ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.04.20 10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)

В дальнім полі любонька
    жде мене,
а вже сходить сонечко
    весняне,
обрій світлом сяючим
    залило...

Юрій Гундарів
2026.04.20 09:27
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!». Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк

М Менянин
2026.04.19 23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,

Роксолана Вірлан
2026.04.19 22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.

С М
2026.04.19 21:41
Мій друг питав мене
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами

Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока

Євген Федчук
2026.04.19 17:19
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.

Володимир Бойко
2026.04.19 17:13
Найбільша країна виявилася тупо найширшою. Дебіл таки добився свого - його добили. Любов до ближнього реклами не потребує. Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу. Золота середина добряче підгнила від часу. Гуманність

Охмуд Песецький
2026.04.19 11:03
Вимотуєш байдужістю, мовчиш -
Стає далекою для нас торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?

Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку,
А я не знав, і слухав La Mattchic

Катерина Савельєва
2026.04.18 22:13
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.

Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки

хома дідим
2026.04.18 21:00
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска

Ігор Шоха
2026.04.18 19:57
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,

Іван Потьомкін
2026.04.18 19:50
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,

Костянтин Ватульов
2026.04.18 18:01
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?

Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Джем любові
Образ твору На тлі безсоння – тіло і оливи,
Бажання – як гарячка, хворобливе,
А лікуватись пізно, ніч уже,
І спогади розкраяні ножем,
І джем любові (яблука та сливи)
На хліб спливають золотим вужем.

На дні мовчання – днів німа когорта,
Кагор шумує у Дніпрі аорти,
А далі – де пісок-чортополох,
У чорній тиші – тепла ніч на двох,
І тих, що їм було усе до чорта,
Благословляє на світанку Бог…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-05-08 17:46:50
Переглядів сторінки твору 5501
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.139 / 5.5  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.130 / 5.5  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-09 12:55:41 ]
Ми нализались джему і повидла,
Вмололи разом баночку варення,
Трощили вафлі, поки не набридло,
І тут... На нас напало одкровення.
Та це ж любов! Та це ж воно - кохання!
Це доля, це покликання, це кредо!
І зі словами "це вже все, остання"
Беремося за третю банку меду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-12 19:38:45 ]
А головне - слово-то яке смачне: ДЖЕ-Е-М-М-МММ...
Це тобі не "Варення любові" і не "Повидло любові" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-05-12 17:53:30 ]
Ганнусю, знимочка чудова, нарешті явила світові і місту своє реальне. а не віртуальне личенько.
Я, власне, зазирнула не так рецепт почитати, як переконатися у правдивості здогадки - ви про різницю між джемом і повидлом запитав пан Комаров, чи хто інший? і такі-так - Олександр Матросович Комаров у нас так любить "дойти до самой сути"!
Ганнусю, смачніше, ніж вишневе, ще тільки малинове варення, а ще смачніше - вишня і малина! Мням! І віршик - мням!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-13 09:32:09 ]
Аня, ти так гарно розказала, що тепер ніякого сумніву на рахунок золотистого (не путати з чорним з Книжки Червоної) вужа на хлібі не має. Це ж треба - дівчина, судячи з фото, дуже вродлива, з добавкою крові сарматської, що рідко буває (через століття гени проявились) і варення варить і вірші складає та й в любові знать знає толк. Багата талантами земля наша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-15 09:50:23 ]
Аня, це врагі роду людського таке пишуть. Провокатори. Попи Гапони. Якщо це правда, то ясно, чого сармати загинули. В тебе не може бути ворогів. Перефразую Достоєвского: "Світ врятують сарматки".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2008-05-22 08:47:02 ]
Знаю точно,що мій коментар викличе море критики, але не можу,як віруючий,погодитись з :"І тих, що їм було усе до чорта,Благословляє на світанку Бог…" Ця м"яко кажучи,проблемно...Чомусь завше вважається,що поетична розкутість не має меж. Для мене, коли йдеться про чорта і Бога, межі є і для багатьох теж. Поезія - не лише слова,навіть вишукані,витончені...Слово - матеріальне. Очікую,що хтось скаже: "Вам місце на християнському форумі..." Але я звик говорити відкрито. Власне ці рядки мені пригадали слова з відомої пісні: "Я б душу дьяволу отдал за ночь с тобой". Не віддаваймо душ дияволу навіть у поезії...Це небезпечно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-22 10:52:55 ]
Боюсь, пане Тимофіє, що море вийде мілке, не тіштесь :) Не знаю, чи відповість вам автор, я просто пару слів хочу сказати. Мені здається, що ви в своєму правєдному пориві, м’ягко кажучи, не зовсім зрозуміли зміст сказаного. Бо там йдеться не про те, щоб віддати комусь душу, а про те, щоб відкинути всі сумніви, забути (хоч на деякий час) про всі перепони і з усім шалом віддатися коханню, яке і благословляє Бог...
Дивно, що доводиться "розжовувати" вам такі очевидні речі... Видно, іноді бажання бути "святєє Папи Римського" переважує здоровий глузд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-26 15:50:43 ]
Перечитав Аню твою, поезію, прослухав "Медею" і задумався. Як наш світ влаштований - одним бог дає талант і складати віршики і малювати гарно і варення з чорниць чи вишень варити, а інші по вині випадку чи із-за протиріч, закладених в них самою природою завжди затикаються на півдороги. Комаров напевно завжди буде в числі останніх. Ну та Комарову - Комарово, а сарматку Аню я просто недооцінював, за що мовчу зараз, як риба глибоководна. Тільки одну неточність знайшов. Певно не "одружена!, а "заміжня". Спасибі за лірику Аню. Сарматко Аню.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-05-26 20:58:56 ]
Так, Олександре, світ наш влаштований доволі химерно, та мушу тобі сказати, що вміння чи невміння писати й малювати - то далеко не найголовніше у цьому найкращому із найкращих світів:) Є значно цікавіші й важливіші речі - приміром, метелики над ромашковим полем, густа весняна трава, усмішка дитини, музика Моцарта, Любов врешті-решт. І бачити та відчувати оте - найголовніше - значно переважує сумнівне щастя писання текстів.
Зі щирим усміхом і найщирішими побажаннями тепла й кохання - сарматка Аня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-03 14:31:00 ]
Аня, прочитав твій коментар до Ніки Новікової, з"явився хитромудрий сумнів, чи не актриса ти хоча б обласного театру м. Тернополя? А може ще й режисер? З наступаючи тебе Днем народження і хай всі мрії здійсняться, здійснені повторяться, а нові мрії приходять на зміну здійсненим. Сармати були лихі вершники. З римлянами мірялися дружбою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-06-03 15:39:36 ]
Актриса? Обласного? Театру? Олександре, милий Олександре….що це за такі загумінкові масштаби? Де Ваш політ фантазії? Де думка окрилена? Чи ж не варта сарматка (вона ж – лиха вершниця) Королівського Шекспірівського театру, що у Стратфорд-он-Ейвон, або ж Ла Скала, чи принаймні «Шаушпільхауз» із Цюриха:)?
Немає нічого нездійсненного у цьому найкращому із найкращих світів:) Щиро вдячна за привітання!!!!!!!! Моє шануванням римлянам:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-03 16:49:31 ]
Аня, ти напевно тільки в Большом не бувала. А я так в грязь впав. Не було б так образливо, але ж перед сарматкою. Так мені і треба плебею. Піду втоплюся у річці. Анна ти прекрасна!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-04 08:29:01 ]
Ти мене в черговий раз заспокоїла. І звідки в сарматок цей дар?