ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Володимир Мацуцький
2025.12.02 12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Джем любові
Образ твору На тлі безсоння – тіло і оливи,
Бажання – як гарячка, хворобливе,
А лікуватись пізно, ніч уже,
І спогади розкраяні ножем,
І джем любові (яблука та сливи)
На хліб спливають золотим вужем.

На дні мовчання – днів німа когорта,
Кагор шумує у Дніпрі аорти,
А далі – де пісок-чортополох,
У чорній тиші – тепла ніч на двох,
І тих, що їм було усе до чорта,
Благословляє на світанку Бог…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-05-08 17:46:50
Переглядів сторінки твору 5362
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.139 / 5.5  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.130 / 5.5  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-09 12:55:41 ]
Ми нализались джему і повидла,
Вмололи разом баночку варення,
Трощили вафлі, поки не набридло,
І тут... На нас напало одкровення.
Та це ж любов! Та це ж воно - кохання!
Це доля, це покликання, це кредо!
І зі словами "це вже все, остання"
Беремося за третю банку меду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-12 19:38:45 ]
А головне - слово-то яке смачне: ДЖЕ-Е-М-М-МММ...
Це тобі не "Варення любові" і не "Повидло любові" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-05-12 17:53:30 ]
Ганнусю, знимочка чудова, нарешті явила світові і місту своє реальне. а не віртуальне личенько.
Я, власне, зазирнула не так рецепт почитати, як переконатися у правдивості здогадки - ви про різницю між джемом і повидлом запитав пан Комаров, чи хто інший? і такі-так - Олександр Матросович Комаров у нас так любить "дойти до самой сути"!
Ганнусю, смачніше, ніж вишневе, ще тільки малинове варення, а ще смачніше - вишня і малина! Мням! І віршик - мням!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-13 09:32:09 ]
Аня, ти так гарно розказала, що тепер ніякого сумніву на рахунок золотистого (не путати з чорним з Книжки Червоної) вужа на хлібі не має. Це ж треба - дівчина, судячи з фото, дуже вродлива, з добавкою крові сарматської, що рідко буває (через століття гени проявились) і варення варить і вірші складає та й в любові знать знає толк. Багата талантами земля наша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-15 09:50:23 ]
Аня, це врагі роду людського таке пишуть. Провокатори. Попи Гапони. Якщо це правда, то ясно, чого сармати загинули. В тебе не може бути ворогів. Перефразую Достоєвского: "Світ врятують сарматки".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2008-05-22 08:47:02 ]
Знаю точно,що мій коментар викличе море критики, але не можу,як віруючий,погодитись з :"І тих, що їм було усе до чорта,Благословляє на світанку Бог…" Ця м"яко кажучи,проблемно...Чомусь завше вважається,що поетична розкутість не має меж. Для мене, коли йдеться про чорта і Бога, межі є і для багатьох теж. Поезія - не лише слова,навіть вишукані,витончені...Слово - матеріальне. Очікую,що хтось скаже: "Вам місце на християнському форумі..." Але я звик говорити відкрито. Власне ці рядки мені пригадали слова з відомої пісні: "Я б душу дьяволу отдал за ночь с тобой". Не віддаваймо душ дияволу навіть у поезії...Це небезпечно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-22 10:52:55 ]
Боюсь, пане Тимофіє, що море вийде мілке, не тіштесь :) Не знаю, чи відповість вам автор, я просто пару слів хочу сказати. Мені здається, що ви в своєму правєдному пориві, м’ягко кажучи, не зовсім зрозуміли зміст сказаного. Бо там йдеться не про те, щоб віддати комусь душу, а про те, щоб відкинути всі сумніви, забути (хоч на деякий час) про всі перепони і з усім шалом віддатися коханню, яке і благословляє Бог...
Дивно, що доводиться "розжовувати" вам такі очевидні речі... Видно, іноді бажання бути "святєє Папи Римського" переважує здоровий глузд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-26 15:50:43 ]
Перечитав Аню твою, поезію, прослухав "Медею" і задумався. Як наш світ влаштований - одним бог дає талант і складати віршики і малювати гарно і варення з чорниць чи вишень варити, а інші по вині випадку чи із-за протиріч, закладених в них самою природою завжди затикаються на півдороги. Комаров напевно завжди буде в числі останніх. Ну та Комарову - Комарово, а сарматку Аню я просто недооцінював, за що мовчу зараз, як риба глибоководна. Тільки одну неточність знайшов. Певно не "одружена!, а "заміжня". Спасибі за лірику Аню. Сарматко Аню.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-05-26 20:58:56 ]
Так, Олександре, світ наш влаштований доволі химерно, та мушу тобі сказати, що вміння чи невміння писати й малювати - то далеко не найголовніше у цьому найкращому із найкращих світів:) Є значно цікавіші й важливіші речі - приміром, метелики над ромашковим полем, густа весняна трава, усмішка дитини, музика Моцарта, Любов врешті-решт. І бачити та відчувати оте - найголовніше - значно переважує сумнівне щастя писання текстів.
Зі щирим усміхом і найщирішими побажаннями тепла й кохання - сарматка Аня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-03 14:31:00 ]
Аня, прочитав твій коментар до Ніки Новікової, з"явився хитромудрий сумнів, чи не актриса ти хоча б обласного театру м. Тернополя? А може ще й режисер? З наступаючи тебе Днем народження і хай всі мрії здійсняться, здійснені повторяться, а нові мрії приходять на зміну здійсненим. Сармати були лихі вершники. З римлянами мірялися дружбою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-06-03 15:39:36 ]
Актриса? Обласного? Театру? Олександре, милий Олександре….що це за такі загумінкові масштаби? Де Ваш політ фантазії? Де думка окрилена? Чи ж не варта сарматка (вона ж – лиха вершниця) Королівського Шекспірівського театру, що у Стратфорд-он-Ейвон, або ж Ла Скала, чи принаймні «Шаушпільхауз» із Цюриха:)?
Немає нічого нездійсненного у цьому найкращому із найкращих світів:) Щиро вдячна за привітання!!!!!!!! Моє шануванням римлянам:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-03 16:49:31 ]
Аня, ти напевно тільки в Большом не бувала. А я так в грязь впав. Не було б так образливо, але ж перед сарматкою. Так мені і треба плебею. Піду втоплюся у річці. Анна ти прекрасна!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-04 08:29:01 ]
Ти мене в черговий раз заспокоїла. І звідки в сарматок цей дар?