не має меж. Для мене, коли йдеться про чорта і Бога, межі є і для багатьох теж. Поезія - не лише слова,навіть вишукані,витончені...Слово - матеріальне. Очікую,що хтось скаже: "Вам місце на християнському форумі..." Але я звик говорити відкрито. Власне ці рядки мені пригадали слова з відомої пісні: "Я б душу дьяволу отдал за ночь с тобой". Не віддаваймо душ дияволу навіть у поезії...Це небезпечно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-22 10:52:55 ]
Боюсь, пане Тимофіє, що море вийде мілке, не тіштесь :) Не знаю, чи відповість вам автор, я просто пару слів хочу сказати. Мені здається, що ви в своєму правєдному пориві, м’ягко кажучи, не зовсім зрозуміли зміст сказаного. Бо там йдеться не про те, щоб віддати комусь душу, а про те, щоб відкинути всі сумніви, забути (хоч на деякий час) про всі перепони і з усім шалом віддатися коханню, яке і благословляє Бог...
Дивно, що доводиться "розжовувати" вам такі очевидні речі... Видно, іноді бажання бути "святєє Папи Римського" переважує здоровий глузд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-26 15:50:43 ]
Перечитав Аню твою, поезію, прослухав "Медею" і задумався. Як наш світ влаштований - одним бог дає талант і складати віршики і малювати гарно і варення з чорниць чи вишень варити, а інші по вині випадку чи із-за протиріч, закладених в них самою природою завжди затикаються на півдороги. Комаров напевно завжди буде в числі останніх. Ну та Комарову - Комарово, а сарматку Аню я просто недооцінював, за що мовчу зараз, як риба глибоководна. Тільки одну неточність знайшов. Певно не "одружена!, а "заміжня". Спасибі за лірику Аню. Сарматко Аню.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-05-26 20:58:56 ]
Так, Олександре, світ наш влаштований доволі химерно, та мушу тобі сказати, що вміння чи невміння писати й малювати - то далеко не найголовніше у цьому найкращому із найкращих світів:) Є значно цікавіші й важливіші речі - приміром, метелики над ромашковим полем, густа весняна трава, усмішка дитини, музика Моцарта, Любов врешті-решт. І бачити та відчувати оте - найголовніше - значно переважує сумнівне щастя писання текстів.
Зі щирим усміхом і найщирішими побажаннями тепла й кохання - сарматка Аня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-03 14:31:00 ]
Аня, прочитав твій коментар до Ніки Новікової, з"явився хитромудрий сумнів, чи не актриса ти хоча б обласного театру м. Тернополя? А може ще й режисер? З наступаючи тебе Днем народження і хай всі мрії здійсняться, здійснені повторяться, а нові мрії приходять на зміну здійсненим. Сармати були лихі вершники. З римлянами мірялися дружбою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-06-03 15:39:36 ]
Актриса? Обласного? Театру? Олександре, милий Олександре….що це за такі загумінкові масштаби? Де Ваш політ фантазії? Де думка окрилена? Чи ж не варта сарматка (вона ж – лиха вершниця) Королівського Шекспірівського театру, що у Стратфорд-он-Ейвон, або ж Ла Скала, чи принаймні «Шаушпільхауз» із Цюриха:)?
Немає нічого нездійсненного у цьому найкращому із найкращих світів:) Щиро вдячна за привітання!!!!!!!! Моє шануванням римлянам:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-03 16:49:31 ]
Аня, ти напевно тільки в Большом не бувала. А я так в грязь впав. Не було б так образливо, але ж перед сарматкою. Так мені і треба плебею. Піду втоплюся у річці. Анна ти прекрасна!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-04 08:29:01 ]
Ти мене в черговий раз заспокоїла. І звідки в сарматок цей дар?